Ухвала

від 19.11.2024 по справі 917/1030/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1030/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,

представники учасників справи:

розглянувши касаційну скаргу Кременчуцького ліцею № 30 "Олімп" ім. Н. М. Шевченко Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 (судді: Шутенко І. А. - головуючий, Гребенюк Н. В., Слободін М. М.) та рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2024 (суддя Кльопов І. Г.) у справі

за позовом Кременчуцького ліцею №30 "Олімп" ім. Н. М. Шевченко Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області,

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго",

про здійснення перерахунку у вартості послуг,

ВСТАНОВИВ:

1. У червні 2023 року Кременчуцький ліцей № 30 "Олімп" ім. Н. М. Шевченко Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - Кременчуцький ліцей № 30 "Олімп" ім. Н. М. Шевченко/Ліцей) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго") про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживача - Кременчуцького ліцею № 30 "Олімп" ім. Н.М. Шевченко за період з початку опалювального періоду 2022-2023, а саме з 01.11.2022 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022.

Обґрунтовуючи позовні вимоги з посиланням на статтю 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" позивач вказував на те, що постачання відповідачем теплової енергії в гарячій воді позивачеві має здійснюватися за тарифами, які не повинні перевищувати тарифи, за якими позивач отримував теплову енергію станом на 24.02.2022, та які були встановлені для Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (далі - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ").

Позивач вказував на те, що з 01.11.2022 після набрання сили Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", почав застосовувати при обрахунку вартості поставленої позивачу теплової енергії двоставковий тариф, чим, на думку позивача, порушив цей Закон, так як сплата коштів за двоставковим тарифом є більшою, ніж за одноставковим тарифом, який діяв в м. Кременчуці Полтавської області станом на 24.02.2022.

2. У відзиві на позовну заяву ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" просив відмовити у її задоволенні, вказуючи на недоведеність та необґрунтованість вимог позивача та дотримання відповідачем вимог Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування.

3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.04.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2024, у задоволенні позову відмовлено.

Суди установили, що тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою, а за змістом чинного законодавства відповідач не має права самостійно встановлювати тарифи на постачання теплової енергії споживачам, у тому числі позивачу, а отже і не може самостійно їх змінити. Застосування при обрахунку вартості теплової енергії, яка поставляється за укладеними із позивачем договорами, будь-яких інших тарифів, окрім тих, які були встановлені уповноваженими органами для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", умовами цих договорів не передбачено.

4. Не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 та рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.04.2024, Ліцей у касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судових рішень посиланням на пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Оскаржуючи судові рішення з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме Закон України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502 "Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану" та порушив норми процесуального права, а саме частину 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, не врахувавши висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.04.2024 у справі № 917/730/23.

Оскаржуючи судові рішення з підстави, визначеної у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Ліцей вказує на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права, визначеної статтею 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" від 29.07.2022 № 2479-ІХ (у редакції Закону від 30.06.2023 № 3220-ІХ) до правовідносин, які виникли між суб`єктами господарювання (позивач і відповідач) у сфері постачання теплової енергії та надання послуг з постачання теплової енергії під час дії воєнного стану.

5. У відзиві на касаційну скаргу ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" просить відмовити в її задоволенні, вказуючи на безпідставність доводів скаржника, акцентуючи увагу на тому, що Верховний Суд розглянув аналогічну справу № 917/1389/23, в якій постановою від 26.09.2024 залишив без змін судові рішення про відмову у задоволенні позову Кременчуцької гімназії № 31 Кременчуцької міської ради про зобов`язання ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії.

6. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права в межах касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційне провадження у справі слід закрити з огляду на таке.

7. Суди попередніх інстанцій установили такі обставини:

- Кременчуцькому ліцею № 30 "Олімп" ім. Н. М. Шевченко на праві оперативного управління належить приміщення за адресою: м. Кременчук, провулок Княжий, 3;

- починаючи з опалювального періоду 2022-2023 позивач є споживачем теплової енергії, постачальником якої є ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго". До листопада 2022 року постачальником теплової енергії та постачання гарячої води у м. Кременчуці було ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ";

- рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 № 1421 "Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів" та рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 за № 1867 "Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання", послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів з 01.01.2022 були встановлені та визначені відповідні тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів міста Кременчука. Вказаними рішеннями для ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" було встановлено для бюджетних установ одноставковий тариф, який становив з 25.10.2021 - 2862,85 грн за 1 Гкал, а з 30.12.2021 - 3281,22 грн за 1 Гкал. Даний тариф застосовувався до позивача на момент введення воєнного стану в Україні 24.02.2022, що підтверджується відповідним рахунком, направленим позивачу ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ";

- у зв`язку з військовою агресією проти України та в результаті неодноразових ракетних ударів по м. Кременчуку, теплогенеруюче обладнання ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" було повністю зруйновано, через що товариство припинило виробництво, транспортування та постачання теплової енергії своїм споживачам;

- 29.04.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 502 "Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану", у пункті 1 якої рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, не підвищувати, зокрема, тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24.02.2022;

- за змістом статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", який набрав чинності 19.08.2022, запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, зокрема передбачено, що протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води;

- згідно з рішенням Полтавської обласної ради від 22.09.2022 № 473 "Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" було надано згоду на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки";

- на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 894-Р "Про передачу цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки" у спільну власність територіальних громад Полтавської області, Полтавською обласною радою було прийнято рішення від 14.10.2022 № 481 "Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки" у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області";

- відповідно до пункту 4 цього рішення після затвердження акта приймання-передачі вирішено передати на баланс, як внесок до статутного капіталу ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" майно, зазначене у додатку до цього рішення, а саме: цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ";

- рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 20.10.2022 № 1508 "Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води», виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука з покладанням відповідних обов`язків згідно чинного законодавства визначено ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго";

- рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 13.01.2023 № 86 було внесено зміни до рішення № 1508, яким на виконання вимог статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" зобов`язано ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" застосовувати до своїх споживачів у м. Кременчуці тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, розмір яких не перевищує рівень тарифів, що застосовувались до цих споживачів станом на 24.02.2022;

- згідно з рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31.10.2022 № 1574, опалювальний період 2022-2023 років для споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" у Кременчуцькій міській територіальній громаді розпочався з 01.11.2022.

8. Суди попередніх інстанцій також установили, що між Кременчуцьким ліцеєм № 30 "Олімп" ім. Н. М. Шевченко та ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" 01.11.2022 було укладено договір № 7063 на відпуск теплової енергії у виді гарячої води, а також договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 31.01.2023 № 7063/2023.

Так, за змістом пункту 1 договору від 01.11.2022 № 7063 на відпуск теплової енергії у виді гарячої води (далі - договір № 7063), ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (теплопостачальна організація) бере на себе зобов`язання постачати теплову енергію з метою забезпечення опалення приміщень Кременчуцького ліцею № 30 "Олімп" ім. Н. М. Шевченко (споживач) за адресою: вул. провулок Княжий (Олега Кошового), буд. 3 - школа, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати за теплову енергію в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до пункту 33 договору від 01.11.2022 № 7063 розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. В разі зміни тарифів, розрахунки здійснюються за новими тарифами. Тариф на теплову енергію для потреб бюджетних установ (без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів) становить: умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - 2 197,08 грн/Гкал (без ПДВ); умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження - 136 068,84 грн /Гкал/год (без ПДВ).

Згідно з пунктом 34 цього договору в розрахунок на оплату включається вартість фактично спожитої теплової енергії за поточний місяць та вартість теплової енергії, що не врахована в рахунку за попередній місяць і місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження (розрахована шляхом множення проектного теплового навантаження (Гкал/год.) на умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (грн/Гкал/год (без ПДВ). Місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження сплачується Споживачем щомісяця протягом року незалежно від обсягів споживання теплової енергії.

За змістом пунктів 43, 44 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.11.2022 і діє в частині постачання теплової енергії по 31.12.2022 (згідно з частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України), а в частині розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде заявлено однією із сторін.

Договір від 01.11.2022 № 7063 на відпуск теплової енергії у виді гарячої води підписано представникам сторін та скріплено печатками сторін.

9. Також суди установили, що згідно з пунктом 1.1 договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 31.01.2023 № 7063/2023 (далі - договір № 7063/2023) ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (постачальник) зобов`язалося з 01.01.2023 по 31.12.2023 постачати Кременчуцькому ліцею № 30 "Олімп" ім. Н. М. Шевченко (замовнику) теплову енергію в гарячій воді для забезпечення потреб теплових установок замовника, а замовник - прийняти і оплатити вартість використаної (купленої) теплової енергії в гарячій воді та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

За змістом пункту 1.2. договору № 7063/2023 сторони погодили кількість товарної продукції: очікувані обсяги постачання теплової енергії з 01.01.2023 по 31.12.2023, що становить 979,000Гкал.

Згідно з пунктом 3.1 договору № 7063/2023 сума цього договору становить 2 551 407,00 грн, у тому числі ПДВ 20% у сумі 425 234,50 грн. Сума договору є орієнтовною і буде визначатися виходячи з тарифів, які встановлюються уповноваженими органами для Учасника, та фактичного обсягу спожитої замовником товарної продукції.

