Ухвала

від 28.11.2024 по справі 922/3546/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

28.11.2024Справа № 922/3546/24

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши

позовну заяву гр. ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до 1. Релігійної організації "Ставропігійна релігійна громада (парафія) Святого рівноапостольного князя Володимира Української православної церкви (Православної церкви України) села Самійлівка Лозівського району Харківської області" 64840, Харківська обл., Лозівський р-н, село Самійлівка (колишня Самійлівська с/р), Близнюківська ТГ, вул.Садова, будинок 44-В

2.Харківської обласної державної адміністрації 61002, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ СУМСЬКА, будинок 64

про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, визнання недійсними змін до статуту та скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

Гр. ОСОБА_1 до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів - Релігійної організації "Ставропігійна релігійна громада (парафія) Святого рівноапостольного князя Володимира Української православної церкви (Православної церкви України) села Самійлівка Лозівського району Харківської області" та Харківської обласної державної адміністрації, згідно якої просить суд:

1) Визнати недійсним (незаконним) та скасувати рішення загальних зборів Релігійної організації "Ставропігійна релігійна громада (парафія) Святого рівноапостольного князя Володимира Української православної церкви (Православної церкви України) села Самійлівка Лозівського району харківської області", яке оформлене протоколом, яким:

- змінено найменування і підлеглість у канонічних та організаційних питаннях релігійної організації з Релігійної організації «Релігійна громада храму Святого Рівноапостольного князя Володимира в с. Самійлівка Ізюмської єпархії Української Православної Церкви» (ідентифікаційний код 24478025, місцезнаходження: Україна, 64840, Харківська обл., Близнюківський р-н, село Самійлівка, вулиця Садова, будинок 44-В) на Релігійна організація "Ставропігійна релігійна громада (парафія) Святого рівноапостольного князя Володимира Української православної церкви (Православної церкви України) села Самійлівка Лозівського району Харківської області" (місцезнаходження: Україна, 64840, Харківська обл., Лозівський р-н, село Самійлівка (колишня Самійлівська с/р), Близнюківська ТГ, вул. Садова, будинок 44-В);

- прийнято Статут у новій редакції Релігійної організації "Ставропігійна релігійна громада (парафія) Святого рівноапостольного князя Володимира Української православної церкви (Православної церкви України) села Самійлівка Лозівського району Харківської області";

- призначено (обрано) керівником юридичної особи - релігійної громади Челомбітько А.В.

2) Визнати недійсними зміни до Статуту юридичної особи - релігійної організації та прийняття Статуту Релігійної організації "Ставропігійна релігійна громада (парафія) Святого рівноапостольного князя Володимира Української православної церкви (Православної церкви України) села Самійлівка Лозівського району Харківської області", у новій редакції.

3) Скасувати державну реєстрацію (реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі, яка проведена державним реєстратором) щодо внесення змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які стосуються:

- зміни найменування і підлеглості у канонічних та організаційних питаннях релігійної організації з Релігійної організації «Релігійна громада храму Святого Рівноапостольного князя Володимира в с. Самійлівка Ізюмської єпархії Української Православної Церкви» (ідентифікаційний код 24478025, місцезнаходження: Україна, 64840, Харківська обл., Близнюківський р-н, село Самійлівка, вулиця Садова, будинок 44-В) на Релігійна організація "Ставропігійна релігійна громада (парафія) Святого рівноапостольного князя Володимира Української православної церкви (Православної церкви України) села Самійлівка Лозівського району Харківської області" (місцезнаходження: Україна, 64840, Харківська обл., Лозівський р-н, село Самійлівка (колишня Самійлівська с/р), Близнюківська ТГ, вул. Садова, будинок 44- В);

- зміни керівника Релігійної організації «Релігійна громада храму Святого Рівноапостольного князя Володимира в с. Самійлівка Ізюмської єпархії Української Православної Церкви».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення за наслідками протиправного проведення загальних зборів релігійної громади та прийняття останніми нової редакції Статуту організації, зміни керівника релігійної громади та внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, права позивача на свободу віросповідання, а також порушення протиправною зміною підлеглості релігійної громади в організаційних та канонічних питаннях його права на вільне волевиявлення членства у відповідній релігійній організації і на вільний вибір сповідування релігійного культу. Крім цього, за твердженнями позивача, порушене його право як керівника органу управління в частині управління релігійною громадою.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.10.2024 року у справі № 922/3546/24 на підставі ч. 5 ст. 30, п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України дану позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2024 року справу № 922/1241/23 передано на розгляд судді Селівону А.М.

Суд зазначає, що згідно ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

За приписами частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник

Згідно ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Приписами ст. 237 ЦК України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до ч.ч 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник від імені особи, яку він представляє, здійснює тільки певні юридичні дії внаслідок повноваження. Наявність у представника повноважень є обов`язковою умовою будь - якого представництва.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (ч. 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Таким чином, надаючи право адвокату здійснювати представництво та захист своїх інтересів клієнт обумовлює обсяг наданих адвокату повноважень, який визначається змістом довіреності або відповідним договором на надання правової допомоги.

Згідно частини 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 року №36, ордер повинен містити, зокрема, назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Наразі, як встановлено судом, вказана позовна заява б/н від 04.10.2024 року від імені гр. ОСОБА_1 сформована в системі "Електронний суд" представником останнього адвокатом Мілірудом Євгеном Олександровичем, на підтвердження повноважень якого до позовної заяви додано копію ордеру на надання правничої допомоги серії АХ № 1212921 від 04.10.2024 року.

Проте, зі змісту наданого ордеру вбачається, що останній видано на підставі договору про надання правової допомоги № 429010 від 01.09.2024 року, який до матеріалів позовної заяви позивачем не додано, із зазначенням в ордері у графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" - "у Господарському суді Харківської області, Східному апеляційному господарському суді, Верховному Суді, органах ГУНП, СБУ, військових адміністраціях".

Водночас, ордер не містить відомостей на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів гр. Тіняєва С.І. у Господарському суді міста Києва, що не відповідає вимогам п. 15.4 Положення №36, позаяк з урахуванням направлення матеріалів справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва зазначення у відповідних реквізитах найменування Господарського суду Харківської області не свідчить про дотримання вимог у частині зазначення такого обов`язкового реквізиту ордеру як назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом.

Згідно правового висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду, в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа № 990/847/18 від 05.06.2019 року), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа № 9901/939/18 від 03.07.2019 року).

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 року у справі № 910/10156/17, від 17.08.2020 року у справі № 911/2636/19.

Таким чином, суд приходить до висновку, що адвокатом Мілірудом Є.О. не надано належного ордера на підтвердження своїх повноважень як представника гр. ОСОБА_1 саме в Господарському суді міста Києва.

Інших документів на підтвердження повноважень адвоката Міліруда Є.О. на представництво інтересів гр. ОСОБА_1 до позовної заяви не додано.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.

Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (аналогічна позиція викладені в ухвалі Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №905/1057/18, постанові від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18).

Слід зазначити, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

При цьому суд зазначає, якщо в позові об`єднано дві і більше немайнові вимоги до кількох відповідачів, судовий збір сплачується за кожну вимогу щодо кожного відповідача окремо.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Водночас, суд наголошує, що ані ГПК України, ані Закон України "Про судовий збір" не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об`єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові. Навпаки, підкреслюється, що судовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір") (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.09.2023 року у справі № 758/5118/21).

Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви та встановлено судом, предметом даного позову є три немайнові вимоги позивача (про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, визнання недійсними змін до статуту та скасування державної реєстрації), оскільки вони не містять вартісних характеристик, а отже не підлягають вартісній оцінці.

Таким чином, звернувшись до суду жовтні 2024 року з позовом з трьома немайновими вимогами позивач мав сплатити судовий збір в сумі 9084,00 грн.

Натомість, як встановлено судом, до матеріалів позовної заяви додано копію квитанції № 1159-9725-3045-4516 від 06.09.2024 року на суму 3028,00 грн., тобто недоплата судового збору становить 6056,00 грн.

Також суд зазначає, що вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, позовна заява повинна містити згідно п. 4 ч. 3 вказаної статті - зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; відповідно до п. 8 ч. 3 - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що остання не містить зазначення щодо наявності/відсутності у позивача або іншої особи оригіналів поданих доказів.

Поряд із цим суд зауважує, що позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

При цьому формулювання позовних вимог відноситься до виключної компетенції позивача у справі.

Суд зазначає, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Ключовим моментом при визначенні кількості вимог немайнового характеру є питання про те, що слід розуміти під термінопоняттям "вимога" та чи слід враховувати при його визначенні суб`єктний склад правовідносин, зокрема, кількість відповідачів у справі.

Натомість, як встановлено судом за змістом позовної заяви, зокрема, її прохальної частини, що звертаючись з позовними вимогами про визнання недійсним (незаконним) та скасування рішення загальних зборів Релігійної організації "Ставропігійна релігійна громада (парафія) Святого рівноапостольного князя Володимира Української православної церкви (Православної церкви України) села Самійлівка Лозівського району харківської області", оформленого протоколом, про визнання недійсними змін до статуту та прийняття статуту релігійної організації у новій редакції, а також скасування державної реєстрації відповідних відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо відповідача 1, позивач не зазначає жодних реквізитів оспорюваних актів та вчинених реєстраційних дій, обмежившись загальними посиланнями на зміст останніх, та одночасно не наводить позовних вимог до відповідача 2, яким визначено Харківську обласну державну адміністрацію, в той час як саме віднесення вказаного центрального органу виконавчої влади до кола відповідачів зумовило застосування правил виключної підсудності та направлення даної позовної заяви Господарським судом Харківської області за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Отже, незазначення позивачем в позовній заяві чіткого змісту позовних вимог згідно зазначених в позові підстав та обгрунтувань нівелює можливість дотримання судом вказаних принципів та унеможливлює правильне і своєчасне вирішення господарського спору.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Гр. ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити Гр. ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Гр. ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду письмових пояснень із зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (оригінал з відміткою банку про виконання);

- подання до суду належних доказів на підтвердження повноважень адвоката Міліруда Є.О. на представництво інтересів позивача в Господарському суді міста Києва;

- подання до суду письмових пояснень щодо предмету позову та змісту позовних вимог відповідно до підстав, наведених в позовній заяві та визначеного позивачем складу відповідачів.

Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачам.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Селівон