Рішення

від 21.11.2024 по справі 161/16777/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/16777/24

Провадження № 2/161/4504/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антіпової Т.А.

за участю секретаря судового засідання Семенової І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

09.09.2024 ТОВ «Санфорд капітал» звернулось до суду з вищевказаним позовом, якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 125 764,33 гривень. Також, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму понесених судових витрату розмірі 2422 гривень 40 копійок, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5200,00 гривень.

Вимоги мотивує тим, що 04.01.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z06.00202.004760736, відповідно до умов якого, відповідачу були надані кредитні кошти на поточні потреби в розмірі 74999.00 грн., включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), які він зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ними. Сторони погодили строк кредитування - 36 місяців з дня підписання Договору, тобто до 04.01.2022 року включно.

Кредитний договір був підписаний позичальником власноручно. Від імені банку договір був підписаний з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи банку та відтиску печатки банку, відтворених за допомогою технічного пристрою відповідно до публічної оферти АТ «Ідея Банк» від 16.09.2015 року. Позичальник надав письмову заяву про акцепт вказаної публічної оферти.

Свої зобов`язання кредитор виконав, надавши грошові кошти позичальникові.

Відповідач виконав свої зобов`язання з повернення суми кредиту разом з процентами лише частково. Згідно виписки по рахунку позичальник за весь строк з моменту укладення кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом сплатив банку лише 33603,68 гривень. Останній платіж проведено 23.01.2020 року. Строк, на який було надано кредит за договором, сплив 04.01.2022 року. Після закінчення строку кредиту кредитор не здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами, не нараховував штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладене, відповідач в неналежний спосіб виконував взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у нього станом на 04.01.2022 року виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 121709,27 грн., з яких: 66719,02 грн. основний борг; 54990,25 грн. нараховані відсотки.

16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «СОНАТІ» було укладено договір факторингу № 16/11-23, згідно з умовами якого відступлено право грошової вимоги за вказаним кредитним договором.

29.12.2023 року ТОВ «СОНАТІ» відступило право вимоги до відповідача - ТОВ «Санфорд капітал» на підставі договору факторингу №29/12-23.

Окрім цього, позивач, посилаючись на усталену судову практику, зазначає про очевидність прострочення відповідачем узгоджених строків платежів за кредитним договором №Z06.00202.004760736 від 04.01.2019 року, порушення ним зобов`язання, а тому має нести передбачену ст. 625 ЦК України відповідальність і сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми прострочення. Отже, позивач, як поточний кредитор має право нарахувати та вимагати сплати індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми за період, починаючи з наступного дня закінчення строку дії кредитного договору 05.01.2022 року і до 23.02.2022 року включно. Таким чином, додатково до суми боргу та процентів, що були нараховані протягом строку дії кредитного договору, відповідно до його умов, Позичальник має також сплатити: інфляційні втрати в сумі 3554,88 грн.; три проценти річних в сумі 500,18 грн.

На підставі наведеного, позивач просить суд, стягнути з відповідача в свою користь заборгованість за кредитним договором №Z06.00202.004760736 від 04.01.2019 року в розмірі 125764,33 грн., з яких: 66719,02 грн. основний борг, 54990,25 грн. нараховані відсотки; інфляційні втрати в сумі 3554,88 грн.; три проценти річних в сумі 500,18 грн., та судові витрати по сплаті судового збору, оплати послуг поштового зв`язку та витрати, пов`язані з оплатою на правничу допомогу в розмірі 5200 грн.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 вересня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а. с. 75).

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження. Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі з доданою позовною заявою та з додатками була отримана відповідачем 01.10.2024 року, про що свідчить повідомлення Укрпошти про вручення поштового рекомендованого відправлення (а.с. 87).

