Рішення

від 28.11.2024 по справі 910/7944/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.11.2024Справа № 910/7944/24Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/7944/24.

За позовом Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (01001, м. Київ, вул. Прорізна, 19)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Людмила-Фарм» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 5/1, літера А)

про стягнення 33 246, 06 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Людмила-Фарм» про стягнення 33246,06 грн штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару за Договором про закупівлю товарів за державні кошти №67 від 30.08.2017.

04.07.2024 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/7944/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

12.07.2024 засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

26.07.2024 через відділ канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

08.08.2024 засобами поштового зв`язку від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

30.08.2017 між Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), як замовником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Людмила-Фарм», як учасником (відповідач) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №67.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2017 року та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним (пункт 10.1. договору №67 від 30.08.2017).

Згідно пункту 1.1. договору №67 від 30.08.2017, учасник зобов`язується у 2017 році поставити замовнику, а замовник прийняти та оплатити 33600000-6 Фармацевтичні продукція (препарати для лікування дітей, хворих на гемофілію, 12 лотів), зазначені в специфікації (додаток №1), а саме: лот 2 - Фактор коагуляції крові VIII (рекомбінантний) фл., амп., шпр. по 500 МО - 450 000 МО.

Відповідно до пункту 3.1. договору №67 від 30.08.2017, сума цього договору становить 3 595 500, 00 грн, у тому числі ПДВ 235 219, 63 грн.

У відповідності до пунктів 5.1. та 5.2. договору №67 від 30.08.2017, строк поставки товарів: не більше 10 днів з моменту отримання письмової заявки замовника. Місце поставки товарів: заклади охорони здоров`я м. Києва.

Позивач зазначає, що 09.11.2017 направив відповідачу заявку №061-582/тк на постачання товару на загальну суму 3 595 500, 00 грн (до позовної заяви зазначену заявку позивач не додав).

Згідно підпункту 6.3.1. пункту 6.3. договору №67 від 30.08.2017, учасник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.

Позивач стверджує, що відповідач здійснив поставку товару несвоєчасно, що як зазначає позивач підтверджується видатковою накладною №ЛФН-002022 від 14.12.2017 (зазначену видаткову накладну позивач до позовної заяви не додав).

Пунктом 7.2. договору №67 від 30.08.2017 встановлено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань учасник сплачує замовнику штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день затримки.

У випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку (пункт 9.1., 9.2. договору №67 від 30.08.2017).

З огляду на зазначене, відповідач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасну поставку товару за період з 21.11.2017 по 14.12.2017 у розмірі 63 832, 44 грн.

Як зазначає позивач, 11.01.2018 відповідач здійснив часткову оплату штрафних санкцій у розмірі 30 586, 38 грн.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача неоплачену суму штрафних санкцій у розмірі 33 246, 06 грн.

II. Предмет позову та підстави позову.

Предметом позову в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій (пені) за прострочення поставки товару.

Юридичними підставами позову є статті 173, 188, 193, 230, 265 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 549, 611, 629, 712 Цивільного кодексу України.

Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем умов договору №67 від 30.08.2017 в частині своєчасної поставки обумовленого товару.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прострочив поставку товару по договору №67 від 30.08.2017 в строк встановлений зазначеним договором, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу штрафні санкції (пеню) та які відповідач частково оплатив, тому позивач просить стягнути з відповідача не оплачену суму штрафних санкцій.

Суд звертає увагу, що в відповіді на відзив позивач здійснив новий розрахунок штрафних санкцій на іншу суму та в підсумку сума штрафних санкцій за розрахунками позивача становить 31 916, 22 грн. Проте, в прохальній частині відповіді на відзив позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.

З огляду на те, що позивач не конкретизував в відповіді на відзив, яку суму він просить задовольнити в повному обсязі та не зазначив, що він в порядку пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір позовних вимог, суд розглядає позовні вимоги позивача в розмірі, який зазначений в позовній заяві.

IV. Заперечення відповідача у справі.

Відповідач звертає увагу, що поставка товару по договору №67 від 30.08.2017 здійснювалось на підставі двох заявок (№061-582/тк від 09.11.2017; №061-708/тк від 06.12.2017), а не як зазначає позивач, що на підставі лише однієї заявки №061-582/тк від 09.11.2017.

Таким чином, відповідач зазначає, що він прострочив поставку товару лише по заявці №061-582/тк від 09.11.2017 на суму 1 797 750, 00 грн, а не на суму 3 595 500, 00 грн, як про це зазначає позивач.

З огляду на зазначене, позивач здійснив неправильний розрахунок суми штрафних санкцій, відтак, відповідач надає контррозрахунок пені та зазначає, що сума штрафних санкцій ним була сплачена в січні 2018 року, що в свою чергу підтверджує позивач.

Окрім цього, відповідач просить суд застосувати наслідки позовної давності, оскільки з таким позовом позивач повинен був звернутись до листопада 2018 року.

Відповідач до відзиву на позовну заяву долучив копії заявок №061-582/тк від 09.11.2017, 061-708/тк від 06.12.2017 та видаткової накладної №ЛФН-002022 від 14.12.2017.

V. Оцінка судом доказів та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи був порушений відповідачем обов`язок по своєчасній поставці товару згідно умов договору №286/3/22/253 від 20.06.2022?

- чи правомірно позивач нарахував відповідачу штрафні санкції?

- чи правильно позивачем визначені періоди прострочення?

- чи є позовні вимоги позивача обґрунтованими, а відтак чи підлягають задоволенню?

- чи можливе застосування наслідків спливу строку позовної давності?

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Договір, укладений між сторонами, є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статтей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509, 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 стаття 712 Цивільного кодексу України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 стаття 265 Господарського кодексу України).

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом (Господарський кодекс України), застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 стаття 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 стаття 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 стаття 655 Цивільного кодексу України).

Як підтверджено матеріалами справи, 30.08.2017 між сторонами укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №67, за умовами якого, відповідач зобов`язується у 2017 році поставити позивачу, а позивач прийняти та оплатити 33600000-6 Фармацевтичні продукція (препарати для лікування дітей, хворих на гемофілію, 12 лотів), зазначені в специфікації (додаток №1), а саме:

- лот 2 - Фактор коагуляції крові VIII (рекомбінантний) фл., амп., шпр. по 500 МО - 450 000 МО.

Ціна договору №67 від 30.08.2017 становить 3 595 500, 00 грн.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина 1 стаття 662 Цивільного кодексу України).

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.1. договору №67 від 30.08.2017 встановлено, що строк поставки товарів: не більше 10 днів з моменту отримання письмової заявки замовника.

Позивач зазначає, що 09.11.2017 направив відповідачу заявку №061-582/тк від 09.11.2017 на постачання товару на загальну суму 3 595 500, 00 грн.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар (пункт 1 частина 1 стаття 664 Цивільного кодексу України).

За розрахунками позивача, відповідач зобов`язаний був здійснити поставку товару до 21.11.2017 включно.

Проте, за твердженнями позивача, відповідач поставив обумовлений товар лише 14.12.2017, у зв`язку з чим позивач на підставі частини 1 статті 624, частини 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України та пункту 7.2. договору №67 від 30.08.2017 нарахував відповідачу штрафні санкції у вигляді пені на суму 3 595 500, 00 грн за період з 21.11.2017 по 14.12.2017 на загальну суму 63 832, 44 грн, з яких відповідач сплатив 30 586, 38 грн.

Суд констатує, що позивач всупереч приписам частини 1 статті 73 та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України не надає відповідних доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Натомість, відповідач заперечуючи проти вимог позивач зазначає, що поставка обумовленого товару здійснювалась на підставі двох заявок, а саме №061-582/тк від 09.11.2017 та №061-708/тк від 06.12.2017 на суму 1 797 750, 00 грн (кожна).

Відповідач визнає, що прострочив вчасну поставку товару за заявкою №061-582/тк від 09.11.2017, проте, товар за зазначеною заявкою поставлявся на суму 1 797 750, 00 грн, а не на суму 3 595 500, 00 грн, як стверджує позивач.

Відповідач додає до матеріалів справи зазначені заявки з додатками, які підтверджують аргументи відповідача.

Відтак, 14.12.2017 відповідач здійснив поставку товару позивачу за двома заявками, що підтверджується видатковою накладною №ЛФН-002022 від 14.12.2017, копію якої відповідач також додав до матеріалів справи.

Суд, в свою чергу, погоджується з доводами відповідача, що товар по заявці №061-708/тк від 06.12.2017 у відповідності до пункту 5.1. договору №67 від 30.08.2017 був поставлений відповідачем вчасно.

З огляду на все вищезазначене, відповідач надає до відзиву контррозрахунок штрафних санкцій (пені) за несвоєчасно поставлений товар по заявці №061-582/тк від 09.11.2017 на суму 1 797 750, 00 грн за період з 21.11.2017 по 13.12.2017 з якого вбачається, що сума пені становить 30 586, 38 грн.

Суд здійснивши перевірку розрахунку пені, яку надає відповідач зазначає, що розрахунок є арифметично правильним.

Одночасно з цим, позивач в позовній заяві та у відповіді на відзив зазначає, що відповідач 11.01.2018 здійснив оплату штрафних санкцій у розмірі 30 586, 38 грн.

Таким чином, позивач сплатив штрафні санкції за прострочення строку вчасної поставки товару по договору №67 від 30.08.2017 на підставі заявки №061-582/тк від 09.11.2017 в січні 2018 року.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Підсумовуючи все вище наведене, матеріалами справи підтверджується та позивачем належними та допустимими доказами не спростовано, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом у відповідача була відсутня заборгованість перед позивачем по сплаті штрафних санкцій за договором №67 від 30.08.2017, а тому позов позивача є безпідставними, не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Отже, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача.

Щодо клопотання відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

У зв`язку з тим, що суд під час оцінки та дослідження доказів та доводів сторін знайшов підстави за якими суд відмовив в задоволенні позовних заяв з самостійних підстав, відтак, суд не розглядає клопотання відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності.

VI. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Людмила-Фарм» про стягнення 33 246, 06 грн - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких