Постанова

від 19.11.2024 по справі 924/784/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 924/784/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

скаржника (Полугар О.Д.) - Полугар О.Д., адвокат Шевчук В.В.

скаржника (Солдатової Г.Д.) - адвокат Шевчук В.В.

ТОВ "Будтрейд 14" - адвокат Савчук Ю.М.

боржника - арбітражний керуючий Ведмедєв С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції через Господарський суд Хмельницької області та поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 14.08.2024

у складі колегії суддів: Саврія В.А. (головуючого); суддів: Миханюк М.В., Коломис В.В.

та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області

від 08.04.2024

у складі судді: Гладюка Ю.В.

за заявою арбітражного керуючого Ведмедєва С.С.

про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

у справі № 924/784/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрейд 14"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Дизель Трейд"

про відкриття провадження в справі про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. 26.09.2023 ухвалою Господарського суду Хмельницької області відкрито провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "СП Дизель Трейд".

2. На адресу суду надійшла заява арбітражного керуючого Ведмедєва С.С. про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 08.04.2024 заяву арбітражного керуючого Ведмедєва С.С. про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника задоволено. Визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 такими, що несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю „СП Дизель Трейд". Покладено солідарну відповідальність за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю „СП Дизель Трейд" у справі про банкрутство № 924/784/23 на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

4. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до Північно - західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

5. Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 апеляційні скарги залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Рух касаційних скарг

6. 13.09.2024 ОСОБА_1 звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2024 у справі № 924/784/23.

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 924/784/23 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2024.

8. 13.09.2024 ОСОБА_2 звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2024 у справі № 924/784/23.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 у справі № 924/784/23 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 18.09.2024.

10. Ухвалою Верховного Суду від 26.09.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 924/784/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2024. Відкрито касаційне провадження у справі № 924/784/23 за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2024. Об`єднано в одне касаційне провадження касаційні провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2024 у справі № 924/784/23. Зупинено касаційне провадження у справі № 924/784/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 та за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2024 у справі № 924/784/23 до розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/3236/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.

11. Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2024, зокрема, поновлено касаційне провадження у справі № 924/784/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 та за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2024; призначено розгляд касаційних скарг на 19.11.2024 о 10:00 год.

Короткий зміст вимог касаційних скарг з узагальненими аргументами осіб, які подали касаційні скарги.

12. Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали касаційні скарги в яких останні просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове рішення яким скасувати покладену на скаржників солідарну відповідальність за зобов`язаннями боржника.

13. Касаційні скарги мотивовано наступним.

13.1 Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статей 28, 30, 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статей 4, 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

13.2 Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про можливість покладення солідарної відповідальності на засновника боржника.

13.3 Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про необхідність покладення солідарної відповідальності саме на діючого керівника боржника - ОСОБА_2 , а не на попереднього керівника - ОСОБА_3 .

13.4 Існує об`єктивна необхідність висловлення Верховним Судом висновків щодо питань регулювання питань застосування норм права, в контексті обставин цієї справи, які регулюють цю категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спорів.

14. Представник скаржників та скаржник - ОСОБА_1 в судовому засіданні 19.11.2024 підтримали касаційні скарги з підстав викладених у них. Також, представник скаржника покликався на правові висновки викладені у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

15. Арбітражним керуючим Ведмедєвим С.С. та ТОВ "Будтрейд 14" подано відзиви на касаційні скарги, які мотивовані законністю та обґрунтованістю оскаржуваних судових рішень, в яких останні просять залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

16. Арбітражний керуючий Ведмедєв С.С. та представник ТОВ "Будтрейд 14" в судовому засіданні 19.11.2024 заперечили проти касаційних скарг з підстав викладених у відзиві.

Позиція Верховного Суду

17. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

18. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

19. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

20. Як вже було зазначено, предметом розгляду в судах попередніх інстанцій була заява арбітражного керуючого Ведмедєва С.С. про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, згідно якої заявник просив визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 такими, що несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів ТОВ "СП Дизель Трейд" та покласти солідарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "СП Дизель Трейд" у справі про банкрутство № 924/784/23 на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

21. Обґрунтовуючи оскаржувані судові рішення, судами попередніх інстанцій зазначено, зокрема, наступне.

21.1 Починаючи з 01.01.2023 і до 26.09.2023 (відкриття справи про банкрутство № 924/784/23 за заявою кредитора) боржник - ТОВ „СП Дизель Трейд" уже мав ознаки загрози неплатоспроможності.

21.2 Згідно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.04.2024 ОСОБА_1 - представник, засновник юридичної особи; ОСОБА_4 - керівник боржника.

21.3 Боржник знав та /або зобов`язаний був знати, що з 01.01.2023 задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. А тому, боржник у місячний строк зобов`язаний був звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

21.4 Однак, у період з 01.01.2023 і до 25.07.2023 (звернення ТОВ "Будтрейд 14" до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство) боржник - ТОВ „СП Дизель Трейд" не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, чим допустив порушення визначеного абзацом 1 частини 6 статті 34 КУзПБ місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

22. Верховний Суд зазначає, що у справі про банкрутство солідарна відповідальність покладається за таке порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є такі негативні наслідки, як неможливість виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника.

23. У зв`язку із цим Суд дійшов висновку, що солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

24. Саме у такому розумінні Велика Палата Верховного Суду витлумачила положення про інший вид відповідальності у справі про банкрутство третіх осіб за зобов`язаннями боржника - про субсидіарну відповідальність, а саме частину другу статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункти 78 - 81), застосувавши підхід, відповідно до якого доведенням боржника до банкрутства боржнику завдаються збитки, які і спричиняють його неплатоспроможність, і завдані не кредиторам боржника, а самому боржнику.

25. Звернення у цьому провадженні до висновків Верховного Суду про субсидіарну відповідальність обумовлено тим, що правовідносини, що виникають у разі доведення боржника до банкрутства і у разі недотримання вимоги про своєчасне звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, мають відмінні і подібні риси.

26. Відмінність полягає в тому, що у першому випадку боржник не був неплатоспроможним, але став таким внаслідок зменшення його майнової сфери через дії чи бездіяльність винних осіб (унаслідок чого боржник не може повністю задовольнити вимоги кредиторів за рахунок наявного майна); а в другому - боржник вже був неплатоспроможним, але через бездіяльність (недбалість) органів управління боржника майновий стан боржника має очевидні ризики погіршитися, внаслідок чого боржник втратить можливість або може меншою мірою задовольнити вимоги кредиторів за рахунок наявного майна.

27. Подібність полягає в тому, що в обох випадках негативні наслідки настають у зв`язку із зменшенням майнової сфери боржника через дії чи бездіяльність винних осіб. За правовою природою зазначене зменшення майнової сфери боржника є збитками (частина друга статті 22 Цивільного кодексу України), які завдані боржнику такими особами.

28. Отже, попри застосування законодавцем терміна "субсидіарна відповідальність за зобов`язаннями боржника", йдеться про відшкодування збитків на користь самого боржника, а його кредитори мають похідний інтерес у стягненні збитків з винних осіб на користь боржника, оскільки збільшення майнової сфери боржника підвищує їх можливість більш повно задовольнити свої вимоги (з дотриманням принципів черговості та пропорційності задоволення вимог в межах однієї черги), тоді як кредитори боржника не є кредиторами щодо винних осіб.

29. Таким чином, у Кодексі України з процедур банкрутства не лише термін "субсидіарна відповідальність за зобов`язаннями боржника" застосовується в іншому значенні, ніж згідно з положеннями Цивільного кодексу України (на що вказала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 80)), а й термін "солідарна відповідальність за незадоволення вимог кредиторів" у частині шостій статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

30. А тому положення частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства з урахуванням статті 22 Цивільного кодексу України та mutatis mutandis наведених висновків Великої Палати Верховного Суду слід розуміти як відповідальність порушника за збитки, завдані боржнику, а відповідно, і його кредиторам.

31. Також, щодо порядку встановлення та доведення передумов для покладення солідарної відповідальності у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 зазначено, що у випадку якщо:

- звернення або незвернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство жодним чином не впливає і не змінює стану та порядку розрахунків з кредиторами, не призводить до порушення їхніх прав на задоволення вимог до боржника (інших негативних наслідків для кредиторів: простій, збитки, штрафні санкції внаслідок невиконання боржником зобов`язання перед кредиторами);

- внаслідок неподання боржником відповідної заяви не змінились / не погіршились його розрахункові можливості (можливості відповідати за зобов`язаннями, зокрема і належними йому активами: майном, коштами, правом вимоги до третіх осіб тощо), -

Суд зазначає про очевидну відсутність загрози неплатоспроможності боржника.

32. У положеннях Кодексу України з процедур банкрутства відсутні конкретно визначені вимоги щодо форми звернення кредиторами своїх вимог до керівника боржника, тому таке звернення може відбуватися у формі заяви, клопотання тощо. Однак розгляд цих вимог, як і вимог про покладення солідарної відповідальності, здійснюється за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку, визначеному статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, у межах справи про банкрутство, в тому числі із урахуванням можливості застосування процесуального інституту об`єднання позовів (стаття 173 Господарського процесуального кодексу України) (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21).

33. При цьому доцільність розгляду господарським судом заяв про покладення солідарної відповідальності у відокремленому провадженні в межах справи про банкрутство відповідає принципу процесуальної економії, оскільки дає змогу розглянути таку вимогу в розумні строки, запобігає зловживанню сторонами своїми процесуальними правами, гарантує бережне ставлення до ресурсів усіх учасників справи та відповідає основній меті конкурсного процесу і процедури банкрутства - задоволення вимог кредиторів.

34. За змістом абзацу другого статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства передумовою для звернення кредиторів своїх вимог щодо зобов`язань боржника до суб`єкта солідарної відповідальності (керівника / члена органу управління боржника) є розглянуте та вирішене судом питання порушення керівником / органами управління боржника вимог щодо звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності із встановленням судом такого порушення та зазначення про це у відповідній ухвалі.

35. Такий порядок означає, що і встановлення відповідного порушення, і вирішення спору про покладення солідарної відповідальності на відповідного суб`єкта солідарної відповідальності (керівника / члена органу управління боржника) зі стягненням з нього суми цієї відповідальності здійснюються судом в одному судовому провадженні за відповідним зверненням кредитора / кредиторів.

36. Тобто законодавець не розділяє ні в часі, ні в кількості звернень і судових проваджень вирішення питання про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство, встановлюючи лише процедуру розгляду та вирішення такого спору: 1) встановлення порушення; 2) з подальшим покладенням за таке порушення солідарної відповідальності та стягнення із суб`єкта відповідної суми.

37. Такий підхід у вирішенні спору про покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство узгоджується із закріпленим статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом на ефективний засіб правового захисту.

38. Слід зазначити, що це положення має позитивний і негативний виміри. Позитивний вимір означає, що держава повинна забезпечити такий спосіб захисту того чи іншого права, який призведе до дійсного захисту права, а негативний вимір полягає в тому, що суд повинен не застосовувати способи захисту, які не мають дійсного захисту.

39. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду суд може задовольнити позов саме тоді, коли спосіб захисту, про який просить позивач, є ефективним, тобто може мати наслідком захист права без необхідності повторного звернення до суду, зокрема для вжиття інших, додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98) та багато інших).

40. Водночас судове рішення про виявлення порушення без притягнення винної особи до відповідальності вочевидь не призводить до захисту будь-чиїх прав і створює потребу в повторному зверненні до суду, що порушує статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не відповідає усталеній практиці Великої Палати Верховного Суду.

41. Аналогічні правові висновки викладено у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21.

42. Тобто, належним способом захисту при зверненні із заявою про покладення солідарної відповідальності є пред`явлення вимог щодо встановлення порушення із покладенням за таке порушення солідарної відповідальності, з одночасним стягненням із суб`єкта відповідної суми.

43. Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

44. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

45. Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

46. Всупереч наведеному, судами попередніх інстанцій не встановлювалися обставини щодо наявності або відсутності підстав для покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , саме в контексті деліктної природи солідарної відповідальності (стаття 1166 Цивільного кодексу України) та не досліджувався зміст заяви про покладення солідарної відповідальності на предмет того, чи розгляд такої заяви призведе до захисту будь-чиїх прав в розумінні закону та вказаних висновків щодо належності способу захисту сформованих Великою Палатою Верховного Суду, тобто до одночасного стягнення із суб`єкта відповідної суми.

47. З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про задоволення заяви про покладення солідарної відповідальності.

48. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

49. Оскаржувані постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону не відповідають.

50. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

51. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних ухвали та постанови не були дотримані.

52. З огляду на викладене, аргументи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.

53. У касаційних скаргах скаржники просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове рішення яким скасувати покладену на скаржників солідарну відповідальність за зобов`язаннями боржника. Представник скаржників в судовому засіданні просив скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні заяви про покладення солідарної відповідальності. Разом з тим, з огляду на вищенаведене, враховуючи те, що Суд дійшов висновку про необхідність дослідження та встановлення фактичних обставин справи, що не було належним чином здійснено судами попередніх інстанцій, а в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України дослідження та встановлення фактичних обставин справи виходить за межі повноважень Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги та про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

54. Згідно пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

55. З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми процесуального права - статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, неправильно застосовано норми матеріального права - статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства а тому ухвалу суду першої інстанції від 08.04.2024 та постанову суду апеляційної інстанції від 14.08.2024 слід скасувати, а справу № 924/784/23 у скасованій частині слід направити на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

56. При новому розгляді суду необхідно дослідити та встановити обставини щодо того, чи розгляд вказаної заяви про покладення солідарної відповідальності призведе до захисту будь-чиїх прав, встановити обставини щодо наявності або відсутності підстав для покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в контексті деліктної природи солідарної відповідальності, надати оцінку аргументам сторін та фактичним обставинам справи, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, надати належну оцінку зібраним у справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, з урахуванням зауважень викладених у цій постанові та правових висновків викладених у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21, ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

57. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення у справі № 924/784/23 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2024 у справі № 924/784/23 задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2024 у справі № 924/784/23 скасувати.

3. Справу № 924/784/23 у скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк