Ухвала

від 19.11.2024 по справі 917/1122/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1122/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників сторін:

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 57 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 (колегія суддів: Гребенюк Н. В. - головуючий, Слободін М. М., Шутенко І. А.) і рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2024 (суддя Кльопов І. Г.) у справі

за позовом Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 57 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"

про перерахунок вартості наданих послуг,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У червні 2023 року Кременчуцький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 57 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - Кременчуцький заклад дошкільної освіти № 57) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго") про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживача - Кременчуцького закладу дошкільної освіти № 57 щодо приміщення за адресою: вул. Героїв Маріуполя, 61-А, м. Кременчук, за період з початку опалювального періоду 2022 - 2023 років, а саме з 01.11.2022 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022.

1.2. Обґрунтовуючи позов, Кременчуцький заклад дошкільної освіти № 57 посилався на те, що згідно зі статтею 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", який набрав чинності 19.08.2022, запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано. Позивач вважав, що постачання відповідачем теплової енергії в гарячій воді має здійснюватися за тарифами, які не повинні перевищувати тарифи, за якими позивач отримував теплову енергію станом на 24.02.2022, та які були встановлені для Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ".

Кременчуцький заклад дошкільної освіти № 57 зазначав, що ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" з 01.11.2022, тобто після набрання чинності Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", почало застосовувати при розрахунку вартості поставленої позивачу теплової енергії двоставковий тариф; сплата коштів за двоставковим тарифом є більшою, ніж за тарифом, який діяв у м. Кременчуці станом на 24.02.2022.

Позивач також стверджував, що відповідач застосував до всіх споживачів Кременчуцької міської територіальної громади тарифи, які жодним чином не розраховувалися та уповноваженим органом не схвалювалися. Тому, на думку позивача, ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" порушило процедуру встановлення тарифів, визначену Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869. Кременчуцький заклад дошкільної освіти № 57 посилався на те, що відповідач направив позивачу рахунки, у яких при визначенні вартості поставленої теплової енергії був застосований двоставковий тариф, і такі дії ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" призвели до порушення законних прав та інтересів позивача.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Згідно з рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.04.2024, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 917/1122/23, в позові Кременчуцького закладу дошкільної освіти № 57 відмовлено повністю.

2.2. Суд першої інстанції виходив із того, що засновником ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є Полтавська обласна рада, тому тарифи на постачання теплової енергії встановлюються Полтавською обласною радою; відповідач не має права самостійно встановлювати тарифи на постачання теплової енергії споживачам, в тому числі позивачу, а отже й не може самостійно їх змінити. Суд першої інстанції встановив, що згідно з умовами укладених між сторонами договорів на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 № 7084 та про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 25.01.2023 № 7084/23 не передбачено права чи обов`язку відповідача самостійно встановлювати, змінювати чи здійснювати перерахунок тарифів на послуги з постачання теплової енергії позивачу за вказаними договорами.

Посилаючись на положення статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", суд першої інстанції дійшов висновку, що визначення відповідачем в рахунках на оплату вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на теплову енергію, який був установлений додатком 1 до рішення Полтавської обласної ради № 477 для бюджетних установ, відповідало як умовам укладених між сторонами у справі договорів, так і вимогам чинного законодавства України.

Суд першої інстанції також узяв до уваги те, що рішенням Полтавської обласної ради "Про надання дозволу на встановленні двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" від 19.10.2018 № 917 відповідачу було надано дозвіл на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго". Суд першої інстанції зазначив, що відповідач здійснює постачання позивачу теплової енергії, тому відповідно до рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 відповідач правильно застосовував у правовідносинах із позивачем двоставковий тариф на теплову енергію. Крім того, як зауважив суд першої інстанції, у пункті 33 договору № 7084 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 зазначено тарифи за відпущену теплову енергію, які відповідають тарифам, установленим рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477.

Водночас суд першої інстанції звернув увагу, що саме по собі виставлення рахунків на оплату не може розглядатися як дія, яка може свідчити про порушення прав та інтересів позивача, а дійсний розмір грошових зобов`язань позивача з оплати наданих послуг теплопостачання може бути встановлений під час розгляду спору майнового характеру між сторонами у справі.

Суд першої інстанції також зазначив, що позовна вимога про зобов`язання здійснити перерахунок вартості спожитого тепла Кременчуцькому закладу дошкільної освіти № 57 щодо приміщення за адресою: м. Кременчук, вул. Героїв Маріуполя 61-А, з 01.11.2022 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022, є такою, що не узгоджується з нормами чинного законодавства, оскільки на дату прийняття рішення судом першої інстанції в цій справі норма, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, є нечинною. Суд першої інстанції встановив, що в рахунках на оплату теплової енергії, поставленої з листопада 2022 року, які були виставлені позивачу, вартість теплової енергії розрахована відповідачем за двоставковим тарифом для потреб бюджетних установ, який установлений рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477. При цьому суд першої інстанції звернув увагу на те, що тарифи, які були встановлені цим рішенням Полтавської обласної ради, залишилися на рівні тарифів, установлених рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій", які були введені в дію з 01.11.2021. Суд першої інстанції дійшов висновку, що тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022 не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування".

Суд першої інстанції зазначив, що тарифи, які були встановлені рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 № 1421 "Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів" та рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 № 1867 "Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів з 01.01.2022", були встановлені не відповідачу, а іншому теплопостачальному підприємству, а саме ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ". Враховуючи зазначене, суд першої інстанції виснував, що у відповідача відсутні підстави для постачання позивачу теплової енергії на умовах договору № 7084 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 та договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7084/2023 від 25.01.2023 за тарифами, які були встановлені для іншого суб`єкта господарювання - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", і так само відсутні підстави для постачання теплової енергії за тарифами, які відрізняються від тих, що були встановлені саме для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" Полтавською обласною радою.

2.3. Суд апеляційної інстанції, зважаючи на неоспорювані сторонами положення укладеного між сторонами договору, відповідно до якого відповідач поставляє позивачу електричну енергію на умовах двоставкового тарифу, за відсутності доказів погодження інших тарифів, дійшов висновку про те, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості послуг не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України, тому не підлягають задоволенню.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Кременчуцький заклад дошкільної освіти № 57 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 917/1122/23, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву Кременчуцького закладу дошкільної освіти № 57 до ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг.

3.2. Кременчуцький заклад дошкільної освіти № 57, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосував норми матеріального права, а саме положення Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502 "Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану" та порушив норми процесуального права, а саме частину 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, та не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.04.2024 у справі № 917/730/23 у подібних правовідносинах.

Крім того, скаржник вважає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування положень статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (в редакції Закону від 30.06.2023) у подібних правовідносинах, які виникли між суб`єктами господарювання (позивачем і відповідачем) у сфері постачання теплової енергії та надання послуг з постачання теплової енергії під час дії воєнного стану.

3.3. ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що доводи скаржника не спростовують висновків, викладених у рішеннях судів попередніх інстанцій. Відповідач вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, тому просить рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 917/1122/23 залишити без змін, а касаційну скаргу Кременчуцького закладу дошкільної освіти № 57 - без задоволення.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що позивачу на праві оперативного управління належить приміщення за адресою: м. Кременчук, вул. Героїв Маріуполя, 61-А.

4.2. Починаючи з опалювального періоду 2022- 2023 років, позивач є споживачем теплової енергії, постачальником якої є ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго".

4.3. До листопада 2022 року постачальником теплової енергії та постачання гарячої води у м. Кременчуці було Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (далі - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ").

4.4. Згідно з рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 № 1421 "Про встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів" та згідно з рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 № 1867 "Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю Кременчуцька ТЕЦ скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води" для категорій споживачів з 01.01.2022 були встановлені та визначені відповідні тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживачів міста Кременчука.

4.5. Вказаними рішеннями, як зазначили суди попередніх інстанцій, для ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" було встановлено для бюджетних установ одноставковий тариф, який складав з 25.10.2021 - 2 862,85 грн за 1 Гкал, а з 30.12.2021 - 3 281,22 грн за 1 Гкал.

4.6. Цей тариф застосовувався до позивача на момент введення воєнного стану в Україні 24.02.2022, що підтверджується відповідним рахунком, направленим позивачу ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ".

4.7. З 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і діє на сьогоднішній день.

4.8. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та в результаті неодноразових ракетних ударів по м. Кременчуку теплогенеруюче обладнання ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" було повністю зруйновано, тому Товариство припинило виробництво, транспортування та постачання теплової енергії своїм споживачам.

4.9. 29.04.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 502 "Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану", пунктом 1 якої рекомендував органам, уповноваженим встановлювати тарифи, протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, не підвищувати, зокрема, тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.

4.10. Згідно з рішенням Полтавської обласної ради від 22.09.2022 № 473 "Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" було надано згоду на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки.

4.11. На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 894-Р "Про передачу цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад Полтавської області" Полтавська обласна рада прийняла рішення від 14.10.2022 № 481 "Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу Кременчуцька ТЕЦ Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області".

Пунктом 4 вказаного рішення передбачено після затвердження акта приймання-передачі передати на баланс як внесок до статутного капіталу ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" майно, зазначене у додатку до цього рішення, а саме цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ".

4.12. Згідно з рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 № 1508 "Про визначення Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води" виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у лівобережній частині міста Кременчука з покладенням відповідних обов`язків згідно з чинним законодавством визначено ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго".

4.13. У подальшому рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 13.01.2023 № 86 внесено зміни до зазначеного рішення № 1508, згідно з якими на виконання вимог статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" зобов`язано ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" застосовувати до своїх споживачів у м. Кременчуці тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, розмір яких не перевищує рівень тарифів, що застосовувалися до цих споживачів станом на 24.02.2022.

4.14. Згідно з рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 31.10.2022 № 1574 опалювальний період 2022- 2023 років для споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" у Кременчуцькій міській територіальній громаді розпочався з 01.11.2022.

4.15. Між позивачем і відповідачем було укладено договір № 7084 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022, а також договір про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 25.01.2023 № 7084/2023.

4.16. Згідно з пунктом 1 договору № 7084 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 (далі - договір № 7084), ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (теплопостачальна організація за договором) бере на себе зобов`язання постачати теплову енергію з метою забезпечення опалення приміщень Кременчуцького закладу дошкільної освіти № 57 (споживач за договором) за адресою: вул. Героїв Бресту, 614 А - дошкільний заклад № 57, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати за теплову енергію в строки і на умовах, що визначені цим договором.

4.17. Відповідно до пункту 33 договору № 7084 розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, установлених уповноваженим органом. У разі зміни тарифів розрахунки здійснюються за новими тарифами. Тариф на теплову енергію для потреб бюджетних установ (без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів) становить:

- умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - 2 197,08 грн/Гкал (без ПДВ);

- умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження - 136 068,84 грн/Гкал/год (без ПДВ).

4.18. У рахунок на оплату включається вартість фактично спожитої теплової енергії за поточний місяць та вартість теплової енергії, що не врахована в рахунку за попередній місяць, і місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження (розрахована шляхом множення проектного теплового навантаження (Гкал/год) на умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (грн/Гкал/год (без ПДВ). Місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження сплачується споживачем щомісяця протягом року незалежно від обсягів споживання теплової енергії (пункт 34 договору № 7084).

4.19. У пунктах 43, 44 договору № 7084 сторони погодили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.11.2022 і діє в частині постачання теплової енергії до 31.12.2022 (згідно з частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України), а в частині розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде заявлено однією із сторін.

Суди попередніх інстанцій установили, що зазначений договір № 7084 підписано представниками сторін та скріплено печатками сторін.

4.20. Згідно з пунктом 1.1 договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7084/2023 від 25.01.2023 (далі - договір № 7084/2023), ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (учасник за договором) зобов`язується з 01.01.2023 до 31.12.2023 постачати позивачу (замовник за договором) теплову енергію в гарячій воді для забезпечення потреб теплових установок замовника, а замовник - прийняти і оплатити вартість використаної (купленої) теплової енергії в гарячій воді та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

4.21. Пунктом 1.2 договору № 7084/2023 сторони погодили кількість товарної продукції: очікувані обсяги постачання теплової енергії з 01.01.2023 до 31.12.2023 становлять 307,879 Гкал.

4.22. Відповідно до пункту 3.1 договору № 7084/2023 сума цього договору становить 1 168 527 грн, у тому числі ПДВ 20% - 194 754,50 грн. Сума цього договору є орієнтовною і буде визначатися виходячи з тарифів, які встановлюються уповноваженими органами для учасника, та фактичного обсягу спожитої замовником товарної продукції.

4.23. Згідно з пунктом 3.1 договору № 7084/2023 сторони погодили, що в разі зміни регульованих цін (тарифів) на теплову енергію, яка постачається на підставі договору, в порядку, передбаченому чинним законодавством України, ціна на такий товар може бути змінена шляхом укладення додаткової угоди, яка підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками і є невід`ємною частиною договору.

4.24. Суди попередніх інстанцій зазначили, що, починаючи з 01.11.2022, відповідач постачає теплову енергію в гарячій воді позивачу згідно з укладеними договорами.

4.25. Відповідач в листопаді 2022 - квітні 2023 року направив позивачу рахунки на оплату теплової енергії, поставленої відповідно до умов договору від 01.11.2022 № 7084, в яких була визначена вартість фактично поставленої теплової енергії (умовно-змінна частина двоставкового тарифу 2 197,08 грн без ПДВ) та місячна абонентська плата за одиницю теплового навантаження (умовно-постійна частина двоставкового тарифу 136 068,84 грн без ПДВ).

4.26. У зазначених рахунках відповідач застосував тарифи, визначені в додатку 2 до рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання", послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі - рішення Полтавської обласної ради № 477), яке було опубліковане на офіційному сайті Полтавської обласної ради (https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/477.pdf).

4.27. За змістом пункту 1 рішення Полтавської обласної ради № 477 Полтавська обласна рада для споживачів послуг ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" встановила тарифи на теплову енергію за окремими складовими (тариф на виробництво теплової енергії; тариф на транспортування теплової енергії; тариф на постачання теплової енергії), тарифи на послугу з постачання гарячої води, а також встановила двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії, який складається з умовно-змінної частини двоставкового тарифу та умовно-постійної частини двоставкового тарифу (місячної абонентської плати на одиницю теплового навантаження), для категорій споживачів, які зазначені в додатку 2 до цього рішення, зокрема, для бюджетних установ.

4.28. У направлених позивачу рахунках на оплату відповідач розрахував вартість теплової енергії із застосуванням двоставкового тарифу для потреб бюджетних установ, встановленого додатком 1 до рішення Полтавської обласної ради № 477 (2 197,08 грн без ПДВ як умовно-змінна частина тарифу та 136 068,84 грн без ПДВ як умовно-постійна частина тарифу, місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження).

4.29. Суд апеляційної інстанції також установив, що згідно з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2023, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 440/6193/23, залишено без задоволення позов виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Полтавської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", про визнання протиправним та нечинним рішення, а саме пункту 1 рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" в частині встановлення ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" двоставкових тарифів на послугу з постачання теплової енергії за категорією споживачів "Для потреб бюджетних установ! відповідно до додатку 2.

4.30. Спір у цій справі виник у зв`язку з тим, що позивач не погодився із застосуванням відповідачем для розрахунку оплати за поставлену теплову енергію на потреби опалення приміщення за адресою: вул. Героїв Маріуполя, 61-А, м. Кременчук, за період з початку опалювального періоду 2022- 2023 років, тарифу більшого, ніж у попередніх розрахунках позивача з ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ".

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 57 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 і рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2024 у справі № 917/1122/23 належить закрити з огляду на таке.

5.3. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги позивача про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживача - Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 57 щодо приміщення за адресою: вул. Героїв Маріуполя, 61-А, м. Кременчук, за період з початку опалювального періоду 2022- 2023 років, а саме з 01.11.2022 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022.

Позивач вважав, що постачання відповідачем теплової енергії в гарячій воді має здійснюватися за тарифами, що не повинні перевищувати тарифи, за якими позивач отримував теплову енергію станом на 24.02.2022, та які були встановлені для ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ". Водночас позивач зазначав, що відповідач з 01.11.2022, тобто після набрання сили Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", почав застосовувати при розрахунку вартості поставленої позивачу теплової енергії двоставковий тариф; сплата коштів за двоставковим тарифом є більшою, ніж за тарифом, який діяв у м. Кременчуці станом на 24.02.2022. Позивач також стверджував, що відповідач застосував до всіх споживачів Кременчуцької міської територіальної громади тарифи, які жодним чином не розраховувалися та уповноваженим органом не схвалювалися. Тому, на думку позивача, ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" порушило процедуру встановлення тарифів, визначену Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869. Кременчуцький заклад дошкільної освіти № 57 посилався на те, що відповідач направив позивачу рахунки, у яких при визначенні вартості поставленої теплової енергії був застосований двоставковий тариф, і такі дії ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" призвели до порушення законних прав та інтересів позивача.

5.4. Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з незгодою позивача з розрахунком ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" вартості поставленої позивачу теплової енергії. Спірні правовідносини врегульовані положеннями як цивільного законодавства, так і положеннями спеціального законодавства, зокрема, нормами Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про теплопостачання", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

5.5. Згідно з частинами 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

5.6. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

5.7. Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.8. Частина 1 статті 632 Цивільного кодексу України передбачає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частина 2 статті 632 Цивільного кодексу України).

5.9. Як установили суди попередніх інстанцій, між позивачем і відповідачем було укладено договір № 7084 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022, а також договір № 7084/2023 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 25.01.2023.

Починаючи з 01.11.2022 відповідач постачає теплову енергію в гарячій воді позивачу згідно з укладеними договорами.

Відповідач у листопаді 2022 - квітні 2023 року направив позивачу рахунки на оплату теплової енергії, поставленої відповідно до умов договору № 7084 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022, в яких була визначена вартість фактично поставленої теплової енергії (умовно-змінна частина двоставкового тарифу 2 197,08 грн без ПДВ) та місячна абонентська плата за одиницю теплового навантаження (умовно-постійна частина двоставкового тарифу 136 068,84 грн без ПДВ).

У зазначених рахунках відповідачем були застосовані тарифи, визначені в додатку 2 рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства Полтаватеплоенерго".

5.10. Колегія суддів зазначає, що встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону належить до повноважень органів місцевого самоврядування (пункт 2 частини 3 статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

5.11. Згідно з частиною 5 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (частина 7 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

5.12. Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.

Отже, встановлення тарифів на постачання теплової енергії для споживача належить до повноважень органів місцевого самоврядування.

5.13. Суд першої інстанції встановив, що засновником ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" є Полтавська обласна рада, тому зазначив, що тарифи на постачання теплової енергії встановлюються Полтавською обласною радою; відповідач не має права самостійно встановлювати тарифи на постачання теплової енергії споживачам, в тому числі позивачу, а отже й не може самостійно їх змінити. Суд першої інстанції також установив, що згідно з умовами укладених між сторонами договорів на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 № 7084 та про закупівлю теплової енергії в гарячій воді від 25.01.2023 № 7084/23 не передбачено права чи обов`язку відповідача самостійно встановлювати, змінювати чи здійснювати перерахунок тарифів на послуги з постачання теплової енергії позивачу за вказаними договорами.

Посилаючись на положення статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", суд першої інстанції дійшов висновку, що визначення відповідачем у рахунках на оплату вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на теплову енергію, який був установлений додатком 1 до рішення Полтавської обласної ради № 477 для бюджетних установ, відповідало як умовам укладених між сторонами у справі договорів, так і вимогам чинного законодавства України.

Суд першої інстанції також взяв до уваги те, що рішенням Полтавської обласної ради "Про надання дозволу на встановленні двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" від 19.10.2018 № 917 відповідачу було надано дозвіл на встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію та підтвердження приєднаного теплового навантаження для всіх категорій споживачів ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго". Суд першої інстанції також зазначив, що відповідач здійснює постачання позивачу теплової енергії, тому відповідно до рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 відповідач правильно застосовував у правовідносинах із позивачем двоставковий тариф на теплову енергію. Крім того, як зауважив суд першої інстанції, в пункті 33 договору № 7084 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 зазначено тарифи за відпущену теплову енергію, які відповідають тарифам, установленим рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477.

Водночас суд першої інстанції звернув увагу на те, що саме по собі виставлення рахунків на оплату не може розглядатися як дія, яка може свідчити про порушення прав та інтересів позивача, а дійсний розмір грошових зобов`язань позивача з оплати наданих послуг теплопостачання може бути встановлений під час розгляду спору майнового характеру між сторонами у справі.

Суд першої інстанції також зазначив, що позовна вимога про зобов`язання здійснити перерахунок вартості спожитого тепла Кременчуцькому закладу дошкільної освіти № 57 щодо приміщення за адресою: м. Кременчук, вул. Героїв Маріуполя 61-А, з 01.11.2022 і до дня ухвалення відповідного рішення суду, відповідно до рівня цін (тарифів) за послуги постачання тепла, що застосовувались до позивача станом на 24.02.2022, є такою, що не узгоджується з нормами чинного законодавства, оскільки на дату прийняття рішення судом першої інстанції в цій справі норма, якою позивач обґрунтовує свої вимоги, є нечинною. Суд першої інстанції встановив, що в рахунках на оплату теплової енергії, поставленої з листопада 2022 року, які були виставлені позивачу, вартість теплової енергії розрахована відповідачем за двоставковим тарифом для потреб бюджетних установ, який установлений рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477. При цьому суд першої інстанції звернув увагу, що тарифи, які були встановлені цим рішенням Полтавської обласної ради, залишились на рівні тарифів, установлених рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій", які були введені в дію з 01.11.2021. Суд першої інстанції дійшов висновку, що тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022, не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування".

Суд першої інстанції зазначив, що тарифи, які були встановлені рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.10.2021 № 1421 "Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорій споживачів" та рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 30.12.2021 № 1867 "Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води для категорій споживачів з 01.01.2022", були встановлені не відповідачу, а іншому теплопостачальному підприємству, а саме ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ". Враховуючи зазначене, суд першої інстанції виснував, що у відповідача відсутні підстави для постачання позивачу теплової енергії на умовах договору № 7084 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2022 та договору про закупівлю теплової енергії в гарячій воді № 7084/2023 від 25.01.2023 за тарифами, які були встановлені для іншого суб`єкта господарювання - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", і так само відсутні підстави для постачання теплової енергії за тарифами, які відрізняються від тих, що були встановлені саме для ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" Полтавською обласною радою.

5.14. Суд апеляційної інстанції, зважаючи на неоспорювані сторонами положення укладеного між сторонами спору договору, відповідно до якого відповідач поставляє позивачу електричну енергію на умовах двоставкового тарифу, відсутності доказів погодження інших тарифів, дійшов висновку про те, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості послуг не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України, тому не підлягають задоволенню.

5.15. Скаржник, не погодившись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.16. Пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.17. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосував норми матеріального права, а саме положення Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502 "Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану" та порушив норми процесуального права, а саме частину 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.04.2024 у справі № 917/730/23.

5.18. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.19. Вирішуючи питання щодо подібності правовідносин, Суд звертається до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

Так, Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмета позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Водночас Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як такі, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини" таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

5.20. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд зазначає таке.

5.21. Колегія суддів установила, що постанова Верховного Суду від 04.04.2024 у справі № 917/730/23 ухвалена за позовом ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" до Комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання укладеним пункту 33 договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.

Отже, у справі № 917/730/23 спірні правовідносини виникли у зв`язку із врегулюванням переддоговірного спору в судовому порядку та незгодою відповідача зі змістом спірного пункту договору, яким встановлювалися для відповідача двоставкові тарифи, що були встановлені рішенням пленарного засідання шістнадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання від 30.09.2022 № 477.

Правовідносини у справі № 917/1122/23, що розглядається, виникли у зв`язку з тим, що позивач, не погодився із застосуванням до нього відповідачем для розрахунку оплати за поставлену теплову енергію на потреби опалення тарифу більшого, ніж у попередніх розрахунках позивача з ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", тому просив зобов`язати саме відповідача здійснити перерахунок вартості вже наданих / отриманих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води позивачу. При цьому відповідач у справі № 917/1122/23, як установили суди, не має права самостійно встановлювати тарифи на постачання теплової енергії споживачам, в тому числі позивачу, а отже, й не може самостійно їх змінити; тарифи на постачання теплової енергії встановлюються Полтавською обласною радою.

Тому колегія суддів зазначає, що правовідносини у справі № 917/1122/23, яка розглядається, та у справі № 917/730/23 не є подібними у розумінні критеріїв подібності, оскільки є відмінними зміст спірних правовідносин, а також предмет та підстави позову. Крім того, у справі № 917/730/23 Верховний Суд не викладав висновку щодо застосування частини 1 статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», а також постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану», на неоднакове застосування яких вказує скаржник.

Отже, висновки Верховного Суду у справі № 917/730/23 щодо заборони підвищення тарифів на теплову енергію для споживачів м. Кременчука порівняно із тим розміром, що існував станом на 24.02.2022, на які посилається скаржник, не є релевантними до спірних правовідносин, тому твердження скаржника про їх неврахування судами попередніх інстанцій є безпідставними.

5.22. Таким чином, доводи, наведені у касаційній скарзі, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися.

5.23. У пункті 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду, та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

5.24. Зважаючи на те, що наведені скаржником підстави касаційного оскарження після відкриття касаційного провадження не підтвердилися, колегія суддів відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 57 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 і рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2024 у справі № 917/1122/23 в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.25. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування положення статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" (в редакції Закону від 30.06.2023) у подібних правовідносинах, які виникли між суб`єктами господарювання (позивачем і відповідачем) у сфері постачання теплової енергії та надання послуг з постачання теплової енергії під час дії воєнного стану.

Зміст пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що наведена норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

5.26. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 та постановах Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22, від 23.05.2023 у справі № 910/10442/21, від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19.

5.27. Водночас у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22, від 18.05.2023 у справі № 927/1177/21, від 04.04.2023 у справі № 902/311/22.

5.28. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд зазначає таке.

5.29. Колегія суддів установила, що Верховний Суд ухвалив постанову від 26.09.2024 у справі № 917/1389/23 за позовом Кременчуцької гімназії № 31 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Підприємства - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для споживача. Позовні вимоги у справі № 917/1389/23 обґрунтовувалися тими ж підставами, що й у справі № 917/1122/23, яка розглядається.

5.30. Верховний Суд у постанові від 26.09.2024 у справі № 917/1389/23 дійшов висновку про відсутність підстав для застосування статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" до спірних правовідносин.

У наведеній постанові Верховний Суд сформулював такі висновки:

"Відповідно до змісту частини першої статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на:

послуги з розподілу природного газу;

теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Водночас до частини першої зазначеної статті Закону були внесені зміни згідно із Законом України від 30.06.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та «зеленої» трансформації енергетичної системи України» (набрав чинності з 27.07.2023) та викладено статтю 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» у такій редакції:

«Протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення тарифів на: послуги з розподілу природного газу для всіх категорій споживачів; теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення, послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення».

За доводами позивача, відповідач всупереч мораторію на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, який встановлений згідно із Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з початку опалювального сезону 2022-2023 здійснює нарахування позивачу плати за надані послуги за тарифами, розмір яких значно перевищує рівень тарифів, що діяв станом на 24.02.2022, та самочинно, без відповідного погодження визначив позивачу двоставковий тариф (у той час як раніше для позивача діяв одноставковий тариф).

Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини третьої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону належать до повноважень органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною п`ятою статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» тариф (ціна) на теплову енергію - це грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Отже, тариф (ціна) на теплову енергію нерозривно пов`язаний з особою, яка здійснює виробництво, транспортування, постачання такої теплової енергії.

Частиною третьою статті 20 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Приписами статті 16-1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій при регулюванні діяльності у сфері теплопостачання належить, зокрема, ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

При провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен здійснювати постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень (підпункт 9 пункту 3.2 зазначених Ліцензійних умов).

Відповідно до пункту 37 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб`єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.

Частиною третьою статті 189 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено, що суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання (статті 190 ГК України).

Державні регульовані ціни, у розумінні частин першої-другої статті 191 ГК України, запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення» та іншими законами.

Пунктом 4 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 (в редакції від 03.04.2019 № 291), визначено, що під час формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води суб`єктами господарювання, що перебувають у спільній власності територіальних громад, вимоги цього Порядку в частині формування тарифів для кожної окремої територіальної громади (у разі провадження ліцензованої діяльності та надання комунальних послуг у декількох територіальних громадах) на таких суб`єктів господарювання не поширюються.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, КП «Полтаватеплоенерго» внесене до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області; згідно зі статутом КП «Полтаватеплоенерго» засноване на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, засновником підприємства є Полтавська обласна рада; тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою; застосовані відповідачем тарифи у рахунках на оплату, які були виставлені позивачу, відповідають тарифам, встановленим у додатку № 2 до Рішення Полтавської обласної ради № 477; тарифи, які були встановлені Рішенням Полтавської обласної ради № 477, залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (які були введені в дію з 01.11.2021); тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022 не змінювались (не підвищувалися) після набрання чинності Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування». Відповідач є суб`єктом господарювання, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області та провадить ліцензовану діяльність і надає комунальні послуги у декількох територіальних громадах в межах Полтавської області, а, отже, з урахуванням пункту 4 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, відповідач не зобов`язаний ініціювати розгляд питання щодо встановлення окремого тарифу для споживачів м. Кременчука; тариф КП «Полтаватеплоенерго» єдиний для всіх споживачів Полтавської області, і будь-які підстави для обрахування вартості теплової енергії для споживачів м. Кременчука за окремим тарифом у відповідача відсутні.

Суд зазначає, що стаття 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» є спеціальною нормою, яка, виходячи з буквального тлумачення її змісту:

- містить заборону, тобто вимогу про зобов`язання утриматися від вчинення певної конкретної дії - підвищення тарифів;

- стосується конкретного кола осіб відносин, на які цей Закон розрахований - суб`єктів, що наділені відповідними владними повноваженнями стосовно встановлення таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення.

Проте відповідач як постачальник теплової енергії за регульованими тарифами до числа таких суб`єктів не віднесений, а у своїй діяльності керується встановленими для нього Полтавською обласною радою тарифами, грошовий вираз яких, як було встановлено судами попередніх інстанцій у цій справі, застосований до позивача на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (які були введені в дію з 01.11.2021), тобто в розмірі, який діяв станом на 24.02.2022.

Отже, враховуючи наведене вище, з урахуванням предмета та підстав заявленого позову, визначеного позивачем відповідача у справі, приписи статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин".

5.31. За наведених обставин, висновок щодо застосування статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" у подібних правовідносинах, про відсутність якого зазначає скаржник у касаційній скарзі, сформований Верховним Судом у постанові від 26.09.2024 у справі № 917/1389/23.

5.32. Висновки судів попередніх інстанцій у справі № 917/1122/23, що розглядається, цим висновкам Верховного Суду не суперечать і підстав для відступу від них немає.

5.33. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

5.34. Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилася після відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 57 і в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 57.

Керуючись статтями 234, 235, 296, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 57 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 та рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2024 у справі № 917/1122/23 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак