Рішення

від 22.11.2024 по справі 301/3087/24

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 301/3087/24

2/301/1336/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" листопада 2024 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:

Головуючої судді: Даруди І.А.,

секретаря судових засідань: Сатін Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Іршавської міської ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності у порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Іршавського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Іршавської міської ради Хустського району Закарпатської області про визнання права власності у порядку спадкування, стверджуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь її чоловіка ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , про що 09.06.2001 року в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний актовий запис за № 33 та видано свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_1 від 09.06.2001 року.

Після смерті ОСОБА_5 , відкрилася спадщина на все його майно, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На момент смерті разом з покійним за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_6 - дружина, ОСОБА_4 - син, позивач ОСОБА_1 та онук спадкодавця - ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою, виданою Іршавською міською радою №04.4-18/642 від 21.08.2024 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла свекруха позивача ОСОБА_6 , про що в книзі реєстрації смертей 02.04.2010 року зроблено відповідний актовий запис за № 35 та видано свідоцтво про смерть, серія НОМЕР_2 від 02.04.2010 року.

На момент смерті ОСОБА_6 , разом з нею були зареєстровані: ОСОБА_4 - син, позивач ОСОБА_1 та діти позивача, що підтверджується довідкою, виданою Іршавською міською радою №04.4-18/643 від 21.08.2024 року.

Тобто на момент смерті батьків ОСОБА_4 був єдиним спадкоємцем, який фактично прийняв спадщину після смерті батьків.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , про що 01.03.2016 року складено відповідний актовий запис за № 19 та видано свідоцтво про смерть, серія НОМЕР_3 від 01.03.2016 року.

На момент смерті спадкодавця ОСОБА_4 , разом з ним були зареєстровані: позивач (дружина) - ОСОБА_1 та їхні спільні діти, що підтверджується довідкою, виданою Іршавською міською радою №04.4-18/643 від 21.08.2024 року.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , відкрилася спадщина на все його майно, а саме: земельну ділянку площею 0,13 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 2121984500:01:001:0644, що належали йому на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЗК №032542 від 11.08. 1998 року, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №259, що знаходиться на території Ільницької сільської ради Хустського району, Закарпатської області.

Згідно записів по господарських книг вищезазначений спадковий будинок на день смерті належав ОСОБА_5 , а після його смерті та смерті ОСОБА_6 позивачу, як особі, яка фактично прийняла спадщину.

До смерті ОСОБА_4 заповіту не залишав, але залишив усне розпорядження, відповідно до якого усе майно, що буде належати йому на момент смерті, де б воно не було і з чого б не складалося і на що він за законом матиме право заповідає позивачу, (його дружині) ОСОБА_1 .

Після смерті спадкодавця позивач звернулася до приватного нотаріуса Ожеледа П.М. для оформлення спадщини, але отримала відмову, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, а на земельну ділянку знайшла тільки копію державного акта.

В зв`язку з цим, позивач не має можливості як спадкоємець за законом оформити у встановленому законом порядку своє право власності на спадкове майно та отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву в якій позовні вимоги підтримала, просила такі задовольнити, а справу розглянути без її участі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, однак надали до суду заяви, в яких позовні вимоги визнали, проти задоволення таких не заперечили.

Представник відповідача Іршавської міської ради Закарпатської області, в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву, в якій судові засідання просив проводити без без його участі, а розгляд проводити за наявними в справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом в судовому засіданні було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь чоловіка позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , про що 09.06.2001 року в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний актовий запис за № 33 та видано свідоцтво про смерть, серії НОМЕР_1 від 09.06.2001 року.(а.с. 10)

Після смерті ОСОБА_5 , відкрилася спадщина на все його майно, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На момент смерті разом з покійним за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_6 - дружина, ОСОБА_4 - син, позивач ОСОБА_1 та онук спадкодавця - ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою, виданою Іршавською міською радою №04.4-18/642 від 21.08.2024 року.

Відповідно до абзаців другого та третього пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 відносини спадкування регулюються правилами ЦК якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Враховуючи той факт, що спадщина після смерті ОСОБА_5 відкрилася до 1 січня 2004 року, застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу Української РСР (надалі ЦК УРСР). Спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом (ст. 524 ЦК УРСР).

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року було передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

У відповідності з положеннями ст. 549 ЦК УРСР спадкоємцем, що прийняв спадщину визнається, вважається особа, що фактично вступила в управління або володіння спадковим майном.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо.

Як встановлено судом, на підставі довідки, що видана Іршавською міською радою №04.4-18/642 від 21.08.2024 року, ОСОБА_6 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 , однак належним чином не оформила правовстановлюючі документи на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла спадкодавець ОСОБА_6 , про що в книзі реєстрації смертей 02.04.2010 року зроблено відповідний актовий запис за № 35 та видано свідоцтво про смерть, серія НОМЕР_2 від 02.04.2010 року.(а.с. 21)

На момент смерті ОСОБА_6 , разом з нею були зареєстровані: ОСОБА_4 - син, позивач ОСОБА_1 та її онуки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою, виданою Іршавською міською радою №04.4-18/643 від 21.08.2024 року.(а.с. 22)

На підставі чого судом встановлено, на момент ОСОБА_4 був єдиним спадкоємцем, який фактично прийняв спадщину після смерті батьків.

Також, згідно свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_3 від 01.03.2016 року - ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , про що 01.03.2016 року складено відповідний актовий запис за № 19.(а.с. 24)

На момент смерті спадкодавця ОСОБА_4 , разом з ним були зареєстровані: позивач (дружина) - ОСОБА_1 та їхні спільні діти, що підтверджується довідкою, виданою Іршавською міською радою №04.4-18/643 від 21.08.2024 року.(а.с. 25)

Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , відкрилася спадщина на все його майно, а саме: земельну ділянку площею 0,13 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 2121984500:01:001:0644, що належали йому на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЗК №032542 від 11.08. 1998 року, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №259, що знаходиться на території Ільницької сільської ради Хустського району, Закарпатської області.

Згідно записів по господарських книг вищезазначений спадковий будинок на день смерті належав ОСОБА_5 , а після його смерті та смерті ОСОБА_6 позивачу, як особі, яка фактично прийняла спадщину.

До смерті ОСОБА_4 заповіту не залишав.

Після смерті спадкодавця позивач звернулася до приватного нотаріуса Ожеледа П.М. для оформлення спадщини, але отримала відмову, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, та на земельну ділянку.

В зв`язку з цим, позивач не має можливості як спадкоємець за законом оформити у встановленому законом порядку своє право власності на спадкове майно та отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому звернулася до суду за захистом своїх прав.

Також, на підтвердження обставин викладених в позовній заяві, позивачем було долучено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який виготовлено ФОП ОСОБА_7 від 03.09.2024 року.(а.с.30-36)

Отже, суд погоджується з вищенаведеними доказами вважає їх підставними, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1216 ЦК України , спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1223 ЦК Кодексу, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Також, суд бере до уваги те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали до суду заяви, в яких позовні вимоги визнали, проти задоволення таких не заперечили.(а.с. 44-45)

У відповідності до приписів частини четвертої ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Роз`яснюючи положення процесуального закону, які визначають дії суду при визнанні позову відповідачем Пленум Верховного Суду України в абзаці третьому пункту 24 постанови від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначив, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

У ситуації, що склалася по справі, відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги було визнано, представником відповідача Іршавської міської ради заперечень стосовно заявленого позову заявлено не було, зважаючи на те, що надані позивачем докази є належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, тому на переконання суду позовні вимоги викладені в даній позовній заяві підлягають до задоволення.

При цьому, судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення прав, свобод та інтересів інших осіб, внаслідок ухвалення судом саме такого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 529, 548, 549 ЦК України ( в редакції 1963 року), ст. ст. 4,12,19,83, 175,177,184, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 16, 392, 1216, 1220, 1223 , 1268 ЦК України, суд,

Р І Ш И В:

Позовну заяву задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування, право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,13 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 2121984500:01:001:0644, що належало ОСОБА_4 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЗК №032542 від 11.08. 1998 року зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №259.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 29 листопада 2024 року.

Суддя: І.А. Даруда