08.10.2024 року на адресу суду надійшов відзив відповідача (а.с. 80-85). Відповідно до поданого відзиву відповідач ОСОБА_1 не визнає позовні вимоги ТОВ «Санфорд Капітал», вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. На думку відповідача, матеріали справи не містять підтверджень встановлення АТ «Ідея Банк» ліміту кредитної лінії, відповідно до умов Договору, подальшого здійснення відповідачем відповідних видаткових операцій з кредитними коштами, допущення прострочення платежів,, визначення розміру заборгованості, нарахуванням відсотків, комісій з моменту укладання договору (04.01.2019 року) й до передачі АТ «Ідея Банк» права вимоги за кредитним Договором №29/12-23, тобто до 29.12.2023 року. Тобто, зазначає, що жодних розрахунків заборгованості з 29 грудня 2023 року та до моменту складення позову, позивачем не надано. Окрім цього, посилається на те, що позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів щодо видачі кредиту відповідачу та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки та інше), а також виписки по картковим рахункам і розрахунок заборгованості з моменту укладення кредитного Договору, в якому прослідковується виконання умов зобов`язання відповідачем по вищевказаному кредитному договору. Внаслідок чого відсутні належні та достовірні докази існування самої заборгованості, періоду її нарахування. Також зазначає, що відсутні докази отримання відповідачем повідомлення про відступлення права вимоги та про порушення зобов`язань за кредитним договором, докази отримання таких документів позивачем не надані. Враховуючи вищенаведене, просив відмовити в задоволенні позову.

28.10.2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 92-98), відповідно до якої позивач вважає відзив відповідача безпідставним, необґрунтованим та таким, що не може прийматися судом при постановленні рішення по справі. Зокрема, представником позивача зазначено про те, що, фактично, відповідач ОСОБА_1 , зазначаючи про відсутність доказів надання йому кредитних коштів, визнає факт укладення ним даного кредитного договору т а не заперечує факт того, що в період з 04.01.2019 року по 23.01.2020 рік ним виконувались умови укладеного між сторонами кредитного договору. Зазначене повністю спростовує заперечення відповідача в цій частині позовних вимог. Окрім цього, представник позивача заперечує посилання відповідача щодо відсутності первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували надання відповідачу кредиту, оскільки до матеріалів позовної заяви позивачем було додано ордер-розпорядження № 1 про видачу кредиту від 04.01.2019 року та ордер-розпорядження № 2 про сплату страхового платежу від 04.01.2019 року, які по своїй суті є меморіальними документами складеними банківською установою та належним чином підтверджують видачу відповідачу кредитних коштів. Також зазначають, що безпосередньо позивачем з 29 грудня 2023 року не нараховувались жодні відсотки та платежі за умовами укладеного між сторонами кредитного договору. А факт набуття права вимоги позивачем повністю підтверджується матеріалами, доданими до позовної заяви, зокрема договорами факторингу від 16.11.2023 року та від 29.12.2023 року, реєстром боржників до договорів та відповідними платіжними інструкціями на підтвердження здійснення оплати по договору факторингу. Враховуючи вищевикладене, просив задовольнити в повному обсязі позовну заяву ТОВ «Санфорд Капітал» про стягнення суми заборгованості з ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 04.01.2019 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z06/00202/004760736 (а.с. 59-60).

Відповідно до умов кредитного договору № Z06/00202/004760736 від 04.01.2019 року, ПАТ «Ідея Банк» надало ОСОБА_1 кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 74999,00 гривень, (включаючи страховий платіж) шляхом зарахування грошових коштів на позичковий рахунок. Кредит надано на строк 36 місяців. За користування кредитом встановлена змінювана відсоткова ставка 21,99% річних. ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти та плату за обслуговування кредитної заборгованості.

16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» було укладено договір факторингу № 16/11-23 (а.с. 34-43). Відповідно до умов укладеного між сторонами договору факторингу, АТ «Ідея Банк» відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» прийняло право вимоги до боржників (зокрема, до ОСОБА_1 ), та в їх оплату зобов`язалося передати в розпорядження АТ «Ідея Банк» грошові кошти за плату та на умовах вказаного договору.

29.12.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал» було укладено договір факторингу № 29/12-23 (а.с. 27-33). Відповідно до умов укладеного між сторонами договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» відступило, а ТОВ «Санфорд Капітал» прийняло право вимоги до боржників (зокрема, до ОСОБА_1 ), та в їх оплату зобов`язалося передати в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія «Сонаті» грошові кошти за плату та на умовах вказаного договору.

За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, на момент звернення позивача до суду та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № Z06/00202/004760736 від 04.01.2019 року, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед ТОВ «Санфорд Капітал» в розмірі 125764,33 грн. з яких: заборгованість за основним боргом 66719,02 грн., заборгованість за відсотками 54990,25 грн., інфляційні втрати 3554,88 грн., 3% річних 500,18 грн.

Будь-яких належних доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.

Суд звертає увагу, що всупереч твердженням відповідача, розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором обрахований станом на день закінчення терміну його дії, а саме станом на 04.01.2022 року. При цьому, відповідачем не заперечувався факт укладення кредитного договору № Z06/00202/004760736 від 04.01.2019 року, факт отримання ним кредитних коштів та часткове виконання зобов`язань за кредитним договором.

Незгода відповідача з позовними вимогами ТОВ «Санфорд Капітал» зводиться до висловлення останнім своєї позиції без надання будь-яких доказів на підтвердження відсутності у нього заборгованості за кредитним договором, будь-якого контррозрахунку відповідачем до суду не надано.

Таким чином, на засадах змагальності сторін, суду повністю доведені факт виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі, зазначеній в позовній заяві та факт набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем були порушені умови кредитного договору, позовні вимоги ТОВ ТОВ «Санфорд Капітал» є обґрунтованими, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № Z06/00202/004760736 від 04.01.2019 року в загальній сумі 125764,33 грн.

Крім того, на підставі ч. 1ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовуз відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У своїй постанові від 13.12.2018 року у справі № 816/2096/17 Верховний Суд прийшов до висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обгрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Судом встановлено, що 01.04.2024 року між Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» та позивачем ТОВ «Санфорд Капітал» було укладено Договір про надання правничої допомоги № 1/04, за умовами якого бюро взяло на себе зобов`язання з приводу надання правничої допомоги у спорі, який є предметом здійснення даного судового провадження (а.с. 17-20).

Як вбачається із акту прийому-передачі наданих послуг від 12.08.2024 року до вищевказаного правочину вартість правничої допомоги склала 5 200 грн. та детальний опис виконаних робіт (а.с. 47).

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій при розгляді справи, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.

При цьому, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог ч. 5 ст. 137 ЦПК України за наявності клопотання іншої сторони.

Із наведеного слідує, що понесені позивачем та документально підтвердженні витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 200 грн., у зв`язку із задоволенням позову, підлягають компенсації за рахунок відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 140 ЦПК України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Судом, при розгляді справи встановлено, що позивачем було понесено та документально підтверджено судові витрати у зв`язку з вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, а саме направлення на адресу відповідача примірника позовної заяви з додатками рекомендованим поштовим повідомленням, в сумі 45,00 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат у зв`язку з вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду в сумі 45,00 гривень.

На підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 77,81,141,247,259,263-268, 280, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимогиТовариства зобмеженою відповідальністю«Санфорд Капітал»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Санфорд капітал» заборгованість за кредитним договором № Z06/00202/004760736 від 04.01.2019 року в сумі 125764,33гривень(сто двадцять п`ять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн., з яких: заборгованість за основним боргом 66719,02 грн., заборгованість за відсотками 54990,25 грн., інфляційні втрати 3554,88 грн., 3% річних 500,18 грн.

Стягнути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ««Санфорд капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 200 (п`ять тисяч двісті) грн. 00 коп. та витрати, пов`язані з поштовим відправленням в сумі 45 (сорок п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Споживчий центр» судові витрати по справі, а саме: 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ТОВ «Санфорд капітал» (49005,Дніпропетровська обл.,м.Дніпро,вул.Сімферопельська,21,5-йповерх,приміщення 68,69;ЄДРПОУ 43575686).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 26 листопада 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова