Рішення

від 29.11.2024 по справі 160/29046/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 рокуСправа №160/29046/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/29046/24 за позовом Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ» про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2024 року Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сапарової Анастасії Сергіївни від 21.10.2024 у ВП № 75956912 про накладення на боржника управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради штрафу на користь держави у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, 05.09.2024 року на адресу Управління надійшли постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчих проваджень, зокрема у ВП № 75956912. Згідно з вищевказаною постановою Управління як боржника у виконавчому провадженні зобов`язано протягом 10 робочих днів продовжити ТОВ «ТЕТРАГРАММАТОН 7», ТОВ «АЛЕСАН» та ТОВ «СІЛЛ» строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, зазначених у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023. Також на адресу Управління надійшли вимоги державного виконавця від 09.10.2024, зокрема вих. № 05.1-34/35525 стосовно виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 по справі № 160/26954/23. Вказує, що за результатами розгляду цих вимог листом Управління від 17.10.2024 № 4/1-86 було повідомило державного виконавця про те, що в Управлінні наразі відсутні обидва примірники вищезазначених дозволів на розміщення зовнішньої реклами, оскільки останні не було передано Департаментом як попереднім робочим органом, у зв`язку із чим Управління позбавлене об`єктивної можливості виконати рішення суду за виконавчим листом щодо продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами з огляду на відсутність необхідної документації. Зазначає, що в даному випадку невиконання судового рішення Управлінням за відсутності переданих попереднім органом дозволів на розміщення зовнішньої реклами не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а отже постанова державного виконавця про накладення штрафу є безпідставною та такою, що винесена без достатніх правових підстав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/29046/24. Розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача надати разом з відзивом на позов належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 75956912.

Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 року разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу в його електронний кабінет та отримано 18.11.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи.

Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву у строки встановлені ухвалою суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 року залучено до участі в адміністративній справі № 160/29046/24 Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

26.11.2024 року до суду від третьої особи надійшли пояснення, в яких зазначено, що 05.09.2024 відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, зокрема ВП № 75956912. У вказаних постановах про відкриття виконавчих проваджень, які доставлено до Електронного кабінету управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради, що підтверджує саме управління у своєму листі від 13.09.2024 № 3/1-446, управлінню встановлено строк для виконання судового рішення протягом 10 робочих днів. Вказує, що державним виконавцем виконано вимоги Закону України «Про виконавче провадження», надано належну оцінку діям позивача щодо невиконання рішення суду та обґрунтовано притягнуто позивача до відповідальності за невиконання рішення суду.

В судове засідання 29.11.2024 року позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

В судове засідання 29.11.2024 року представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотаннями про перенесення або відкладення розгляду справи не звертався.

В судове засідання 29.11.2024 року представник третьої особи не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

У відповідності до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За таких обставин, враховуючи скорочені строки розгляду справ про оскарження рішень органів державної виконавчої служби, та керуючись частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін повідомлених належним чином в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 року у справі №160/26954/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТРАГРАММАТОН 7», Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕСАН» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ» до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Виконавчий комітет Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, зокрема визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 19.10.2023 № 3/2-482 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ» у продовженні на п`ять років строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 2470/76, № 2470/77, № 2470/78, зобов`язано Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ» строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 2470/76, № 2470/77, № 2470/78, строком на 5 (п`ять років), до 20.12.2028.

Ухвалою Верховного Суду від 01.08.2024 року ухвалено закінчити підготовку справи до касаційного розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2024 року виправлено допущену описку у резолютивній частині ухвали Верховного Суду від 01.08.2024 у справі №160/26954/23, доповнивши після абзацу "Закінчити підготовку справи до касаційного розгляду." абзацом такого змісту: "Клопотання про процесуальне правонаступництво задовольнити. Замінити відповідача у справі департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради на управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради".

За результатами касаційного провадження, Верховний Суд своєю постановою від 14.08.2024 року залишив без задоволення касаційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рішення у справі №160/26954/23 набрало законної сили 14.03.2024 року.

На виконання рішення суду Дніпропетровським окружним адміністративним судом 02.09.2024 року позивачу видано виконавчі листи.

Виконавчі листи щодо зобов`язання вчинити певні дії позивачем було подано для примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Державним виконавцем за заявою стягувача 05.09.2024 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №75956912 з примусового виконання виконавчого листа №160/26954/23, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 02.09.2024 року, щодо зобов`язання Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ» строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 2470/76, № 2470/77, № 2470/78, строком на 5 (п`ять років), до 20.12.2028, боржник: Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради.

Дана обставина сторонами не оспорюється та підтверджується матеріалами справи.

10.10.2024 року на адресу Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради відповідачем направлено вимогу виконавця щодо виконання виконавчого листа №160/26954/23, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 02.09.2024 року.

17.10.2024 року на адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Управлінням дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради було направлено лист вих. 4/1-86, про неможливість виконання судового рішення у зв`язку з відсутністю дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Постановою від 21.10.2024 року на боржника накладено штраф у розмірі 5100 грн. з наданням повторного 10-денного строку для виконання виконавчого листа.

Позивач вважаючи протиправною постанову про накладення штрафу, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів.

Частина 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За правилами частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з частиною 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з частиною 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Системний аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» надає підстави стверджувати, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Тобто, державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, постанову про накладення на боржника штрафу державний виконавець виносить у разі невиконання боржником рішення без поважних причин. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №640/9234/19, від 17.08.2020 у справі №160/4615/19.

З матеріалів справи вбачається, що 05.09.2024 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

06.09.2024 року за вих. 3/1-397 Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради звернулось з листом до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, в якому зазначило, що в Управлінні дозволи на розміщення зовнішньої реклами, видані, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ» відсутні, у зв`язку з чим просило повідомити про наявність у Департаменті вказаних дозволів та вразі їх наявності вирішити питання щодо їх передачі до Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради.

Однак доказів направлення зазначеного листа до Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради матеріали справи не містять.

10.10.2024 року на адресу Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради відповідачем направлено вимогу виконавця щодо виконання виконавчого листа №160/26954/23, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 02.09.2024 року.

17.10.2024 року на адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), позивачем направлено лист вих. 4/1-86, про неможливість виконання судового рішення у зв`язку з відсутністю дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

У листі зазначалось, що в Управлінні на теперішній час відсутні примірники дозволів на розміщення зовнішньої реклами, оскільки останні не були передані Департаментом, як попереднім органом, у зв`язку з чим позивач позбавлений об`єктивної можливості виконати рішення суду за виконавчими листами.

В даному випадку суд не вбачає підстав для врахування зазначених позивачем обставин, оскільки ним не надано належних доказів державному виконавцю, що рішення не виконано з поважних причин і позивачем вчинюються дієві заходи задля виконання судового рішення.

З приводу цього суд також звертає увагу, згідно з частиною 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Враховуючи зазначене та встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність протиправності в діях відповідача щодо винесення постанови про накладення на штрафу на користь держави у розмірі 5100 грн., а отже відсутні підстави для її скасування.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Управління дозвільної процедури з питань зовнішньої реклами Дніпровської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЛЛ» про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене у строки, встановлені частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська