Ухвала

від 29.11.2024 по справі 925/1118/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

29.11.2024Справа № 925/1118/24Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Іжко Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (03026, м. Київ, Столичне шосе, буд. 103, корпус 1, поверх 9) про визнання недійсним договору та стягнення збитків у формі упущеної вигоди

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта»

до Фізичної особи-підприємця Іжко Олександра Вікторовича

про стягнення 277797,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Іжко Олександра Вікторовича (далі - відповідач) про стягнення 277797,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок розірвання основного договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем договір суборенди нежитлового приміщення №07/10 від 07.10.2021 є також розірваним, а тому сплачені позивачем кошти на виконання умов договору суборенди у загальному розмірі 277797,00 грн підлягають поверненню.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.09.2024 відкрито провадження у справі №925/1118/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.10.2024 справу №925/1118/24 передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

24.10.2024 року до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №925/1118/24.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи №925/1118/24 між суддями, справу передано на розгляд судді Васильченко Т.В., що відображено у витязі з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2024 прийнято справу №925/1118/24 до провадження та призначено засідання у справі.

22.11.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла зустрічна позовна заява від Фізичної особи-підприємця Іжко Олександра Вікторовича (далі - позивач за зустрічним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (далі - відповідач за зустрічним позовом) про визнання недійсним договору та стягнення збитків у формі упущеної вигоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за зустрічним позовом всупереч умовам договору суборенди нежитлового приміщення №07/10 від 07.10.2021, уклав договір оренди з ФОП Миролюбовою О.К. з тим самим предметом оренди, що порушує права позивача за первісним позовом на одержання прибутку за підприємницьку діяльність, у зв`язку з чим останній просить визнати недійсним договір, укладений між ТОВ «Нова пошта» та ФОП Миролюбовою О.К. від 01.06.2023 недійсним та стягнути збитки у формі упущеної вигоди в розмірі 1476137,00 грн.

Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви судом встановлено, що подана зустрічна позовна заява підлягає поверненню з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина 1, 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України).

У частині 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України вказано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.09.2024 відкрито провадження у справі №925/1118/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання, встановлено відповідачу строк протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - для подання суду відзиву на позовну заяву.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600287232389 вбачається, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 10.09.2024 була отримана відповідачем - 13.09.2024.

За приписами пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відтак, кінцевим строком для подання відповідачем відзиву на позовну заяву та відповідно зустрічної позовної заяви є 30.09.2024 включно.

Однак, зустрічна позовна заява подана відповідачем - 21.11.2024 (про що свідчить відмітка у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд»), тобто з пропуском строку.

У зустрічній позовній заяві заявлено клопотання про поновлення процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви.

Звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою, Фізична особа-підприємць Іжко Олександр Вікторович просить суд визнати поважними причини пропуску строку для подання зустрічної позовної заяви та поновити йому такий строк, обґрунтовуючи причини поважності пропуску строку тим, що відповідач дізнався про укладення договору між ТОВ «Нова пошта» та ФОП Миролюбовою О.К. від 01.06.2023 лише з відповіді на відзив позивача, до цього моменту про наявність вказаного договору відповідачу не було відомо, тому просить суд поновити строк на подачу зустрічного позову з моменту одержання ним відповіді на відзив.

Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви, суд дійшов наступного висновку.

При зверненні особи до суду із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, заявником повинно бути доведено наявність поважних причин пропуску такого строку. У даному випадку господарський суд зауважує, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, в якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви/клопотання про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Наведені норми пов`язують можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причин його пропуску.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).

Із правового аналізу норм статей 118, 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини для відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).

За результатом оцінки, викладених у клопотанні доводів щодо причин пропуску строку на подання зустрічного позову у встановлений строк, суд дійшов висновку, що наведені Фізичною особою-підприємцем Іжко Олександром Вікторовичем обставини на обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду із зустрічною позовною заявою у цій справі та/або неможливості її подання раніше зазначеної дати, не є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення заявника та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії щодо пред`явлення зустрічного позову у встановлений законом строк.

Виявлення обставин, про які сторона дізналася після одержання відповідної заяви по суті спору, хоч і можуть мати значення для розгляду справи, однак вони не можуть слугувати правовою підставою для поновлення пропущеного строку на подачу зустрічної позовної заяви, що випливає з необхідності забезпечення правової визначеності, яка вимагає дотримання процесуальних строків і порядку подання зустрічних позовів, з метою недопущення порушення послідовності судового процесу.

Відтак, оскільки Фізична особа-підприємць Іжко Олександр Вікторович всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України не довів наявності поважних причин пропуску процесуального строку для звернення із зустрічним позовом у цій справі, зважаючи при цьому на те, що обставини, які виникають під час розгляду справи не можуть бути безумовною підставою для поновлення, встановлених процесуальних строків, з огляду на мету подання зустрічного позову, суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску відповідачем строку на подачу зустрічної позовної заяви.

Відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

За таких обставин, враховуючи, що зустрічний позов подано відповідачем з порушенням вимог ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для подання зустрічного позову відповідач не навів, зустрічний позов підлягає поверненню заявнику.

Разом з тим, заявник не позбавлений права у встановленому законодавством порядку передати спір на вирішення суду в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів.

Керуючись статтями 113, 114, 118, 119, 165, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Іжко Олександру Вікторовичу у поновленні строку для пред`явлення зустрічного позову у справі №925/1118/24.

2. Зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Іжко Олександра Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» про визнання недійсним договору та стягнення збитків у формі упущеної вигоди повернути.

Ухвала набирає законної сили 29.11.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

СуддяТ.В. Васильченко