Рішення

від 29.11.2024 по справі 917/1612/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2024 Справа № 917/1612/24

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., при секретарі судового засідання Білій І.М., розглянувши матеріали за позовною заявою Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Полтавагаз», вул. Козака, 2А, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 03351912

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай», пр. Вавілова М., 13/42, м. Полтава, 36037, код ЄДРПОУ 19361781

про стягнення 14119,95 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суть справи: Розглядається позовна заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай» (відповідач) про стягнення 14 119,95 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу за період січень 2022 серпень 2024 року (далі спірний період).

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що 28.10.2021 було проведено демонтаж приладу обліку природного газу на об`єкті відповідача за адресою: м Полтава, вул. Вавілова 13/42, тому вважає, що послуги з розподілу природного газу у спірному періоді йому не надавалися, газопостачання не здійснювалося.

Також відповідач зазначає у відзиві, що 30.10.2021 ним було направлено позивачу заяву про розірвання договору розподілу природного газу № 867Р, тому вважає вказаний договір розірваним.

Одночасно у відзиві відповідач посилається на те, що, на його думку, позивач незаконно користується газовими мережами м. Полтави, які йому не належать, а також на те, що розрахунок позовних вимог здійснено позивачем на підставі тарифів, які встановлені постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП), що не були зареєстровані Міністерством юстиції України, тому вважає, що такі тарифи не набрали законної сили.

У відповіді на відзив позивач заперечує проти доводів відповідача, посилаючись на те, що відповідачем не надані докази фактичного направлення заяви про договору розподілу природного газу № 867Р, яка на адресу позивача не надходила, тому укладений між сторонами договір є чинним.

Водночас, позивач посилається на те, що він є оператором газорозподільної системи в межах м. Полтави на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої НКРЕКП, а також зазначає, що відповідно ч. 6 ст.14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора (НКРЕКП) не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України.

Процесуальні дії суду:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.09.2024 суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників процесу за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву від 16.10.2024 відповідач заявив клопотання «Витребувати у АТ «Оператор Газорозподільної системи «Полтавагаз» інформацію, чи надходила заява (лист) від ТОВ «Дунай» № 12 від 30.12.2021 про розірвання договору розподілу природного газу № 867Р від 30.12.2016».

Ухвалою від 21.10.2024 суд відмовив ТОВ «Дунай» в задоволенні клопотання про витребування інформації.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

30.12.2016 року між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» (Оператор ГРМ, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дунай» (Споживач, відповідач) укладено договір № 867Р розподілу природного газу (надалі Договір), за умовами якого оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п. 2.1. Договору) (а.с.16-23).

Зазначений вище Договір було укладено на підставі Типового договору розподілу природного газу, який є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи та відповідає його змісту (далі Типовий договір, а.с.28- 42).

Відповідний Типовий договір було затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (з наступними змінами) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1384/27829.

Відповідачем 01.01.2016 підписана та подана позивачу заява-приєднання №867Р до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), в якій визначена адреса об`єкта, підключеного до газорозподільної системи Оператора ГРМ м. Полтава, вул. Вавілова, 13/42 (а.с.24).

Відповідачем також було оформлено додаток 3 до заяви-приєднання до умов Договору, в якій визначено договірні (планові) обсяги розподілу природного газу на 2017 рік (а.с.27).

Відповідно до пункту 2.3 Договору, при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем (далі Кодекс ГРМ).

П. 5.1 Договору передбачено, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Порядок визначення об`єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору (п.5.4 Договору).

Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.1 Договору).

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п.6.2 Договору).

Згідно з п. 6.3 Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, на умовах попередньої оплати до 25 числа місяця, що передує розрахунковому. Остаточний розрахунок за послуги з розподілу природного газу здійснюється Споживачем до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.6.4 Договору).

Відповідно до п.12.1 Договору, даний договір укладається на невизначений строк.

Якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим Договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін. У разі незгоди Споживача зі змінами він має право розірвати цей Договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього Договору зміни. Нерозірвання цього Договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду Споживача з внесеними до цього Договору змінами (п.12.2 Договору).

Договір може бути розірваний за згодою Сторін або за ініціативою Споживача у порядку, визначеному законодавством України (п.12.3 Договору).

П.12.8 Договору передбачено, що надана Споживачем заява-приєднання та Додаток 3 є невід`ємними частинами Договору.

До відзиву на позов відповідачем додана засвідчена копія Акту № 28.10/ІЛ-1 від 28.10.2021, відповідно до якого 28.10.2021 року за адресою: м Полтава, вул. Вавілова 13/42 за заявою споживача було проведено демонтаж приладу обліку (лічильника природного газу) Метрікс G-10, заводський номер 001383, для проведення позачергової повірки.

Як зазначено в акті, на вхідному патрубку було встановлено глушку та опломбовано пломбою.

Також в акті зазначено про наявність на об`єкті відповідача за адресою: м Полтава, вул. Вавілова 13/42 газового приладу двухконтурного котла.

До відзиву відповідачем додано копію листа від 30.10.2021, вих.№12, адресованого позивачу, в якому відповідач просить розірвати договір № 867Р розподілу природного газу № 867Р від 30.12.2016 в зв`язку з невикористанням природного газу.

Докази фактичного направлення (вручення) зазначеного листа позивачу надані відповідачем не були.

Позивачем надсилалися відповідачу акти наданих послуг за спірний період (січень 2022 серпень 2024 року), що підтверджується доданими до позовної заяви копіями зазначених актів, описів вкладень у цінні листи, списків згуртованих експрес-відправлень та фіскальних чеків Укрпошти (а.с.43-88).

Під час розгляду по суті судом заявлених позовних вимог судом приймається до уваги наступне.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором; договір розподілу природного газу є публічним (ч.2 ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу»).

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу (п.2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ із змінами, внесеними згідно з Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 580 від 06.03.2020, № 1469 від 29.07.2020).

Розділ VІ Типового договору було доповнено новим пунктом 6.3 згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2080 від 07.10.2019.

Відповідно до п. 6.3 Типового договору, величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.

Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (Пункт 6.3 розділу VI Типового договору з урахуванням доповнень, здійснених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1469 від 29.07.2020).

Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік (пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1469 від 29.07.2020).

Відповідачем не надано докази подання позивачу уточнених заявок щодо корегування величини річної замовленої потужності у спірному періоді (2022-2024 роки).

Позивачем відповідно до вимог Кодексу ГРМ було визначено величину річної замовленої потужності відповідачу та обраховано вартість місячної вартості послуги розподілу природного газу в порядку, визначеному п.6.3 Типового договору.

Згідно з п.6.6 Типового договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Позивачем надані докази надсилання відповідачу актів приймання-передачі наданих послуг за спірний період рекомендованими листами з описом вкладення.

П.5.6 Типового договору передбачено, що за наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Відповідачем не надані суду докази, які б свідчили про визначення за домовленістю сторін або в судовому порядку інших величин наданих відповідачу послуг з розподілу природного газу у спірному періоді.

Оплата наданих послуг розподілу природного газу за період січень 2022 серпень 2024 року на суму 14 119,95 грн в порядку та в строки, визначені п.6.4 Договору, п.6.3 Типового договору, здійснена відповідачем не була, що ним не заперечується.

Стосовно заперечень відповідача з посиланням на те, що послуги з розподілу природного газу у спірному періоді йому не надавалися, оскільки газопостачання на об`єкт відповідача за адресою м. Полтава, вул. Вавілова, 13/42 не здійснювалося з 28.10.2021, судом приймається до уваги наступне.

П. 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача. У цих випадках Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VIІ Кодексу ГРМ.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.651 ЦК України).

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу (ГК) України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.ч.1-4 ст.188 ГК України).

Відповідачем не надані докази розірвання укладеного між сторонами Договору за згодою сторін або в судовому порядку.

Відповідач також не надав суду докази фактичного направлення позивачу листа від 30.10.2021, вих.№12, в якому відповідач просив розірвати договір № 867Р розподілу природного газу № 867Р від 30.12.2016 в зв`язку з невикористанням природного газу.

Водночас, суд констатує, що встановлення факту направлення чи не направлення такого листа не має суттєвого значення для вирішення спору, з огляду на порядок розірвання Договору, визначений чинним законодавством та умовами, викладеними в п.12.3 Договору.

П. 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ передбачено, що для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

П.2 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється Оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача.

Відповідно до викладеного вище, послуга з розподілу природного газу не складається лише з фактичного переміщення природного газу розподільчою системою трубопроводів, а включає також цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об`єктів споживача до газорозподільної системи, буквально означає наявність технічної можливості у будь-який необхідний споживачу час скористатись можливістю розпочати газоспоживання (п.53 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.11.2023 по справі № 918/756/22).

Щодо комплексного застосування норм абзацу 1 пункту 9 Глави 6 та абзаців 1, 2 пункту 4, абзацу 1 пункту 5 Глави 7 Розділу VI Кодексу ГРМ Верховним Судом у постанові № 914/3254/21 від 27.09.2022 сформульовано такий правовий висновок: «Припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, тобто в період, коли не відбувалося механічного від`єднання об`єкта споживача від цієї мережі та вилучення такого об`єкта, а заява про остаточне припинення користування природним газом і розірвання договору споживачем не подавалася, не звільняє споживача від договірного зобов`язання оплати вартості послуг з розподілу природного газу за вказаний період, оскільки саме механічне від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи виключає можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподілу (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача» .

Обставина демонтажу приладу обліку (лічильника газу) шляхом пломбування газоспоживаючого обладнання, жодним чином не впливає на наявність у об`єктів відповідача цілодобового доступу до ГРМ та не звільняє відповідача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу (п.55 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.11.2023 по справі № 918/756/22).

Позивач є оператором газорозподільної системи, тобто, за визначенням, наведеним в п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників)

26.03.2015 постановою НКРЕКП № 929 позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ та з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території м. Полтава та Полтавської області (крім міст Кременчук, Лубни, Комсомольськ, Лубенського, Пирятинського, Оржицького, Гребінківського, Гадяцького, Семенівського та Кременчуцького районів Полтавської області та села Радянське Кобеляцького району Полтавської області) в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні ПАТ «Полтавагаз», терміном дії з 07.04.2015 по 06.04.2020.

Постановою НКРЕКП від 15.06.2017 № 778 (зі змінами та доповненнями) відповідна ліцензія видана ПАТ «Полтавагаз» без обмеження строку дії (https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-vidachu-litsenzii-na-rozpodil-prirodnogo-gazu-pat-poltavagaz).

Відповідно до ч. 6 ст.14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора (НКРЕКП) не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України.

Згідно з ч.7 ст. 14 зазначеного вище Закону України, рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення.

З урахуванням викладеного, заперечення відповідача, викладені у відзиві, відхиляються судом як необґрунтовані.

Частиною першою ст.193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 ГПК України).

Згідно зі ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням всіх вказаних обставин у їх сукупності, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позов задоволено повністю, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн відповідно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай», пр. Вавілова М., 13/42, м. Полтава, 36037, код ЄДРПОУ 19361781 на користь Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Полтавагаз», вул. Козака, 2А, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 03351912 14 119, 95 грн боргу; 3028,00 грн судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Пушко