Рішення

від 19.11.2024 по справі 300/2196/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2024 р. справа № 300/2196/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.,

за участі:

секретаря судового засідання Микитчук Р.Р.,

представника позивача Левицького А.О.,

представника відповідача Гавадзина М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Осмолодське лісове господарство" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.01.2022,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Солотвинське лісове господарство" звернулося в суд із позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№000156/0701, 000157/0701, 000158/0701, 000160/0701, 000162/0701, 000163/0701, 000164/0701 від 12.01.2022.

Обґрунтовуючи доводи про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачапозивач вказав, що за результатами перевірки Підприємства контролюючий орган дійшов висновку про порушення податкового законодавства. Підставою стали висновки викладені в акті перевірки, зокрема щодо нереальності господарських операцій з окремими контрагентами. Позивач не погоджується з такими висновками, вважає їх необґрунтованими, суб`єктивними та протиправними. Стосовно реальності господарських операцій, зокрема руху активів, реального настання правових та економічних наслідків, то такі підтверджуються всіма необхідними первинними документами, які надавалися інспекторам контролюючого органу при проведенні перевірки, в тому числі щодо факту придбання у контрагентів товарів, робіт (послуг) та реальне вчинення господарських операцій, а також їх подальше використання у господарській діяльності з метою отримання доходу. Крім того, вважає, що при проведенні перевірки порушено принцип індивідуальної відповідальності платника. З урахуванням викладеного, вважає податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву. Свою позицію обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки позивача за період з 01.01.2017 по 30.06.2021 встановлено порушення податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Технооптторг-трейд", ТОВ "Сільторг", ТОВ "Промислово-торгівельна компанія "Оланво", ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , зокрема неможливість ДП "Солотвинське лісове господарство" реального здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами. Позивачем відображено в податковому обліку видаткові накладні, податкові накладні за операціями, які фактично не відбулися, а лише відображені в первинних документах. Також проведеною перевіркою встановлено заниження зобов`язань з податку на додану вартість, внаслідок реалізації продукції (лісоматеріалів) за ціною нижче звичайних цін, тобто виробнича собівартість готової продукції перевищувала вартість реалізації готової продукції. Просив в задоволенні позову відмовити (т.8, а.с.1-25).

Ухвалою суду від 09.08.2022 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Згідно з ухвалами суду від 22.09.2022 замінено позивача Державне підприємство "Солотвинське лісове господарство" його правонаступником Державним підприємством "Осмолодське лісове господарство" та закрито підготовче провадження в адміністративній справі.Розгляд справи розпочато по суті.

Ухвалою суду від 28.09.2022 надано представнику позивача можливість брати участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 08.11.2022зупинено провадження у справі до встановлення правонаступника Державного підприємства "Осмолодське лісове господарство".

Згідно з ухвалою суду від 27.08.2024 поновлено провадження в цій справі. Допущено процесуальне правонаступництво, а саме замінено позивача Державне підприємство "Осмолодське лісове господарство" його правонаступником - Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" в особі філії "Осмолодське лісове господарство".

Ухвалою суду від 03.09.2024 надано представнику позивача можливість брати участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

У відповіді на відзив позивач вказав, що надані позивачем первинні документи підтверджують, що господарські операції між позивачем та контрагентами фактично відбулися, мали наслідком зміни в майновому стані сторін правочину, спричинили підстави для відображення таких операцій у бухгалтерському та податковому обліку. Щодо посилання відповідача на факт реалізації товарів позивачем за цінами нижчими ринкових вказав, що відповідачем не підтверджено належними доказами наведені твердження, спростовується фактичними обставинами справи і сформованою судовою практикою. Зокрема у податковому законодавстві сформовано так звану «презумпцію ринкової ціни угоди» відповідно до якої сформована договірними сторонами ціна буде вважатися ринковою, допоки її невідповідність не буде доведено у встановленому порядку (т.8, а.с.236-239).

У запереченні відповідач зазначив, що позивачем не було надано обґрунтувань та доказів реального отримання товарів (послуг) від контрагентів, не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договорів зі спірними контрагентами. Вказав на відсутність фактичного характеру господарських операцій з контрагентами, з огляду на неможливість здійснення зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу ресурсів, а також відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу. Окрім цього, встановлено, що у позивача відсутні економічні причини реалізації готової продукції за ціною нижчою за звичайну ринкову, так як державне підприємство має збитковий характер (т.9, а.с.1-13).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченні. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України" утворено відокремлені підрозділи юридичної особи, зокрема філію "Осмолодське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (код ЄДРПОУ 45123920). Відповідач перебуває на обліку в органі податкової служби, зареєстрований платником ПДВ (т.1, а.с.37, т.8, а.с.122, 189-208).

Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 26.12.2022 №117 визначено наступні види економічної діяльності філій:

02.10 лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві;

02.20 лісозаготівлі;

02.40 надання допоміжних послуг у лісовому господарстві;

01.70 мисливство, відловлювання тварин і надання пов`язаних з ними послуг (т.8, а.с.205).

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ДП "Солотвинське лісове господарство" з питань податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акту від 01.12.2021 №6761/09-19-07-01/22184176 (т.1, а.с.38-137).

В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення:

-п.44.1, п.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 1074485 грн., в тому числі по періодах: за 2017 рік в сумі 336806 грн., за 2018 рік в сумі 289946 грн., за 2019 рік в сумі 447733 грн. та завищено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (звітний період 2020 рік) в сумі 1339026 грн.;

- п.44.1, п.44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України в результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходу), що відраховується додержавного бюджету на загальну суму 3977107 грн., в тому числі: за 2017 рік 1150754 грн., 2018 рік -990649 грн., 2019 рік 1835704 грн.;

-п.201.1, п.201.10, п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України не зареєстровано податкові накладні в єдиному реєстрі податкових накладних загальною сумою податку на додану вартість 501800 грн., в тому числі по періодах: за грудень 2020 року в сумі 214235 грн., за червень 2021 року в сумі 287565 грн.;

-п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України - подання з недостовірними даними податкової звітності про суми доходу нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого (перерахованого) з них податку на доходи фізичних осіб (форма №1ДФ/№4ДФ) за період з І кварталу 2017 по ІІ квартал 2021 року;

-п.168.1, ст.168, п.171.1, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України - несвоєчасне перерахування в бюджет податку на доходи фізичних осіб із сум заробітної плати працівникам в сумі 2318242 грн. та встановлено протерміновану заборгованість по сплаті даного платежу в бюджет станом на 30.06.2021 в сумі 1901624,45 грн.;

-п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України - несвоєчасне перерахування в бюджет військового збору зі сум заробітної плати працівників в сумі 172754,08 грн., встановлено заборгованість по сплаті даного платежу в бюджет станом на 30.06.2021 в сумі 118254,01 грн.;

-п.168.1, ст.168, п.171.1, п.171.2 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України - несвоєчасне перерахування в бюджет податку на доходи фізичних осіб із сум заробітної плати працівникам в сумі 2318242 грн. за що буде нарахована пеня;

- п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України - несвоєчасне перерахування в бюджет військового збору зі сум заробітної плати працівників в сумі 172754,08 грн., за що буде нарахована пеня (т.1, а.с.110-111).

В результаті, 12.01.2022 контролюючим органом винесено ряд податкових повідомлень-рішень, зокрема:

-№000156/0701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1700695 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 1360556 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 340139 грн.;

-№000157/0701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на суму 1343106 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 1074485 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 268621 грн.,

-№000158/0701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських операцій на 4971384 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 3977107 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 997277 грн.;

- №000160/0701, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 1339026 грн.;

- №000162/0701, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020 грн.;

- №000163/0701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) на 271771,47 грн., в тому числі за податковим зобов`язання 118254,01 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 152342,41 грн, пені 1175,05 грн.;

-№000164/0701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) на 4117430,35 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 1901624,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями1878373,36 грн., пені 337432,54 грн. (т.1, а.с.139-158).

Вважаючи податкові повідомлення-рішення такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, позивач звернувся із даним позов до суду.

Суд зазначає, що підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно із частинами першою та другоюстатті 9 Закону № 996-XIVпідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.

Що стосується податкових повідомлень-рішень №000156/0701, 000158/0701 та №000162/0701 від 12.01.2022.

Фактичною підставою для їх прийняття слугували висновки контролюючого органу про відображення позивачем в податковому обліку видаткових накладних за операціями з ТОВ "Технооптторг-трейд", ТОВ "Сільторг", ТОВ "Промислово-торгівельна компанія "Оланво", ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , які на думку контролюючого органу не відбулися з підстав відсутності реального характеру господарських операцій. До таких висновків відповідач дійшов на підставі наявності негативної інформації відносно контрагентів, наявності недоліків у первинних документах, відсутності деяких первинних документів в підтвердження зазначених господарських операцій, відсутності у контрагентів позивача необхідних для здійснення господарської діяльності основних фондів, виробничих та трудових ресурсів, тощо.

