Постанова

від 26.11.2024 по справі 915/713/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 915/713/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В.,

за участю секретаря судового засідання Амірханяна Р.К.,

та представників:

позивача - Коробченка Д. М. (в режимі відеоконференції),

відповідача - Іноземцева Є. С. (в режимі відеоконференції),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог

щодо предмета спору, на стороні відповідача - Будника Б. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" Миколаївської обласної ради

на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024

та рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.01.2024

у справі № 915/713/22

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" Миколаївської обласної ради

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року Комунальне некомерційне підприємство "Миколаївський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" Миколаївської обласної ради (далі - КНП "Миколаївський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр"; позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про зобов`язання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (далі - АТ "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз"; відповідач) визначити (відкоригувати) обсяг спожитого позивачем природного газу за квітень 2022 року відповідно до п. 2 гл. 7 роз. X Кодексу газорозподільних систем.

Позовні вимоги обґрунтовано помилковим незастосуванням відповідачем п. 2 гл. 7 роз. X Кодексу газорозподільних систем, а отже, нездійсненням перерахунку обсягу спожитого позивачем природного газу за квітень 2022 року (за період споживання природного газу без наявності обчислювача (коректора) об`єму газу) за середньодобовими значеннями за попередні три аналогічні періоди споживання природного газу, а не шляхом його приведення до стандартних умов.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.01.2024 (суддя - М. В. Мавродієва), залишеним без змін постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 (головуючий суддя - Л. В. Поліщук, судді - К. В. Богатир, С. В. Таран), у задоволенні позову відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі ліцензії від 09.04.2015 № 1228 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) АТ "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" здійснює діяльність з розподілу природного газу.

Позивач є споживачем послуг з розподілу природного газу, що надаються АТ "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" як оператором ГРМ на підставі заяви приєднання від 01.01.2022 № 42AB540-11496-21 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), а також у квітні 2022 року був споживачем природного газу за договором від 31.10.2021 № 13-1006/21-БО-Т про постачання природного газу, укладеним з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" як постачальником.

22.02.2022 на адресу АТ "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" від позивача надійшла заява від 22.02.2022 № 06-403-05, в якій останній просив здійснити розпломбування та демонтаж коректора газу OE-VPT зав. № 28679 у зв`язку із його плановою повіркою.

23.02.2022 при проведенні працівниками АТ "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" технічної перевірки вузла обліку газу було встановлено факт пропущення строку періодичної повірки коректора об`єму газу OE-VPT зав. № 28679 та у присутності представника позивача складено акт про порушення № 002084. Зазначено, що комісія АТ "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" з розгляду акта про порушення буде проводити засідання 03.03.2022 за адресою, вказаною у цьому акті.

Акт про порушення підписано споживачем без зауважень.

Того ж дня працівниками АТ "Оператор газорозподільної системи АТ "Миколаївгаз" складено акт технічної перевірки вузла обліку від 23.02.2022, за яким встановлено 23.02.2022 об 11:31 год. факт демонтажу коректора об`єму газу OE-VPT зав. № 28679.

03.03.2022 комісією АТ "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" прийнято рішення перенести розгляд акта про порушення № 002084 до усунення виявленого порушення.

15.04.2022 Державним підприємством "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 038П04/22, відповідно до якого коректор об`єму газу OE-VPT зав. № 28679 відповідає вимогам НИМД 421412.004 МП.

28.04.2022 на адресу АТ "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" від позивача надійшла заява від 27.04.2022 № 01-546-05 про монтаж та пломбування коректора газу OE-VPT зав. № 28679 після проведеного капітального ремонту та повірки, який 04.05.2022 о 10:45 год. було встановлено на вузол обліку газу позивача, що підтверджується актом технічної перевірки вузла обліку від 04.05.2022.

На засіданні комісії, яке відбулося 04.05.2023, за результатами розгляду акта про порушення від 23.02.2022 № 002084, прийнято рішення про його задоволення та приведення обсягів до стандартних умов.

Відповідачем здійснено нарахування об`єму розподіленого (спожитого) природного газу щодо об`єкта позивача за показами лічильника (приведення до стандартних умов) в обсязі 70,98234 тис. куб. м. за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 на підставі п. 5 гл. 4 роз. XІ Кодексу газорозподільних систем.

Такі обсяги віднесені на інформаційній платформі оператора ГТС на діючого на той час постачальника природного газу позивача - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", яке відповідно до договору від 31.10.2021 № 13-1006/21-БО-Т про постачання природного газу направило позивачу акт від 30.04.2022 приймання-передачі природного газу за квітень 2022 року в обсязі 70,98234 тис. куб. м на суму 1 173 983,74 грн з ПДВ.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що застосування відповідачем при здійсненні розрахунку обсягу спожитого позивачем природного газу за квітень 2022 року (за період споживання природного газу без наявності обчислювача (коректора) об`єму газу) могло б здійснюватися згідно з п. 2 гл. 7 роз. X Кодексу газорозподільних систем лише при демонтажі засобу вимірювальної техніки - лічильника газу. Водночас, позивачем не надано суду доказів демонтажу лічильника газу у спірний період, а тому відсутні підстави для перерахунку обсягу спожитого позивачем природного газу за квітень 2022 року за середньодобовими значеннями за попередні три аналогічні періоди (місяці) споживання природного газу. Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом зобов`язання відповідача здійснити коригування обсягу спожитого природного газу за квітень 2022 року не зумовить реального поновлення прав позивача, а отже, є неефективним способом захисту його прав.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд погодився із судом першої інстанції про відсутність підстав для здійснення розрахунку обсягу спожитого позивачем природного газу за квітень 2022 року на підставі п. 2 гл. 7 роз. X Кодексу газорозподільних систем у цьому випадку. Суд апеляційної інстанції також вказав, що помилковий висновок місцевого господарського суду щодо обрання позивачем неефективного способу захисту своїх права не вплинув на правильність вирішення спору у справі.

Не погоджуючись із оскаржуваними у справі судовими рішеннями, КНП "Миколаївський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ці судові рішення, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування п. 2 гл. 7 роз. Х, п. п. 8, 11 гл. 5 роз. ХІ Кодексу газорозподільних систем.

Посилається на таке: коректор об`єму газу є засобом вимірювальної техніки, який обчислює об`єм спожитого газу, що помилково не враховано судами попередніх інстанцій; згідно з свідоцтвом про повірку від 15.04.2022 коректор об?єму газу відповідає вимогам НИМД 421412.004 МП; комісією з розгляду актів про порушення відповідача не розглянуто акт № МК002084 у двомісячний строк, натомість було прийнято рішення про перенесення його розгляду, що не відповідає вимогам законодавства; відповідач не у спосіб, визначений Кодексом газорозподільних систем, визначив позивачу об`єм спожитого у квітні 2022 року газу на суму 1 173 983, 74 грн; неправомірність дій відповідача підтверджуються також висновками НКРЕКП.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КНП "Миколаївський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" на вказані судові рішення з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 08.10.2024.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" просить відмовити у задоволенні касаційної скарги з підстав, наведених у відзиві.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить її залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, зазначаючи, що вони є ухваленими згідно з ст. 236 ГПК України.

У справі оголошувалася перерва з 19.11.2024 до 26.11.2024.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників учасників справи, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Надаючи оцінку доводам скаржника щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з огляду на підставу касаційного оскарження, встановлену п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, Верховний Суд зазначає таке.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення регулює Кодекс газорозподільних систем (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Глава 1 роз. I цього Кодексу визначає основні терміни та поняття, які вживаються у цьому Кодексі: оператор газорозподільної системи - це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління; споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу; вузол обліку природного газу/вузол обліку/ВОГ - сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством; засіб вимірювальної техніки/ЗВТ - технічний засіб, включаючи лічильник газу, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики; лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам`ятовування та відображення об`єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку; коректор об`єму газу - це сукупність засобів вимірювальної техніки, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об`єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу.

Пунктом 2 гл. 1 роз. VI Кодексу газорозподільних систем встановлено, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

За п. 1 гл. 6 роз. Х Кодексу газорозподільних систем власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному гл. 7 роз. Х Кодексу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).

Положеннями гл. 7 роз. Х Кодексу газорозподільних систем передбачено, що власники ЗВТ, що є елементами комерційних ВОГ, зобов`язані забезпечити належний контроль за строками спливу міжповірочних інтервалів ЗВТ та організацію проведення їх періодичної повірки. Здійснення періодичної повірки ЗВТ забезпечується власником ЗВТ за власний рахунок.

Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен, зокрема завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого оператор ГРМ має опублікувати на своєму веб-сайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати.

Згідно із пп. 4 п. 2 гл. 2 роз. XI Кодексу газорозподільних систем до порушень, внаслідок яких оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належить пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим.

Відповідно до п. 5 гл. 4 роз. XІ Кодексу газорозподільних систем у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки датчика тиску, та/або датчика температури, та/або обчислювача (коректора) об`єму газу, несправності датчика тиску, та/або датчика температури, та/або обчислювача (коректора) об`єму газу, що сталася внаслідок їх пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ проводяться перерахунки об`єму розподіленого (спожитого) природного газу, зокрема у випадку визнання непридатним до застосування за результатами періодичної, позачергової, експертної повірки або за результатами перевірки технічного стану комерційного ВОГ.

Об`єм газу, порахований комерційним ВОГ за робочих умов, зводять до стандартних умов із застосуванням коефіцієнта приведення відповідно до вимог державних стандартів, виходячи з таких значень величини тиску та температури: за значення тиску газу береться значення, що дорівнює максимальному тиску для відповідної категорії газопроводів, але не більше ніж значення тиску, яке дорівнює вихідному тиску на ГРС за період, з якого безпосередньо подається газ на комерційний ВОГ; за значення температури газу береться значення, що дорівнює температурі найбільш холодної п`ятиденки для відповідного регіону згідно з будівельними нормами, якщо протягом минулого року мінімальне значення температури газу не було нижчим. В іншому разі за значення температури газу береться мінімальне значення температури газу за минулий рік.

При визнанні датчика тиску, та/або датчика температури, та/або обчислювача (коректора) об`єму газу непридатними до застосування за результатами періодичної, позачергової, експертної повірки або за результатами перевірки технічного стану комерційного ВОГ та/або пошкодженні пломб, а також при пропущенні строку періодичної повірки зазначених ЗВТ з вини споживача перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з початку розрахункового періоду (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування оператором ГРМ справного та повіреного ЗВТ, що підтверджується відповідним актом між оператором ГРМ та споживачем.

Пунктом 3 гл. 1 роз. ІX Кодексу газорозподільних систем встановлено, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках. Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов (виключно у випадку обліку природного газу, використаного споживачем, що не є побутовим) та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з роз. XV цього Кодексу.

Здійснивши аналіз вказаних вище норм, надавши оцінку наявним у матеріалах справи документам відповідно до ст. 86 ГПК України, врахувавши вид вчиненого позивачем порушення, період споживання останнім природного газу без наявності коректора об`єму газу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтовано висновку про те, що відповідачем підставно здійснено розрахунок обсягу спожитого позивачем природного газу за спірний період (період споживання природного газу без наявності коректора об`єму газу) згідно з п. 5 гл. 4 роз. XІ Кодексу газорозподільних систем, а не на підставі п. 2 гл. 7 роз. X Кодексу газорозподільних систем, за яким (п. 2 гл. 7 роз. X цього Кодексу) розрахунок міг би бути здійснений лише при демонтажі лічильника газу, доказів чого надано не було.

Верховний Суд зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій не заперечувалося віднесення коректора до засобів вимірювальної техніки, на що помилково посилається скаржник у касаційній скарзі. Натомість, суди попередніх інстанцій встановили, що відсутність коректора об`єму природного газу на об`єкті газоспоживання жодним чином не обмежує працездатність лічильника чи звужуючого пристрою, які обліковують обсяги природного газу в робочих умовах і покази яких із застосуванням відповідної методики приводять до стандартних умов.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.07.2023 у справі № 911/3342/21 виснувала, що господарюючий суб`єкт, на якого розповсюджується вимоги п. 8 гл. 5 роз. ХІ Кодексу газорозподільних систем, повинен їх дотримуватися, тобто розглядати акти про порушення у строки визначені Кодексом, а порушення таких строків є невиконанням вимог Кодексу, що, у свою чергу, має встановлювати відповідальність за такі порушення. Разом з тим, судам у кожному конкретному випадку необхідно встановлювати обставини, за яких засідання комісії відбулося з пропуском строку встановленого абз. 1 п. 8 гл. 5 роз. ХІ Кодексу газорозподільних систем, тобто надавати оцінку відповідним доказам у справі та в залежності від поважності причин попуску такого строку ухвалювати відповідне рішення щодо визнання/не визнання недійсним рішення комісії. У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій зазначили обставини, за яких не відбувся розгляд відповідного акта на вперше призначеному засіданні комісії відповідача (було перенесено на іншу дату з причин, наведених відповідачем (а. с. 141, т. 1 (на звороті), відповідних порушень суди не встановили при перегляді цього спору. Водночас, у цьому випадку позивач доводів незаконності рішення комісії не навів, а безпідставно (з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини у цій справі) не погоджується з пунктом та розділом Кодексу газорозподільних систем, на підставі яких здійснено розрахунок обсягу спожитого позивачем природного газу за спірний період. Крім того, аргументи скаржника у цій частині фактично зводяться лише до переоцінки документів у справі, що не є повноваженнями Верховного Суду з огляду на ст. 300 ГПК України.

Щодо посилання скаржника на лист НКРЕКП від 12.07.2023 № 7274/16.3.2/7-23, то необхідно зазначити, що він не є постановою або розпорядженням регулятора, не носить обов`язкового характеру для виконання суб`єктами ринку природного газу, а тому господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що він не є безумовним доказом неправомірних дій відповідача та був правильно оцінений судом в сукупності з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин та зібраних у справі доказів (див., зокрема постанову Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 904/7926/21).

Верховний Суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У постанові від 03.09.2024 у справі № 910/14049/23 Верховний Суд дійшов висновку, що крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтуванням необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними ст. 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

Проте, як свідчить зміст касаційної скарги, скаржник не обґрунтував необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування наведених ним норм для правильного вирішення спору у подібних правовідносинах, натомість його аргументи фактично ґрунтуються на власних запереченнях висновків судів попередніх інстанцій, покладених в основу судових рішень про відмову у задоволенні позову та стосуються виключно незгоди з встановленими судами обставинами справи та оцінкою наявних у справі доказів, проте з огляду на визначені у ст. 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції переоцінка доказів та встановлення по новому обставин справи не належить до повноважень Верховного Суду.

Отже, зважаючи на викладене, а також межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд не формує висновку щодо застосування вказаних скаржником норм права у цьому випадку.

Інші доводи скаржника спростовуються викладеними обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм права та зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 300 ГПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Отже, суд касаційної інстанції, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр" Миколаївської обласної ради залишити без задоволення.

Постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.01.2024 у справі № 915/713/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С. К.

Судді: Волковицька Н. О.

Случ О. В.