Рішення

від 25.11.2024 по справі 910/10114/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2024Справа № 910/10114/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» (вул. Тернопільська, 17, м. Хмельницький, 29018; ідентифікаційний код 22987900)

до Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (пр.-т. Повітрофлотський, буд. 94, м. Київ, 03151; ідентифікаційний код 01128297)

про стягнення 3 856 952, 58 грн,

Представники сторін:

від позивача: Болишева Маріна

від відповідача: Пирогівський Володимир

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача.

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Новатор» (далі за текстом - ТОВ «Новатор», Позивач) з позовом до Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (далі за текстом - «Завод 410 ЦА», Відповідач) про стягнення 3 856 952, 58 грн заборгованості за договором № 067/103 від 17.08.2021 (далі за текстом - Договір) в розмірі 2 573 579, 88 грн, 3 % річних - 187 968, 84 грн та інфляційні втрати - 825 403, 86 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним належним чином виконано зобов`язання за Договором та поставлено Відповідачу електричну енергію за період грудень 2021, лютий - березень 2022, липень 2022, яку останнім оплачено не у повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості та стало підставою для звернення до суду з повозом.

2. Стислий виклад позиції Відповідача.

Згідно поданого Відповідачем відзиву сума основного боргу ним не заперечується, так як і не заперечується допущення прострочення виконання грошового зобов`язання за Договором.

Водночас, Відповідач зазначає, що таке порушення спричинено виключно дією обставин непереборної сили, що відповідно є підставою для звільнення Відповідача від відповідальності.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 позовну заяву ТОВ «Новатор» залишено без руху, Позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 43 043,43 грн.

26.08.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 16.09.2024.

13.09.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

16.09.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 16.09.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про залучення до участі у розгляді справи третьої особи. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 16.09.2024.

Підготовче засідання 16.09.2024 відкладено на 07.10.2024.

27.09.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

Підготовче засідання 07.10.2024 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Пукаса А.Ю. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 підготовче засідання призначено на 21.10.2024.

У підготовчому засіданні 21.10.2024 судом закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 25.11.2024.

У судовому засіданні 25.11.2024 представник Позивача надав пояснення по суті заявлених вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача заперечував щодо задоволення позову.

Заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 25.11.2024 відповідно до статті 240 Господарського - процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

17.08.2021 між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Споживач) укладено Договір згідно пункту 1.1 якого останній встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії.

Умови Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ ((пункт 1.2 Договору).

Пунктом 2.5 Договору визначено, що період постачання електричної енергії за Договором: з 01.09.2021 до 31.08.2022.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць, протягом якого Споживачу здійснювалось постачання електричної енергії згідно з поданими Заявками. Заявки Споживача можуть передбачати замовлення на постачання електричної енергії лише в межах одного календарного місяця (пункт 5.6 Договору).

Пунктом 5.7 Договору передбачено, що оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється згідно з Додатком 1 до цього Договору наступними етапами:

25 % ціни прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 5 (п`ять) календарних днів до дати початку розрахункового періоду. Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії за розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів - за обсягом фактичного споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду, що передує даті видачі рахунку (підпункт 5.7.1);

25 % вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, 15 -го числа розрахункового місяця (місяця в якому здійснюється поставка (підпункт 5.7.2).

Відповідно до підпункту 5.7.3 пункту 5.7 Договору остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію Споживач здійснює згідно з виставленим Постачальником рахунком на оплату, на підставі підписаного Сторонами Акта приймання - передачі електричної енергії, до 25 числа місяця, наступного за звітним, шляхом оплати залишку вартості спожитої електричної енергії, з урахуванням платежів здійснених відповідно до п.5.7.1 та 5.7.2 Договору.

Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до 31.08.2022 включно але в будь - якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань у частині розрахунків (пункт 13.1 Договору).

У відповідності до Акту приймання - передачі електричної енергії №06712202103 від 31.12.2021 Постачальник продав електричну енергію Споживачу відповідно до Договору, а Споживач купив від Постачальника електричну енергію за грудень на загальну вартість 1 745 749, 91 грн., з ПДВ.

На підставі вищевказаного Акта №06712202103, Відповідачем сплачено 492 083, 11 грн., борг складає 1 253 666, 80 грн. з ПДВ.

У відповідності до Акту приймання - передачі електричної енергії №06702202203 від 28.02.2022 Постачальник продав електричну енергію Споживачу відповідно до Договору, а Споживач купив від Постачальника електричну енергію за лютий на загальну вартість 968 587, 48 грн., з ПДВ.

Вказаний акт Відповідачем не оплачено, а тому заборгованість за останнім складає 968 587,48 грн. з ПДВ.

У відповідності до Акту приймання - передачі електричної енергії №06703202203 від 31.03.2022 Постачальник продав електричну енергію Споживачу відповідно до Договору, а Споживач купив від Постачальника електричну енергію за березень на загальну вартість 337 252, 54 грн., з ПДВ.

На підставі вищевказаного Акта №06703202203, Відповідачем сплачено 55 003, 57 грн., борг складає 282 248,97 грн. з ПДВ.

У відповідності до Акту приймання - передачі електричної енергії №06707202203 від 31.07.2022 Постачальник продав електричну енергію Споживачу відповідно до Договору, а Споживач купив від Постачальника електричну енергію за липень на загальну вартість 69 076, 63 грн., з ПДВ.

Вказаний акт Відповідачем не оплачено, а тому заборгованість за останнім складає 69 076,63 грн. з ПДВ.

Суд зазначає, що перелічені вище акти приймання - передачі електричної енергії підписані Позивачем та Відповідачем без зауважень та претензій, що відповідно підтверджує визнання Відповідачем обсягів та вартості купленої електричної енергії.

Згідно доводів Позивача, станом на дату звернення до суду з позовом Відповідачем не сплачено за Договором 2 573 579, 88 грн.

Також Позивачем додано до матеріалів справи довідку відділу бухгалтерського обліку і звітності ТОВ «Новатор» № 46/1963 від 08.08.2024 заборгованість за ДП «Завод 410 ЦА» (перед ТОВ «Новатор» складає 2 573 579, 88 грн., яку Відповідачем визнано Актом звірки взаємних розрахунків станом за період 01.01.2023-07.08.2023.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем неодноразово вживалися дії досудового врегулювання шляхом направлення претензії, однак борг Відповідачем не погашено.

У зв`язку із простроченням виконання Відповідачем грошового зобов`язання, Позивачем також нараховано 3 % річних та інфляційні втрати.

Із поданого відзиву вбачається, що обсяги та вартість купленої електричної енергії за спірний період ним не заперечується.

Доводи Відповідача зводяться до необхідності зменшення розміру штрафних санкцій оскільки останні мають на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинні перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Також Відповідач зазначає про те, що невиконання належним чином грошового зобов`язання за Договором зумовлено настанням форс - мажорних обставин: запровадження карантину до 30.06.2023 та введення на території України воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє станом на час розгляду даної справи, що є підставою для звільнення Відповідача від відповідальності.

Так, через вказані обставини Наказом Підприємства № 45 від 24.02.2022 оголошено простій на Підприємстві.

Окрім того, у зв`язку з тим, що бойові дії відбувались на території, де знаходиться Відповідач, припиненням сполучення між містами, відсутності можливості дістатися до місця виконання посадових обов`язків та відсутності можливості виконувати свої посадові обов`язки у дистанційному режимі та керуючись статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» Наказом Підприємства № 46 від 24.03.2022 призупинено дію трудових договорів з 24.03.2022 з переважною більшістю працівників ДП «ЗАВОД 410 ЦА» до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

ДП «ЗАВОД 410 ЦА» є підприємством оборонно-промислового комплексу, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави (відповідно до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83), здійснює розробку, виробництво, ремонт, технічне обслуговування та модернізацію повітряних суден та надає послуги підприємствам, які експлуатують повітряні судна та авіаційну техніку, для забезпечення обороноздатності, безпеки і захисту інтересів держави. Здійснення такої діяльності є одним із пріоритетних напрямків у забезпеченні оборони України.

Проте, згідно доводів Відповідача, останній не має можливості здійснювати господарську діяльність у повній мірі так як форс-мажорні обставини - військова агресія рф проти України, та воєнний стан в державі тривають.

У поданій відповіді на відзив на позовну заяву, Позивач не погоджується з доводами Відповідача та зазначає про відсутність підстав для зменшення 3 % річних та інфляційних втрат оскільки останні за своєю суттю не є штрафними санкціями.

Крім того, ДП «Завод 410 ЦА» посилаючись на форс-мажорні обставини, як підставу на звільнення від відповідальності не надало до суду докази, що унеможливлюють належне виконання зобов`язань.

Згідно переконань Позивача, Відповідач неналежним виконанням Договору ускладнює фінансовий стан Позивача та призводить до нестійкості фінансово-економічного становища ТОВ «Новатор».

У запереченнях на відповідь на відзив Відповідач повторно посилається на наявність форс-мажорних обставин, які зумовили прострочення виконання умов Договору.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії» (далі за текстом - Закон № 2019-VIII).

Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до частин 1-2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до пункту 3.1.1 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - ПРРЕЕ) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії». Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються у встановленому законодавством порядку.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (пункт 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Як встановлено судом вище, згідно пункту 5.6 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць, а підпунктом 5.7.3 Договору визначено обов`язок Відповідача здійснити остаточний розрахунок - до 25 числі місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України, частина 7 статті 193 ГК України).

Із врахуванням встановлених судом обставин, враховуючи підписання між сторонами актів приймання-передачі електричної енергії за Договором за період грудень 2021, лютий-березень 2022, липень 2022, суд дійшов висновку, що у Відповідача настав строк остаточних розрахунків за вказані місяці, а саме: з 26.01.2022, з 26.03.2022, з 26.04.2022, з 26.08.2022.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Оскільки, матеріали справи не містять доказів належного виконання умов Договору в частині оплати Відповідачем за поставлену електричну енергію за спірний період, доводи Позивача про існування у Відповідача заборгованості в розмірі 2 573 579, 88 грн. є такими, що підтверджені належними доказами, а тому вказана сума підлягає стягнення.

При цьому судом враховано відсутність заперечень з боку Відповідача в цій частині.

Так суд зазначає, що Відповідачем допущено порушення договірного зобов`язання в частині оплати електричної енергії за спірний період.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Що стосується нарахування Позивачем 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки останні виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.

Згідно висновків Верховного Суду у постанові 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зменшено може бути розмір таких відсотків річних, а не нараховані суми таких відсотків, що також виключає можливість застосування такої судової практики у даній справі, оскільки Позивачем здійснено нарахування відсотків у відповідності до статті 625 ЦК України в розмірі 3 %.

Вирішуючи питання зменшення нарахованих Позивачем сум 3 % річних та інфляційних втрат, суд притримується того, що заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені статтею 625 ЦК України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, а відтак не можуть зменшуватися судом.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.04.2020 у справі № 920/653/19 та від 31.01.2022 у справі № 910/15116/18.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).

Відповідно до пункту 12.2 Договору сторона, яка не може виконувати зобов`язання в силу дії обставин непереборної сили, повинна повідомити іншу сторону про їхнє настання та надати сертифікат ТПП чи інший документ, уповноважений посвідчувати обставини непереборної сили відповідно до вимог чинного законодавства.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що Відповідач не повідомляв Позивача про виникнення обставин непереборної сили та не надавав документу на підтвердження таких обставин, при тому, що Договір укладено вже при дії карантинних обмежень, що на переконання суду не є поважної причиною порушення умов Договору.

Теж саме стосується і запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022, на підтвердження чого надано лист ТПП України № 2021/02.0-7.1 від 28.02.2022, з якого не вбачається за можливе встановити яким чином такі обставини вплинули на вчасні перерахування Відповідачем коштів.

Зазначене свідчить про відсутність підстав у Відповідача посилатися на такі обставини.

Суд погоджується з доводами Позивача, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що Відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами наявність підстав для звільнення Відповідача від відповідальності та підстав для зменшення 3 % річних та інфляційних втрат.

При цьому судом враховано, що оголошення Відповідачем простою та призупинення дії трудових договорів (при тому, що не надано переліку кількості таких договорів для надання суду можливості оцінити обсяги відсутніх працівників) жодним чином не перешкодило йому приймати та споживати електричну енергію Позивача та відповідно підписувати акти за спірний період.

Перевіривши надані Позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що такі нарахування є обґрунтованими та арифметично вірними, а тому підлягають стягненню з Відповідача.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи встановлене вище судом, за сукупність наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині здійснення оплати за поставлену електричну енергія у зв`язку з чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання у зв`язку з чим вимоги Позивача є правомірними, а позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» - задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (пр.-т. Повітрофлотський, буд. 94, м. Київ, 03151; ідентифікаційний код 01128297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор» (вул. Тернопільська, 17, м. Хмельницький, 29018; ідентифікаційний код 22987900) основний борг - 2 573 579 (два мільйони п`ятсот сімдесят три тисячі п`ятсот сімдесят дев`ять) грн 88 коп, 3 % річних - 187 968 (сто вісімдесят сім тисяч дев`ятсот шістдесят вісім) грн 84 коп, інфляційні втрати - 825 403 (вісімсот двадцять п`ять тисяч чотириста три) грн 86 коп. та судовий збір - 43 043 (сорок три тисячі сорок три) грн 43 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 29.11.2024

Суддя Антон ПУКАС