Ухвала

від 29.11.2024 по справі 638/11316/19

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/11316/19

Провадження № 1-кп/638/280/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року Дзержинський райсуд м. Харкова у складі : головуючого судді ОСОБА_1

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження №62019170000000060 від 04.02.2019 у відношенні :

з обвинувальним актом у відношенні :

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого у м. Харків, громадянина України, українця, військовозобов`язаного, з вищою освітою, не одруженого, працюючого на посаді головного державного інспектора відділу кодування та кваліфікації товарів управління адміністрування митних платежів, митної вартості та митно-тарифного регулювання Слобожанської митниці Держмитслужби, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2КК України, -

за участю :

прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10

захисника ОСОБА_11

підсудного ОСОБА_8

В С Т А Н О В И В :

24.07.2019 до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшли матеріали кримінального провадження №62019170000000060 від 04.02.2019 з обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2КК України.

11.11.2024 під судового розгляду кримінального провадження, у судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 , відповідно до приписів ст. 338 КПК України, надав суду змінений обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_8 , яким змінена правова кваліфікація та останньому висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України.

Зміненим обвинувальним актом, який відповідає вимогам ст.ст. 291, 338, 341 КПК України, підсудному ОСОБА_8 висунуто обвинувачення в тому, він, відповідно до наказу начальника Харківської митниці ДФС № 06-0 від 24.12.2014 переведений на посаду головного державного інспектора митного поста «Харків - центральний» Харківської митниці ДФС, та відповідно до наказу № 376-о від 24.12.2013 Харківської митниці Міндоходів має спеціальне звання радника податкової та митної справи III рангу.

Відповідно до приписів п.п. 2.5.8, 2.7.25, 2.15.3, 2.9.1, 2.18, 2.9.2 посадової інструкції головного державного інспектора митного поста «Харків- центральний», затвердженої 04.11.2016 в.о. начальника Харківської митниці ДФС ОСОБА_12 , ОСОБА_8 при виконанні посадових обов`язків здійснює перевірку документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України суб`єктами ЗЕД, виконує митні формальності щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, визначає, за результатами застосування системи управління ризиками, форми та обсяги митного контролю у конкретних випадках переміщень товарів і транспортних засобів через митний кордон України, здійснює контроль правильності класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, поданих до митного оформлення та після завершення процедур їх митного контролю та митного оформлення, реалізує заходи з управління ризиками шляхом виконання митних формальностей, визначених за результатами застосування системи управління ризиками та внесення в установленому порядку інформації про результати їх виконання до автоматизованої системи митного оформлення товарів.

Згідно Положення про митний пост «Харків-Центральний» Харківської митниці ДФС, затвердженого наказом Харківської митниці ДФС 04.11.2016 (в редакції наказу Харківської митниці ДФС від 05.10.2018 № 240), ОСОБА_8 , як співробітник органу виконавчої влади, здійснює функції представника влади та відповідно до примітки ст. 364 КК України є службовою особою.

Так, 10 липня 2018 року ОСОБА_8 у період часу з 13:59 години до 17:47 години, перебуваючи на своєму робочому місці у приміщенні митного посту «Харків- Центральний» Харківської митниці ДФС, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, б. 370, в порушення вимог ч. 2 ст. 69 Митного кодексу України щодо контролю правильності класифікації товарів, а також в порушення приписів ч. 1 ст. 320 МК України, п.п. 7.3, 7.4, 7.6, 7.9 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків від 24.05.2012 № 597, в частині виконання обов`язкової форми контролю сформованої Системою управління ризиками (далі - СУР) у відповідності з повідомленням до митної формальності, із застосуванням електронної форми декларування, оформив митну декларацію UA807170/2018/033096, подану 10.07.2018 до оформлення декларантом ТОВ «АСС-ІМЄКС» (ЄДРПОУ 37191671) на товар: «Нова фасувально-пакувальна машина FBM20 225, № 1516, у частково розібраному стані, для зручності транспортування, призначена для формування, наповнення та укупорки пакетів із сварними краями, яка може фасувати порошки, грануляти, пасти, рідини та штучні продукти. Для використання у харчовій промисловості. Тортівельна марка: SN Maschinenbau Виробник: SN Maschinenbau GmbH. Країна виробника: DE.», який імпортувався на адресу ПП «СПС» (ЄДРПОУ 31062161), незважаючи на те, що не виконано форму митного контролю 107-3 «Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД», у відповідності з примітками до форми митного контролю, та всупереч вимог СУР щодо направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, самостійно прийняв рішення щодо правильності класифікації та кодування товару, нехтуючи своїми службовими обов`язками через несумлінне ставлення до них, невірно класифікував його в пункті 33 електронної митної декларації (далі - ЕМД) № UA807170/2018/033096 за кодом 8422400090 (пільгова ставка ввізного мита 0,0%), в той час коли класифікація вказаного товару має здійснюватися у товарній підкатегорії за кодом УКТ ЗЕД 8422300099 (пільгова ставка ввізного мита 2,0%).

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_8 , що виразилися у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, юридичною особою ПП «СПС» (ЄДРПОУ 31062161) державі, спричинено збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету України грошових коштів у сумі 391312,93 гривен (ввізного мита на суму 326094,11 гривен та податку на додану вартість на суму 65218,82 гривен), що є тяжкими наслідками.

Вказані дії підсудного ОСОБА_8 стороною обвинувачення кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2КК України, а саме як : службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Первісно відповідні відомості щодо вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення-злочину були внесені до ЄРДР 04.02.2019 за №62019170000000060 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2КК України.

27.03.2019 ОСОБА_8 слідчим першого слідчого відділу ТУДБР у м. Полтаві повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2КК України.

У подальшому, 11.11.2024 під судового розгляду кримінального провадження, у судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 , відповідно до приписів ст. 338 КПК України, надав суду змінений обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_8 , яким змінена правова кваліфікація та останньому висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_11 заявили клопотання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України та закриття кримінального провадження № 62019170000000060 від 04.02.2019 у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

При цьому підсудний ОСОБА_8 зазначив, що він свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, не визнає, наголошуючи на тому, що він працює, має постійне місце мешкання, повторних кримінальних правопорушень не вчиняв, під час досудового розслідування та судового провадження від явки до органу досудового розслідування та суду не ухилявся, у розшуку не перебував.

Прокурор ОСОБА_9 у судовому засіданні проти задоволення клопотання підсудного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_11 не заперечував, наголошуючи на наявності підстав для закриття кримінального провадження № 62019170000000060 від 04.02.2019 у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому зазначив, що ОСОБА_8 повторних кримінальних правопорушень не вчиняв, під час досудового розслідування та судового провадження від явки до органу досудового розслідування та суду не ухилявся.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає клопотання підсудного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_11 з приводу звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриттям кримінального провадження № 62019170000000060 від 04.02.2019, обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло : три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (п.2); п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку передбаченого у п. 2 цієї статті (п.3).

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно приписів ч.ч. 2,3 ст. 4, ч. 1 ст. 5 КК України,злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2КК України.

Кримінальним кодексом України за вчинення інкримінованого ОСОБА_8 протиправного діяння, передбаченого ст. 367 ч. 2КК України (в редакції КК України № 3207-VІ від 07.04.2011), на момент його скоєння, передбачено альтернативне кримінальне покарання, а саме : позбавлення волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та зі штрафом від 250 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

У судовому засіданні, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що протиправне діяння, кримінальна відповідальність за яке передбачена ст. 367 ч. 2КК України, у вчиненні якого органом досудового розслідування обвинувачується ОСОБА_8 , вчинене останнім 10 липня 2018 року.

Відповідно до ст. 12 ч.ч. 1, 3, 4 КК України (в редакції Закону України №2617-VІІІ від 22.11.2018), кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини, останні поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Таким чином, відповідно до приписів ст. 12 КК України, протиправне діяння, кримінальна відповідальність за яке передбачена ст. 367 ч. 2КК України, у вчиненні якого органом досудового розслідування обвинувачується ОСОБА_8 , відноситься до категорії нетяжкого злочину.

Відповідно до ст.ст. 284-289 КПК України, кримінальне провадження закривається судом зокрема у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підсудний ОСОБА_8 раніше не судимий, працює, за місцем мешкання та місцем праці характеризується з позитивної сторони, на диспансерному обліку в МПНД та ОНД не перебуває, від явки до органу досудового розслідування та суду не ухилявся, після 27.09.2018, повторних кримінальних правопорушень не вчиняв.

Крім того, підсудному ОСОБА_8 під час судового розгляду у судовому засіданні, судом була роз`яснена суть обвинувачення, яка була йому зрозуміла.

При цьому, підсудний ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення-злочину не визнав.

Суд вважає, що невизнання підсудним ОСОБА_8 свої вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину не має правового значення при вирішенні питання щодо звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі приписів ст. 49 КК України з наступних підстав.

За змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Суд зауважив, що відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Тому визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання.

Суд зазначає, що передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.

Суд вважає, що невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення. ( Зазначена правова позиція викладена у Постанові ККС ВС від 26.03.2020 у справі№ 730/67/16-к, провадження № 51-6463км19).

У зв`язку з чим, суд вважає можливим звільнити підсудного ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2КК України, так як з дня вчинення ним вказаного кримінального правопорушення, сплинули передбачені законом строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, а саме відповідно п`ять років, а кримінальне провадження № 62019170000000060 від 04.02.2019 у відношенні ОСОБА_8 закрити у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст.49 КК України.

Запобіжний засіб у відношенні ОСОБА_8 на час судового провадження не обирався.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

При проведенні судово - товарознавчої та судово - економічної експертиз експертами державних спеціалізованих установ були витрачені кошти в загальній сумі 6292 гривни, які цільовим призначенням були виділені цим установам з Державного бюджету України, які судом відносяться, у відповідності зі ст. 122 КПК України, до процесуальних витрат.

Суд вважає, що дані документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта не підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_8 і підлягають віднесенню на рахунок держави, тому що у відповідності до ст. 124 КПК України, витрати на проведення експертизи, підлягають стягненню з засудженого на користь експертної установи, лише при ухвалені судом обвинувального вироку.

Вказана правовий висновок викладений в Постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.09.2022 у справі № 203/241/17 (провадження № 51-4251кмо21).

Речові докази : вилучені 27.03.2019 під час проведення обшуку в приміщенні ГУ Харківської митниці ДФС України речі, а саме : митні документи, у кількості та найменувань, зазначених у постанові про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 27.03.2019 - підлягають подальшому зберіганню у матеріалах кримінального провадження; належні ОСОБА_8 мобільний телефон ТМ «Honor» «Model DUA-L22», USB-накопичувач «Good RAM 8 GB», записник, які перебувають на зберіганні в кімнаті речових доказів ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві - підлягають поверненню за належністю ОСОБА_8 ; фасувально-пакувальна машина FBM20225 - підлягає залишенню за належністю ПП «СПС».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 49 КК України, ст.ст.122, 124, 128, 284-289, 369-372, 376, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання підсудного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_11 «Про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України та закриття кримінального провадження №62019170000000060 від 04.02.2019 у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності», - задовольнити.

ОСОБА_8 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2КК України у кримінальному провадженні №62019170000000060 від 04.02.2019, а кримінальне провадження №62019170000000060 від 04.02.2019 у відношенні ОСОБА_8 закрити у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст.49 КК України.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_8 на час судового провадження, по зазначеному кримінальному провадженню не обирався.

Процесуальні витрати, що полягають із витрачених експертними установами при проведенні судово-товарознавчої та судово-економічної експертиз коштів у загальній сумі 6292 гривни, - віднести на рахунок держави.

Речові докази : вилучені 27.03.2019 під час проведення обшуку в приміщенні ГУ Харківської митниці ДФС України речі, а саме : митні документи, у кількості та найменувань, зазначених у постанові про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 27.03.2019 - зберігати у матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон ТМ «Honor» «Model DUA-L22», USB-накопичувач «Good RAM 8 GB», записник, які перебувають на зберіганні в кімнаті речових доказів ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві - повернути за належністю ОСОБА_8 ; фасувально-пакувальну машину НОМЕР_1 - залишити за належністю ПП «СПС».

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На ухвалу суду протягом 7 діб з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Дзержинський райсуд м. Харкова.

Повний текст ухвали складено 29.11.2024.

Суддя: ОСОБА_1