ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1440/24
Розглянувши матеріли справи за позовом Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради
до Білоцерківської міської громадської організації «Кінологічний клуб «Юр`їв Град»
про зобов`язання вчинити дії
Суддя Карпечкін Т.П.
За участю представників:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився.
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради до Білоцерківської міської громадської організації «Кінологічний клуб «Юр`їв Град» про зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.06.2024 відкрито провадження у справі № 911/1440/24 за правилами загального позовного провадження.
В ході підготовчого провадження у справі №911/1440/24 судові засідання неодноразово відкладались у зв`язку з необхідністю з`ясування усіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
В підготовчому засіданні 16.09.2024 представник позивача зазначив, що позовні вимоги з врахуванням заяви про залишення позову без розгляду в частині стягнення пені та штрафу та з підстав викладених у позовній заяві підтримує. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази. Відповідач в підготовче засідання 16.09.2024 не з`явився, відзив не надав.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 07.10.2024.
В судовому засіданні 07.10.2024 розгляд справи відкладався на 21.10.2024.
В судове засідання 21.10.2024 представники сторін не з`явились, в ході розгляду спору позивач позовні вимоги підтримав, зазначив і про те, що ним повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази. Відповідач в судові засідання не з`являвся, відзив на позов не надав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв`язку з чим, в судовому засіданні 21.10.2024 судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обставин, Управлінням комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради подано позов про виселення Білоцерківської міської громадської організації «Кінологічний клуб «Юр`їв Град» з нежитлового приміщення №7 площею 30,50 кв.м, розташованого в одноповерховій будівлі за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання щодо звільнення нежитлового приміщення після припинення договору оренди нежитлового приміщення у строки, передбачені договором.
21.07.2017 між Управлінням комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (Орендодавець) та Білоцерківською міською громадською організацією Кінологічний клуб «Юр`їв Град» (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 755 (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 30,50 кв.м, розташоване в одноповерховій житловій будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з п. 2.1. Договору передача нежитлового приміщення в оренду вперше здійснюється за актом прийому-передачі. Тому, вказане нежитлове приміщення було фактично передано відповідачу за актом прийому-передачі у день укладення договору, тобто 21.07.2017 року.
Договора оренди нерухомого майна, що перебуває в комунальній власності Білоцерківської міської територіальної громади, та додаткові угоди до них формуються в програмі 1С-8. При формуванні договору оренди нежитлового приміщення № 755 системою не додано номер приміщення, і тому в Договорі прописано лише адреса: АДРЕСА_1 , та не додано «приміщення №7».
Відповідно до п. 1.2. Договору вартість об`єкта оренди зазначена у звіті про незалежну оцінку, здійснену станом на 31.05.2017 р., становить 108811,00 грн. Мета оренди: здійснення статутних завдань в т.ч. сприяння розведенню та використання породних собак (п. 1.3. Договору). Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір діє по 31.12.2018 року.
29.12.2018 року до Договору підписано Додаткову угоду №1 до договору оренди №755 від 21.07.2017 р. щодо продовження дії договору до 11.06.2020 року.
Відповідно до п. 2.2. Договору передача нежитлового приміщення в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це приміщення.
Пунктом 10.9 Договору передбачено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено.
Відповідно до п. 4.6. Договору орендар зобов`язується у разі припинення цього договору протягом п`яти робочих днів повернути орендодавцю орендоване майно.
Пунктом 10.6 Договору передбачено, що у разі якщо орендодавець має намір після закінчення терміну дії договору оренди використовувати зазначене майно для власних потреб, він не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору письмово попереджає про це орендаря.
Тому, листом № 01-20/30 від 24.06.2020 позивачем було попереджено відповідача про непереукладення договору оренди нежитлового приміщення № 755 від 21.07.2017 на новий термін (напис про отримання з підписом голови громадської організації на листі додається).
Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір діє до 11.06.2020 (з урахуванням змін та доповнень до договору), але відповідачем не було проведено жодних дій по поверненню позивачу нежитлового приміщення з оренди, тому, листом № 01-12/116 від 22.03.2024 позивач повторно повідомив відповідача про необхідність терміново звільнити вищезазначене нежитлове приміщення.
Для цього позивач просив відповідача звільнити приміщення, сплатити заборгованість з орендної плати та підписати акт приймання-передачі. Відповідач не виконав жодних дій для повернення приміщення з оренди, що призвело до необхідності позивача звернутися до суду за захистом своїх прав.
Досудове врегулювання спору позивачем здійснювалось у формі направлення відповідачу листів № 01-20/30 від 24.06.2020, № 01-12/116 від 22.03.2024 про необхідність повернути нежитлове приміщення площею 30,50 м2, розташоване в одноповерховій житловій будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході розгляду спору відповідач в судові засідання не з`являвся, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.
В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
За ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до п. 10.11. Договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом п`яти робочих днів повертається орендарем орендодавцю за актом приймання передачі.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона булла одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
У встановлений договором строк після припинення дії договору відповідач не виконав свій обов`язок щодо повернення позивачу орендованого майна приміщення згідно акту приймання-передачі не повернув, у зв`язку з чим відповідач без відповідної правової підстави володіє і продовжує користуватись орендованим майном, чим відповідно порушує права орендодавця вказаного майна - позивача і створює перешкоди у здійсненні ним права користування, у зв`язку із чим у останнього виникло право вимагати примусово виселити відповідача із займаного приміщення.
У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів чи договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Крім того, згідно з ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Господарським судом встановлено, що відповідачем в порушення взятих на себе зобов`язань не було проведено жодних дій по поверненню позивачу нежитлового приміщення з оренди, відповідач продовжує безпідставно займати приміщення та не спачує орендних платежів.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Виселити Білоцерківську міську громадську організацію «Кінологічний клуб «Юр`їв Град» (09111, Київська область, Білоцерківський р-н, м. Біла Церква, вул. Є.Деслава, 22, код ЄДРПОУ 34403064) з нежитлового приміщення №7 площею 30,50 кв.м, розташованого в одноповерховій будівлі за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н, м. Біла Церква, вул. Гоголя, 5.
3. Стягнути з Білоцерківської міської громадської організації «Кінологічний клуб «Юр`їв Град» (09111, Київська область, Білоцерківський р-н, м. Біла Церква, вул. Є.Деслава, 22, код ЄДРПОУ 34403064) на користь Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради (09111, Київська область, Білоцерківський р-н, м. Біла Церква, вул.А.Шептицького, 2, код ЄДРПОУ 20577351) 3 028,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
4.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 29.11.2024
Суддя Т.П. Карпечкін
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2024 |
Оприлюднено | 02.12.2024 |
Номер документу | 123393471 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про комунальну власність щодо оренди |
Господарське
Господарський суд Київської області
Карпечкін Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні