Рішення

від 19.11.2024 по справі 175/4336/14-ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/4336/14-ц

Провадження № 2/175/321/20

РІШЕННЯ

Іменем України

"19" листопада 2024 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

секретаря судового засідання Перепелиці В.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Корольова Д.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування позову зазначив, що 07.06.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та відповідачем, було укладено кредитний договір №11164268000, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 496 740,00 доларів США з розрахунку 12, 00 % річних на строк з 07.06.2007 року по 06.06.2022 року. З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаними Договором про надання споживчого кредиту іпотекодавець ОСОБА_2 за договором іпотеки №11164268000/1 від 07.06.2007 року передала у іпотеку нерухоме майно. Позивач зазначає, що позичальник умови кредитного договору не виконала у зв`язку із чим виникла заборгованість, тому просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити, надав пояснення відповідно до позову.

Представник відповідача адвокат Корольов Д.О. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, пославшись на відзив, зокрема зазначив про застосування строків позовної давності, про що надав письмову заяву. В задоволенні позову просив відмовити.

Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 07.06.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , було укладено кредитний договір №11164268000, згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 496 740, 00 доларів США з розрахунку 12, 00 % річних на строк з 07.06.2007 року по 06.06.2022 року.

Відповідно до п. 1.2.2. кредитного договору позичальник зобов`язався повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до Договору, але в будь-якому випадку не пізніше 06 червня 2022 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього Договору та/або згідно умов відповідної угоди сторін.

Відповідно до пп. 1.3.1., 1.3.3., 1.3.4. нарахування процентів за цим Договором здійснюється щомісяця в останній робочий день поточного місяця, методом факт/360 відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та чинного законодавства України. Термін сплати процентів з 01 по 10 число кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

У відповідності до п. 3.4.3 договору про надання споживчого кредиту позичальник зобов`язався достроково повернути банку в повному розмірі всю суму кредиту та повністю сплатити плату за кредит у разі застосування банком права вимоги дострокового повернення кредиту в порядку, визначеному розділом 6 Договору.

Пунктом 6.1.2 розділу 6 договору про надання споживчого кредиту № 11164268000 від 07 червня 2007 визначено, що банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно п.1.2.2 договору, та вимагати від позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та повної сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.

08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, АТ «УкрСиббанк» передає АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобов`язаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаними Договором про надання споживчого кредиту іпотекодавець ОСОБА_2 за договором іпотеки №11164268000/1 від 07.06.2007 року передала у іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок, реєстраційний номер АДРЕСА_1 , загальною площею - 433,0 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: будинок (літ.А) цегляний; вхід в підвал (літ.В) бет.блоки; альтанка (літ.Д) дерев`яна, басейн бетонний; огорожа металева, цегляна; змощення бетонне.

Предмет іпотеки є власністю іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Кудрявцевою Т.М. 07.06.2007 року, за реєстровим номером № 1681.

Так,на підставірішення Загальнихзборів акціонеріввід 27.10.2009року АКІБУКРСИББАНК» змінилоназву наПАТ «УКРСИББАНК»,яке єправонаступником усіхправ тазобов`язаньАКІБ «УКРСИББАНК».«08»грудня 2011року своєправо вимоги,що виниклоз кредитногодоговору уПублічного акціонерноготовариства «УкрСиббанк»,останнім переданоПублічному акціонерномутовариству «Дельтабанк»,що підтверджуєтьсяДоговором купівлі-продажуправ вимогиза кредитамивід 08грудня 2011року.

У зв`язку із невиконанням позичальником умов кредитного договору позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, в рахунок оплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» заборгованості ОСОБА_2 , за договором про надання споживчого кредиту № 11164268000 від 07.06.2007 року, у розмірі 10 682 252, 56 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом -5 754 482, 07 грн.; сума заборгованості за відсотками 4 927 770, 49 грн.

Представник відповідача під час розгляду справи подав заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із частиною четвертоюстатті 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно зістаттею 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначаєтьсястаттею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина першастатті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Представник позивачау своїхпоясненнях зазначив,що первіснийкредитор ПАТ «УкрСиббанк»звертався доДніпровського районногосуду м.Дніпродзержинськ запозовом довідповідачів,зокрема ОСОБА_2 ,про стягненнязаборгованості закредитним договором,в якомупозивач просивсуд стягнутисолідарно звідповідачів насвою користьзаборгованість покредитному договорувід 07червня 2007року врозмірі 3873502,29грн.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2011 року провадження у вищезазначеній справі було призупинено.

Провадження по справі було відновлено ухвалою суду від 24.05.2013 року, тобто вже після укладення договору купівлі-продажу права вимоги від 08.12.2011 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк».

Таким чином, належний кредитор ПАТ «Дельта Банк» не був повідомлений про розгляд справи № 409/83/12, а попередній кредитор вже не мав права вимоги за цим кредитним договором.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинськ від 03.10.2013 року по справі № 409/83/12 позовну заяву залишено без розгляду.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Предметом даного позову є звернення стягнення на предмет іпотеки. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Слід розмежовувати вимогу про стягнення боргу за основним зобов`язанням (actio in personam) та вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки (actio in rem). Вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки «піддається» впливу позовної давності. На неї поширюється загальна позовна давність тривалістю у три роки. На вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки поширюються всі правила щодо позовної давності (початок перебігу, зупинення, переривання, наслідки спливу тощо).

Згідно зі ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також, якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності до нового строку не зараховується.

Тлумачення статті 264 ЦК України дає підстави для висновку, що вона пов`язує переривання позовної давності з будь-якими активними діями іпотекодавця, внаслідок яких він визнає існування саме іпотеки. Тому переривання перебігу позовної давності за основним зобов`язанням не перериває перебігу позовної давності за іншим обов`язком, у тому числі забезпечувальним.

Отже, вчиненням позичальником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу за основним зобов`язанням, не переривається позовна давність за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки вимога про стягнення боргу за основним зобов`язанням і вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки є різними вимогами (основною та додатковою), застосування до додаткових вимог наслідків переривання перебігу позовної давності за основною вимогою законом не передбачено.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2022 року у справі № 344/7849/15-ц зазначено, що «у постанові Верховного Суду від 15 травня 2020 року в справі № 922/1467/19 встановлено, що перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами».

Пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня, зазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту як кінцевого строку виконання її умов.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України 09.11.2016 року у справі №6-2251цс16, яка є обов`язковою відповідно до ст. 360-7 ЦПК України, а також у постанові Верховного суду від 16.01.2020 року по справі 320/6776/15-ц.

Судом встановлено, що 05.02.2010 року відповідачу було направлено досудову вимогу про погашення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11164268000 від 07 червня 2007 року, що підтверджується копією реєстру поштових відправлень АКІБ «УкрСибБанк» від 09.02.2010 року.

Таким чином, АКІБ «УкрСиббанк» скористався своїм правом вимоги дострокового повернення кредиту, передбаченим п.п. 1.2.2, 6.1.2 договору про надання споживчого кредиту № 11164268000 від 07 червня 2007 року, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення до 22 березня 2010 року.

Відтак, перебіг позовної давності за вимогами ПАТ «Дельта Банк» почав відраховуватися з 22 березня 2010 року та закінчився 22 березня 2013 року.

З позовом до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області позивач - ПАТ «Дельта Банк» звернулося лише 10 жовтня 2014 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 257 ЦК України.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 280, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.11.2024.

Суддя О. М. Білоусова