Постанова

від 26.11.2024 по справі 212/9481/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9157/24 Справа № 212/9481/23 Суддя у 1-й інстанції - Євтушенко О. І. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.,

суддів Корчистої О.І., Остапенко В.О.

секретар судового засідання Лідовська А.А.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Криворізький завод гірничого обладнання»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу відповідача Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2024 року, яке ухвалено суддею Євтушенком О.І. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області (повний тексту судового рішення складено 08.08.2024),

В С Т А Н О В И В

В листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» (надалі ПрАТ «КЗГО») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я.

Позовна заява мотивована тим, що у період роботи позивача в шкідливих умовах праці на ПрАТ «КЗГО» ним отримано чотири хронічних професійних захворювання вібраційна хвороба, радикулопатія попереково-крижова, ХОЗЛ, хронічна двобічна сенсорно-невральна приглухуватість.

Зазначені хронічні професійні захворювання, відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 21.04.2023 виникло з вини роботодавця.

Згідно довідки МСЕК від 13.06.2023, позивачу з 22.05.2023 по 01.06.2024 первинно встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 65%, у зв`язку з профзахворюваннями, та третя група інвалідності.

Позивач вважає, що йому не було забезпечено безпечних умов праці, він втратив працездатність, отримав інвалідність, виконуючи тривалий час роботи в напружених та шкідливих умовах праці. Виходячи з характеру захворювань позивач потребує постійного лікування, відчуває стійкий біль, обмеження рухів у шийному і поперековому відділах хребта, з іррадіацією в кінцівки, порушену ходу, біль у плечових, ліктьових і колінних суглобах, обмеження рухів та хрускіт в них, заніміння кінцівок, задишку при фізичному навантаженні, сухий кашель та важкість у грудях, втома.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд стягнути на свою користь з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди 301500,00 грн., без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових податкових платежів.

Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «КЗГО» на користь ОСОБА_1 230000,00 грн. моральної шкоди, без стягнення податків та обов`язкових платежів.

Стягнуто з ПрАТ «КЗГО» 2684,00 грн. судового збору на користь держави.

В апеляційній скарзі представник відповідача ПрАТ «КЗГО» адвокат Савельєва Т.Д. в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду і новим рішенням відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що визначений судом розмір відшкодування шкоди є завищеним, не відповідає судовій практиці по аналогічним справам.

Також відповідач не погоджується з рішенням суду не тільки в частині розміру відшкодування моральної шкоди, а і з висновком, що моральна шкода стягується без відрахування податків та інших обов`язкових платежів. Вказує, що оскільки присуджений судом розмір моральної шкоди перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, то моральну шкоду слід стягувати з урахуванням утримання з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх добровільній виплаті. Відповідач зазначає, що питання чи стягувати податки, а також питання розміру стягнутих податків залежить не від резолютивної частини рішення суду, а від змісту податкового законодавства на час виплати доходу, тобто на час виконання рішення (добровільного/примусового).

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ПрАТ «КЗГО» - адвоката Савельєву Т.Д., яка підтримала апеляційну скаргу відповідача ПрАТ «КЗГО» та просила її задовольнити, представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бузинарську Д.М., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просила оскаржуване судове рішення залишити без змін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом першоїінстанції встановленота вбачаєтьсяз матеріалівсправи,що позивач ОСОБА_1 працював працював:з 11.09.2000 до 16.11.2000 учнем обрубувача, зайнятого на обробці лиття наждаком та ручним способом (молотками, зубилами, пневмоінструментами) термообрубного цеху ВАТ «Криворізький центральний рудоремонтний завод»; з 16.11.2000 до 31.10.2001 - обрубувачем, зайнятим на обробці лиття наждаком та ручним способом (молотками, зубилами, пневмоінструментами) термообрубного цеху ВАТ «Криворізький центральний рудоремонтний завод», звідки був звільнений по переводу до ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання», правонаступником якого став АТ «КОРУМ КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ», де він працював з 01.11.2001 до 18.12.2016 обрубувачем термообрубувальної дільниці третього розряду сталефасоноливарного цеху та термообрубного цеху, звідки був звільнений по переведенню до ТОВ «Метінвест - Криворізький ремонтно-механічний завод», де працював з 19.12.2016 до 26.12.2022 обрубувачем термообрубувальної дільниці сталефасоноливарного цеху. Звільнений 26.12.2022 за п.2 ст.40 КЗпП України внаслідок виявленої невідповідності працівника виконуваній роботі через стан здоров`я, який перешкоджає продовженню виконуваної роботи, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці серія НОМЕР_1 , виданій на ім`я ОСОБА_1 (а.с.8-10).

Згідно з доповненням до інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_1 від 27.12.2022 на запит головного лікаря клініки ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» за №08/21-1780 від 21.11.2022 (а.с.11-15):

-умови праці на робочому місці обрубувача, зайнятого на обробці лиття наждаком і вручну (молотками, зубилами, псевмоінструментом) термообрубного цеху ВАТ «Криворізький центральний рудоремонтний завод», ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» за період роботи ОСОБА_1 з 11.09.2000 до 16.09.2005 наступні: по наявності хімічних речових в повітрі робочої зони до 3 класу 1 ступеню «шкідливі»; по рівню шумового навантаження до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по показникам мікроклімату до 3 класу 3 ступеню «шкідливі»; по показникам локальної вібрації до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по важкості праці до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по напруженості праці до 3 класу 1 ступеню «шкідливі». Загалом такі умови праці належать до 3 класу 2 ступеню «шкідливі умови праці»;

- умови праці на робочому місці обрубувача, зайнятого на обробці лиття наждаком і вручну (молотками, зубилами, псевмоінструментом) термообрубного цеху ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» за період роботи ОСОБА_1 з 17.09.2005 до 13.10.2009 наступні: по наявності хімічних речових в повітрі робочої зони до 3 класу 1 ступеню «шкідливі»; по рівню шумового навантаження до 3 класу 3 ступеню «шкідливі»; по показникам мікроклімату до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по показникам локальної вібрації до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по важкості праці до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по напруженості праці до 3 класу 1 ступеню «шкідливі». Загалом такі умови праці належать до 3 класу 3 ступеню «шкідливі умови праці»;

-умови праці на робочому місці обрубувача, зайнятого на обробці лиття наждаком і вручну (молотками, зубилами, псевмоінструментом) термообрубного цеху ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» за період роботи ОСОБА_1 з 14.10.2009 до 24.02.2015 наступні: по рівню шумового навантаження до 3 класу 3 ступеню «шкідливі»; по показникам мікроклімату до 3 класу 1 ступеню «шкідливі»; по показникам локальної вібрації до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по важкості праці до 3 класу 1 ступеню «шкідливі»; по напруженості праці до 3 класу 1 ступеню «шкідливі». Загалом такі умови праці належать до 3 класу 2 ступеню «шкідливі умови праці»;

-умови праці на робочому місці обрубувача, зайнятого на обробці лиття наждаком і вручну (молотками, зубилами, псевмоінструментом) термообрубного цеху ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання», ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» за період роботи ОСОБА_1 з 25.02.2015 до 20.01.2020 наступні: по наявності хімічних речових в повітрі робочої зони до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по рівню шумового навантаження до 3 класу 3 ступеню «шкідливі»; по показникам мікроклімату до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по показникам локальної вібрації до 3 класу 2 ступеню «шкідливі»; по важкості праці до 3 класу 1 ступеню «шкідливі»; по напруженості праці до 3 класу 1 ступеню «шкідливі». Загалом такі умови праці належать до 3 класу 3 ступеню «шкідливі умови праці».

Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 21.04.2023, складеного відносно ТОВ «КРМЗ» (а.с.16-18) встановлено, що на момент проведення розслідування ОСОБА_1 звільнений 26.12.2022, загальний стаж його роботи складає 27 років 03 місяці, у тому числі за професією 22 роки 03 місяці, в цеху ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» в умовах впливу шкідливих факторів 6 років. За результатами розслідування встановлено наявність у ОСОБА_1 професійного захворювання: вібраційна хвороба другої стадії від дії локальної вібрації з вираженим синдромом вегетативно-сенсорної полінейропатїї верхніх кінцівок, двобічним плечолопатковий періартрозом (ПФ другого ступеня), деформуючим остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня); радикулопатія попереково-крижова L5-S1 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня); хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В, легенева недостатність першого-другого ступеня; хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху), що підтверджується медичним висновком №183 від 02.02.2023 ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» (а.с.22-23).

У п.17 вказаного акта зазначено, що хронічне професійне захворювання виникло у ОСОБА_1 за таких обставин:

1) за період роботи обрубувачем, зайнятим на обробці лиття наждаком та ручним способом (молотками, зубилами, пневмоінструментами), термообрубного цеху з 19.12.2016 до 26.12.2022 на ТОВ «МЕТІНВЕСТ-КРМЗ» виконував обрубку, зачистку та вирубку пневматичним молотком або зубилами вручну складних і відповідальних відливків та деталей з внутрішніми ребрами та перегородками у важко доступних місцях, видалення залишків стрижнів та каркасів з тонкостінних багатоканальних та відповідальних відливок, ливників та прибутків з відливок складної форми, вирубка дефектів у складних відливків та деталях за шаблонами. Внаслідок недосконалості робочого місця, технологічного процесу та устаткування підпадав під вплив підвищених параметрів важкості праці, вібрації, пилу, шуму;

2) також, раніше працюючи на ВАТ «Криворізький центральний рудоремонтний завод», ЗАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» обрубувачем, зайнятим на обробці лиття наждаком та ручним способом (молотками, зубилами, пневмоінструментами), термообрубного цеху за період роботи з 11.09.2000 до 18.12.2026 з тих же причин підпадав під вплив підвищених параметрів важкості праці, вібрації, пилу, шуму.

У п.20 акта вказано, що враховуючи стаж роботи ОСОБА_1 в умовах впливу шкідливих факторів, неодноразову зміну керівників та структурних підрозділів та підприємств, конкретних посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламентні нормативи встановити неможливо (а.с.18).

Згідно іздовідками МСЕК№129535та №130999від 13.06.2023(а.с.19,20) ОСОБА_1 встановлено з22.05.2023первинно 65%стійкої втратипрацездатності черезпрофесійні захворювання:радикулопатія (30%),вібраційна хвороба(20%),хронічне обструктивнезахворювання легень(10%)та глухуватість(5%),а також3-югрупу інвалідностівнаслідок професійногозахворювання,з рекомендацієюспостереження талікування усімейного лікаря,невролога,санаторно-курортногота медикаментозноголікування,з визначеннямйому індивідуальноїпрограми реабілітаціїінваліда узв`язкуіз професійнимзахворюванням ОСОБА_1 (а.с.21). Протипоказана важка фізична праця, тривала хода, вимушена поза, переохолодження в умовах вібрації, виробничого пилу, шуму. Дата переогляду 10.05.2024.

У зв`язку із професійним захворюванням ОСОБА_1 неодноразово перебував на амбулаторному та стаціонарному лікуванні, що підтверджується виписками із медичних карток (а.с.24-26).

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних ОСОБА_1 виходив з того, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійні захворювання отримані під час виконання ним трудових обов`язків на підприємстві Відповідача, тому Позивачу роботодавець ПрАТ «КЗГО», зобов`язаний відшкодувати спричинену втратою здоров`я моральну шкоду, правові підстави для стягнення якої визначені статтями 153, 237-1 КЗпП України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, та не може погодитись з доводами сторони відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позову та завищеного розміру відшкодування моральної шкоди, з огляду на таке.

Статтею 3КонституціїУкраїни передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46КонституціїУкраїни передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.13ЗаконуУкраїни«Про охоронупраці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону праці» відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Як визначеноо в п.4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі №1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і відповідно до норм процесуального та матеріального закону обґрунтовано дійшов висновку, що позивачеві заподіяна моральна шкода у зв`язку з отриманими ним під час роботи на підприємстві відповідача професійними захворюваннями.

Як зазначено у пункті 53 постанови Верховного Суду від 01 квітня 2020 року по справі №821/1841/17, практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

У п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", роз`яснено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі, характер моральних страждань і наслідки, що наступили.

Згідно з ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або у інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Так,суд першоїінстанції,визначаючи розмірвідшкодування позивачевіморальної шкоди,врахував конкретніобставини справи, характер захворювань, тривалість роботи в шкідливих умовах праці 15 років 01 місяць, суд взяв до уваги і те, що позивачу вперше висновком МСЕК від 13.06.2023 встановлено ступінь втрати професійної працездатності 65 % та встановлена третя група інвалідності, та виходячи із засад розумності, виваженості, і справедливості визначив до стягнення розмір компенсації моральної шкоди у сумі 230 000 грн.

Враховуючи відсутність скарги позивача зокрема щодо розміру моральної шкоди, на думку колегії суддів, розмір моральної шкоди визначено судом першої інстанції з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, судом враховано конкретні обставини по справі, моральні страждання позивача, які останній переносить у зв`язку із отриманими на підприємстві відповідача професійними захворюваннями, наслідки які настали у зв`язку з втратою здоров`я, тому відхиляє доводи сторони відповідача щодо завищеного розміру відшкодування моральної шкоди.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Доводи відповідачащодовинисамого позивачаувиникненніу ньогопрофесійнихзахворювань,колегіясуддіввідхиляє,оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин з відшкодування моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Отже, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ПК України).

Відповідно до пп. «А» п.164.2.14 ст.164 Податкового кодексу України (в редакції з 23 травня 2020 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України.

Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподатковуваного доходу платника податку (в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати) та відповідно підлягають оподаткуванню, однак крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 25 липня 2018 року по справі №180/683/13-ц.

Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю. У даному випадку це суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок професійного захворювання, тобто заподіяння йому шкоди здоров`ю.

На підставі переліченого вказані зміни до податкового законодавства не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок отриманого професійного захворювання.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 21 червня 2022 року по справі №599/645/21.

На підставі наведеного вище колегія суддів не погоджується з доводами відповідача, що визначений судом до стягнення розмір моральної шкоди підлягає оподаткуванню.

З огляду на вищезазначене суд першої інстанції правильно визнав, що відповідач є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню позивачеві моральної шкоди, інші доводи відповідача в апеляційній скарзі є необґрунтованими та фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Колегія суддів вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

Викладене дає підстави для висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою у зв`язку з чим підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін із підстав, передбачених 375 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381,382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу відповідача Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» залишити без задоволення.

Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2024 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текстсудовогорішенняскладено 28листопада 2024 року.

Головуючий:

Судді: