Рішення

від 27.11.2024 по справі 911/2046/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/2046/23

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО АКВА»

до ОСОБА_1

про стягнення 12 600,00 грн.

Суддя Карпечкін Т.П.

Без виклику сторін

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО АКВА» (позивач) до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення 12 600,00 грн.

Як визначено ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.08.2023 року витребувано у Димерської територіальної громади Вишгородського району в Київській області інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

30.08.2023 року до Господарського суду Київської області Димерською територіальною громадою Вишгородського району в Київській області надіслано лист, в якому повідомляється, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.09.2023 року відкрито провадження у справі № 911/2046/23, справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, у встановлений судом строк відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки судом було вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається виключно за наявними матеріалами, відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 27.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО АКВА» (позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, покупець) було укладено Договір поставки товару № 18105 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід`ємними частинами цього Договору.

З метою стимулювання та збільшення збуту (продажу) товару, що постачається постачальником, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО АКВА» (позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, покупець) було підписано Додаток № 1/1343 до Договору (далі - Додаток), згідно якого покупцеві надається у користування торгове обладнання для зберігання та реалізації продукції, що поставляється постачальником.

Датою підписання Акту приймання-передачі є 27.11.2019 року, згідно якого постачальник передав, а покупець отримав у строкове платне користування торгове обладнання, а саме холодильну шафу-вітрину «ICE STREAM SUPER LARGE» внутрішній, лого «Моршинська» Туре = «RDI» ID = « 91», рік випуску 2014, інвентарний номер ХБ20753, заводський номер № 0407066651912170132919714162, кількістю 1 штука. Крім того, в Акті приймання-передачі сторони погодили, що покупець зобов`язаний забезпечувати безперешкодний доступ уповноваженої особи постачальника для огляду торгового обладнання.

У відповідності до положень пункту 2.2.3. Додатку, під час користування обладнанням покупець зобов`язався на першу вимогу постачальника надавати інформацію щодо асортименту та кількості продукції, реалізованої з використанням обладнання.

Відповідно до п. 2.2.4. Додатку, покупець зобов`язується надавати на першу вимогу представників постачальника можливість огляду приміщення, в якому знаходиться обладнання.

Однак, як стверджує позивач, в ході неодноразових перевірок стану обладнання представниками позивача було встановлено закриття та обмеження доступу до приміщення, в якому було встановлено обладнання, на телефонні дзвінки відповідач не відповідає, інформацію щодо асортименту та кількості реалізованої продукції не надає, що є істотним порушенням умов Договору та Додатку. В підтвердження зазначеного факту представником позивача складено відповідний Акт, який додано до позовної заяви.

Пунктом 2.2.8. Договору передбачений обов`язок покупця повернути обладнання у справному стані по закінченню терміну дії договору протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту розірвання Договору або за вимогою постачальника згідно письмової вимоги постачальника в термін 10 (десять) календарних днів з дати направлення такої вимоги на юридичну адресу покупця, зазначену в Договорі.

22.12.2021 позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення позивачу, протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення даної вимоги, переданого обладнання та забезпечення безперешкодного доступу до місця його встановлення з метою проведення його вивезення.

Як повідомив позивач, станом на 30.06.2023 відповідач обладнання не повернув, відповіді на зазначену претензію не надіслав.

Відповідно до п. 3.1. Додатку в разі неповернення обладнання у строк, зазначений в п. 2.2.8. Додатку, покупець зобов`язаний сплатити на рахунок постачальника вартість обладнання в розмірі та порядку, передбаченому п. п. 3.4., 3.5. Додатку.

Згідно з п. 3.4. Додатку вартість обладнання, що підлягає сплаті за обладнання, рік випуску якого складає більше 10 років від дати виникнення спірних відносин, становить для дводверного холодильника у розмірі 9 600,00 грн.

Пунктом 3.2. Додатку сторони, зокрема обумовили, що у випадку виявлення факту розміщення в торговому обладнанні товарів, що не відносяться до продукції ПрАТ «ІДС», поставлених постачальником на підставі договору поставки, та у випадку виявлення іншого порушення зобов`язань, передбачених п. 2.2. цього Додатку, постачальник має право на складання Акта про порушення умов використання торгового обладнання, який засвідчується представником постачальника. Покупець сплачує штраф постачальнику в розмірі 3 000,00 грн за кожен випадок порушення зобов`язань, передбачених п. 2.2. (обов`язки покупця) цього додатку.

З огляду на наведені у позові обставини, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом про стягнення з відповідача 9 600,00 грн вартості неповернутого обладнання, 3 000,00 грн штрафу за порушення договірних зобов`язань.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Також, як визначено ст. 772 Цивільного кодексу України, яка регулює ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження речі, наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.

З огляду на норму ч. 2 ст. 395 та ст. 759 Цивільного кодексу України найм (оренда) майна належить до речових прав на чуже майно.

Згідно зі ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з нормою ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідачем прострочено виконання зобов`язання, визначеного у п. 2.2.8. Додатку щодо повернення обладнання, з відповідача підлягає стягненню вартість неповернутого обладнання у розмірі 9 600,00 грн.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Оскільки відповідачем допущено порушення зобов`язань, передбачених п. 2.2. Додатку, про що постачальником було складено Акт про порушення умов використання торгового обладнання, з відповідача підлягає стягненню штраф постачальнику в розмірі 3 000,00 грн за кожен випадок порушення зобов`язань, передбачених п. 2.2. (обов`язки покупця) цього додатку (п. 3.2. Додатку).

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, за наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

При цьому, суд враховує, що оскільки спірні правовідносини виникли і пов`язані з господарською діяльністю відповідача в період існування у нею статусу суб`єкта підприємницької діяльності, відповідний спір підлягає розгляду у господарському суді. Оскільки, станом на момент вирішення спору відповідачем припинено статус суб`єкта підприємницької діяльності, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача громадянина ОСОБА_1 на користь позивача 9 600,00 грн вартості неповернутого обладнання, 3 000,00 грн штрафу за порушення договірних зобов`язань.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 2 684,00 грн.

Оскільки позивачем не надано належних доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, відповідне питання залишено судом без розгляду.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 79, 86, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО АКВА» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 прo стягнення 12 600,00 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО АКВА» (04053, м. Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 37-41, ЄДРПОУ 36800559) 9 600 (дев`ять тисяч шістсот) грн 00 коп. вартості неповернутого обладнання, 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. штрафу, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін