Рішення

від 29.11.2024 по справі 160/11156/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 рокуСправа №160/11156/24

Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Магдалинівської селищної ради (вул.Центральна, 46, смт.Магдалинівка, Дніпропетровська область, 51100, код ЄДРПОУ 04338405), треті особи: Селянське (фермерське) господарство «Гавриленко» (вул.Миру, буд.5, смт. Магдалинівка, Дніпропетровська область, 51100, код ЄДРПОУ 20240982), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та скасування рішення,

установив:

29 квітня 2024 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати противоправним та скасувати рішення Магдалинівської селищної ради від 03 квітня 2024 року №3821-37/VIII, яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, площею 8,6000 га., кадастровий номер 1222386100:05:001:0305 розташованої за межами с. Січкарівка Новомосковського району Дніпропетровської області, за рахунок земель (кадастровий номер 1222386100:05:001:0223) селянського (фермерського) господарства «Гавриленко»;

- зобов`язати Магдалинівську селищну раду затвердити проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 та передати у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 8,6000 га., кадастровий номер 1222386100:05:001:0305 розташовану на території Магдалинівської селищної ради.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що маючи намір затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого фермерського господарства, звернувся із заявою до Магдалинівської селищної ради, однак рішеннями їй відмовлено в затвердженні відповідного проекту землеустрою. Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулась до суду з відповідними позовними вимогами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Як встановлено судом, відповідачем Магдалинівською селищною радою отримано ухвалу про відкриття провадження у цій справі - 14.05.2024 року та позов з додатками - 29.04.2024 року, що підтверджується довідками про доставку електронного повідомлення.

Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст. 126 КАС України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, проте відзиву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є членом Селянського фермерського господарства «Гавриленко» у відповідності до п. 1.4 Статуту СФГ «Гавриленко» (нова редакція), затвердженого рішенням засновника №2 від 28.07.2021 року.

15.01.2010 року між Магдалинівською районною державною адміністрацією та засновником СФГ «Гавриленко» ОСОБА_2 укладено договір оренди, яким надано останній земельну ділянку з кадастровим номером 1222386100:05:001:0223 загальною площею 51,6 га в користування для ведення фермерського господарства.

30.12.2010 року за розпорядженням голови Магдалинівської районної державної адміністрації №487-р-10 позивачу, як члену СФГ «Гавриленко» надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства у власність за рахунок земель СФГ «Гавриленко» загальною площею 51,6 га.

Відповідно до додатку до розпорядження затверджено список громадян, яким надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на землях СФГ «Гавриленко» в розмірі земельної частки (паю) по Почино-Софіївській сільській раді, зокрема, позивачу - 6,45 ум.кад.га.

Позивач розробив проект землеустрою та отримав витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1222386100:05:05:001:0305, утворену за рахунок розпаювання земельної ділянки з кадастровим номером 1222386100:05:001:0223 між членами СФГ «Гавриленко». Витяг сформовано за номером НВ-1216157082021.

08.09.2021, що підтверджується поштовою накладною №4903307515339, позивач направила на адресу Магдалинівської селищної ради клопотання від 01.09.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею - 8,6 га (кадастровий номер: 1222386100:05:001:0305) для ведення фермерського господарства код КВЦПЗ - 01.02 та передачі земельної ділянки у власність.

06.10.2021 Представник позивача - адвокат Дусик В.В., враховуючи винесення на 12.10.2021 на сесійний розгляд ради питання членів СФГ «ГАВРИЛЕНКО» щодо розгляду клопотань «про затвердження проекту землеустрою» та передачі земельної ділянки у власність, звернувся із заявою до Магдалинівської селищної ради та голови постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології, охорони навколишнього природного середовища та надзвичайних ситуацій ОСОБА_3 , в якій просив повідомити дату та час засідання постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології, охорони навколишнього природного середовища та надзвичайних ситуацій Магдалинівської селищної об`єднаної територіальної громади.

Листом від 08.10.2021 №05-12-1968/0/2-21 Магдалинівською селищною радою адвокату Дусику В.А. повідомлено про те, що 07.10.2021 останнього було повідомлено усно по телефону про провадження засідання постійної комісії Магдалинівської селищної ради з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології, охорони навколишнього природного середовища та надзвичайних ситуацій, на розгляд якої виносилися питання членів СФГ «Гавриленко» про затвердження відповідних проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок. У зв`язку з неявкою заявника, було повідомлено усно по телефону і 07.10.2021, і 08.10.2021 про вимогу в найкоротший термін надати для розгляду на засідання постійної комісії та для розгляду на пленарнім засіданні сесії VIII скликання оригіналів матеріалів документації із землеустрою, або належним чином завірені їх копії.

Означений лист було направлено на адресу електронної пошти представника позивача 08.10.2021 о 14:10, що підтверджується матеріалами справи.

Разом із тим, відповідно до наданої до матеріалів справи копії Протоколу засідання постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології, охорони навколишнього природного середовища та надзвичайних ситуацій від 07.10.2021 №11 запропоновано винести на пленарне засідання Магдалинівської селищної ради питання про затвердження проекту рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 8,6000 га, яка розташована за межами с. Січкарівка Почино-Софіївського старостинського округу гр. ОСОБА_1 , в додатку до якого (п.179) вказано, що в ході розгляду клопотання ОСОБА_1 , яке було отримано Магдалинівською селищною радою за допомогою АТ «Украпошта» з копією проекту землеустрою (на 49 аркушах), копією витягу з ДЗК, було виявлено та встановлено порушення ст.ст. 79, 79-1, 116, 118, 121, 122, 186, п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.50 Закону України «Про землеустрій», с.13 Закону «Про фермерське господарство», а саме:

- земельну ділянку з кадастровим номером 1222386100:05:001:0223, за рахунок якої здійснювалося розпаювання фермерського господарства та прав оренди на яку зареєстровано за гр. ОСОБА_4 , Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області було передано Магдалинівській селищній раді (акт приймання). Комунальна власність за бажану до відведення земельну ділянку в ДРРП за Магдалинівською селищною радою не зареєстрована;

- відомості щодо членства ОСОБА_1 в Статуті СФГ «Гавриленко» - відсутні;

- в проекті наявна довідка про середній розмір паю по КДСП «Світанок», тоді як на території Почино-Софіївської сільської ради на період паювання земель колективної власності знаходилося два сільськогосподарських підприємства, а саме: КДСП «Зоря» та КДСП «Світанок». На момент розроблення проекту землеустрою на території Магдалинівської селищної ради нараховується 16 колишніх КДСП. Актуальний розрахунок середнього розміру паю - відсутній;

- копії проекту землеустрою не містять змісту, складені в хаотичному порядку, не пронумеровані, не прошиті та належним чином не завірені (лист-повідомлення про проведення засідання комісії та необхідність подання оригіналу і проекту землеустрою направлено представнику СФГ «Гавриленко» на ел.адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1);

- пояснювальна записка містить недостовірні відомості;

- заява гр. ОСОБА_1 про передачу земельної частки паю з поміткою «на доопрацювання» не і завірена належним чином;

- відсутні документи, які вказані у переліку до заяви від 17.03.2010 до заяви від 17.03.2010 року, а саме: трудова книжка та довідка з підприємства, шо права на земельну частку (пай) не набував; копія державного акту на право постійного користування (який видано на голову фермерського господарства, погодження землекористувача про передачу у приватну власність земельної частки (паю) у разі передачі членам фермерського господарства. Статут СФГ.

Рішенням одинадцятої сесії восьмого скликання Магдалинівської селищної ради від 12.10.2021 №1992-11/VIII «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства» відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, площею 8,6000 га, розташованої за межами с. Січкарівка, Магдалинівського району, Дніпропетровської області, Дніпропетровської області, за рахунок земель (кадастровий номер 1222386100:05:0223) селянського (фермерського) господарства «ГАВРИЛЕНКО», у зв`язку з невідповідністю його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою.

Рішенням від 18 серпня 2022 року у справі 160/24994/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив: дміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Магдалинівської селищної ради (місцезнаходження: 51100, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, смт. Магдалинівка, вул. Центральна, 32; код ЄДРПОУ 04338405), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: селянське (фермерське) господарство «Гавриленко» (код ЄДРПОУ 20240982; місцезнаходження: 51100, Дніпропетровська область, смт.Магдалинівка, вул. Миру, 5) та ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення одинадцятої сесії восьмого скликання Магдалинівської селищної ради від 12.10.2021 №1992-11/VIII «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства», яким ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею - 8,6 га (кадастровий номер: 1222386100:05:001:0305) для ведення фермерського господарства.

Зобов`язати Магдалинівську селищну раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею - 8,6 га (кадастровий номер: 1222386100:05:001:0305) для ведення фермерського господарства та передачі земельної ділянки у власність, з урахування висновків суду, викладених в цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

12.10.2024 року сесією Магдалинівської селищної ради прийнято рішення №1992-11/VIII «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства», яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер для ведення фермерського господарства, у зв`язку з невідповідністю його положень вимогам законів, документації із землеустрою.

Відтак, вважаючи рішення відповідача незаконними та протиправними, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких, зокрема, належать землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з частиною 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (абзац 1 частина перша статті 116 ЗК України).

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 ЗК України).

Згідно частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (частина четверта статті 116 ЗК України).

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено статтею 118 ЗК України.

Згідно частини першої статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до частини шостої 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За приписами абзацу 1 частини сьомої статті 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно із частиною восьмою статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статті 186-1 цього Кодексу і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частина 6 статті 186 ЗК України).

Згідно зі статтею 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частина 9 статті 118 ЗК України встановлює, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За нормативно-правовим регулюванням на час звернення позивача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, обов`язок затвердити протягом двох тижнів проект землеустрою та передати земельну ділянку у відповідача виникав у разі наявності всіх погоджень уповноважених органів відповідно до статті 186-1 ЗК України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21.05.1997, №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон №280).

Відповідно до статті 2 Закону №280 місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення (стаття 5 Закону №280).

Стаття 26 Закону № 280 передбачає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад.

Так, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, серед іншого, відповідно до закону питання регулювання земельних відносин (пункт 34 частини першої статті 26 Закону № 280).

Частинами першої, четвертою статті 47 Закону № 280 передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування регламентує стаття 59 Закону № 280.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (частина перша статті 59 Закону № 280).

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос (частина друга статті 59 Закону № 280).

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації. На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради (частина третя статті 59 Закону № 280).

Судом встановлено, що позивач подав до Магдалинівської селищної ради клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передання їй у власність такої земельної ділянки.

Статтею 186-1 ЗК України визначено лише два альтернативні варіанти рішень у формі висновку, які можуть бути прийняті органом державної влади або органом місцевого самоврядування, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.

Водночас єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність висновку обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Результат розгляду з питань затвердження проекту землеустрою оформлюється відповідним органом у формі рішення, що прямо передбачено частиною дев`ятою статті 118 ЗК України.

Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 ЗК України норми цього Кодексу не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права неодноразово викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 24.01.2020 у справі № 316/979/18, від 27.01.2021 у справі № 560/1334/19, від 01.02.2021 у справі № 560/1282/19, від 04.03.2021 у справі № П/811/968/18, від 10.03.2021 у справі № 240/82/19, від 07.04.2021 у справі № 540/2813/19, від 10.06.2021 у справі № 240/4964/18, від 15.06.2021 у справі № 818/1905/17, від 16.09.2021 у справі № 260/18/19, від 29.11.2021 у справі № 480/1910/19 та від 27.02.2023 у справі № 280/4963/18, і колегія не вбачає підстав для відступу від такого у справі, що розглядається.

Суд встановив, що разом із погодженим проектом землеустрою, відповідачу подано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку .

Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно з законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. Дійсно, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання прийняти рішення.

Однак як і будь-який інших спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.

Проте, як зазначено вище, підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

У цій справі таких підстав не встановлено.

За наведених обставин доходить висновку, що оскаржуване рішення Магдалинівської селищної ради, яким заявнику відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства є протиправними та підлягають скасуванню.

Постанова ВП ВС, 21.09.22, справа №908/976/19 (№ у ЄДРСР 108930841) містить такі висновки. Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (пункт 5.6).

Постанова ВП ВС, 22.09.22, справа №462/5368/16-ц (№ у ЄДРСР 106558740) містить такі висновки. Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (пункт 44).

В контексті вимог частини четвертої статті 245 КАС України, суд приходить до висновку, що, враховуючи повторну відмову відповідача з аналогічних необґрунтованих підстав, виконання позивачем усіх умов для отримання позитивного рішення та не доведення відповідачем зворотного, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача затвердити позивачу проект землеустрою щодо відведення бажаної позивачем земельної ділянки у приватну власність. Такий спосіб захисту відповідає вимогам справедливості й забезпечить ефективне поновлення позивача в правах.

Разом із тим, як встановлено судом, заявнику також відмовлено у передачі в приватну власність земельної ділянки, на підставі підпункту 5 пункту 27 розділу X Перехідні положення Земельного Кодексу України.

З огляду на вказане, суд зазначає про таке.

Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу «Перехідні положення» ЗК України, безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

У зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

Дію воєнного стану в подальшому було неодноразово продовжено.

На дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII.

Відтак, з урахуванням згаданих норм пп. 5 п. 27 розділу Перехідні положення ЗК України до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Суд зважає, що у цій справі спірні правовідносини виникли ще до внесення відповідних змін в частині установлення тимчасової заборони, зокрема, безоплатної передачі у приватну власність земель державної та комунальної власності, проте обставини дії в Україні воєнного стану унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду щодо зобов`язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Натомість, в силу положень частини третьої статті 378 КАС України наявні підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині на період дії в Україні воєнного стану або ж скасування законодавчої заборони на розгляд питання про безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності під час дії воєнного стану.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню Магдалинівської селищної ради за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 77, 78, 139, 205, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Магдалинівської селищної ради (вул.Центральна, 46, смт.Магдалинівка, Дніпропетровська область, 51100, код ЄДРПОУ 04338405), треті особи: Селянське (фермерське) господарство «Гавриленко» (вул.Миру, буд.5, смт. Магдалинівка, Дніпропетровська область, 51100, код ЄДРПОУ 20240982), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та скасування рішення - задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати рішення Магдалинівської селищної ради від 03 квітня 2024 року №3821-37/VIII, яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, площею 8,6000 га., кадастровий номер 1222386100:05:001:0305 розташованої за межами с. Січкарівка Новомосковського району Дніпропетровської області, за рахунок земель (кадастровий номер 1222386100:05:001:0223) селянського (фермерського) господарства «Гавриленко»;

Зобов`язати Магдалинівську селищну раду затвердити проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 та передати у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 8,6000 га., кадастровий номер 1222386100:05:001:0305 розташовану на території Магдалинівської селищної ради.

Відстрочити виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 року у справі №160/11156/24, в частині зобов`язання Магдалинівської селищної ради передати у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 8,6000 га., кадастровий номер 1222386100:05:001:0305 розташовану на території Магдалинівської селищної ради, на період дії військового стану.

Стягнути з Магдалинівської селищної ради (51100, Дніпропетровська область, смт. Магдалинівка, вул. Центральна, 46, код ЄДРПОУ 04338405) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) мсудові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Савченко