Рішення

від 28.11.2024 по справі 931/706/24

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 931/706/24

Провадження № 2/931/261/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Безп`ятко О.І.,

з участю секретаря судового засідання Левчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Локачинської селищної ради Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

20вересня 2024року позивачнадіслала всуд позовдо Локачинської селищної ради Волинської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами в порядку спадкування, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_7 , і з цього дня відкрилася спадщина на її майно, яке складається, зокрема, із житлового будинку з надвірними спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_7 склала заповіт, у якому заповіла вищевказаний житловий будинок та земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення ОСГ їй, ОСОБА_1 . Зазначає, що фактично проживала із спадкодавицею, догляділа її до смерті, здійснила поховання та вступила в користування спадковим майном. 20 лютого 2024 року звернулася до приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Дильного І.Г. із заявою про прийняття спадщини на підставі якої була відкрита спадкова справа № 35/2024 до майна померлої ОСОБА_7 . Також спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_7 є ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , які разом зі спадкодавцем не проживали та до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини не звертались. Звертає увагу, що на час подачі позовної заяви до суду, її брат ОСОБА_8 помер. 09 вересня 2024 року позивач звернулася до нотаріуса із заявою, в якій просила видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що в АДРЕСА_1 , проте у його видачі було відмовлено у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів та запропоновано звернутися до суду для встановлення права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що є предметом даного позову.

Просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бубнів Володимирського району Волинської області, а також судові витрати залишити за нею.

Ухвалою судді від 27 вересня 2024 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 29 жовтня 2024 року підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті на 28 листопада 2024 року.

Позивач в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» на номер телефону, зазначений у поданій позивачем заявці (а.с. 34, 54). Одночасно із позовною заявою позивач подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, у якому позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення (а.с. 33).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився також, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що стверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 55 на звороті). 23 жовтня 2024 року від нього надійшла заява, у якій просить розгляд справи проводити без його участі та винести рішення по справі на розсуд суду за наявними у справі матеріалами (а.с. 51).

Треті особи у судове засідання не з`явилися, також, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судової повістки (а.с. 56, 57, 58, 59).

28 листопада 2024 року ОСОБА_3 через канцелярію суду подав письмову заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує щодо задоволення позову (а.с. 60).

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін та третіх осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, копію матеріалів спадкової справи № 35/2024 до майна померлої ОСОБА_7 , суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бубнів Локачинської ТГ Володимирського району Волинської області, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 17 листопада 2023 року Локачинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 7, 16).

Після її смерті відкрилася спадщина.

Із довідки Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області від 07 лютого 2024 року вих.№ 78 вбачається, що в с. Бубнів Володимирського району Волинської області знаходиться спадкове майно, яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 , яка на день смерті була зареєстрована і фактично проживала в АДРЕСА_1 . Спадкове майно складається з житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, земельних ділянок (паїв). Спадкоємцями після смерті ОСОБА_7 є ОСОБА_1 , яка на день смерті померлої була зареєстрована і фактично проживала разом із померлою за однією адресою: АДРЕСА_1 . Іншими спадкоємцями першої черги є: ОСОБА_8 , який на день смерті померлої був зареєстрований у АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 с. Мирне Луцького району Волинської області, ОСОБА_3 м. Луцьк Волинської області, ОСОБА_6 с. П`ятикори Володимирського району Волинської області, ОСОБА_2 селище Локачі Володимирського району Волинської області. Інших спадкоємців першої черги немає, заповіт від імені померлої посвідчувався (а.с. 19 на звороті).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено ч.1 ст.1217 ЦК України.

Як вбачається із спадкової справи № 35/2024, 30 серпня 2023 року ОСОБА_7 склала заповіт, який посвідчено старостою Бубнівського старостинського округу Локачинської селищної ради Володимирського району Волинської області ОСОБА_9 та зареєстровано в реєстрі за № 6-29, що підтверджується копією заповіту та копією інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 78620844 від 04.08.2024 року. Згідно заповіту ОСОБА_7 житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розміщений за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, земельні ділянки (паї), що будуть їй належати і на які вона матиме право за законом, заповіла ОСОБА_1 (а.с. 9, 20, 23 на звороті-24).

Окрім того, копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 07 серпня 1972 року та копією Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 13 лютого 1993 року підтверджується, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_7 (а.с. 22).

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно частин 1, 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

20 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Дильного І.Г. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 , на підставі якої нотаріус завів спадкову справу № 35/2024 до майна померлої ОСОБА_7 (а.с. 18 на звороті).

Таким чином, ОСОБА_1 прийняла спадщину, подавши відповідну заяву в строк, встановлений статтею 1270 ЦК України.

31 травня 2024 року приватним нотаріусом Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Дильним І.Г. було надіслано ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 повідомлення про видачу спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину (а.с. 25-26 на звороті).

Як вбачається із копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане 11 липня 2024 року Локачинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 36).

Таким чином, інших спадкоємців за законом чи заповітом, які б прийняли спадщину, судом не встановлено, із копії матеріалів спадкової справи № 35/2023 до майна померлої ОСОБА_7 їх теж не вбачається.

09 вересня 2024 року ОСОБА_1 , з метою оформлення своїх спадкових прав за заповітом після смерті матері ОСОБА_7 щодо житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , звернулася із відповідною заявою до приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Дильного І.Г. (а.с. 30). Однак, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність відповідних правовстановлюючих документів на житловий будинок, про що винесено постанову вих. № 317/02-31 від 09.09.2024 року (а.с. 17, 32).

Відтак, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини, які є спадковими, а позивач через відсутність правовстановлюючих документів на спірний будинок позбавлена права на нотаріальне оформлення своїх спадкових прав, а тому звернулася до суду.

Як зазначено у п. 3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Тобто, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності вказаним Законом нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом.

До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 №449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність 30 грудня 2004 року) було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, при цьому введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності, збудованих до 05 серпня 1992 року, не передбачалося.

Належним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 557/1209/16-ц.

Як зазначено у п. 3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", до компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснювався в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку. Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Із копії технічного паспорта від 23 травня 2024 року на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 встановлено, що рік спорудження (реконструкції) житлового будинку 1972 (до 05 серпня 1992 року) (а.с. 12-15).

Відповідно до виписки із погосподарської книги № 02 за 2024 рік по селі Бубнів Локачинської селищної ради Волинської області, виданої Локачинською селищною радою Волинської області 20 травня 2024 року за № 195, по особовому рахунку № НОМЕР_5 , будинок з надвірними будівлями і спорудами належить: ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , і знаходиться в АДРЕСА_1 , рік побудови будівлі: 1972. Свідоцтво на право власності на даний будинок не видавалось, речові права по даному об`єкту нерухомого майна не зареєстровано (а.с. 10).

Також суд встановив, що згідно копії інформаційної довідки № 394145421 від 09.09.2024 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державному реєстру Іпотек відомості про спірний будинок відсутні (а.с. 31 на звороті).

Враховуючи наведене, та оскільки житловий будинок з господарським будівлями та надвірними спорудами за АДРЕСА_1 побудований до 05 серпня 1992 року, він не підлягає прийняттю в експлуатацію, то виданий на нього технічний паспорт та відомості з погосподарської книги свідчать про набуття ОСОБА_7 права власності на нього.

Проте, як зазначено у п. 3.3. згаданого вище Листа ВССУ, перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Згідно із ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відтак, суд дійшов до висновку, що позивач як спадкоємиця за заповітом майна померлої ОСОБА_7 , підставно просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом, так як інший правовий механізм оформлення таких прав відсутній. При цьому сам факт відсутності правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оформлення права власності, за умов доведення таких обставин як належність спадкодавцю цього майна.

Враховуючи зазначені обставини, а також те, що на момент відкриття спадщини вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами належав спадкодавиці ОСОБА_7 , інші спадкоємці, окрім позивача, які претендують на даний житловий будинок відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових прав. Відтак, позов необхідно задовольнити, визнавши за позивачем, як спадкоємицею за заповітом, яка прийняла спадщину у встановленомузаконом порядку, право власності на будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами.

Клопотання позивача, заявлене у позовній заяві про залишення судових витрат по справі за нею, підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10-13, 77, 81, 223, 247, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. 392, 1216-1218, 1223, 1268-1270 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Локачинської селищної ради Волинської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бубнів Локачинської ТГ Володимирського району Волинської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ;

Відповідач: Локачинська селищна рада Волинської області, адреса місцезнаходження: 45500, смт. Локачі, вул. Миру, 37, Володимирський район, Волинська область, ЄДРПОУ 04332182;

Треті особи: ОСОБА_2 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий;

ОСОБА_3 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий;

ОСОБА_4 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий;

ОСОБА_5 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий;

ОСОБА_6 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Повний текст рішення складено 28.11.2024 року.

Суддя Локачинського районного суду О. І. Безп`ятко