У зазначеному пункті договору сторони з огляду на пункт 7 статті 19 постанови Кабінету Міністрів України погодили, що у разі зміни регульованих цін (тарифів) на теплову енергію, яка постачається на підставі договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України, ціна на такий товар може бути змінена шляхом укладання додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками і є невід`ємною частиною договору.

Отже, суди попередніх інстанцій установили, що починаючи з 01.11.2022 відповідач постачає теплову енергію в гарячій воді позивачу, згідно з укладеними договорами, що визнається сторонами у справі.

10. Суди попередніх інстанцій також установили, що у листопаді 2022 - травні 2023 років відповідач направив позивачеві рахунки на оплату теплової енергії, поставленої відповідно до умов договору від 31.05.2023 № 7063, в яких була визначена вартість фактично поставленої теплової енергії (умовно-змінна частина двоставкового тарифу 2 197,08 грн без ПДВ) та місячна абонентська плата за одиницю теплового навантаження (умовно-постійна частина двоставкового тарифу 136 068,84 грн без ПДВ).

У зазначених рахунках відповідачем були застосовані тарифи, визначені у додатку 2 рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води", що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (далі - рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477, яке було опубліковане на офіційному сайті Полтавської обласної ради (https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/477.pdf).

Згідно з пунктом 1 зазначеного рішення від 30.09.2022 № 477 Полтавською обласною радою для споживачів послуг ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" було встановлено тарифи на теплову енергію за окремими складовими (тариф на виробництво теплової енергії; тариф на транспортування теплової енергії; тариф на постачання теплової енергії), тарифи на послугу з постачання гарячої води, а також встановлено двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії, який складається з умовно-змінної частини двоставкового тарифу та умовно-постійної частини двоставкового тарифу (місячної абонентської плати на одиницю теплового навантаження), для категорій споживачів, які зазначені в додатку 2 до вказаного рішення, зокрема, для бюджетних установ.

11. Суди попередніх інстанцій установили, що рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води" оскаржувалося до адміністративного суду.

Так, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2023, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024, відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та нечинним пункт 1 рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" в частині встановлення ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" двоставкових тарифів на послугу з постачання теплової енергії за категорією споживачів "Для потреб бюджетних установ" відповідно до додатку 2.

12. Як свідчать матеріали справи у направлених позивачу рахунках на оплату відповідачем обрахована вартість теплової енергії із застосуванням двоставкового тарифу для потреб бюджетних установ, встановленого додатком 1 до рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 (2 197,08 грн без ПДВ/Гкал як умовно-змінна частина тарифу та 136 068,84 грн без ПДВ як умовно-постійна частина тарифу, місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження).

Кременчуцький ліцей № 30 "Олімп" ім. Н. М. Шевченко вважаючи такі дії відповідача протиправними звернувся з позовом до суду з вимогою про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для позивача за період з початку опалювального періоду 2022-2023, а саме: з 01.11.2022 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022.

13. Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій між сторонами спору було укладено договір № 7063 на відпуск теплової енергії у виді гарячої води від 01.11.2022, а також договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 31.01.2023 № 7063/2023.

Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (частина 6 статті 276 вказаного Кодексу).

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, у пункті 2 частини 1 статті 5 якої передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать, крім інших, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.

Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. До обов`язків споживача належить, зокрема, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (пункт 1 частини 1 статті 7 та пункт 2 частини 3 статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до частини 5 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" встановлені загальні засади формування тарифів на теплову енергію та визначено, що тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

У статті 16-1 Закону України "Про теплопостачання" визначені повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій при регулюванні діяльності у сфері теплопостачання, зокрема ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 308 затверджені Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії (далі - Ліцензійні умови), пунктом 1.4 яких передбачено, що обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності з постачання теплової енергії суб`єктів господарювання у разі, якщо суб`єкт господарювання здійснює (планує здійснювати) постачання теплової енергії на території відповідної області України (території міста Київ).

Пункт 3.2 Ліцензійних умов при провадженні господарської діяльності з постачання теплової енергії ліцензіат повинен здійснювати постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень.

Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств, вирішуються виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради.

14. Суди попередніх інстанцій установили, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" внесено до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (у тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області (https://poda.gov.ua/attachments/155628).

Відповідно до Статуту ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" заснований на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ та міст Полтавської області, а засновником підприємства є Полтавська обласна рада.

Отже, суди установили, що тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою.

При цьому виходячи з положень статей 189-191 Господарського кодексу України ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" не має права самостійно встановлювати тарифи на постачання теплової енергії споживачам, в тому числі - позивачу, а отже і не може самостійно їх змінити.

Суди виходили з того, що застосування при обрахунку вартості теплової енергії, яка поставляється за укладеними між сторонами договором позивачу, будь-яких інших тарифів, окрім тих, які були встановлені уповноваженими органами для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", умовами договорів не передбачено.

У договорі про закупівлю теплової енергії в гарячій воді сторони погодили, що у разі зміни регульованих цін (тарифів) на теплову енергію, яка постачається на підставі договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України, ціна на такий товар може бути змінена шляхом укладання додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками і є невід`ємною частиною договору.

Однак додаткові угоди не укладалися.

Крім цього згідно з пунктом 33 договору на відпуск теплової енергії у виді гарячої води зазначено тарифи за відпущену теплову енергію, які відповідають тарифам, встановленим у додатку № 2 до рішення Полтавської обласної ради восьмого скликання від 30.09.2022 № 477.

15. Отже, суди дійшли висновку, що визначення ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" у рахунках на оплату вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії, який був встановлений додатком 2 до Рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 для бюджетних установ, відповідає вимогам чинного законодавства України та укладеним між сторонами спору договорам.

16. Як вже зазначалося, Кременчуцький ліцей № 30 "Олімп" ім. Н. М. Шевченко, оскаржуючи судові рішення у справі з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказував на неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме Закон України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502 "Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану" без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.04.2024 у справі № 917/730/23.

17. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і в справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

Колегія суддів також зазначає, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення/цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Відповідно неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

Крім того посилання скаржника на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

18. Так, предметом спору у справі, що розглядається є вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживача (позивача) з початку опалювального періоду 2022 - 2023 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022. Тобто правовідносини у справі, що розглядається стосуються зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості вже наданих та отриманих позивачем послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води позивачу на умовах укладеного та погодженого сторонами спору договору.

Водночас у справі, на яку посилається скаржник (№ 917/730/23) правовідносини стосувалися врегулювання переддоговірного спору в судовому порядку. Зокрема, предметом спору у цій справі були вимоги про визнання укладеним пункту 33 договору у редакції позивача.

Отже, у справі, яка розглядається та у справі, на постанову в якій посилається скаржник, відрізняються за матеріально-правовим регулюванням, змістом заявлених позовних вимог, підставами та предметом позову, встановленими судами обставинами справи, що виключає подібність спірних правовідносин за змістовим критерієм.

19. З огляду на обставини справи, яка розглядається, встановлені судами попередніх інстанцій, та обставини, встановлені судами у справі, на неврахування висновку в якій посилається скаржник у касаційній скарзі, правовідносини у цих справах не є подібними, а застосування судами норм матеріального права було здійснено виходячи із встановлених обставин кожної конкретної справи на підставі оцінки судами всіх доказів щодо наявності/відсутності підстав для задоволення позовних вимог, а тому колегія суддів відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Кременчуцького ліцею № 30 "Олімп" ім. Н. М. Шевченко на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 та рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2024 у справі № 917/1030/23, поданої з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

20. Оскаржуючи судові рішення з підстави, визначеної у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Кременчуцького ліцею № 30 "Олімп" ім. Н. М. Шевченко вказує на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права, визначеної статтею 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" від 29.07.2022 № 2479-ІХ (у редакції Закону від 30.06.2023 № 3220-ІХ) до правовідносин, які виникли між суб`єктами господарювання (позивач і відповідач) у сфері постачання теплової енергії та надання послуг з постачання теплової енергії під час дії воєнного стану.

21. За змістом пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Основним елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

З огляду на зміст вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Зі змісту положень пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що вказана норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 зі справи № 904/8389/17, від 06.12.2021 зі справи № 904/6340/19, від 14.12.2021 зі справи № 910/3359/20

22. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що питання застосування положень статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (в редакції Закону від 30.06.2023) у подібних правовідносинах, які виникли між суб`єктами господарювання (позивачем і відповідачем) у сфері постачання теплової енергії та надання послуг з постачання теплової енергії під час дії воєнного стану у подібних (тотожних) правовідносинах було предметом розгляду Верховним Судом у постанові від 26.09.2024.

Так, предметом спору у справі № 917/1389/23 були вимоги споживача послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води ( Кременчуцької гімназії № 31 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області) до ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг за період з початку опалювального періоду 2022-2023 років, а саме з 01.11.2022 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022.

У постанові від 26.09.2024 у справі № 917/1389/23 Верховний Суд, зокрема, зазначив таке:

"..Відповідно до змісту частини першої статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на: послуги з розподілу природного газу; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Водночас до частини першої зазначеної статті Закону були внесені зміни згідно із Законом України від 30.06.2023 "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи України" (набрав чинності з 27.07.2023) та викладено статтю 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" у такій редакції: "Протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення тарифів на: послуги з розподілу природного газу для всіх категорій споживачів; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення, послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення".

"…Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону належать до повноважень органів місцевого самоврядування".

"…Згідно з частиною п`ятою статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" тариф (ціна) на теплову енергію - це грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Отже, тариф (ціна) на теплову енергію нерозривно пов`язаний з особою, яка здійснює виробництво, транспортування, постачання такої теплової енергії".

"… При провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен здійснювати постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень (підпункт 9 пункту 3.2 зазначених Ліцензійних умов).

Відповідно до пункту 37 частини першої статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств".

"… Пунктом 4 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 (в редакції від 03.04.2019 № 291), визначено, що під час формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води суб`єктами господарювання, що перебувають у спільній власності територіальних громад, вимоги цього Порядку в частині формування тарифів для кожної окремої територіальної громади (у разі провадження ліцензованої діяльності та надання комунальних послуг у декількох територіальних громадах) на таких суб`єктів господарювання не поширюються".

"… Суд зазначає, що стаття 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" є спеціальною нормою, яка, виходячи з буквального тлумачення її змісту: містить заборону, тобто вимогу про зобов`язання утриматися від вчинення певної конкретної дії - підвищення тарифів; стосується конкретного кола осіб відносин, на які цей Закон розрахований - суб`єктів, що наділені відповідними владними повноваженнями стосовно встановлення таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення".

У справі № 917/1389/23 Верховний Суд виходив з таких встановлених фактичних обставин:

"- КП "Полтаватеплоенерго" внесене до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області;

- згідно зі статутом КП "Полтаватеплоенерго" засноване на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, засновником підприємства є Полтавська обласна рада;

- тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою;

- застосовані відповідачем тарифи у рахунках на оплату, які були виставлені позивачу, відповідають тарифам, встановленим у додатку № 2 до рішення Полтавської обласної ради № 477;

- тарифи, які були встановлені рішенням Полтавської обласної ради № 477, залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (які були введені в дію з 01.11.2021);

- тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022 не змінювалися (не підвищувалися) після набрання чинності Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування";

- відповідач є суб`єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області та провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах в межах Полтавської області;

- тариф КП "Полтаватеплоенерго" єдиний для всіх споживачів Полтавської області, і будь-які підстави для обрахування вартості теплової енергії для споживачів м. Кременчука за окремим тарифом у відповідача відсутні".

Зі змісту постанови Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 917/1389/23 вбачається, що залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, з урахуванням наведених вище фактичних обставин, касаційний суд погодився із висновками про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та вказав, що стаття 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" є спеціальною нормою, яка, виходячи з буквального тлумачення її змісту: містить заборону, тобто вимогу про зобов`язання утриматися від вчинення певної конкретної дії - підвищення тарифів; стосується конкретного кола осіб відносин, на які цей Закон розрахований - суб`єктів, що наділені відповідними владними повноваженнями стосовно встановлення таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення. Проте відповідач як постачальник теплової енергії за регульованими тарифами до числа таких суб`єктів не віднесений, а у своїй діяльності керується встановленими для нього Полтавською обласною радою тарифами. Верховний Суд зазначив про те, що як встановили суди, грошовий вираз тарифів застосований відповідачем до позивача на рівні тарифів, які були введені в дію з 01.11.2021, тобто в розмірі, який діяв станом на 24.02.2022. Отже, з урахуванням предмета та підстав заявленого позову, визначеного самим позивачем відповідача, приписи статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

23. Отже, Верховний Суд у постанові від 26.09.2024 у справі № 917/1389/23, залишаючи без змін судові рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Кременчуцької гімназії № 31 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг за період з початку опалювального періоду 2022-2023 років, а саме з 01.11.2022 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022, в якій тотожними є суб`єктний склад учасників відносин, об`єкт та предмет правового регулювання, а також фактичні обставини, надав висновок щодо застосування статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування".

Ураховуючи викладене у цьому випадку наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-які інші підстави касаційного оскарження заявником не зазначалися та не обґрунтовувалися у поданій касаційній скарзі, а тому колегія суддів на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Ліцею на судові рішення у справі № 917/1030/23.

24. Оскільки підстав для задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Кременчуцького ліцею № 30 "Олімп" ім. Н. М. Шевченко Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 та рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2024 у справі № 917/1030/23 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак