Ухвала

від 28.11.2024 по справі 210/6808/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/6808/24

Провадження № 1-кс/210/1872/24

28 листопада 2024 року

Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону ОСОБА_3 ,у кримінальному провадженні №12024041710001477 від 19.11.2024 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишневе Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , який проходить військову службу на посаді старшого стрільця-оператора механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти механізованого батальйону, перебуває у військовому званні «солдат», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, а саме:

- 08.05.2024 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у сумі 34 000 грн,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2024 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, з клопотанням звернулася слідча СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , погодженим прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону ОСОБА_3 .

Клопотання слідчий мотивує тим, що Указом Президента України № 469/2024 «Пропродовження строкудії воєнногостану вУкраїні»від 06.11.2024 продовжено строк дії воєнного стану в України із 05години 30хвилин 10листопада 2024року строкомна 90діб.Даний Указзатверджено ЗакономУкраїни №4024-ІХ від 29.10.2024.

Водночас, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президентом України видано Указ № 69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 227 від 09.08.2023 ОСОБА_5 зарахований в розпорядження командира частини з 07.08.2023, припинити виплату всіх видів грошового забезпечення 29.07.2023.

Будучи старшимстрільцем-оператороммеханізованого відділення3механізованого взводу3механізованої ротимеханізованого батальйонувійськової частини НОМЕР_1 ,тобто військовоюслужбовою особою, солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. ст. 6, 9, 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого ЗакономУкраїни від24.03.1999№548-XIV, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарною статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, віддано служити «Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів начальників, беззастережно, неухильно, точно та у встановлений строк виконувати їх накази, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки, додержуватися вимог військових статутів, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Незважаючи на це, 17.10.2024приблизно о10:00год. ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_3 , знайшов предмет схожий на металевий кастет, після чого, діючи умисно, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, в порушенняІнструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженоїнаказом МВС України №622 від 21.08.1998, тим самимпридбав його,після чого помістив кастет до кишені своїх штанів в яких був одягнений та утримуючи його при собі, носив в кишені штанів, чим вчиняв незаконні дії, а саме носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Після чого ОСОБА_5 , 19.11.2024 приблизно о 09:30 год. прийшов до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу за адресою: АДРЕСА_4 , де був зупинений працівниками поліції, після проведеної поверхневої перевірки, останній дістав з поліетиленового пакету який утримував в руках предмет, зовні схожий на металевий кастет, який в подальшому в присутності понятих було вилучено слідчим. Відповідно до висновку експерта предмет, схожий на кастет, вилучений 19.11.2024 року у ОСОБА_5 , є холодною зброєю ударно-дробильної дії, а саме кастетом, виготовленим промисловим способом.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.263 КК України, носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та зазначив, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, і відповідає меті такого заходу, тому просив суд його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні просив застосувати до нього менш суворий запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, зазначив що неофіційно працює на автомийці.

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, підозрюваного дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; тощо, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Згідно зі ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципів правової визначеності та презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, поки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку; кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Так, статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод № ETS 005 від 04.11.1950 р., ратифікована 17.07.1997 року, набрала чинності 11.09.1997 року кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до принципів Конвенції - пропорційності та забезпечення рівності інтересів - коли мова йде про обмеження тих чи інших прав і свобод, суд завжди звертає увагу на кілька параметрів, встановлених Конвенцією, яким мають відповідати застосовані державою заходи щодо цих прав, а саме: 1) наявність правових підстав для обмеження прав і свобод; 2) наявність легітимної мети для застосування обмежень; 3) пропорційність вжитих державою заходів щодо обмеження прав і свобод з огляду на легітимну мету, якої держава намагалася досягти.

Так, у справі "Бакланов проти Росії" (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що "досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним". У справі "Ізмайлов проти Росії" (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що "для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий надмірний тягар для особи".

Згідно витягуз кримінальногопровадження внесеногодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№12024041710001477розпочате досудоверозслідування покримінальному правопорушенню,передбаченого ч.2ст.263КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 кримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.263КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом допит свідка ОСОБА_6 , протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколами пред`явлення особи для впізнання, протоколом огляду місця події від 19.11.2024 року, протоколом огляду оптичного диску, висновком експерта.

У клопотанні слідчого наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено лише наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик переховуватись від суду.

Підозрюваний ОСОБА_5 не одружений, не має на утриманні дітей, міцних соціальних зв`язків немає, отже усвідомлюючи неминучість покарання пов`язаного з позбавленням волі може переховуватися від суду.

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв`язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.

Вищевказані обставини дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи неминучість покарання пов`язаного з позбавленням волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

В обґрунтування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення у клопотанні зазначено, що підозрюваний вчиняє корисливі кримінальні правопорушення, не має доходу, проте ОСОБА_5 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів та на даний час не підозрюється у вчиненні корисливих злочинів.

Крім того, прокурор зазначив, що ОСОБА_5 самовільно залишив військову частину, проте будь-яких доказів самовільного залишення військової частини слідчому судді не надано, отже ризик вчинити інше кримінальне правопорушення є недоведеним.

Оцінюючи зазначений прокурором ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя відхиляє доводи прокурора про наявність такого ризику, оскільки будь-якихдоказівщодотакого впливунадано небуло,свідки завесь часдосудового слідствата судовогопровадження доорганів Національноїполіції чисуду ззаявами протиск чипогрози збоку підозрюваногоне звертались,тому такі твердження прокурора носять абстрактний характер та не підтверджуються жодними доказами.

Окрім цього, прокурором необґрунтовано, яким саме чином підозрюваний може впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, приходить до висновку, що наявність ризику переховуватися від суду не може бути єдиною та достатньою підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, даний ризик буде нівельований.

Крім того,відповідально доп.2ч.2ст.183КПК Україниз Запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюне можебути застосований,окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Проте, в судовому засіданні прокурором не доведено, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню.

Крім того, у судовому засіданні прокурор підтвердив, що ОСОБА_5 не переховувався від органів досудового розслідування.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Отже, у слідчого судді відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений ними час.

За таких обставин, слідчий суддя, з урахуванням ризику переховуватись від суду, приходить до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу підозрюваному, не пов`язаного з триманням під вартою, а саме домашній арешт.

Частиною 1 та 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно яким обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Слідчий суддя вважає, що прокурор не довів суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, а лише посилання на тяжкість злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на вищевикладене, підозрюваному ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків: не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора чи суду за межі м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання або реєстрації, не залишати з 22.00 годин до 06.00 години ранку наступного дня приміщення квартири АДРЕСА_5 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

У застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12024041710001477від 19.11.2024року запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, за місцем проживання: АДРЕСА_2 , строком до 25 січня 2025 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- не залишати з 22.00 годин до 06.00 години ранку наступного дня приміщення квартири АДРЕСА_5 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати по першому виклику до службової особи органу досудового розслідування або суду у визначений нею час;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання або реєстрації.

З метою перевірки та контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти на працівників ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області обов`язки щодо проведення перевірок за місцем мешкання останнього.

Роз`яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання вказаних обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали суду складено та проголошено 29 листопада 2023 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1