Рішення

від 29.11.2024 по справі 922/3475/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3475/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів", м. Харків до Дочірнього підприємства "Промжитлосервіс-2" Публічного акціонерного товариства "Промбуд-2", м. Харків про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "Комплекс з вивозу побутових відходів", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Дочірнього підприємства "Промжитлосервіс-2" Публічного акціонерного товариства "Промбуд-2", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у загальному розмірі 99 815,87 грн, з яких: 91 479, 95 грн основний борг, 4,17 грн - пеня, 5 350,82 грн - інфляційні втрати та 2 980,93 грн - 3 % річних. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №2568 від 01.02.20216 щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача. Справу просить розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.10.2024 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Вказану ухвалу, відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії, в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу в електронному вигляді до його електронного кабінету в підсистемі "Електронний Суд" ЄСІТС та відповідачу - у паперовому вигляді листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на його юридичну адресу (яка зазначена позивачем у позові та вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Відповідач, в порушення вимог ч. 6 ст. 6, ч. 7 ст. 42 ГПК України не зареєстрував електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, своїм правом на захист не скористався, ні в установлений судом строк, ні станом на день прийняття судом даного рішення не подав відзиву на позов та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду про відкриття провадження у даній справі, що була направлена на юридичну адресу відповідача, не вручена адресату та повернулася за зворотною адресою до суду з довідкою працівника оператора поштового зв`язку АТ "Укрпошта" про причину повернення поштового відправлення: "за закінченням терміну зберігання", що відповідно до приписів ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

За приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. В разі відсутності заяви учасника справи про зміну адреси, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається за останньою відомою суду адресою цього учасника справи, і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться.

Тобто, в разі, якщо ухвалу суду направлено за належною адресою, а саме: за адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або яка повідомлена суду стороною, вважається, що адресат належно повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання відповідачем зазначеної ухвали суду, оскільки таке неотримання зумовлене не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою самого учасника справи щодо отримання кореспонденції, яка надходить від суду на його адресу.

Крім того, як вже зазначалося вище, ухвала суду про відкриття провадження у справі № 922/3475/24 була вчасно офіційно оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень у відповідності до ст. 122 ГПК України.

В силу приписів ст.ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, судом вчинено необхідні заходи для повідомлення відповідача про розгляд даної справи та надання йому можливості висловити свою позицію щодо заявлених позивачем вимог і звернутись до суду із заявами по суті справи та заявами чи клопотаннями з процесуальних питань. Втім, відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та жодного доказу для долучення до матеріалів справи не надав, із заявами або клопотаннями по суті справи та з процедурних питань до суду не звертався, на зв`язок із судом будь-яким чином не виходив.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тобто, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком учасника справи, а отже його відсутність не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що судом вчинено необхідні заходи для повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем у позовній заяві досить повно висловлено та обґрунтовано свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для прийняття обґрунтованого та об`єктивного рішення по даній справі, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.02.2016 між Комунальним підприємством "Комплекс з вивозу побутових відходів" (далі КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", Виконавець, Позивач) та Дочірнім підприємством "Промжитлосервіс-2" Публічного акціонерного товариства "Промбуд-2" (далі ДП "Промжитлосервіс-2" ПАТ "Промбуд-2", Споживач, Відповідач) було укладено договір № 2568 (далі Договір).

Відповідно до п. 1 цього Договору Виконавець зобов`язується згідно з графіком понеділок вівторок, середа, четвер, п`ятниця, субота, неділя, при відміні графіка за заявкою, надавати послуги з вивезення побутових відходів на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 940 від 28 грудня 2011 року "Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів в місті Харкові" та відповідно до схеми санітарного очищення, затвердженої рішенням 18 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 24.12.2003 №284/03 зі змінами та доповненнями, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами та у строки і на умовах, передбачених цим договором (далі послуги).

Відповідно до п. 30 Договору договір діє з 1 лютого 2016 року до 1 лютого 2019 року і набирає чинності з дня його укладання.

Відповідно до п. 32 Договору договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії ні одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд.

Відповідно до п. 2 Договору Виконавець надає споживачеві послуги з вивезення побутових відходів.

Відповідно до п. 9 Договору розрахунок обсягу і вартості послуг здійснюється з урахуванням з додатку № 3 до "Правил надання послуг з вивезення побутових відходів", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 12 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 13. Договору послуги оплачуються готівкою або в безготівковій формі.

Відповідно до пп.1 п. 19 Договору Споживач зобов`язується оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів.

Відповідно до п. 17 Договору виконана послуга щомісячно оформлюється актом здачі-приймання робіт (надання послуг).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відносини з вивезення побутових відходів регулювалися Законом України "Про відходи".

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відходи" суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об`єкт утворення відходів.

Відповідно до п. 9 Правил надання послуг з поводження побутовими відходами (в редакції від 01.05.2019) затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 р. № 1070 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 р. № 318 (далі Правила) плата за надані послуги нараховується щомісяця відповідно до умов договору і тарифів, що формуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. № 1010 Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами.

Оплата послуг здійснюється не пізніше ніж протягом останнього дня місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інше.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1124 від 28.10.2021 до Правил були внесені зміни, зокрема доповнено пунктом 9 Правил абзацом у редакції: оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.

09.07.2023 набув чинності новий Закон України "Про управління відходами".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про управління відходами" цей Закон регулює відносини, пов`язані із запобіганням утворенню та з управлінням відходами, що утворюються в Україні, а також з управлінням відходами, що перевозяться через територію України, вивозяться за її межі та ввозяться в Україну з метою відновлення, у тому числі рециклінгу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про управління відходами" утворювачі відходів, крім утворювачів відходів домогосподарств, зобов`язані: у разі утворення побутових відходів укладати договір про надання послуги з управління побутовими відходами з виконавцем відповідної послуги та вносити плату за надання такої послуги відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п. 28 Правил надання послуг з управління побутовими відходами затв. Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуги з управління побутовими відходами та типових договорів про надання послуги з управління побутовими відходами" від 08.08.2023 № 835 плата за надану послугу з управління побутовими відходами нараховується щомісяця відповідно до умов договору про надання послуги з управління побутовими відходами і тарифів, що формуються відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку згідно з частиною четвертою статті 34 Закону України Про управління відходами.

Оплата послуги здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.

Відповідно до пп. 10 п. 19 Договору після закінчення звітного періоду впродовж 5-ти робочих днів споживач повинен отримати у виконавця акт здачі-приймання робіт (виконаних робіт) та оформити його належним чином відповідно до діючого законодавства України, і впродовж 3-х днів зобов`язаний повернути в адрес виконання підписаний акт, або вмотивовану відмову.

На виконання вказаного Договору Позивачем Відповідачу були надані послуги з вивезення побутових відходів, що підтверджується актами наданих послуг за період з січня 2022 року по серпень 2024 року, які без будь-яких зауважень підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності претензій Відповідача на адресу Позивача щодо якості та строків надання послуг КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", зокрема, акти-претензії, передбачені п.п. 25-28 Договору як і не містять заяв про припинення дії Договору.

Таким чином, Позивачем належним чином були надані, а Відповідачем - прийняті послуги за Договором. Проте, ДП "Промжитлосервіс-2" ПАТ "Промбуд-2" порушило свої зобов`язання та не здійснило оплату в повному обсязі. Загальний розмір основного боргу за Договором (з урахуванням часткового погашення заборгованості Споживачем) складає 91 479, 95 грн., що не заперечується Відповідачем. Сторонами підписаний Акт звірки взаємних розрахунків станом на 28.06.2024.

Через неналежне виконання Відповідачем умов Договору щодо повної та своєчасної оплати наданих Позивачем послуг, останньому позивачем до стягнення нараховані 4,17 грн. пені, 5 350,82 грн. інфляційних втрат та 2 980,93 грн. три проценти річних.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 509 ЦК України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей11,629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 ГК України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відповідно до частини 1статті 901 ЦК Україниза договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто, а замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Положеннямист. 530 ЦК Українипередбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Втім, відповідач у встановлені строки повної та своєчасної оплати за надані послуги не здійснив.

Тоді як, ч. 2ст. 193 ГК Українивстановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов`язання, у відповідності дост. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що факт надання позивачем узгоджених послуг відповідачу та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг за договором підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 91 479,95 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

У зв`язку з несвоєчасним здійсненням відповідачем платежів, позивачем нараховано пеню у розмірі 4,17 грн, інфляційні втрати та три проценти річних у розмірі 5 350,82 грн та 2 980,93 грн відповідно.

Водночас, як вбачається зі змісту Договору №2568 від 01.02.2016 сторонами не визначено таку відповідальність за порушення умов договору як сплата пені та у якому розмірі.

При цьому, саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку. Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом. Відповідна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 05.09.2019 у справі № 908/1501/18.

Частиною 2 статті 625 ЦК Українипередбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних та стягнення з відповідача на користь позивача 91 479,95 грн. основного боргу, 5 350,82 грн. інфляційних втрат та 2 980,93 грн. трьох процентів річних. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 4,17 грн. суд відмовляє.

Відповідно до положеньст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Промжитлосервіс-2" Публічного акціонерного товариства "Промбуд-2" (61142, м. Харків, вул. Гарібальді, 4, код ЄДРПОУ 33477816) на користь Комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів" (61140, м. Харків, пров. Золотий, 4, код ЄДРПОУ 33290649) - 91 479,95 грн. основного боргу, 5 350,82 грн. інфляційних втрат, 2 980,93 грн. три проценти річних та 2 422,30 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Комунальне підприємство "Комплекс з вивозу побутових відходів" (61140, м. Харків, пров. Золотий, 4, код ЄДРПОУ 33290649).

Відповідач - Дочірнє підприємство "Промжитлосервіс-2" Публічного акціонерного товариства "Промбуд-2" (61142, м. Харків, вул. Гарібальді, 4, код ЄДРПОУ 33477816).

Рішення підписано 29 листопада 2024 року.

СуддяО.В. Погорелова