Рішення

від 28.11.2024 по справі 243/5591/24

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/243/1420/2024

Номер справи 243/5591/24

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Агеєвої О.В.,

з участю секретаря судового засідання Кобець О.М.,

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні поза межамиприміщення судуз використаннямвласних технічнихзасобів напідставі наказу№ 29-к«Про впровадженнядистанційної роботиСлов`янського міськрайонногосуду Донецькоїобласті від10травня 2022року»,цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бондаренко Дмитро Валерійович до Першої слов`янської державної нотаріальної контори, про скасування заборони на відчуження житлового будинку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Бондаренко Д.В. звернувся до суду з позовом до Першої слов`янської державної нотаріальної контори, про скасування заборони на відчуження житлового будинку, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , після її смерті відкрилася спадщина у виді рухомого та нерухомого майна, в тому числі житлового будинку який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час оформлення спадкових прав на вищенаведений житловий будинок приватним нотаріусом Краматорського району Зубковою А.О., була отримана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про накладання арешту на вищенаведений житловий будинок належний спадкодавцю згідно інформаційної довідки від 20.03.2024 року №370550464 № обтяження 2232252, запис здійснено Першою Слов`янською ДНК 28.07.2005 року, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_3 дата виникнення 27.09.1990 року № реєстру 93429-972.

ОСОБА_2 належав будинок який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі дублікату свідоцтва про право власності від 15.10.2009 року, свідоцтво видане 18.02.1993 року замість договору купівлі-продажу від 13.12.1973 року, на підставі рішення виконкому Слов`янської міської ради народних депутатів від 17.02.1993 року №54/5 зареєстроване КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов`янськ, книга 70а-600, реєстровий №890, тобто з 1973 року спадкодавець володіла вказаним житловим будинком, власником цього житлового будинку ОСОБА_3 не був станом на дату накладення арешту Банком та Судом.

На підставі Ухвали Слов`янського міського народного суду Донецької області від 28.01.1992 року, арешт було накладено на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Представником позивача було отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.06.2024 року №382204675 на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 22.06.2000 року №847 Н посвідчений Донецькою товарною біржею, декларацією про готовність об`єкта до експлуатації серія та номер ДЦ181192951430 від 22.10.2019 року, на земельній ділянці кадастровий №1414100000:01:021:0685.

Таким чином ОСОБА_3 ніколи не був власником будинку АДРЕСА_1 .

16.03.2024 року позивач звернувся до Першої Слов`янської ДНК із заявою про зняття заборони на належний йому успадкований житловий будинок, але отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.03.2024 року №391- 02-31 з тих підстав, що нотаріус не уповноважена без відповідних документів наданих судом та АТ «Ощадбанк» зняти заборону з вищенаведеного житлового будинку.

Просить суд скасувати заборону відчуження нерухомого майна накладену на підставі Ухвали Слов`янського міського народного суду Донецької області від 28.01.1992, в забезпечення позову проти ОСОБА_3 ; заборона Слов`янського ощадбанку №2868 на ім`я ОСОБА_3 у зв`язку із наданням позики 27 вересня 1990 року, на житловий будинок розташований з адресою АДРЕСА_1 , право власності на який належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи про обтяження реєстраційний номер обтяження 2232252, архівний №2086264DONETSK601, архівна дата: 24.03.2000 дата виникнення 27.09.1990 № реєстру: 93429-972, внутрішній № Е801СС3924F1542B2526, здійснений Першою Слов`янською державною нотаріальною конторою на житловий будинок розташований з адресою АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бондаренко Д.В. будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання, до суду не з`явилися, однак до суду надали Заяву про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача Першої слов`янськоїдержавної нотаріальноїконтори - державнийнотаріус МакароваН. до суду надала заяву, в якій зазначила, що не заперечує проти задоволення вимог позивача.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Згідно дост.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у різі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав є визнання права.

В судовому засіданні встановлено, що згідно дублікату свідоцтва про право власності від 15.10.2009 року, свідоцтво видане 18.02.1993 року замість договору купівлі-продажу від 13.12.1973 року, на підставі рішення виконкому Слов`янської міської ради народних депутатів від 17.02.1993 року №54/5 зареєстроване КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Слов`янськ, книга 70а-600, реєстровий №890, власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть від 22.07.2022 року, серія НОМЕР_1 , видане Дніпровським відділом ДРАЦС у м. Кам`янське Кам`янського району, Дніпропетровської області, Південно-Східногоміжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Дніпро.

Після смерті ОСОБА_2 , спадщину за законом прийняв її син ОСОБА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 11.11.2022 року, №70603609, спадкова справа №69912152, відкрита приватним нотаріусом Краматорського району Зубковою А.О., № спадкової справи у нотаріуса 64/2022.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про накладання арешту, інформаційна довідка №370550464 від 20.03.2024 року, номер обтяження 2232252, запис здійснено Першою Слов`янською ДНК 28.07.2005 року, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_3 накладено арешт заборона, дата виникнення 27.09.1990 року № реєстра 93429-972.

На витребуванусудом інформацію щодовправа власностіна домоволодінняза адресою: АДРЕСА_1 надала інвентарну справу №20091 на будинок АДРЕСА_2 , в якій містяться наступні документи:

-Договір №16 від 19.06.1984 року про надання ОСОБА_5 в дострокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

-Акт №5/02-92 від 05.02.1992 про прийняття в експлуатацію індивідуального домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , забудовник ОСОБА_3 ;

-Висновок від 24.02.1992 про реєстрацію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , ціла частка, власник ОСОБА_3 ;

Відповідно до ухвали Слов`янського міського народного суду Донецької області від 28.01.1992 року в забезпечення позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання правочину та визнання права власності на будинок, накладено арешт на житловий будинок за адресю: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_3 .

Також, Слов`янським ощадбанком №2868 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , видана заборона на ім`я ОСОБА_3 у зв`язку із наданням позики 27 вересня 1990 року, реєстраційний номер обтяження 2232252, архівний №2086264DONETSK601, архівна дата: 24.03.2000 дата виникнення 27.09.1990 № реєстру: 93429-972, внутр.№Е801СС3924F1542B2526.

Разом з тим, згідно дублікату свідоцтва про право власності від 15.10.2009 року, власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 з 13.12.1973 на підставі договору купівлі - продажу.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Інститут права власності в Україні регулюється приписами статті 41 Конституції України. У відповідності до ч. 1 даної статті, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Крім цього, ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном.

Тобто в розумінні цієї статті, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до Положення про Єдиний держаний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999р. №31/5, зареєстрованим в Мін`юсті 10.06.1999 р. за №364/3657, реєстр заборон це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.

Реєстраторами реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до реєстру заборон через комп`ютерну мережу; державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та його регіональні філії в частині внесення відомостей щодо податкових застав та арештів, накладених органами державної влади.

У відповідності до ст.34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 Положення, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

Існування заборони на відчуження нерухомого майна перешкоджає позивачу оформити спадкові права.

У відповідності до ст.34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 Положення, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

Згідно п.5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р.№296/5 нотаріус, який наклав заборону, знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.

Арешти (заборони), які були накладені на підставі заяв, повідомлень, листів будь-яких підприємств, установ, організацій, банків, ухвал, рішень суду, слідчих органів, рішень виконкомів, тощо у період до 1998 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, внесені з паперових носіїв (алфавітних книг).

Так, з матеріалів справи вбачається, що заборона Слов`янського ощадбанку №2868 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 , була накладена 27.09.1990 року у зв`язку із наданням позики 27 вересня 1990 року. Реєстраційний номер обтяження 2232252, архівний №2086264DONETSK601, архівна дата: 24.03.2000 дата виникнення 27.09.1990 № реєстру: 93429-972, внутр.№Е801СС3924F1542B2526.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що згідно дублікату свідоцтва про право власності від 15.10.2009 року, вбачається, що власником цілої частки домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 з 13.12.1973 року на підставі договору купівлі - продажу.

Таким чином, накладена заборона на домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , власником цілої частки якого була ОСОБА_2 з 13.12.1973 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час обмежує права її спадкоємця - сина ОСОБА_1 щодо спадкування цього будинку та вільного розпорядження своїм майном, а тому суд вважає, що позовні ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 316, 321, 328, 391 Цивільного Кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бондаренко Дмитро Валерійович до Першої слов`янської державної нотаріальної контори, про скасування заборони на відчуження житлового будинку - задовольнити повністю.

Скасувати арешт та заборону на відчуження нерухомого майна накладені на підставі Ухвали Слов`янського міського народного суду Донецької області від 28.01.1992, в забезпечення позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнанняправочину тавизнання прававласності набудинок та заборону Слов`янського ощадбанку №2868 на ім`я ОСОБА_3 у зв`язку із наданням позики 27 вересня 1990 року, на житловий будинок розташований з адресою АДРЕСА_1 , право власності на який належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи про обтяження реєстраційний номер обтяження 2232252, архівний №2086264DONETSK601, архівна дата: 24.03.2000 дата виникнення 27.09.1990 № реєстру: 93429-972, внутрішній № Е801СС3924F1542B2526, здійснений Першою Слов`янською державною нотаріальною конторою на житловий будинок розташований з адресою АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення постановлено і підписано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Повне рішення складено 28 листопада 2024 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Донецької області О.В. Агеєва