Ухвала

від 26.11.2024 по справі 914/1260/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.11.2024 Справа № 914/1260/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"

про розстрочку виконання рішення суду від 19.09.2024

у справі №914/1260/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"

про стягнення 54194109,84 грн

за участю представників:

від позивача Конопліцький І.В.

від відповідача Гарбузюк Р.О.

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 у справі №914/1260/24 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" 41586344,30 грн основного боргу, 4230495,46 грн пені, 2495180,72 грн штрафу, 620276,99 грн 3% річних, 778028,26 грн інфляційних втрат та 650329,32 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" про розстрочку виконання рішення суду від 19.09.2024 у справі №914/1260/24. Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку прийняти заяву до розгляду.

Ухвалою суду від 18.11.2024 розгляд заяви призначено на 26.11.2024.

Представник стягувача (позивача) в судовому засіданні проти заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" про розстрочку виконання рішення суду від 19.09.2024 у справі №914/1260/24 заперечив.

Представник стягувача (позивача) подав заперечення (вх.№28462/24 від 25.11.2024) проти заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Представник заявника (відповідача) в судовому засіданні заяву про розстрочку виконання рішення суду підтримав повністю.

Представник заявника (відповідача) також подав доповнення (вх.№28547/24 від 25.11.2024) до заяви про розстрочку виконання рішення та заперечення (вх.№28547/24) доводів позивача на заяву про розстрочку виконання рішення.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення суду від 19.09.2024 у справі №914/1260/24, суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи заяву про розстрочку виконання рішення суду у даній справі, заявник зазначає, що баланс підприємства станом на 30.09.2024 підтверджує зростання від`ємного значення власного капіталу до 2 млрд. 827 млн. 915 тис. грн, що загрожує банкрутством, а звіт про фінансові результати свідчить про отримання за 9 місяців 2024 року доходів (грошових надходжень) в загальній сумі 224,994 млн. грн, що в розрахунку на місяць складає 25 млн. грн.

При цьому, як зазначив заявник, динаміка надходжень протягом 9 місяців погіршується у зв`язку з зменшенням дебіторської заборгованості за раніше надані послуги розподілу газу з 242,759 млн. грн до 71,39 млн. грн.

Як вказано у заяві про розстрочку виконання рішення суду, за 9 місяців 2024 року АТ «Львівгаз» зазнало збитків в сумі 150,705 млн. грн, що суттєво погіршило фінансовий стан за час розгляду справи.

Як також вказав заявник, у третьому кварталі 2024 року середньомісячна сума витрат на виплату заробітної плати склала 4,912 млн. грн, середньомісячна сума витрат нарахувань на заробітну плату склала 1,027 млн. грн, а платежі з сплати податків і зборів становили 4,871 млн. грн на місяць, з огляду на що обов`язкові витрати на зарплату і податки, примусове виконання рішення яких не зупинить, в місяць складають 10,8 млн. грн.

Враховуючи необхідність понесення мінімальних матеріальних витрат на забезпечення господарської діяльності (оплата електроенергії, газу і послуг його транспортування, зв`язку, води, пального та матеріалів і комплектуючих для виготовлення продукції за укладеними договорами) в сумі 10,0 млн. грн на місяць, заявник зазначив, що максимально можлива сума, яку АТ «Львівгаз» в стані сплачувати щомісячно на виконання рішення суду складає 5,0 млн. грн.

Крім того, як вказано у заяві про розстрочку виконання рішення суду, у разі примусового виконання рішення суду господарська діяльність АТ «Львівгаз» буде зупинена через накладення арешту на поточний рахунок і неможливість її забезпечення матеріальними ресурсами. При цьому надходження зменшяться до суми, яка є необхідною для виплати зарплати і податків з погіршенням їх динаміки у часі. Розстрочення не на 10 місяців, а на менший строк, збільшить суму щомісячних виплат на виконання рішення і неминуче спричинить неможливість оплат вже на третій-четвертий місяць розстрочки.

Заявник зазначив, що практично всі майнові активи АТ «Львівгаз» були призначені для забезпечення діяльності з розподілу газу та обслуговування об`єкта критичної інфраструктури (газорозподільної системи Львівської області) і є його складовими, без яких розподіл газу споживачам є неможливим, а звернення стягнення на майно в процесі примусового виконання рішення не дасть суттєвого результату.

На підтвердження добросовісності та готовності АТ «Львівгаз» неухильно дотримуватися взятих на себе зобов`язань, які наведені у клопотанні про розстрочення виконання рішення суду, боржник надав суду докази виконання зобов`язань за першим платежем графіку сплати заборгованості не очікуючи ухвали суду за результатом розгляду клопотання.

Так, до доповнення до клопотання про розстрочення виконання рішення суду заявник долучив копію платіжної інструкції №18903 від 19.11.2024 про відшкодування суми судового збору в розмірі 650329,32 грн та копію платіжної інструкції №18905 від 20.11.2024 про сплату частини боргу в розмірі 4385735,68 грн.

Враховуючи наведене АТ «Львівгаз» просить суд розстрочити виконання рішення на 10 місяців шляхом здійснення наступних платежів: до 19.11.2024 5036065,00 грн, до 19.12.2024 5036065,00 грн, до 19.01.2025 5036065,00 грн, до 19.02.2025 5036065,00 грн, до 19.03.2025 5036065,00 грн, до 19.04.2025 5036065,00 грн, до 19.05.2025 5036065,00 грн, до 19.06.2025 5036065,00 грн, до 19.07.2025 5036065,00 грн та до 19.08.2025 5036070,05 грн.

Стягувач (позивач) проти розстрочення виконання рішення суду заперечив, подавши заперечення (вх.№28462/24 від 25.11.2024) проти заяви про розстрочку виконання рішення суду, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" зазначає про те, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання ним рішення суду.

На думку позивача у заяві про розстрочку виконання рішення господарського суду надані боржником докази не можуть засвідчувати факт відсутності у боржника можливості виконати судове рішення без надання відстрочки, не спростовують наявність вини боржника у виникненні заборгованості та її несплаті, а також боржник не надав доказів, які б могли підтвердити обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Також позивач зазначив, що розстрочення виконання рішення у цій справі на тривалий строк унеможливить стягувача користуватися своїми грошовими коштами без отримання будь-якої компенсації, оскільки невиконання грошового зобов`язання за наявності судового рішення про задоволення вимог позивача з відстроченням не призводить до наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України за період такого розстрочення та останній понесе збитки від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в економіці країни.

Крім того позивач наголосив на тому, що ТзОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", як суб`єкт господарювання державного сектору економіки, яка забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом, має стратегічне значення для безпеки та економіки держави, з огляду на що позивач розраховує на вчасне виконання боржником своїх зобов`язань перед позивачем.

Враховуючи наведене, позивач просив відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" про розстрочку виконання рішення суду від 19.09.2024 у справі №914/1260/24.

Відповідно до частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо) (пункт 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

В пункті 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, ГПК не вимагає.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про відстрочку (розстрочку) виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.

Розглянувши подану заяву про розстрочку виконання рішення суду, проаналізувавши наведені боржником обставини та оцінивши подані ним докази, суд вважає, що фінансовий стан відповідача є дійсно таким, що істотно ускладнює виконанню рішення суду у даній справі.

Необхідно зазначити, що при розгляді заяви про розстрочення виконання рішення суду, судом також береться до уваги поведінка відповідача щодо сплати заборгованості, наявність якої встановлено рішенням суду у даній справі.

Зокрема, як встановлено судом, відповідач відповідно до платіжної інструкції №18903 від 19.11.2024 сплатив суму судового збору в розмірі 650329,32 грн та відповідно до платіжної інструкції №18905 від 20.11.2024 сплатив частину боргу в розмірі 4385735,68 грн.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 № 5-пр/2013 вказав, що підставою для застосування відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. Розстрочка або відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2018р. у справі №917/138/16 зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. у справі "Шмалько проти України" зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. у справі №1-12/2012 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень пункту 20 частини першої статті 106, частини першої статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

В силу приписів частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, беручи до уваги можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення суду у повному обсязі без надання розстрочки його виконання, а також оцінивши можливі наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення у встановлений строк, враховуючи матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача, поведінку відповідача щодо сплати заборгованості, наявність якої встановлено рішенням суду у даній справі, суд дійшов висновку заяву про розстрочку виконання рішення суду у даній справі задовольнити та розстрочити виконання рішення суду відповідно до такого графіка виконання:

до 19.11.2024 5036065,00 грн,

до 19.12.2024 5036065,00 грн,

до 19.01.2025 5036065,00 грн,

до 19.02.2025 5036065,00 грн,

до 19.03.2025 5036065,00 грн,

до 19.04.2025 5036065,00 грн,

до 19.05.2025 5036065,00 грн,

до 19.06.2025 5036065,00 грн,

до 19.07.2025 5036065,00 грн,

до 19.08.2025 5036070,05 грн.

Частиною 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Заяву про розстрочку виконання рішення суду від 19.09.2024 у справі №914/1260/24 задовольнити.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 19.09.2024 у справі №914/1260/24 на 10 місяців шляхом здійснення наступних платежів:

до 19.11.2024 5036065,00 грн,

до 19.12.2024 5036065,00 грн,

до 19.01.2025 5036065,00 грн,

до 19.02.2025 5036065,00 грн,

до 19.03.2025 5036065,00 грн,

до 19.04.2025 5036065,00 грн,

до 19.05.2025 5036065,00 грн,

до 19.06.2025 5036065,00 грн,

до 19.07.2025 5036065,00 грн,

до 19.08.2025 5036070,05 грн.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали виготовлено 29.11.2024.

Суддя Петрашко М.М.