Ухвала

від 29.11.2024 по справі 911/3203/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

"29" листопада 2024 р. Справа № 911/3203/24

Суддя Карпечкін Т.П. розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Белла-Віста

до Товариства з обмеженою відповідальністю Кларікс Тіара

про стягнення 9 083,20 грн.

Встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Белла-Віста до Товариства з обмеженою відповідальністю Кларікс Тіара про стягнення 9 083,20 грн.

Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Отже, чинна редакція Господарського процесуального кодексу України зобов`язує юридичних осіб та адвокатів зареєструвати свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку та встановлює наслідки невиконання таких вимог - фактичне повернення / не врахування поданих учасниками (що не зареєстрували електронний кабінет в ЄСІТС) заяв по суті спору.

В порушення зазначених вимог законодавства, позивач у поданому позові не зазначає ніяких відомостей про наявність у нього зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд"), що відповідно є підставою для залишення позову без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з п. п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року встановлено, що про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Позивачем не дотримано вказаних вимог. Як доказ відправлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами, позивачем до позовної заяви додано тільки фіскальний чек, з якого суд не може встановити, що саме позивачем було надіслано відповідачу на юридичну адресу останнього.

Згідно із ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В порушення вимог ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено, що позивачем не додано жодних доказів, які б підтверджували надсилання претензій від 09.09.2024 року та від 28.02.2023 року, які позивач додає до своєї позовної заяви, на юридичну адресу відповідача.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Суд зазначає, що предмет спору це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши зміст позовної заяви, суд зазначає, що позивачем не викладено всіх обставин в обґрунтування позовних вимог, суд звертає увагу позивача на суперечливість тверджень останнього, зокрема про те, що виконання зобов`язання втратило для позивача інтерес, тому позивач відмовляється від виконання зобов`язання і вимагає відшкодування збитків, в той самий час як вимогою позивача до відповідача є стягнення суми основного боргу та пені за невиконане зобов`язання за Договором.

Також, позивачем не зазначено чинних та спеціальних норм законодавства, на момент звернення позивачем з позовом, які регулюють спірні відносини, з врахуванням обставин викладених позивачем в обґрунтування позовних вимог, зокрема в частині саме підстав стягнення пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак позивачем не додано обгрунтованого розрахунку заявлених до стягнення 8 400 грн. основного боргу та 683, 20 грн. пені. Зокрема, з пояснень позивача у позовній заяві, незрозуміло з якого по який період позивач нараховував пеню відповідачу та чому позивач заявляє 683, 20 грн. пені до стягнення з відповідача.

Окрім того, у позовній заяві позивач стверджує, що відповідач зобов`язувався здійснити поставку Товару протягом 7 робочих днів, з моменту погодження такого Товару.

Проте, зміст позовної заяви та додані до неї докази, не містять яких-небудь обгрунтувань позивача, щодо того в який спосіб та в які строки відбулось погодження зазначеного Товару сторонами.

Відтак, позовна заява подана з порушенням ст. ст. 6, 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- докази реєстрації електронного кабінету позивача в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі);

- докази надсилання на юридичну адресу відповідача претензій від 09.09.2024 року та від 28.02.2023 року;

- обгрунтований розрахунок заявленої до стягнення пені, зокрема з якого по який період позивач нараховує пеню відповідачу;

- обґрунтовані письмові пояснення з підтверджуючими доказами, щодо того, в який спосіб та в які строки відбулось погодження зазначеного в позовній заяві Товару сторонами;

- обґрунтовані письмові пояснення з підтверджуючими доказами, а саме посилання на норми права, щодо тверджень позивача, про те, що відповідач зобов`язувався здійснити поставку Товару протягом 7 робочих днів;

- обґрунтовані письмові пояснення з посиланням на чинні та спеціальні норми, які регулюють спірні відносини, з врахуванням обставин викладених позивачем в обґрунтування позовних вимог, зокрема в частині саме підстав стягнення пені.

3. На підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України встановити позивачу десятиденний строк на усунення недоліків, перебіг якого, в силу положень ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, розпочинається з дня наступного за днем вручення даної ухвали.

4. Зобов`язати позивача заяву про усунення недоліків разом з доданими до неї документами надіслати відповідачу, докази надіслання надати суду.

5. Довести до відома сторін, що всі документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо) подаються через систему "Електронний суд" із застосуванням кваліфікованого електронного підпису після реєстрації своїх офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Для осіб, які зареєстровані в системі "Електронний суд", повідомлення, повістки, судові рішення та інші процесуальні документи надсилаються в електронному вигляді автоматично.

6. Копію ухвали Господарського суду Київської області надіслати позивачу.

7. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

8. Відповідно до приписів ст. 255 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Т.П. Карпечкін