Ухвала від 19.11.2024 по справі 907/968/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" листопада 2024 р. м. УжгородСправа № 907/968/23

За заявою Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк з грошовими вимогами до боржника

У справі за заявою ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність боржника фізичної особи

Суддя Ремецькі О.Ф.

секретар судового засідання Шоляк О.В.

За участю представників:

від заявника - не з`явився

арбітражний керуючий - Багінський Артем Олександрович, свідоцтво № 1871 від 20 грудня 2018 року - в режимі відеоконференції

від кредитора (АТ КБ "Приватбанк") - ОСОБА_2 - в режимі відеоконференції

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи.

Ухвалою суду від 28.11.2023 р. заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху.

14.12.2023 р. до суду надійшла заява про усунення недоліків з додатками до неї.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

ОСОБА_1 (ідент.код: НОМЕР_1 ) до заяви додала пропозицію про призначення арбітражним керуючим, ОСОБА_3 (свідоцтво №1871 від 20.12.2018 року).

Ухвалою суду від 09.02.2024 р. прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ).Підготовче засідання суду призначено на 12.03.2024 об 15:30. Викликано для участі у судовому засіданні боржника або його повноважного представника та арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича (свідоцтво №1871 від 20.12.2018 р.) Зобов`язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати належне йому майно.

21.02.2024 року до суду надійшла згода арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича (свідоцтво №1871 від 20.12.2018 р.) на участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 08.03.2024 р. задоволено заяву від 07.03.2024 року (за вх.№02.3.1-02/1832/24) представника ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 12.03.2024 року відкрито провадження №907/968/23 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича (свідоцтво №1871 від 20.12.2018 року, м. Хмельницький, вул. Зарічанська 5/3, оф. 312, 29017, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , е-маіl: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел: НОМЕР_3 ). Зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника надати суду не пізніше 23.04.2024 відомості про результати розгляду вимог кредиторів та реєстр вимог кредиторів боржника. Зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника у строк до 23.04.2024 організувати та провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість. Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановленому законодавством порядку. Призначено попереднє засідання суду у справі на 23 квітня 2024 р. на 16:00 год.

12.04.2024 року від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби надійшли відомості на виконання ухвали суду щодо перетинання державного кордону.

18.04.2024 року від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби надійшли відомості на виконання ухвали суду щодо перетинання державного кордону.

На дату слухання справи від керуючого реструктуризацією боргів боржника надійшов звіт про перевірку майнового стану боржника. Разом з тим, надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 23.04.2024 відкладено попереднє судове засідання на 28.05.2024 р.

30.04.2024 року від боржника надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи виправлені декларації про майновий стан.

14.05.2024 від АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на виконання ухвали суду надійшли відомості щодо залишку коштів на рахунку боржника.

20.05.2024 р. до суду від ГСЦ МВС надійшли відомості щодо транспортні засоби за боржником не значяться.

Ухвалою суду від 28.05.2024 відкладено попереднє судове засідання на 23.07.2024 р.

Проте, судове засідання призначене на 23.07.2024 р. не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі Оксани Федорівни у щорічній основній відпустці згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/24-к від 22.07.2024 р.

Ухвалою суду від 06.08.2024 відкладено попереднє судове засідання на 11.09.2024 р.

11.09.2024 від кредитора АТ КБ «Приватбанк» надійшла заява про визнання грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до боржника фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника: витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді в розмірі 4 844,80 грн; заборгованість за договором №MKT7RX11090158 від 12.09.2006р., з яких: - 2055,89 грн - заборгованість за тілом кредиту; 33 159,51 грн. заборгованість по сплаті відсотків та 1 236,95 заборгованість по пені.

Ухвалою суду від 11.09.2024 призначено розгляд заяви на 15.10.2024 р.

До дати судового засідання арбітражним керуючим подано суду рішення за результатами розгляду вимог кредитора АТ КБ «Приватбанк».

Ухвалою суду від 15.10.2024 відкладено розгляд заяви на 19.11.2024 р.

15.11.2024 року від АТ КБ "Приватбанк" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунків трьох відсотків річних та інфляційних витрат.

18.11.2024 року до суду найшла заява від АТ КБ "Приватбанк" про доповнення (уточнення) щодо заявлених грошових вимог до боржника.

У судовому засіданні представник АТ КБ "Приватбанк" просить суд задовольнити заяву про грошові вимоги до боржника, виходячи з поданої суду заяви та доповнень до неї.

Арбітражний керуючий висловив свої доводи та міркування з приводу заяви грошових вимог від АТ КБ "Приватбанк" та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши кредиторські вимоги АТ КБ "Приватбанк", дослідивши надані докази та врахувавши надані арбітражним керуючим та кредитором пояснення, суд дійшов висновку про відмову у визнанні грошових вимог АТ КБ "Приватбанк" до боржника фізичної особи ОСОБА_1 як конкурсного кредитора, з огляду на наступне.

Із заяви Акціонерного товариства КБ «ПРИВАТ БАНК» з грошовими вимогами до боржника з долученими до матеріалів справи заяви про уточнення грошових вимог вбачається, що Відповідно до укладеного договору № MKT7RX11090158 від 12.09.2006 року ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 2473.90 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.09.2007 року.

Згідно умов укладеного договору Договір складається з Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

АТ КБ ПриватБанк просить задовольнити заявлені грошові вимоги у сумі 44.495,40 грн. та судовий збір 4 844,80 грн., з яких: 2 055,89 грн - заборгованість за тілом кредиту; 33 159,51 грн - заборгованість по сплаті відсотків та комісії; 1 236,95 грн - заборгованість з пені, а також 8043,05грн. три відсотки річних та інфляційних втрат, вказуючи, що зазначені суми та детальний розрахунок заборгованості підтверджується та наведені у Розрахунку заборгованості за договором та Виписками за Договором, що додані до наданих Пояснень.

Представник АТ КБ ПриватБанк стверджує, що зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ КБ ПриватБанк виникли на підставі договірних відносин, які не є припиненими, станом на день подання заяви з грошовими вимогами до боржника у справу про неплатоспроможність не виконані, строк для пред`явлення таких вимог у справу про неплатоспроможність не пов`язаний зі строком позовної давності для звернення до суду з позовом про їх стягнення чи для пред`явлення виконавчого документа до виконання в примусовому порядку судового рішення, і взагалі не залежить від наявності судового рішення чи виконавчого провадження для виконання такого судового рішення.

При цьому, просить суд взяти до уваги те, що на виконання Заочного рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 28.03.2012 у справі №708/351/2012, 27.08.2015 видано Виконавчий лист від 28.03.2012 по справі №708/351/2012.

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 10.12.2015 по справі №708/351/2012 задоволено заяву АТ КБ ПриватБанк про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа від 27.08.2015.

17 березня 2016 державним виконавцем Відділу ДВС Перечинського районного управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №50504245 про примусове виконання виконавчого листа №708/351/2012 про стягнення з ОСОБА_6 (після заміни прізвище Шахайда) на користь АТ КБ ПриватБанк заборгованість 25 799,57 грн. та судовий збір у сумі 258,00 грн.

27 квітня 2017 в.о. начальником відділу Перечинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення (п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження).

АТ КБ ПриватБанк стверджує що вчиняв заходи для примусового виконання рішення суду по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ КБ ПриватБанк в межах установленого законодавством строків.

Арбітражний керуючий в свою чергу за результатами поданого повідомлення щодо розгляду вимог кредитора АТ КБ «Приват Банк» наводить наступні пояснення.

Зокрема, вказує, що відповідно до заяви кредитора, 12.09.2006 р. між ОСОБА_5 та АТ КБ «Приват Банк» укладено договір № МКТ7RX11090158, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2473,9 грн. на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.09.2007 року.

У порушення зазначених норм закону та умов договору боржниця зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала.

Також не заперечує про те, що Заочним рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 28.03.2012 року у справі №708/351/2012 позовні вимоги Банку задоволені та стягнуто з боржниці заборгованість у сумі 25 799,57 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 258 грн.

Арбітражним керуючим було направлено запит № 01-20/907/968/23/2407 від 24.09.2024 р. до кредитора з проханням надати докази пред`явлення заочного рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 28.03.2012 р. до примусового виконання.

Арбітражний керуючий стверджує, та вказує на те, що кредитор пропустив строк пред`явлення виконавчого документу про стягнення всієї суми заборгованості за договором кредиту до виконання та у інший спосіб не реалізував право за захист своїх майнових прав щодо стягнення суми боргу за договором кредиту №1209-22/340 від 08.06.2007, на момент розгляду судом справи про банкрутство та на момент подачі кредитором заяви з майновими вимогами до боржника, передбачений законом строк давності за майновими вимогами по вищевказаному договору кредиту є таким, що сплинув (відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 11.06.2019 у справі № 904/2394/18, а також підтримана Постановою КГС ВС у справі № 909/1347/19 від 23.03.2021 року.

Водночас, Кредитор не надав керуючому реструктуризацією докази того, що він звертав до виконання Заочне рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 28.03.2012 року у справі №708/351/2012 після повернення виконавчого документу, а також доказів про те, що Банком подано до суду заяву про поновлення строку пред`явлення наказу до виконання.

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції яка діяла на момент прийняття судом рішення) Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;

З вищенаведеного виходить, що за відсутності доказів пред`явлення до виконання вищезазначеного судового рішення, в межах строків для його пред`явлення, керуючий реструктуризацією робить висновок, що строк для примусового його виконання сплив.

Отже, арбітражний керуючий не визнає вимоги кредитора АТ КБ «Приват Банк» повністю, а саме суму заборгованості за договором № МКТ7RX11090158, оскільки закінчення строку пред`явлення виконавчих документів на примусове виконання судового рішення і не поновлення цього строку, у встановленому законом порядку, позбавляє можливості визнання кредиторських вимог (за вказаним судовим рішенням) у справі про банкрутство.

При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Відповідно до статті 45 Кодексу України з питань банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідне оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було опубліковано 22.03.2024 за №72821.

Суд, аналізуючи позицію учасників справи стосовно заявлених грошових вимог до боржника, констатує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з грошовими вимогами Банк, посилається на Заочне рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 28.03.2012 у справі №708/351/2012, яким позовні вимоги Банку задоволені та стягнуто з боржниці заборгованість у сумі 25 799,57 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 258 грн.

27.08.2015 на виконання судового рішення видано Виконавчий лист від 28.03.2012 по справі №708/351/2012.

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 10.12.2015 по справі №708/351/2012 задоволено заяву АТ КБ ПриватБанк про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа від 27.08.2015.

17 березня 2016 державним виконавцем Відділу ДВС Перечинського районного управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №50504245 про примусове виконання виконавчого листа №708/351/2012 про стягнення з ОСОБА_6 (після заміни прізвище Шахайда) на користь АТ КБ ПриватБанк заборгованість 25 799,57 грн. та судовий збір у сумі 258,00 грн.

27 квітня 2017 в.о. начальником відділу Перечинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення (п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження).

При цьому, заявником не подано, а матеріалами справи не підтверджується те, що після повернення 27.04.2017 року виконавчого листа стягувачу, останнім вживались заходи стосовно повторного пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, чи подання до суду клопотання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

При цьому, заявником під час розгляду справи не спростовано обставин щодо того, що він у встановлений законом строк не пред`явив виконавчий документ до виконання.

Погашення заборгованості в зв`язку з визнанням боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника не є за своєю суттю добровільним виконанням боржником (фізичною особою) своїх зобов`язань, а являється погашенням заборгованості внаслідок введення судових процедур у справі про банкрутство.

З огляду на викладене, правильними є висновок керуючого реструктуризацією боржника про те, що можливість Кредитора стягнути у примусовому порядку з боржника спірну заборгованість з процентів за кредитним договором за наведеним рішенням районного суду вичерпана після спливу строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання у 2017 році, що свідчить про те, що до таких вимог не можуть застосовуватися судові процедури у справі про банкрутство для забезпечення примусового стягнення заборгованості.

Закінчення строку пред`явлення виконавчих документів на примусове виконання судового рішення і непоновлення цього строку у встановленому законом порядку позбавляє можливості стягнення заборгованості встановленої рішенням суду в порядку виконавчого провадження, і як наслідок позбавляє можливості визнання кредиторських вимог (за вказаним судовим рішенням) у справі про банкрутство, в порядку визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 909/1347/19 та від 13.12.2022 у справі № 910/1959/22.

Суд зазначає, що у статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.

Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження"). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Близьку за змістом правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14, від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17.

Згідно частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

З огляду на викладене, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», будучи позивачем у справі №708/351/2012 та стягувачем за виконавчим документом, в цьому випадку не міг бути необізнаним із наявністю провадження у вказаній справі та із встановленим законом строком для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Тому, реалізація своїх процесуальних прав, в цьому випадку, залежала виключно від волі самого заявника.

Враховуючи наведене, аргументи заявника визнаються судом безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються судом.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, заслухавши учасників провадження у справі, дослідивши подані докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні грошових вимог АТ КБ «Приват Банк» та включення їх до реєстру вимог кредиторів на загальну суму 44.495.40 грн. (вимоги заявника викладені з урахуванням його заяви про їх уточнення) та судовий збір 4 844,80 грн..

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні кредиторських вимог - АТ КБ «Приват Банк» (ідентифікаційний код: 14360570) у справі №907/968/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на загальну суму 44.495,40 грн. та судовий збір 4 844,80 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів - відмовити.

2. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.

Повний текст ухвали складено 29.11.2024

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі