Ухвала

від 21.11.2024 по справі 208/13555/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/13555/24

провадження № 2-а/208/65/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Гречана В.Г., розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративнмим позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області в якому просить :

-визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС №7275321, видану 03.07.2023 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КУпАП.

-провадження у справі про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КУпАП, закрити.

Також, позивач ОСОБА_1 разом із позовною заявою надав до суду клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду щодо оскарження постанови серія ЕАС №7275321, видану 03.07.2023 року, посилаючись на те, що 12 вересня 2023 року через канцелярію суду було подано адміністративний позов «про визнання незаконною та скасування постанови».

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 вересня 2023 року позовну заяву було залишено без руху, проте, як зазначає заявник - вказану ухвалу суду він не отримував та не знав про її існування.

Ухвалою від 03 жовтня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції інспектора патрульної поліції Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Зубко Віталія Олексійовича «про визнання незаконною та скасування постанови» було повернуто позивачу, як таку, що не була подана, але зазначену ухвалу ОСОБА_1 отримав лише 12 листопада 2024 року.

Дослідивши позовну заяву та матеріали, доданні до неї, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимогст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160,161,172цьогоКодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови) (ч. 2ст. 286 КАС України).

Частиною шостоюст. 161 КАС Українивизначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1ст. 121 КАС України).

Приписами частини 2 ст. 123 КАС України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з позовних вимог, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС №7275321, видану 03.07.2023 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КУпАП та закрити провадження у справі.

12.09.2023 року через канцелярію суду з першою позовною заявою ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції інспектора патрульної поліції Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Зубко Віталія Олексійовича звернувся адвокат Горкун Д.О., який діяв в інтересах позивача ОСОБА_1 та подав даний позов.

Ухвалою суду від 15.09.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

22.09.2023 вищевказана ухвала суду була скерована на електронну пошту адвоката Горкуна Д.О., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , але у визначений строк позивачем недоліки зазначені в ухвалі від 15.09.2023 року не усунуто.

Відповідно до ухвали суду від 03.10.2023 року позовна заява ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції інспектора патрульної поліції Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Зубко Віталія Олексійовича «про визнання незаконною та скасування постанови» вважається неподаною та повернута позивачу.

Відповідно до п. 9 ч. 4ст. 169 КАС Українипозовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другоюстатті 123 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2ст. 44 КАС Українипередбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання строків звернення до суду.

З аналізу викладеного вище законодавства убачається, що строк звернення до суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2019 у справі № 9901/405/19.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20 досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.

Таким чином, суд не бере до уваги твердження позивача, викладені у позовній заяві про поновлення строку звернення до суду із даним позовом та зазначає, що в клопотанні позивача не надано жодних належних доказів про викладені обставини у клопотанні про поновлення строку, чому саме та з яких причин позивач ОСОБА_1 , та його адвокат Горкун Д.О., не реалізували своє право, а саме не цікавилися станом розгляду поданої раніше позовної заяви.

Оскільки вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду є неповажними, суд відмовляє у поновлені строку звернення до суду та повертає позовну заяву позивачу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 123, 161, 169, 171, 286 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені клопотання про поновлення строку звернення до суду за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, встановлені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.Г. Гречана