Ухвала

від 29.11.2024 по справі 131/1673/24

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/1673/24

Номер провадження 1-кс/131/294/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2024 р. м. Іллінці

Слідчий суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,

розглянувши в м. Іллінці без фіксації процесуальної дії технічними засобами клопотання дізнавача СД ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_2 про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 жовтня 2024 року за № 12024022240000106, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України-

ВСТАНОВИВ:

Дізнавач СД ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_2 за погодженням із прокурором Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Іллінецького районного суду Вінницької області із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, що містять охоронювану законом таємницю, в якому зазначила, що 29.10.2024 до Немирівської окружної прокуратури надійшла заява ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , по факту підробки заповіту її покійного батька ОСОБА_4 від 15 лютого2024 року.

Відомості про дану подію 29.10.2024 внесено до ЄРДР за № 42024022240000106 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

В ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження допитано у якості потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , яка вказала що являється рідною та єдиною дитиною померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який до своєї смерті проживав у АДРЕСА_2 .

Так, оскільки на думку потерпілої інших спадкоємців (крім матері ОСОБА_4 ) за законом першої черги у померлого немає, то вона, подала до приватного нотаріуса ОСОБА_6 заяву про прийняття спадщини та 11 червня 2024 року отримала витяг про реєстрацію спадкової справи. Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, а саме: земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер якої 0521281200:01:000:0366 площею 1,0 га, що розташована на території Василівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, а також земельна ділянка (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0521281200:02:000:0212,площею 1,3827 гa, яка розташована на території Василівської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Пізніше, потерпіла дізналась, що на вказане вище майно є заповіт ОСОБА_4 від 15.02.2024 року, який записаний та посвідчений ОСОБА_7 - старостою ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якого одна із вказаних вище земельних ділянок заповідається племінниці ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а інша братові ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та матері ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в рівних частках кожному.

Зі слів односельців батька, потерпілій відомо, що станом на момент складення заповіту її батько був хворий на тяжку онкологію, фактично прикутий до ліжка та не міг сам за собою доглядати, не був при ясній пам`яті, тобто не міг усвідомлювати своїх дій, та діяти добровільно. Не зважаючи на це, у заповіті вказано, що ОСОБА_4 на момент його укладення перебуває при здоровому розумі та ясній пам`яті й усвідомлює значення своїх дій. Також наявний начебто підпис ОСОБА_4 , та текст (який відрізняється кольором від підпису) написаний начебто ним «Текст заповіту прочитаний мною ОСОБА_4 , особисто вголос, його зміст та умови мені зрозумілі, та відповідають моїм намірам.», що повинно підтверджувати те, що заповіт було складено зі слів ОСОБА_4 , він сам приймав рішення щодо передачі майна, усвідомлював свої дії та бажав їх настання, що на думку потерпілої не відповідає фактичному стану її батька у момент складення заповіту.

Також, у якості свідка допитано голову ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителя АДРЕСА_3 , який вказав, що даний заповіт складався у присутності нього, діловода та ОСОБА_11 , зі слів ОСОБА_4 , який диктував умови даного заповіту, а діловод ОСОБА_12 , друкувала заповіт на комп`ютері з його слів. Під час складення заповіту, ОСОБА_4 , перебував при здоровому глузді, був тверезий, та розумів про що він говорить. По ньому було видно, що він хворіє, однак спілкувався він нормально.

Після роздрукування даного заповіту у двох примірниках, ОСОБА_4 , ознайомився із написаним, та оскільки все було написано вірно з його слів, то він розписався та написав текст про те, що заповіти записані вірно з його слів. На скільки свідок пам`ятає, то відповідно до змісту заповіту ОСОБА_4 заповів одну земельну ділянку брату та матері, а іншу племінниці.

Після складення, один примірник заповіту вручено на руки ОСОБА_13 , а другий залишився у ІНФОРМАЦІЯ_8 та на разі перебуває там.

При цьому, в копії заповіту, наданій потерпілою ОСОБА_5 вказано наступне: «Даний заповіт складено та підписано заповідачем у двох примірниках, один з яких залишається на зберіганні в справах ІНФОРМАЦІЯ_9 , а другий видається заповідачу.

Так, з метою встановлення, або ж спростування факту підроблення заповіту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.02.2024 року, - постала необхідність у проведенні судової почеркознавчої експертизи.

Таким чином, оскільки проведення експертного дослідження неможливе за відсутності оригіналу можливо підробленого документа, то постала необхідність у вилученні оригіналу заповіту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.02.2024 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Цивільного кодексу України, - посвідчення заповіту, як правочин, відноситься до нотаріальних дій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 162 КПК - відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій, - відносяться до таких, які містять охоронювану законом таємницю.

Тому, враховуючи вищевикладене, сам по собі заповіт відноситься до документів, які містять охоронювану законом таємницю, у зв`язку з чим постала необхідність у здійсненні тимчасового доступу до речей та документів, які містяться у ІНФОРМАЦІЯ_8 , з метою вилучення оригіналу заповіту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.02.2024 року, тому дізнавач звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.

Оскільки існує реальна загроза зміни або знищення такої інформації, розгляд клопотання необхідно проводити без виклику особи, у володінні якої знаходиться інформація.

Дізнавач ІНФОРМАЦІЯ_10 лейтенант поліції ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій своє клопотання підтримав, просить його задоволити та розглянути у його відсутність.

Прокурор Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримує та просить його задоволити.

Відповідно до ч. 2 ст. 163 КПК України, з метою виключення ризику загрози зміни або знищення документів, щодо яких подано клопотання про надання тимчасового доступу розглянути клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходиться інформація.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали суд дійшов слідуючого висновку.

Статтею 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження, якими зокрема є тимчасовий доступ до речей та документів, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.

Згідно ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Частиною 2 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.

Відповідно до ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що клопотання обґрунтоване оскільки наявні достатні підстави вважати, що необхідна для розкриття злочину інформація перебуває у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_11 , сама по собі та/або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у ньому, при цьому вона містить охоронювану законом таємницю та може бути отримана дізнавачем лише за судовим рішенням, тому дізнавачу за його клопотанням слід надати тимчасовий доступ до вказаної інформації.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159 - 166 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання дізнавача СД ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_2 задоволити.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_12 надати оригінал заповіту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.02.2024 року, який перебуває у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_11 , що за адресою АДРЕСА_4 та надати й забезпечити тимчасовий доступ та можливість вилучення дізнавачу СД відділення поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанту поліції ОСОБА_2 ; начальнику СД відділення поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітану поліції ОСОБА_14 ; старшому дізнавачу СД відділення поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітану поліції ОСОБА_15 .

Ухвала діє протягом двох місяців з дня її постановлення.

У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі цієї ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: