ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2024 року Черкаси cправа №925/1002/24
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Солов`єм А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу
за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» (вул.Сергія Амброса, 173, м.Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 42790969),
та Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради (вул.Байди Вишневецького, 36, м.Черкаси, ідентифікаційний код 38764676),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
про визнання трудових відносин припиненими,
представники сторін у судове засідання не з`явились,
08.08.2024 ОСОБА_1 звернувся у Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» та Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, у якому просить суд визнати припиненими трудові відносини між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» з 28.06.2024, у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням та зобов`язати Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради виключити його із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі відомості про керівника (директора) та підписанта Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім».
У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з першого відповідача на свою користь судові витрати зі сплати судового збору у сумі 6056,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.05.2024 позивач подав заяву, у якій просив звільнити його з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім». Для вирішення питання звільнення з посади директора, позивач, як виконавчий орган товариства, ініціював проведення загальних зборів Товариства, про що належним чином повідомив єдиного учасника Товариства ОСОБА_2 . Проте, останній у зазначений час не з`явився на загальні збори, у зв`язку з чим такі збори не відбулися, а позивачем за участі двох фізичних осіб було складено акт про неявну на загальні збори. Оскільки загальні збори не збиралися, заяву позивача не розглянули і рішення про обрання іншого директора не приймали, тому немає і на кого замінити відомості в Єдиному державному реєстрі після подання заяви про звільнення позивача з посади директора, тому, на думку позивача, слід виключити відомості про керівника (директора) ОСОБА_1 з державного реєстру юридичних осіб.
У відповіді на відзив, позивач зазначив, що підставою для вилучення відомостей про керівника юридичної особи з реєстру може бути виключно рішення суду, що тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі. Оскільки нового директора не обрали, тому і немає можливості подати примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення єдиного учасника Товариства про зміну керівника.
16.09.2024 від Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради (відповідач 2, Департамент) до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Відзив мотивований тим, що позивач як директор Товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади директора. Департамент є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з підприємством не залежить від відповідача. Позивач не звертався до Департаменту для проведення реєстраційної дії щодо зміни керівника, тому з боку Департаменту відсутнє порушення прав позивача.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.08.2024 суд прийняв заяву позивача до розгляду та відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання у справі о 10 год 30 хв 03.09.2024, встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття справи до свого провадження для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.09.2024 залучено до розгляду справи, як третю особу без самостійних вимог ОСОБА_2 та відкладено підготовче засідання у справі до 12 год 00 хв 18.09.2024.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.09.2024 суд призначив підготовче засідання о 10 год 00 хв 02.10.2024, у зв`язку з відрядженням судді ОСОБА_3 для участі у ХХ з`їзді суддів України.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.10.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті о 10 год 15 хв 06.11.2024.
Представники сторін у судове засідання 06.11.2024 не з`явились, про дату час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином, про що є відомості у матеріалах справи.
06.11.2024 до суду надійшла спільна заява від представника позивача та представниці Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, у якій представник позивача підтримав позовні вимоги, а представниця Департаменту заперечила проти задоволення позовних вимог. Розгляд справи просили проводити без їх участі.
Інші учасники справи будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за без їх участі суду не надали.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» (відповідач 1) у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надало. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 13.08.2024 про відкриття провадження у справі 28.09.2023 направлена на до електронного кабінету відповідача 1 та була доставлена до його електронного кабінету 13.08.2024, що підтверджене довідкою про доставку електронного листа (а.с.57).
Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У подальшому ухвали суду також направлялись судом до електронного кабінету відповідача 1, проте він своїм правом на подачу відзиву та участі у судовому засіданні не скористався.
Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Установчими зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» (протокол №1/2019 від 31.01.2019) затверджена редакція Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» (далі Статут) (а.с.14-34).
Органами управління товариства є загальні збори учасників та виконавчий орган (пункт 9.1 Статуту).
Вищим органом Товариства є загальні збори учасників, які складаються з учасників товариства (пункт 9.2 Статуту).
До компетенції загальних зборів учасників серед іншого належить обрання виконання органу товариства (пункт 9.5.6 Статуту).
Загальні збори учасників товариства скликаються у таких випадках: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу наглядової ради товариства (у випадках її створення); на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства (пункт 9.10 Статуту).
Вимога про скликання загальних зборів подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам (пункт 9.14 Статуту).
Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства шляхом надсилання про це кожному учаснику товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. Таке повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. В такому повідомленні зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін (пункт 9.19 Статуту).
На період наявності в Товаристві одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника (пункт 9.33 Статуту).
Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є Директор. Директор Товариства може діяти від імені Товариства без довіреності (пункти 9.37, 9.38 Статуту).
Повноваження директора Товариства можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового директора Товариства або тимчасового виконувача його обов`язків. У разі припинення повноважень директора договір із цією особою вважається припиненим (пункт 9.39 Статуту).
З 30.04.2020 було змінено керівника Товариства Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 (рішенням Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» №2 від 30.04.2020) (а.с.6).
Відповідно до наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» №2 від 04.05.2020 «Про прийняття ОСОБА_1 на посаду директора» ОСОБА_1 з 04.05.2020 приступив до виконання обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» (а.с.7).
Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом як на момент звернення позивача з позовом до суду, так і на момент прийняття рішення у справі, директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» є позивач у справі ОСОБА_1 .
22.05.2024 позивач звернувся до загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» із заявою про звільнення його з посади за власним бажанням з 28.06.2024 на підставі частини 1 статті 38 Кодексу законів про працю України (а.с.8-9).
В цей же день, 22.05.2024 позивач звернувся до учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» ОСОБА_2 із повідомленням №1 від 22.05.2022, у якому повідомив його, як єдиного учасника Товариства Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім», про скликання загальних зборів на вимогу виконавчого органу Товариства об 11 год 00 хв 28.06.2024 за адресою АДРЕСА_3 із наступним порядком денним:
1.Про звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_1 28.06.2024 за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 Кодексу законів про працю України.
2.Про обрання нового директора або тимчасово виконуючого обов`язки директора Товариства з 29.06.2024.
3.Про внесення змін до відомостей про Товариства, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
4.Про уповноваження нового директора або тимчасово виконуючого обов`язки директора Товариства на вчинення дій пов`язаних з реєстрацією змін до відомостей про Товариства, які містяться в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Заява про звільнення від 22.05.2024 та повідомлення №1 від 22.05.2022 про скликання загальних зборів учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» були отримані адресатами 04.07.2024, що підтверджене трекінгом з офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» (а.с.10).
У призначений у повідомлені час учасник товариства ОСОБА_2 не з`явився. Директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» ОСОБА_1 було складено акт за участю громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про неявку 28.06.2024 на загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» за адресою вулиця Сергія Амброса, будинок 173, місто Черкаси єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» ОСОБА_2 (а.с.13).
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що у зв`язку з неявкою єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» на загальні збори, та не прийняття загальними зборами рішення про звільнення його з посади директора Товариства, він позбавлений можливості реалізувати передбачене частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України право розірвати трудовий договір та припинити трудові відносини з Товариством.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.
Предметом спору у цій справі є вимога позивача про визнання припиненими трудових відносин між позивачем та Товариством та зобов`язання про внесення відомостей у Державний реєстр щодо виключення його з даних, як керівника Товариства.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Статтею 312 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа має право на вибір роду занять і використання примусової праці забороняється.
Відповідно до норм статті 51 Кодексу законів про працю України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, вільний вибір виду діяльності.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, норми якої кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 3 Кодексу законів про працю України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Відповідно до частини 1 статті 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, яка визначена цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
За змістом статті 22 Кодексу законів про працю України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України встановлено, що підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
Згідно з частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Згідно зі статтею 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
За приписами частини 1 статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Статтею 99 Цивільного кодексу України визначено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені, або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
За нормами пункту 7 частини другої статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до компетенції загальних зборів учасників належать обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.
Отже, відповідно до норм статті 38 Кодексу законів про працю України, статей 28, 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондується обов`язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення і призначення нового директора.
Керівник товариства (директор) як будь-який інший працівник має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово. Особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника керівнику із метою захисту його прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими, визнання керівника звільненим.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №758/1861/18 зробив висновок, що написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, свідчать про те, що позивачем дотримана процедура звільнення із займаної посади директора товариства.
Згідно з частиною 2 статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.
Відповідно до частини 3 статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Частиною 4 статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.
Відповідно до частини 5 статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Аналогічні положення містить і Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім».
Як було встановлено судом, 22.05.2024 позивач звернувся до загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» із заявою про звільнення його з посади за власним бажанням з 28.06.2024 на підставі частини 1 статті 38 Кодексу законів про працю України.
В цей же день, 22.05.2024 позивач повідомив єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» про скликання загальних зборів Товариства із відповідним порядком денним зборів.
Тобто, позивач у повній мірі дотримався порядку скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім». Збори не відбулися оскільки єдиний його учасник не з`явився на ці збори, відповідно не було прийнято і рішення про звільнення позивача з посади директора.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.12.2019 у справі №758/ 1861/18 (провадження № 61-49113св18) зазначено, що установлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, передача печатки, документів уповноваженій особі свідчать про те, що позивач дотримався процедури звільнення із займаної посади директора товариства. Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Водночас особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими.
Судом враховано, що оскільки питання щодо звільнення директора відповідача-1 вирішується за рішенням загальних зборів, то сам директор який є посадовою особою, яка користується правом підпису в товаристві, має печатку товариства та має право користуватись рахунками та коштами товариства в межах своєї компетенції, не міг самостійно себе звільнити.
Отже, неявка учасників товариства, в цьому випадку це єдиний учасник ОСОБА_2 , на загальні збори для розгляду питання щодо звільнення позивача фактично нівелює положення закону щодо письмового попередження керівником учасників (засновників) про бажання звільнитися за власним бажанням, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.
Судом також враховано, що перебування на посаді керівника товариства особи поза волею цієї особи покладає на неї правовий тягар, оскільки така особа має певні обов`язки як керівник (наприклад, з подання податкової звітності тощо) та обмежена у певних своїх правах (наприклад, не може влаштуватись на державну службу тощо).
Уповноважений на звільнення директора вищий орган Товариства проігнорував повідомлення позивача про його звільнення і не розглянув по суті заяву позивача про звільнення протягом передбачених законодавством строків, не виконав покладених на нього статутом обов`язків. Своєю бездіяльністю, яка виразилася у не розгляді та не вжитті заходів для прийняття рішення про звільнення позивача, Товариством були порушені трудові права позивача, зокрема, його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця для його реалізації.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права - визнання трудових відносин з Товариством припиненими є цілком правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин з товариством.
Щодо позовних вимог в частині до Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, то суд зазначає, що у частині 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.
Суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру.
У постанові від 17.03.2021 у справі №761/40378/18 Верховний Суд зробив висновок, що позовна вимога до відділу державної реєстрації про зобов`язання внести зміни до відомостей з ЄДР шляхом виключення відомостей про керівника Товариства не може бути звернена до органу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (державного реєстратора такого органу), який зобов`язаний виконати рішення суду щодо припинення трудових відносин керівника юридичної особи з такою особою незалежно від того, чи був цей орган (реєстратор) залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.
Отже, рішення суду про визнання трудових відносин припиненими, після набрання ним законної сили, є підставою для здійснення уповноваженим державним органом (державним реєстратором) відповідних реєстраційних дій, передбачених зазначеним вище законом, а суд не вправі втручатися в діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до Єдиного державного реєстру.
Суд зазначає, що виключення відомостей про позивача як керівника та підписанта Товариства з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань можливе лише після набрання законної сили цим рішенням, надання певних документів державному реєстратору та сплати адміністративного збору.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ця позовна вимога задоволенню не підлягає, оскільки захисту підлягає вже порушене право, а права позивача відповідачем 2 на день звернення позивача з позовом до суду порушені не були.
При цьому суд звертає увагу на те, що у разі необґрунтованої відмови відповідного державного органу у вчиненні реєстраційних дій на підставі рішення суду про визнання трудових відносин припиненими, після набрання ним законної сили, позивач не позбавлений права звернутися до суду у передбаченому законом порядку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині припинення трудових відносини між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім», у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора за власним бажанням.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково (в частині вимог до першого відповідача) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» підлягає до відшкодування на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Визнати припиненими трудові відносини між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора.
3.В іншій частині позовних вимог відмовити.
4.Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаккі Дрім» (вул.Сергія Амброса, 173, м.Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 42790969) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3028,00 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене 27.11.2024.
Суддя О.І.Кучеренко
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2024 |
Оприлюднено | 02.12.2024 |
Номер документу | 123393982 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Кучеренко О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні