Вирок

від 29.11.2024 по справі 462/7867/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/7867/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, непрацюючого, неодруженого, з середньою освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення кримінального правопорушення проти власності, на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин за наступних обставин.

ОСОБА_4 , вперіод запровадженогона територіїУкраїни воєнногостану,прибув 08 серпня 2024 року до приміщення торговельно-розважального комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: м. Львів, Кульпарківська, 226А, де здійснює свою діяльність ТОВ «ЦЦЦ Україна», де в приміщенні магазину «ССС», ОСОБА_4 , в період часу з 18 години 54 хвилини по 19 годину 53 хвилини, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, діючи протиправно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, діючи таємно, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, із стелажів повторно викрав товар магазину, а саме: одну пару чоловічих кросівок торгової марки «АDIDAS DURAМО RС» чорного кольору, розмір 431/3, вартістю 1 381,83 грн. без ПДВ; дві жіночі сумки торгової марки «GINO ROSSI TYL0196», бежевого кольору, вартістю за 1 шт. - 610,78 грн. без ПДВ; одну пару жіночих кросівок торгової марки «РUМА 365489-06 ЛОСОСЕВИЙ» лососевого (рожевого) кольору, розмір 38, вартістю 1 288,03 грн. без ПДВ; одну пару жіночих кросівок торгової марки «РUМА 365489-06 ЛОСОСЕВИЙ» лососевого (рожевого) кольору, розмір 39, вартістю 1 288,03 грн. без ПДВ, загалом на суму 5 1 79,45 грн. без ПДВ, якими розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 заподіяв ТОВ «ЦЦЦ Україна» матеріальної шкоди на загальну суму 5 179,45 грн. без ПДВ.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.

У судовому засіданні допитаний обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаявся.

Представник потерпілого ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, проте подала суду заяву, у якій просила проводити судовий розгляд у кримінальному провадженні за її відсутності.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового розгляду провадження ст. 349 КПК України, ухвалив провести судовий розгляд даного кримінального провадження щодо всіх обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у справі, оскільки на цьому не наполягали учасники судового розгляду, а фактичні обставини справи ніким не оспорювалися.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю, дії обвинуваченого органом досудового слідства кваліфіковано вірно за ч. 4 ст. 185 КК України, так як обвинувачений ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст.50КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, вчинений умисно, з корисливих мотивів, особу винного, який раніше судимий, повністю визнав свою вину, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, на обліках в КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради та КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «СОЦІОТЕРАПІЯ» не перебуває /матеріали кримінального провадження арк. 141, 145/, такі пом`якшуючі обставини як щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а обставини, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Виходячи з наведеного, суд приходить до переконання, що ОСОБА_4 слід обрати покарання достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі наближене до мінімального строку санкції статті обвинувачення, яке на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України.

Згідно ч.1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень, суд призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Відтак, слід призначити покарання ОСОБА_4 із застосуванням правил ч.1, 4 ст. 70 КК України, оскільки обвинувачений до постановлення вироку Галицьким районним судом м. Львова від 28 листопада 2024 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, із врахуванням характеру та співвідношення тяжкості кримінальних правопорушень, їх наслідки, ступінь суспільної небезпечності скоєних кримінальних правопорушень - шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та за вироком Галицького районного суду м. Львова від 28 листопада 2024 року, яким вже на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання у виді пробаційного нагляду за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 21.12.2021 року з врахуванням ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 23.08.2024року і призначене остаточне покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі.

Підстав для застосування положень ст. 69, 69-1, 75 КК України суд не вбачає з огляду на відсутність наявності обставин, які в сукупності пом`якшують покарання, зокрема передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 КК України.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 13 вересня 2024 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому було продовжено до 10.12.2024 року

Відповідно до ст. 72 КПК України, суд вважає необхідним зарахувати ОСОБА_4 у у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 12.09.2024 р., з дня затримання в порядку ст. 208 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Витрати, пов`язані із залученням експерта - відсутні.

На підставі ч.9 ст.100КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 50, 65-67, 70, 185 КК України, ст. 100, 373, 374, 376, 377, 392-395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді 5 /п`яти/ років позбавлення волі.

На підставі положень ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених даним вироком та вироком Галицького районного суду м. Львова від 28 листопада 2024 року (справа №461/8342/24), та визначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 5 /років/ і 3 /три/ місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з часу його фактичного затримання, тобто з 12.09.2024 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 12 вересня 2024 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі до набранням вироку законної сили.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перераховується за Галицьким районним судом м. Львова - залишити тримання під вартою.

Речові докази: - оптичні диски «ALERUS» «DVD+R», на яких містяться записані файли, вилучені 17.09.2024 року в ході тимчасового доступу у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що у АДРЕСА_2 , які долучені до матеріалів кримінального провадження на арк.56, 57 залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя: ОСОБА_1