Рішення

від 28.11.2024 по справі 910/8167/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.11.2024Справа № 910/8167/24Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/8167/24.

За позовом Приватного акціонерного товариства «ПЕНТОПАК» (08300, Київська обл. м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 5)

До Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «АВТОДОМ» (51921, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, проспект Тараса Шевченка, буд. 38, кв. 8)

про стягнення 36 710, 00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ПЕНТОПАК» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про стягнення 36 710, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.11.2023 працівниками ПрАТ «ПЕНТОПАК» виявлено пошкодження металевої покрівлі гаражного приміщення та паркану, які знаходяться на території ПрАТ «ПЕНТОПАК», у зв`язку з чим заявником було складено акт про підтвердження факту завдання шкоди майну та викликана патрульна поліція на місце ДТП.

22.11.2023 поліцейськими батальйону патрульної поліції міста Бориспіль Управління патрульної поліції у Київської області складено протокол про порушення правил дорожнього руху щодо водія ТЗ MAN д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1

08.02.2024 Бориспільський міськрайонний суд Київської області закрив провадження про притягненню ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по статтям 124 та 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На день скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність ТЗ MAN д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА», у зв`язку з чим заявник на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України звертається з даним позовом про стягнення збитків у розмірі 36 710, 00 грн з ПАТ «НАСК «ОРАНТА».

Також, заявник просить стягнути з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн та витрати за визначення вартості відновлення майна у розмірі 4 200, 00 грн.

10.07.2024 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 10.07.2024 для усунення недоліків позовної заяви.

15.07.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 10.07.2024.

25.07.2024 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/8167/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Задоволено заяву позивача про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Залучено до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «АВТОДОМ». Зобов`язано позивача надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «АВТОДОМ» позовну заяву з додатками, докази про що надати суду протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали.

30.07.2024 на електронну пошту суду від позивача надійшов лист з додатками на виконання вимог ухвали суду від 25.07.2024.

31.07.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву

12.08.2024 засобами поштового зв`язку від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, надійшли пояснення по справі.

14.08.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

15.08.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

10.11.2023 комісія у складі працівників Приватного акціонерного товариства «ПЕНТОПАК» (позивач) провели огляд дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 10.11.2023 об 11:15 за адресою: місто Бориспіль, вулиця Броварська, 5.

За результатами огляду встановлено, що водій MAN д.н.з. НОМЕР_1 із причіпом, виконуючи маневр розвороту здійснив зіткнення із залізобетонною плитою паркану та металевою покрівлею будівлі гаража Л-1, які належать позивачу, та внаслідок чого пошкоджено 16,68 м2 покрівлі та залізобетонну плиту паркану.

Зазначена інформація відображена у відповідному акті від 10.11.2023.

Як зазначає позивач, що в цей же день він звернувся з повідомленням до батальйону патрульної поліції міста Бориспіль Управління патрульної поліції у Київської області.

22.11.2023, тобто через 12 днів з дати події) поліцейськими батальйону патрульної поліції міста Бориспіль Управління патрульної поліції у Київської області складено протокол про порушення правил дорожнього руху щодо водія ТЗ «MAN TCA 18.483» д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом «KRONE SDP 27» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1

08.02.2024 Бориспільський міськрайонний суд Київської області постановою закрив провадження у справі №359/11875/23 про притягненню ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по статтям 124 та 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

01.05.2024 позивач звернувся з листом вих. №265/011 від 10.05.2023 до ТОВ «ПАТЕКС», де 10.11.2023 у вищезазначений автомобіль здійснювалось завантаження/вивантаження та в якому просив надати інформацію щодо водія.

03.05.2024 ТОВ «ПАТЕКС» надало відповідь на звернення позивача, в якому вказало, що 10.11.2023 водієм ТЗ «MAN TCA 18.483» д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом «KRONE SDP 27» д.н.з. НОМЕР_2 був ОСОБА_1 , на підтвердження чого товариство надало копію товарно-транспортної накладної №Р907 від 10.11.2023 в якій зазначено, що водієм ТЗ «MAN TCA 18.483» д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом «KRONE SDP 27» д.н.з. НОМЕР_2 станом на 10.11.2023 був ОСОБА_1 .

Власником ТЗ «MAN TCA 18.483» д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом «KRONE SDP 27» д.н.з. НОМЕР_2 , згідно товарно-транспортної накладної P№907 від 10.11.2023 є Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «АВТОДОМ» (третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача).

З метою визначення розміру нанесеної шкоди позивач звернувся до суб`єкта оціночної діяльності ПП «АВТО-ЕКСПРЕС».

Згідно звіту про визначення вартості відтворення пошкодженого майна, що знаходиться за адресою Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, 5 збиток завданий власникові майна станом на 17.05.2024 склав 36 710, 00 грн.

24.05.2024 представник позивач листом-претензією звернувся до ТОВ Виробничо-комерційна фірма «АВТОДОМ», в якій вимагав в останнього відшкодувати шкоду заподіяну їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Проте, листом від 13.06.2024 ТОВ Виробничо-комерційна фірма «АВТОДОМ» з посиланням на постанову Бориспільський міськрайонний суд Київської області від 08.02.2024 у справі №359/11875/23 відмовило у відшкодуванні шкоди.

На момент вчинення ДТП цивільна відповідальність власника транспортного засобу «MAN TCA 18.483» д.н.з. НОМЕР_1 була забезпечена полісом ЕР213266877, страховиком згідно якого є Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (відповідач).

Позивач 15.11.2023 звертався до відповідача з повідомлення про ДТП та заявою про страхове відшкодування.

Однак, позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату страхового відшкодування.

У зв`язку з вищезазначеним, позивач просить стягнути з відповідача, як страховика особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику залізобетонної плити паркану та металевої покрівлі будівлі гаража Л-1, які знаходяться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, 5 суму страхового відшкодування у розмірі 36 710, 00 грн.

II. Предмет позову.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього страхового відшкодування в розмірі 36 710, 00 грн.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) 10.11.2023 сталась ДТП на території позивача, внаслідок чого було пошкоджено 16,68 м2 покрівлі та залізобетонну плиту паркану та про що працівниками позивача був складений акт №б/н від 10.11.2023 та викликано поліцію.

(2) 22.11.2023 поліцейськими батальйону патрульної поліції міста Бориспіль Управління патрульної поліції у Київської області складено протокол про порушення правил дорожнього руху щодо водія ТЗ «MAN TCA 18.483» д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом «KRONE SDP 27» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1

(3) Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.02.2024 закрито провадження у справі №359/11875/23 про притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по статтям 124 та 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

(4) Власником ТЗ «MAN TCA 18.483» д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом «KRONE SDP 27» є ТОВ Виробничо-комерційна фірма «АВТОДОМ».

(5) Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «MAN TCA 18.483» д.н.з. НОМЕР_1 застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (відповідач) згідно полісу ЕР213266877.

(6) Відповідач, як страховик забезпечувального транспортного засобу, яке спричинило ДТП зобов`язаний відшкодувати позивачу суму оціненої шкоди у розмірі 36 710, 00 грн.

IV. Заперечення відповідача.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що оскільки вину водія ТЗ «MAN TCA 18.483» не встановлено, більше того районний суд закрив адміністративне провадження, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, тому у відповідача в силу пункту 32-1 статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відсутній обов`язок відшкодувати нанесену шкоду.

V. Пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

В поясненнях, третя особа без самостійних вимог просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивач, а заперечення проти позову мотивуються аналогічними запереченнями, які викладає відповідач у відзиві на позовну заяву.

VІ. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на одне ключове питання: чи є позовні вимоги обґрунтованими, а відтак, чи підлягають задоволенню?

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина 1 стаття 999 Цивільного кодексу України).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (частина 1 стаття 16 Закону України «Про страхування).

Страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору (пункт 1.8. стаття 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, що станом на 10.11.2023 цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «MAN TCA 18.483» д.н.з. НОМЕР_1 (ТОВ Виробничо-комерційна фірма «АВТОДОМ») була застрахована у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (відповідач), згідно полісу ЕР213266877.

10.11.2023 позивачем виявлено пошкодження 16,68 м2 покрівлі та залізобетонної плити паркану внаслідок ДТП, що сталась 10.11.2023 об 11:15 за адресою: місто Бориспіль, вулиця Броварська, 5 та про що позивач склав відповідний акт №б/н від 10.11.2023.

Матеріалами справи підтверджується, що поліцейськими патрульної поліції міста Бориспіль Управління патрульної поліції у Київської області 22.11.2023 складено протокол про порушення правил дорожнього руху щодо водія ТЗ «MAN TCA 18.483» д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом «KRONE SDP 27» д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_1

Правила щодо відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1. стаття 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.02.2024 закрито провадження у справі №359/11875/23 про притягненню ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності по статтям 124 та 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В вищезазначеній постанові суд зазначив, що до суду не подано належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, тому провадження у справі слід закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону (пункт 32.1. стаття 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Отже, в контексті вищенаведеного слідує, що обов`язок страховика зі здійснення страхового відшкодування особі, якій заподіяна шкода, виникає у разі страхового випадку, тобто дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої настала цивільно-правова відповідальність страхувальника. Тобто за відсутності підстав для притягнення страхувальника до відповідальності у страховика зазначеного обов`язку не виникає.

Подібний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.03.2018 року у справі №910/21313/16.

За загальним правилом цивільно-правова відповідальність - це встановлені законом юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою обов`язків, зобов`язань, що пов`язані з порушенням суб`єктивних цивільних прав другої сторони, та полягає у застосуванні до правопорушника в інтересах другої сторони установлених законом або договором правових заходів впливу, що несе для нього негативні, економічно невигідні наслідки майнового характеру, зокрема, відшкодування шкоди.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 стаття 1166 Цивільного кодексу України).

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (частина 1 стаття 1187 Цивільного кодексу України).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 стаття 1187 Цивільного кодексу України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (пункт 1, 3 частина 1 стаття 1188 Цивільного кодексу України).

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

З огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина 2 стаття 1166 Цивільного кодексу України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідною є наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Суд констатує, що відсутність самої події адміністративного правопорушення свідчить про те, що діяльність особи не є такою, що могла б розцінюватися як правопорушення.

Отже, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, означає відсутність в діях особи вини, яка є підставою для настання цивільно-правової відповідальності.

Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом (частина 2 стаття 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.01.2023 у справі №920/291/21, від 30.08.2022 у справі №904/1427/21 та від 24.05.2018 у справі №922/2391/16.

Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Зазначене узгоджується із правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі №234/16272/15-ц.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України).

Так, преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року в справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.11.1999 року в справі «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України» від 19.02.2009 та «Пономарьов проти України» від 03.04.2008).

Таким чином, встановлений у постанові Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.02.2024 у справі №359/11875/23, яка набрала законної сили, факт відсутності в діях ОСОБА_2 порушення Правил дорожнього руху України має преюдиційне значення та не підлягає доказуванню у даній справі в силу положень частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У свою чергу, як зазначено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі №234/16272/15-ц, відсутність в діях водія складу адміністративного правопорушення звільняє такого водія від відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що матеріали справи не містять жодних належних доказів у підтвердження наявності вини ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді 10.11.2023 та беручи до уваги постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.02.2024 у справі №359/11875/23, суд прийшов до висновку, що заперечення відповідача проти позову з посиланням на пункт 32.1. статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є обґрунтованими.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем під час розгляду справи належними та допустимими доказами не доведено наявності вини ОСОБА_2 , що унеможливлює покладення на страховика за полісом ЕР213266877 обов`язку з виплати страхового відшкодування за спричинену шкоду.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача (пункт 2 частина 4 стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви та витрати на професійну правничу допомогу на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «ПЕНТОПАК» до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про стягнення 36 710, 00 грн - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких