Ухвала

від 29.11.2024 по справі 908/1721/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

УХВАЛА

29 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 908/1721/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2024 (колегія суддів: Іванов О. Г., Парусніков Ю. Б., Верхогляд Т. А.) і рішення Господарського суду Запорізької області від 06.03.2024 (суддя Проскуряков К. В.) у справі

за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до відповідачів: 1) Приватного підприємства "Цареводарівка", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод", 3) ОСОБА_1 , 4) Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", 5) Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", 6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агропродінвест", про стягнення 4 340 622,72 грн,

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до Приватного підприємства "Цареводарівка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод", фізичної особи ОСОБА_1 , Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агропродінвест", про стягнення 4 340 622,72 грн.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом, відповідачами подано заяви про відстрочку виконання рішення суду у даній справі строком на один рік (дванадцять місяців) з дня ухвалення рішення.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.03.2024 позов задоволено. У задоволенні клопотань відповідачів про відстрочення виконання рішення суду відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2024, повний текст якої складено 31.10.2024, рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

19.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати вищевказані судові рішення в частині відмови у задоволені заяви скаржника про відстрочення виконання рішення суду та прийняти у цій частині нове рішення, яким відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" виконання рішення суду строком на один рік (дванадцять місяців) з дня ухвалення рішення. Крім того, скаржник заявив клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.11.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Щодо судового збору

Зі змісту поданої касаційної скарги вбачається, що заявник оскаржує судові рішення місцевого та апеляційного судів в частині відмови у задоволені заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Верховний Суд зазначає, що вирішення питання про відстрочення виконання рішення має процесуальний (процедурний) характер незалежно від того, вирішується це питання в ухвалі чи в рішенні суду. Отже, під час оскарження рішення суду першої інстанції в частині відстрочення його виконання ставка судового збору, яка підлягає справлянню, має обраховуватися виходячи зі ставки судового збору, яка справляється за оскарження ухвали суду, тобто один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.03.2024 у справі № 908/629/23, від 07.03.2024 у справі № 905/1053/23 та від 12.03.2019 у справі № 809/1029/18).

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставку судового збору встановлено у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлюється у розмірі 3 028,00 грн.

Таким чином, за подання касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (3 028,00 грн х 0,8).

Проте до касаційної скарги скаржник не додав доказів сплати судового збору в установлених порядку та розмірі, або доказів на підтвердження підстав звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону. У додатках до касаційної скарги скаржник також не зазначив про долучення до неї доказів сплати судового збору, що передбачено пунктом 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Щодо обов`язку зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

За змістом частин п`ятої, шостої статті 6 ГПК України електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Тож скаржник як юридична особа, зареєстрована за законодавством України, згідно з наведеними приписами ГПК України, зобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.

Касаційну скаргу підписав та подав представник скаржника - адвокат, який має зареєстрований електронний кабінет, однак як зазначалося вище процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" не зареєструвало електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, про що свідчить відповідь № 5581843 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету в цієї юридичної особи в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, яка сформована засобами підсистеми "Електронний суд" за вказаним позивачем у касаційній скарзі кодом ЄДРПОУ: 39376884, що з огляду на приписи частини другої статті 292 ГПК України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Отже, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням скаржнику строку для усунення зазначених вище недоліків шляхом:

1) подання доказів сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими реквізитами у призначенні платежу для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.

2) реєстрації електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", про що необхідно повідомити суд у десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.

З огляду на те, що касаційна скарга підлягає залишенню без руху, клопотання скаржника про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку буде розглянуто Верховним Судом у разі усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 6, 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" залишити без руху.

2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".

4. Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов