Рішення

від 29.11.2024 по справі 160/28299/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року Справа № 160/28299/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Селянського (фермерського) господарства "ЛІНА" до Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

УСТАНОВИВ:

23 жовтня 2024 року Селянське (фермерське) господарство «ЛІНА» в особі представника ОСОБА_1 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування до Селянського (фермерського) господарства «ЛІНА» (код ЄДРПОУ 21912998) адміністративно-господарського штрафу №042354 від 25.09.2024, винесену В.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Дмитром Дяденчуком.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю спірної постанови №042354 від 25.09.2024, оскільки позивач послуги з автомобільного перевезення не здійснює, а автомобіль КАМАЗ 55102 вантажний-спеціалізований самоскид, номерний знак НОМЕР_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , передано в користування Селянському (фермерському) господарству «ЛІНА». Отже до позивача, який не є автомобільним перевізником, адміністративно-господарські штрафи не можуть бути застосовані.

Ухвалою суду від 24.10.2024 відкрито провадження у справі, та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 05.11.2024 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що під час перевірки виявлено порушення ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення вантажів, а саме: відсутня індивідуально-контрольна книжка водія ОСОБА_3 або копія графіку змінності водіїв чим порушено п. 6.3 Наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 р.. Також зазначив, що перевезення на комерційній основі означають надання послуг, а перевезення за власний кошт перевезення для власних потреб. Визначення юридичної чи фізичної особи перевізником не залежить від обраного та зареєстрованого ним КВЕД.", а тому Позивач надає послуги з перевезення вантажу.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 22.08.2024 № 01516 головним спеціалістом Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, ОСОБА_4 30 серпня 2024 року 09 год. 15 хв. на 83 кілометрі + 72 м автодороги Н-1 (Дніпро-Миколаїв) було зупинено транспортний засіб: автомобіль КАМАЗ 55102 вантажний-спеціалізований самоскид, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

Документ, що посвідчує особу водія: НОМЕР_2 від 30.05.2013р. виданий Дн-жинське ВРЕР УДАІ УМВС в Дніпропетровській області. Транспортний засіб належить ОСОБА_2 (згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 26.02.2019 ТСЦ 1243).

Актом перевірки № 062297 від 30.08.2024 встановлено порушення ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення вантажів, а саме: відсутня індивідуально-контрольна книжка водія ОСОБА_3 або копія графіку змінності водіїв чим порушено п. 6.3 Наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010 р. У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац третій частина 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме відсутня індивідуально-контрольна книжка водія ОСОБА_3 або копія графіку змінності водіїв.

В.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Дмитром Дяденчукомна підставі акта про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 062297 від 30.08.2024 прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №042354 від 25.09.2024, відповідно якої за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» на підставі абз.3 частини 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до Селянського (фермерського) господарства «ЛІНА» було застосовано адміністративно - господарський штраф у сумі 17000 грн., яку також було направлено позивачу.

Вирішуючи заявлений спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п. 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з п. 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

В силу п. 14 зазначеного Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Також, відповідно до ст.6 Закону України Про автомобільний транспорт, реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктами 16, 17 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.

Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог п. 15 Правил дорожнього рухутаПорядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.

Пунктом 20 Порядку №1567 визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно з п. 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).

Статтею 1 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Частинами 14, 17 та 18 ст. 6 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Відповідно до ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

-для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З аналізу положень вказаної статті випливає, що вказаний в ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт перелік документів не є вичерпним.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 49 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення про робочий час і час відпочинку водіїв), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Згідно пунктів 1.1, 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв це положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України Про автомобільний транспорт, Про дорожній рух. Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пунктом 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Відповідно до п. 6.3. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Так, зі змісту ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт слідує, що вказаний у цій статті перелік документів не є вичерпним, тобто законодавцем передбачено можливість його доповнення іншими визначеними законодавством документами, зокрема, такими документами є копія графіка змінності водіїв.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 26.02.2019 ТСЦ 1243, транспортний засіб автомобіль КАМАЗ 55102 вантажний-спеціалізований самоскид, номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 .

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 30 від 30 серпня 2024 року, яка долучена до матеріалів справи, автоперевізником вантажу на зазначеному автомобілі є Селянське (фермерське) господарство «ЛІНА» - керівник ОСОБА_2 , реєстрацію якого підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань долученою до матеріалів справи.

Відповідно до статті 1 Закону № 3492 автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Отже, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Таким чином, в даному випадку Селянське (фермерське) господарство «ЛІНА» в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт» є автомобільним перевізником.

Твердження позивача проте, що згідно з договором № 1 безоплатного користування майном (позича) від 01 грудня 2021 року, вищевказаний автомобіль передано ОСОБА_2 у безоплатне тимчасове користування Селянському (фермерському) господарству «ЛІНА» - суд розцінює критично, тому що вищезазначене лише підтверджує ту обставину, що Селянське (фермерське) господарство «ЛІНА» є автомобільним перевізником.

Отже, системний аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що відповідальності за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, а не власники або страхувальники транспортних засобів за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього у відповідності до статті 1 Правил дорожнього руху України.

Вищезазначене також повністю узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові 22.02.2023 по справі № 240/22448/20, від 06 липня 2023 року по справі № 560/514/22.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, оскільки Селянське (фермерське) господарство «ЛІНА» у спірних правовідносинах є перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», в той час як відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено виключно на автомобільного перевізника, відповідач при винесенні постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені діючим законодавством, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Селянського (фермерського) господарства «ЛІНА» (вул. Калинова, буд. 5, с. Кудашівка, Кам`янський р-н, Дніпропетровська обл.,52350; ІК в ЄДРПОУ 21912998) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (вул. Воскресенська, буд. 24, м. Дніпро, 49000; ІК в ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 29 листопада 2024 року.

Суддя Е.О. Юрков