ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
29.11.2024 р. Справа № 914/2908/24
Господарський суду Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, розглянувши
позовні матеріали: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ,
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод»,
про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Львівської області через систему електронний суд 25.11.2024 надійщла позовна заява ФОП ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» про визнання недійним договору оренди державного майна.
Разом з вказаною позовною заявою, позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на важкий майновий стан.
Відповідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Варто зазначити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у ст. 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
У постанові КГС ВС від 03 грудня 2020 року у справі № 903/323/20 та постанові КЦС ВС від 06 вересня 2023 року у справі № 707/2717/21 викладено правову позицію, відповідно до якої громадяни, які мають статус фізичної особи-підприємця та підпадають під ознаки відповідних пунктів ст. 5 Закону України «Про судовий збір», мають право користуватися пільгами, визначеними цією статтею, оскільки фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки підприємця. При цьому правовий статус «фізична особа-підприємець» сам собою не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Однак, позовної заяви вбачається, що скаржник не підпадає під ознаки відповідних пунктів ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
У ст. 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Що ж до самих умов, визначених ст. 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Однак предметом цієї справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Таким чином, оцінивши доводи, наведені скаржником в обґрунтування вимог поданого ним клопотання, враховуючи вищезазначені законодавчі приписи, суд не вбачає правових підстав для звільнення від сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на наведене, позивачу необхідно подати суду докази сплати судового збору за розгляд справи в сумі 2 422, 40 грн.
Водночас позивач в порушення ст. 162 ГПК України не зазначив:
- про наявність оригіналів документів, копії яких долучені до матеріалів справи;
- попередній розрахунок судових витрат;
- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 162, 174, 234, 235 ГПК України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви.
2. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без руху.
3. Позивачу протягом п`яти днів усунути недоліки зазначені в описовій частині ухвалив.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Горецька З.В.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2024 |
Оприлюднено | 02.12.2024 |
Номер документу | 123393570 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними оренди |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Горецька З.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні