Рішення

від 28.11.2024 по справі 260/5927/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 листопада 2024 року м. Ужгород№ 260/5927/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України , яким просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 , як військовослужбовцю Збройних Сил України, військової частини НОМЕР_1 , додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу МВС, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

3. Зобов`язати командування військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як військовослужбовцю Збройних Сил України, військової частини НОМЕР_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу МВС, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану під час дії воєнного стану» з вересня 2023 року по вересень 2024 року включно в сумі 228544,02 грн.

Позиції сторін

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (далі - Позивач), починаючи з червня 2023 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (далі - Відповідач).

За місцем проходженням служби позивачу відразу почали нараховувати додаткову грошову винагороду у розмірі 30000,00 тис. грн., що є місячним додатковим видом грошового забезпечення у вигляді винагороди, а тому входять до складу грошового забезпечення військовослужбовців, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168. Проте, починаючи з вересня 2023 року відповідач перестав нараховувати позивачу дану винагороду, не пояснивши причини та підстави.

На підставі вищевикладеного, Позивач вважає що відповідач безпідставно та протиправно не нараховує та не виплачує позивачу додаткову винагороду під час дії воєнного стану у розмірі 30000,00 грн., за кожний місяць і з вересня 2023 року по вересень 2024 року включно зобов`язані виплатити 390000,00 грн., а фактично виплатили 161 455,98 грн., тому заборгованість складає 228544,02 грн.

12 вересня 2024 року ухвалою ЗОАС було відкрито спрощене позовне провадження в даній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

Даною ухвалою від відповідача, також було витребувано:

- інформацію про період перебування позивача на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 ;

- узагальнюючу довідку про нараховане і виплачене грошове забезпечення позивача із зазначенням всіх його складових з повним найменуванням і сумою за весь період служби у відповідача.

09 жовтня 2024 року від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позов, відповідно до якого зазначено, що з аналізу положень нормативно-правових актів виходить, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану з розрахунку 30000 гривень на місяць не є безумовною, а умовою для її виплати є безпосередня участь кожного конкретного військовослужбовця у виконанні бойових (спеціальних) завдань, підтверджена документально.

Позивач у своїй позовній заяві заявляє, що додаткову винагороду не отримав за жовтень-листопад 2023 року, що не відповідає дійсності, оскільки додаткову винагороду за зазначений період він отримав за час залучення його до виконання спеціальних завдань, за винятком:

- з 19.10.2023 по 20.10.2023 перебування у відпустці, під час якої позивач не залучався до виконання спеціальних завдань;

- з 27.11.2023 по 29.11.2023 перебування у відрядженні, під час якого позивач не залучався до виконання спеціальних завдань;

- з 30.11.2023 по 14.12.2023 перебування у відпустці.

- З 29.01.2024 по 13.04.2024 позивач перебував у відрядженні, під час якого виконував спеціальні завдання, додаткову винагороду позивачу було виплачено у повному об`ємі за весь час виконання спеціальних завдань.

У період з 15.04.2024 по 16.06.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, спеціальних чи бойових завдань за цей час не виконував.

З 17.06.2024 по 16.07.2024 позивач був звільнений від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою, спеціальних чи бойових завдань за цей час не виконував.

З 16.07.2024 по 30.08.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, спеціальних чи бойових завдань за цей час не виконував.

31.08.2024 та 01.09.2024 (субота та неділя) на службу до військової частини НОМЕР_1 не прибував, спеціальних чи бойових завдань за цей час не виконував.

З 02.09.2024 по 16.09.2024 та з 17.09.2024 по 01.10.2024 позивач перебував у відпустках, спеціальних чи бойових завдань за цей час не виконував.

02.10.2024 капітана медичної служби ОСОБА_2 було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином, у періоди з 19.10.2023 по 20.10.2023, з 27.11.2023 по 29.11.2023, з 30.11.2023 по 14.12.2023, з 15.04.2024 по 01.10.2024 позивач не виконував бойових (спеціальних) завдань, визначених Переліком, що затверджений Міністром оборони України, тобто за ці періоди позивачу додаткова винагорода, передбачена Постановою №168 не повинна була виплачуватись.

15 жовтня 2024 року від відповідача на адресу суду надійшли витребовувані документи.

Ухвалою ЗОАС від 14 листопада 2024 року від відповідача було витребувано докази виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення ОСОБА_1 за спірний період.

22 листопада 2024 року на виконання вимог ухвали суду від 14 листопада 2024 року, відповідачем було надано довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення капітану медичної служби ОСОБА_1 за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 02 червня 2023 року по 02 жовтня 2024 року.

Обставини встановлені судом.

ОСОБА_1 (далі - Позивач), починаючи з червня 2023 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (далі - Відповідач).

02.07.2024 року представником позивача ОСОБА_3 було скеровано запит за №71, на адресу командира військової частини НОМЕР_1 , в якому представник просив надати завірену копію витягу з грошового атестату про грошове забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 з вересня 2023 року по час складання даного адвокатського запиту (02.07.2024 року).

Відповідачем була надана відповідь від 08.07.2024 року за №1693 на адвокатський запит від 02.07.2024 року за №71, у якій було надано Довідку про розмір грошового забезпечення ординатора відділення АРІТ військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_1 за період з вересня 2023 року по травень 2024 року, включно., згідно якої у вересні 2023 року позивачу була нарахована та виплачена додаткова винагорода на період дії воєнного стану у сумі 30000,00 грн.

За жовтень 2023 року позивачу була нарахована та виплачена додаткова винагорода на період дії воєнного стану у сумі 24193, 50 грн. Додаткова грошова винагорода виплачена не в повному обсязі, оскільки згідно витягу із наказу Командира військової частини НОМЕР_1 №210 від 19.10.2023 року, старший лейтенант ОСОБА_4 перебував у щорічній основній відпустці тривалістю 2 календарні дні, а саме з 19 жовтня по 20 жовтня 2023 року. Як вбачається з витягу із наказу Командира військової частини НОМЕР_1 №212 від 23.10.2023 року, до виконання службових обов`язків, старший лейтенант ОСОБА_4 приступив 23 жовтня 2023 року.

За листопад 2023 року позивачу була нарахована та виплачена додаткова винагорода на період дії воєнного стану у сумі 24000, 00 грн. Додаткова грошова винагорода виплачена не в повному обсязі, оскільки згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №235 від 23.11.2023 року, старший лейтенант ОСОБА_4 вибув у відрядження у терміном з 27.11. 2023 року по 29.11.2023 року. Як вбачається з витягу із наказу Командира військової частини НОМЕР_1 №240 від 30.11.2023 року, до виконання службових обов`язків, старший лейтенант ОСОБА_4 приступив 30 листопада 2023 року.

За грудень 2023 року позивачу була нарахована та виплачена додаткова винагорода на період дії воєнного стану у сумі 10645, 16 грн. Додаткова грошова винагорода виплачена не в повному обсязі, оскільки згідно витягу із наказу Командира військової частини НОМЕР_1 №232 від 20.11.2023 року, старший лейтенант ОСОБА_4 перебував у щорічній основній відпустці тривалістю15 календарних днів, а саме з 30 листопада по 14 грудня. Як вбачається з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №251 від 15.12.2023 року, до виконання службових обов`язків, старший лейтенант ОСОБА_4 приступив 15 грудня 2023 року.

За січень 2024 року позивачу була нарахована та виплачена додаткова винагорода на період дії воєнного стану у сумі 21290, 32грн.

За лютий 2024 року позивачу була нарахована та виплачена додаткова винагорода на період дії воєнного стану у сумі 61379, 00 грн.

За березень 2024 року позивачу була нарахована та виплачена додаткова винагорода на період дії воєнного стану у сумі 30000, 00 грн.

За квітень 2024 року позивачу додаткова винагорода на період дії воєнного стану не виплачувалася.

Суд констатує, що у період з 29.01.2024 року по 13.04.2024 року згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №20 від 26.01.2024 року капітан ОСОБА_4 перебував у службовому відрядженні під час якого виконував спеціальні завдання, додаткову винагороду позивачу було виплачено у повному об`ємі за весь час виконання спеціальних завдань.

Як вбачається з витягу із наказу Командира військової частини НОМЕР_1 №76 від 15.04.2024 року, до виконання службових обов`язків, капітан ОСОБА_4 13 квітня 2023 року.

За травень 2024 року позивачу додаткова винагорода на період дії воєнного стану не виплачувалася.

За червень 2024 року позивачу додаткова винагорода на період дії воєнного стану не виплачувалася.

За липень 2024 року позивачу додаткова винагорода на період дії воєнного стану не виплачувалася.

За серпень 2024 року позивачу додаткова винагорода на період дії воєнного стану не виплачувалася.

За вересень 2024 року позивачу додаткова винагорода на період дії воєнного стану не виплачувалася.

Як вбачається з витягу із наказу Командира військової частини НОМЕР_1 №76 від 15.04.2024 року, до виконання службових обов`язків, капітан ОСОБА_4 13 квітня 2023 року.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №76 від 15.04.2024 року, старший лейтенант ОСОБА_4 був звільнений від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №139 від 17.06.2024 року, капітан ОСОБА_4 був звільнений від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №168 від 16.07.2024 року, капітан ОСОБА_4 вибув на стаціонарне лікування у КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова.

Як вбачається з витягу із наказу Командира військової частини НОМЕР_1 №214 від 31.08.2024 року, до виконання службових обов`язків, капітан ОСОБА_4 приступив 31 серпня 2023 року.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №216 від 02.09.2024 року, капітан ОСОБА_4 перебував у щорічній основній відпустці тривалісю 15 календарних днів, а саме з 02 вересня по 16 вересня 2024 року.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №230 від 16.09.2024 року, капітан ОСОБА_4 перебував у щорічній основній відпустці тривалістю 15 календарних днів, а саме з 17 вересня по 01 жовтня 2024 року.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №246 від 02.10.2024 року, капітана ОСОБА_4 було виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезепечення і напрвлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотиви та норми права застосовані судом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Положеннями статті 3 Закону №2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168 (в редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Пункт 2-1 зазначеної вище Постанови №168 визначає, що Міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:

- порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;

- особливості виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пунктах 1-1 і 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;

- порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:

посадовий оклад;

оклад за військовим званням;

надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:

- підвищення посадового окладу;

- надбавки;

- доплати;

- винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:

- винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту);

- допомоги.

Згідно з положеннями пункту 2 Розділу ХХХІV вказаного Порядку, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою 168 в розмірі 30000 гривень виплачується, зокрема, військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України.

Перелік бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 гривень на місяць, затверджений Міністром оборони України, визначає вичерпний перелік таких завдань, який для Угруповання Медичних сил Збройних Сил України, до якого входить військова частина НОМЕР_1 , передбачає 5 (п`ять) видів бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких передбачена зазначена вище виплата додаткової винагороди.

Пунктами 4, 5 Розділу ХХХІV Порядку №260 визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у виконанні бойового (спеціального) завдання здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Таким чином, днем участі у бойових діях, або заходах вважається період (з 00 годин до 24 години календарної доби), протягом якого військовослужбовець залучався до участі в бойових діях, або заходах, незалежно від кількості та тривалості таких залучень за добу.

Відповідно до Довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення капітану медичної служби ОСОБА_1 за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 з 02 червня 2023 року по 02 жовтня 2024 року, яка була надана відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 14 листопада 2024 року встановлено, що відповідачем доведено нарахування та виплати позивачу у спірному періоді додаткової винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року.

Таким чином, враховуючи недоведеність позивачем невідповідності дій військової частини під час нарахування і виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, у періоди з 19.10.2023 по 20.10.2023, з 27.11.2023 по 29.11.2023, з 30.11.2023 по 14.12.2023, з 15.04.2024 по 01.10.2024 позивач не виконував бойових (спеціальних) завдань, визначених Переліком, що затверджений Міністром оборони України, тобто за ці періоди позивачу додаткова винагорода, передбачена Постановою №168 не повинна була виплачуватись. Враховуючи, що позивача за ці місяці не було включено до бойових розпоряджень, та відповідно не було залучено до виконання бойових (спеціальних) завдань, тому жодних правових підстав для виплати йому додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень не було.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Позивачем не надано суду достатніх та належних доказів щодо обґрунтованості своїх позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЗ.Б.Плеханова