У справі, яка розглядається, в підтвердження доводів про реальність господарських операцій з контрагентами, позивачем подано до суду первинні документи, в тому числі банківські виписки та інші документи, які досліджені під час судового розгляду.

Суд зазначає, що нормамиПодаткового кодексу Українипрезюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

Згідно з доктриною реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Відповідно до підпункту14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Україниподатковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом V цього Кодексу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом201.11 статті 201цьогоКодексу(пункт198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Водночас cам факт наявності у позивача податкової накладної та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Для податкового обліку значення має саме факт поставки (надання послуг) тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений встатті 4 Закону № 996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватися первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов`язкових реквізитів).

Надаючи правову оцінку фінансово-господарським операціям між позивачем та контрагентом ТОВ "Техноопторг-трейд", судом встановлено, що ДП "Солотвинське лісове господарство" на підставі видаткових накладних у 2017-2019 роках придбало у ТОВ "Техноопторг-трейд" товар (шини, обідна стрічка).

З позиції контролюючого органу господарські операції з цим контрагентом фактично не відбулися, оскільки відсутнє документальне підтвердження щодо транспортування ТМЦ, договорів (контрактів, угод) на підставі яких проводилися взаєморозрахунки з ТОВ "Техноопторг-трейд", мали місце розбіжності щодо взаємовідносин з ТОВ "Техноопторг-трейд" між обсягом поставки товарів, який відображено в бухгалтерському обліку ДП "Солотвинське лісове господарство" та податкових накладних ТОВ "Техноопторг-трейд" виписаних та зареєстрованих в єдиному реєстрі податкових накладних на позивача, відсутність документального підтвердження щодо використання «шина, інше» в діяльності ДП "Солотвинське лісове господарство", відсутність сертифікатів відповідності щодо ТМЦ «шина, інше», відсутність документального підтвердження дотримання законодавства щодо державних закупівель з цим контрагентом. Окрім цього, контролюючий орган посилається на наявність кримінальних проваджень - віднесення ТОВ "Техноопторг-трейд" до «вигодоформуючих суб`єктів підприємницької діяльності», а також щодо задіяння цього суб`єкта до проведення безтоварних операцій задля формування від`ємного значення ПДВ.

В підтвердження доводів про реальність господарських операцій з контрагентом ТОВ "Техноопторг-трейд", позивачем подано суду первинні документи, які досліджені під час судового розгляду.

Зокрема судом встановлено, що ДП "Солотвинське лісове господарство" на підставі видаткових накладних №3347 від 03.02.2017, №4450 від 14.02.2017, №6393 від 01.03.2017, №8113 від 10.03.2017, №37509 від 27.07.2017, №45119 від 05.09.2017, №51783 від 20.09.2018, №54023 від 01.10.2018, №54024 від 01.10.2018, №62143 від 29.10.2018, №69664 від 16.11.2018, №5730 від 21.02.2019, №29183 від 06.06.2019, №57757 від 11.10.2019, №71400 від 18.11.2019 придбало у ТОВ "Техноопторг-трейд" товар (шини, обідна стрічка) (т.1, а.с.166-177, 179-180).

Поставка товару здійснювалася через сервіс транспортної компанії "SAT" (надання транспортних і логістичних послуг бізнесу і населенню), що підтверджується товарно-транспортною накладною №113006751 та квитанцією (т.1, а.с.178, 181).

Ці господарські операції були об`єктом оподаткування податку на додану вартість. Відповідно ТОВ "Техноопторг-трейд" складено податкові накладні №542 від 03.02.2017, №1817 від 14.02.2017, №2270 від 16.02.2017, №4094 від 28.02.2017, №2376 від 10.03.2017, №5613 від 26.07.2017, №531 від 04.09.2017, №3956 від 13.10.2017, №4886 від 20.09.2018, №140 від 01.10.2018, №141 від 01.10.2018, №9087 від 29.10.2018, №7182 від 16.11.2018, №3354 від 21.02.2019, №665 від 05.06.2019, №2645 від 09.10.2019, №3612 від 11.10.2019, №6089 від 18.11.2019 (т.1, а.с.182-199).

ДП "Солотвинське лісове господарство" задокументовано поступлення товару (шини, обідна стрічка) від ТОВ "Техноопторг-трейд" у реєстрі документів за періоди з 03.02.2017-30.11.2019, 10.03.2020-31.12.2020 (т.1, а.с.200-201).

Оплата придбаного товару позивачем здійснена в безготівковій формі, про що свідчать частково надані позивачем банківські виписки за 2017, 2019 роки, зокрема на суму 15113,84 грн. та 17593,08 грн. (т.9, а.с.50, 64).

Що стосується фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ "Сільторг", судом встановлено, що із даним контрагентом ДП "Солотвинське лісове господарство" уклало договір №04-2019 від 15.04.2019 на транспортні послуги по перевезенню деревини (т.1, а.с.250-252).

Підставою для висновків контролюючого органу про те, що господарські операції з цим контрагентом фактично не відбулися слугувало відсутність ТТН із відмітками вантажовідправника, перевізника та одержувача товару, не проведення декларування в податкових деклараціях по ПДВ та реєстрацію податкових накладних в єдиному реєстрі взаємовідносин щодо перерахування та повернення контрагентами 04.02.2020 коштів в сумі 22272,28 грн., не надання підтвердження дотримання законодавства щодо державних закупівель, відповідність ТОВ "Сільторг" критерію ризиковості платника, досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення щодо перерахування ТОВ "Сільторг" безготівкових коштів фізичним особам з метою умисного ухилення від сплати податків, відсутність трудових ресурсів, підтвердження придбання по ланцюгу постачання транспортних послуг тощо.

Водночас, ДП "Солотвинське лісове господарство" на підтвердження цих господарських операцій надало суду ряд актів здачі-приймання робіт, зокрема щодо надання ТОВ "Сільторг" транспортних послуг по перевезенню вантажу №597/04, 600/04 від 19.04.2019, №628/04, 629/04 від 24.04.2019, № 608/04 від 23.04.2019, №572/04 від 17.04.2019, №827/05 від 31.05.2019, №557/04 від 16.04.2019, №556/04 від 15.04.2019, №636/04, №646/04 від 25.04.2019, №795/05 від 27.05.2019, №807/05 від 28.05.2019, №813/05 від 29.05.2019, №753/05, №763/05 від 23.05.2019, №754/05 від 22.05.2019, №769/05, №782/05 від 24.05.2019, №790/05 від 27.05.2019, №1028/07 від 18.07.2019, №1021/07 від 15.07.2019, №1008/07 від 11.07.2019, №1003/07 від 10.07.2019, №1002/07 від 09.07.2019, №1000/07 від 08.07.2019, №999/07 від 04.07.2019, №976/07 від 01.07.2019, №974/06 від 29.06.2019, №973/06 від 27.06.2019, №965/06 від 26.06.2019, №1039/07 від 22.07.2019, №1045/07 від 24.07.2019, №1044/07 від 23.07.2019, №1058/07 від 26.07.2019, №1059/07 від 29.07.2019, №1060/07 від 30.07.2019, №1036/07 від 19.07.2019, №1056/07 від 25.07.2019, №889/06 від 13.06.2019, №923/06 від 19.06.2019, №908/06 від 18.06.2019, №865/06, №867/06 від 10.06.2019, №905/06 від 14.06.2019, №890/06 від 13.06.2019, №847/06 від 04.06.2019 (т.1, а.с.203-249).

Позивачем здійснено оплату за надані ТОВ "Сільторг" транспортні послуги в безготівковій формі, про що свідчать банківські виписки за 2019 рік, зокрема на суму 33070,66 грн. (т.9, а.с.64), на суму 60796,42 грн. (т.9, а.с.65), на суму 33070,66 грн. (т.9, а.с.75).

Що стосується фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ "Промислово-торгівельна компанія "Оланво", то судом встановлено, що мало місце придбання ДП "Солотвинське лісове господарство" у даного контрагента ТМЦ, зокрема каток опорний, зірочка, коронка, палець, фіксатор, фільтр масляний, олива моторна, фільтр паливний, фільтр гідравлічний, ланцюг гусеничний, направляюча гусениця.

Контролюючий орган ставлячи під сумнів ці операції, вказує на відсутність підтвердження щодо транспортування товару, відсутністю контракту на підставі якого проводилися розрахунки, документального підтвердження щодо використання в діяльності позивача придбаного товару, сертифікатів відповідності, документального підтвердження щодо державних закупівель. Окрім цього, посилається на відповідність контрагента критеріям ризиковості платника, відсутність виробничих активів, технічного персоналу тощо.

Водночас, у матеріалах справи наявні інформація з електронної системи публічних закупівель «Прозоро» про оприлюдення укладеного договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Промислово-торгівельна компанія "Оланво", протокол розкриття пропозицій і предмет закупівлі (т.2, а.с.15-18).

На підтвердження придбання ТМЦ позивачем надано видаткові накладні №73 від 10.03.2020, №274 від 18.05.2020, №360 від 11.06.2020, №423 від 01.07.2020, №454 від 08.07.2020, №528 від 31.07.2020, №1001 від 06.11.2020, №1114 від 01.12.2020. Доставка товару здійснювалася поштовим зв`язком, на підтвердження чого надано експрес-накладні (т.2, а.с.1-14).

Позивачем здійснено оплату за придбаний у ТОВ "Промислово-торгівельна компанія "Оланво" в безготівковій формі, про що свідчать банківські виписки за 2019-2020 роки, зокрема на суму 25400 грн. (т.9, а.с.55), на суму 2591,46 грн. (а.с.79 на звороті), на суму 2894,74 грн. (т.9, а.с.80), на суму 113000 грн. (т.9, а.с.80 на звороті).

Що стосується фінансово-господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , то судом встановлено, що ДП "Солотвинське лісове господарство" укладено ряд договорів на заготівлю лісопродукції, виконавцем яких був даний підприємець.

По цих правовідносинах контролюючий орган вказує на відсутність документального підтвердження щодо дотримання законодавства щодо державних закупівель, законодавства з охорони праці, пожежної безпеки, відсутність найманих працівників для робіт підвищеної небезпеки, відсутність договорів на підставі яких проводилися взаєморозрахунки з контрагентом, відсутність необхідної кількості працівників, підтвердження придбання по ланцюгу постачання «заготівля лісу, інше», які в подальшому були використані для надання транспортних послуг для позивача, відсутність податкових розрахунків сум доходу, нарахованого на користь платника податку і сумі утриманого з них податку, тощо.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 28.09.2004 зареєстрований фізичною особою-підприємцем, з 01.05.2013 зареєстрований як платник податку на додану вартість (т.5, а.с.238, 240).

Між ДП "Солотвинське лісове господарство" (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено наступні договори:

-28.12.2016 №№ТБ-1-2017, ТБ-2-2017, ТБ-3-2017, 12.01.2017 №ТБ-4-2017, 17.05.2017 №Б-6-2017, №Б-7-2017, 12.06.2017 №ТБ-8-2017, 19.10.2017 №Б-10-2017, 23.10.2017 №Б-11-2017, 06.11.2017 №Б-15-2017, 29.12.2017 №Б-1-2017, Р-29-2017, 26.12.2017 №Р-1-2017, 28.12.2016 №ТР-1-2017, 12.01.2017 №ТР-3-2017, 08.02.2017 №Р-6-2017, 28.02.2017 №Р-8, 12.06.2017 №ТР-11-2017, 28.08.2017 №Р-16-2017, 11.09.2017 №ТР-18-2017, 11.09.2017 №ТР-20-2017, 24.10.2017 №Р-23-2017, 14.11.2017 №Р-26-2017, 01.12.2017 №Р-27-2017, 15.12.2017 №Р-28-2017, 25.10.2018 №Р-30-2018, 05.10.2018 №Р-26-2018, 26.09.2018 №Р-25-2018, 13.09.2018 №Р-24-2018, 27.08.2018 №Р-23-2018, 10.08.2018 №Р-21-2018, 05.08.2018 №Р-20-2018, 23.07.2018 №Р-19-2018, 20.07.2018 №Р-18-2018, 21.06.2018 №Р-16-2018, 03.05.2018 №Р-11-2018, 20.04.2018 №Р-10-2018, 16.04.2018 №Р-9-2018, 19.02.2018 №Р-6-2018, 29.01.2018 №Р-5-2018, 17.01.2018 №Р-4-2018, 05.01.2018 №Б-2-2018, 02.07.2018 №Б-8-2018, 14.12.2018 №Р-37-2018, 20.11.2018 №Р-35-2018, 16.11.2018 №Р-34-2018, 12.11.2018 №Р-33-2018, 03.11.2018 №Р-32-2018, 02.11.2018 №Р-31-2018, 11.01.2019 №Р-2-2019, 28.01.2019 №Р-4-2019, 07.02.2019 №Р-5-2019, 27.02.2019 №Р-10-2019, 21.03.2019 №Р-12-2019, 16.04.2019 №Р-14-2019, 14.05.2019 №Р-15-2019,16.05.2019 №Р-16-2019, 23.05.2019 №Р-17-2019, 27.06.2019 №Р-19-2019, 23.07.2019 №Р-20-2019, 04.03.2020 №Б-2-2020, 05.03.2020 №Б-3-2020, 19.03.2020 №Б-4-2020, 02.06.2020 №Б-5-2020, 23.06.2020 №Б-6-2020, 04.09.2020 №Б-7-2020, 21.09.2020 №Б-8-2020, 05.12.2020 №Б-9-2020, 28.01.2020 №Р-3-2020, 29.05.2020 №Р-7-2020, 24.06.2020 №Р-08-2020, 17.07.2020 №Р-10-2020, 23.07.2020 №Р-11-2020, 13.08.2020 №Р-12-2020, 23.09.2020 №Р-14-2020 про надання послуг, пов`язаних з лісівництвом, за предметом якого виконавець має право та зобов`язується та власний ризик, власними силами і силами найманих працівників, засобами та матеріалами надати послуги, пов`язані з лісівництвом/лісозаготівельні послуги;

-07.08.2017 №Б-9-2017, за предметом якого виконавець бере на себе зобов`язання провести лісогосподарські роботи в урочищі «Діброва» Богородчанського району;

-06.11.2017 №Б-13-2017, за предметом якого виконавець проводить роботи в Богородчанському лісництві по догляду за лісовими культурами; №Б-14-2017 за предметом якого виконавець проводить роботи в Богородчанському лісництві по заготівлі лісового насіння;

-29.12.2017 №Р-30-2017, 20.12.2018 №Р-37-2018 за предметом якого виконавець проводить роботи в Росільнянському лісництві по заготівлі ялинок;

-30.01.2017 №Р-1, 24.06.2020 №Р-9-2020 надання послуг по перевезенню, навантаженню та розвантаженню лісопродукції, за предметом якого виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи по навантаженню, розвантаженню та перевезенню хвойної та букової продукції;

-11.09.2017 №ТР-19-2017 за предметом якого виконавець проводить роботи в Росільнянському лісництві по догляду за лісовими культурами;

-17.10.2018 №Р-27-2018, за предметом якого виконавець виконує своєю робочою силою роботи по посадці лісових культур в Росільнянському лісництві;

-17.10.2018 №Р-28-2018, за предметом якого виконавець виконує своєю робочою силою роботи по збору насіння в Росільнянському лісництві;

-25.05.2018 №Р-13-2018, 27.08.2018 №Р-24-2018, 11.07.2018 №Б-12-2018, 27.08.2018 №Б-14-2018, 12.09.2018 №Б-15-2018, 27.11.2018 №Б-17-2018, 26.11.2018 №Б-36-2018, 11.09.2019 №Б-5-2019, 04.02.2019 №БР-1-2019, 04.02.2019 №БР-1-2019 за предметом якого виконавець зобов`язується залучити до надання послуг в лісовому господарстві власного коня та бензопилу з паливно-мастильними матеріалами;

-14.06.2018 №Р-15-2018, 23.06.2018 №Б-8-2018 за предметом якого виконавець виконує своєю робочою силою роботи в Росільнянському лісництві по догляду за лісовим розсадником, лісовими культурами, посіву лісового розсадника;

-25.05.2018 №Б-7-2018, за предметом якого виконавець виконує своєю робочою силою роботи в Богородчанському лісництві по доповненню лісових культур;

-02.07.2018 №Б-9-2018, за предметом якого виконавець бере на себе зобов`язання провести будівельно-ремонтні роботи по влаштуванню воріт виїзних в урочище «Діброва» в Богородчанському лісництві;

-02.07.2018 №Б-10-2018, за предметом якого виконавець бере на себе зобов`язання провести будівельно-ремонтні роботи в кабінеті лісничого в Богородчанському лісництві;

-11.07.2018 №Б-11-2018, за предметом якого виконавець виконує своєю робочою силою роботи в Богородчанському лісництві по освітленню;

-17.10.2018 №Б-16-2018, за предметом якого виконавець виконує своєю робочою силою роботи по збору насіння в Богородчанському лісництві;

-10.07.2018 №77-2018, 15.03.2018 №43-2018, 01.03.2019 №Р-11-2019 за предметом якого виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи по перевезенню лісопродукції з верхнього на нижній склад та роботи по навантаженню-розвантаженню лісопродукції;

-22.04.2019 №Б-3-2019, за предметом якого виконавець зобов`язується своєю робочою силою виконати роботи по доповненню лісових культур, сприяння природному поповненню, посіву лісового розсадника, посадці лісових культур ;

-03.01.2020 №Б-1-2020, за предметом якого ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) надає в оренду власне майно: кінь робочий в кількості 2 гол., бензопила Stil-360 в кількості 1 шт. для виконання лісозаготівельних робіт (т.3, а.с.125-210, т.4, а.с.1-72, т.5, а.с.196-234, т.6, а.с.88-135).

На підтвердження господарських операцій щодо виконання ФОП ОСОБА_1 умов укладених договорів, позивачем надано суду акти приймання-передачі виконаних робіт, зокрема:

- щодо лісозаготівлі/трелюванні деревини по Солотвинському, Богородчанському, Росільнянському лісництвах від 31.01.2017, 28.02.2017, 31.03.2017, 30.04.2017, 30.05.2017, 31.05.2017, 30.06.2017, 31.07.2017, 31.08.2017, 30.09.2017, 30.10.2017, 31.10.2017, 30.11.2017, 30.12.2017, 31.12.2017, 30.06.2018, 31.05.2018, 30.04.2018, 31.03.2018, 28.02.2018, 31.01.2018, 31.12.2018, 30.11.2018, 31.10.2018, 29.09.2018, 31.08.2018, 31.07.2018, 28.12.2019, 30.11.2019, 31.10.2019, 30.09.2019, 30.08.2019, 31.07.2019, 30.06.2019, 29.06.2019, 31.05.2019, 30.04.2019, 30.03.2019, 28.02.2019, 31.01.2019, 31.07.2019, 30.06.2019, 29.05.2024, 30.05.2024, 30.04.2024, 31.03.2020, 28.02.2020, 28.02.2021, 31.12.2020, 30.11.2020, 31.10.2020, 30.10.2020, 30.09.2020, 31.08.2020 (т.2, а.с.21-266, т.3, а.с.3-124, т.4, а.с.74-287, т.5, а.с.2-38, т.5, а.с.42,54-97, 100-102, 108-119, 122, 125-133, 137-147, 149, 152-155, 158-162, 166-176, 174-176,178-181, 186-191, 194-195, т.6, а.с.3-39, 41-63, 65-86, 137, 139-172, 175-195, 197-219, 222-245, 248-260, 262-274);

-щодо робіт пов`язаних з послугами в лісовому господарстві власного коня, бензопилу та ПММ та трелювання лісу, позивачем надано акти приймання передач виконаних робіт від 31.10.2018, 30.09.2018, 16.07.2018, 31.12.2019, 11.09.2019, 30.09.2019, 30.06.2019, 31.05.2019, 26.04.2019, 30.04.2019, 30.03.2019, 29.03.2019, 08.02.2019, 28.02.2019, 02.03.2020 (т.5, а.с.39-40, 53,100, 107,120, 123, 134, 151, 157, 164-165, 177,182-183,185, 192, т.6, а.с.64);

-щодо посадки лісових культур від 31.10.2018 (т.5, а.с.41);

-щодо догляду за лісовими розсадниками/лісовими культурами (освітлення) від 30.09.2018 (т.5, а.с.50-52);

-щодо ремонтно-будівельних робіт по влаштуванню воріт виїзних в урочище «Діброва» в Богородчанському лісництві від 16.07.2018 (т.5,а.с.98);

- щодо будівельно-ремонтних робіт в кабінеті лісничого в Богородчанському лісництві від 16.07.2018 (т.5, а.с.99);

-щодо перевезенню лісопродукції з верхнього на нижній складу та робіт по навантаженню-розвантаженню лісопродукції від 31.07.2018 (т.5, а.с.103);

-щодо перевезення деревини від 31.07.2019, 30.06.2020, 31.12.2020, 30.10.2020, 31.08.2020 (т.5, а.с.148, т.6, а.с.40, 173, 220, 247, 261).

Що стосується права та можливості виконувати ФОП ОСОБА_1 наведених вище робіт, то в матеріалах справи наявні два дозволи Територіального управління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області №294.13.26, яким дозволено на період з 25.10.2013-25.10.2018 даному суб`єкту господарювання виконувати роботи підвищеної небезпеки: технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме технологічне устаткування деревообробної промисловості; експлуатація машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме технологічне устаткування деревообробної промисловості; верстат стрічково-пильний ВСГ-100, 2004 р. виготовлення, верстат груглопильний ВК40, 2004 року виготовлення.

Окрім цього, наявний дозвіл №48.13.26, яким надано дозвіл ФОП ОСОБА_1 виконувати лісосічні роботи та трелювання лісу (т.5, а.с.234, 237).

Оплату за надані ФОП ОСОБА_1 послуги з лісозаготівлі, перевезення деревини, посадки деревини, ремонтно-будівельних робіт тощо, позивачем здійснено в безготівковій формі, про що свідчать банківські виписки, зокрема за 2017- 2020 роки на суму 114000 грн. (т.9, а.с.45 на звороті), на суму 41000 грн. та 56000 грн. (т.9, а.с.46, 46 на звороті), на суми 83000 грн.,10000 грн. та 44000 грн.(т.9, а.с.47, 47 на звороті), на суму 143000 грн. та 98000 грн.(т.9, а.с.48, 48 на звороті), на суму 150000 грн. (т.9, а.с.49), на суму 70000 грн. (т.9, а.с.51), на суму 44000 грн. (т.9. а.с.53), на суму 143000 грн. (т.9, а.с.54), на суму 37000 грн. (т.9, а.с.55), три перерахунки на суму 47000 кожна (т.9, а.с.56, 56 на звороті), два перерахунки на суму 50000 грн. кожна(т.9, а.с.57, 57 на звороті), на суму 25000 грн. та 43000 грн. (т.9, а.с.58), на суму 26000 грн. та 10000 грн. (т.9, а.с.63, 63 на звороті), на суму 40000 грн. та 50000 грн. (т.9, а.с.62 на звороті), на суму 50000 грн. (т.9, а.с.69), на суму 195000 грн. та 130000 грн.(т.9, а.с.70, 70 на звороті), два перерахунки на суму 24000 грн. кожна (т.9. а.с.71 на звороті), на суму 5000 грн. (т.9. а.с.72), на суму 65409 грн. (т.9, а.с.73 на звороті), на суму 40000 та 50000 грн.(т.9. а.с.75), на суму 100000 грн. та 70500 грн.(т.9, а.с.76, 76 на звороті), на суму 142000 грн. (т.9, а.с.177), на суму 18500 грн., 6100 грн., 18500 грн. та 6000 грн.(т.9, а.с.81, 81 на звороті), на суму 31741 грн. (т.9, а.с.82), на суму 47000 грн. (т.9, а.с.94).

Що стосується фінансово-господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_2 , то судом встановлено, що ОСОБА_2 25.11.2005 зареєстрований фізичною особою-підприємцем, з 19.02.2010 зареєстрований як платник податку на додану вартість.

На підставі дозволу №47.14.26 даний підприємець мав право виконувати роботи підвищеної небезпеки, а саме лісосічні роботи, трелювання лісу; експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме технологічні транспортні засоби, що підлягають реєстрації в територіальних органах Держгірпромнагляду,, а саме трактор трелювальний ТТ-4, 1987 року випуску (т.5, а.с.241- 244).

ДП "Солотвинське лісове господарство", як замовником, укладено ряд договорів із даним суб`єктом господарювання, зокрема:

-16.09.2019 №59-2019, за предметом якого ФОП ОСОБА_2 (виконавець)зобов`язується за завданням замовника надати послуги, в порядку та на умовах, визначених цим договором. У розділі ІІ договору йдеться про те, що виконавець на території Яблунського лісництва за вимогою ДП "Солотвинське лісове господарство" (замовника) надає послуги власним екскаватором по влаштуванню трельволока та верхнього складу;

-13.09.2019 №60-2019, за предметом якого виконавець зобов`язується на території Яблунського лісництва за вимогою замовника надати послуги власним самоскидом по влаштуванню трельволока та верхнього складу;

-11.09.2017, №ТЯ-15, 18.08.2017 №Я-12 за предметом яких виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи по перевезенню лісопродукції з верхнього на нижній склад та роботи по навантаженню-розвантаженню лісопродукції;

-05.09.2017 №Я-14, за предметом якого виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи по влаштуванню трельовочного волока в Яблунському лісництві;

-24.12.2019 №Я-40-2019, за предметом яких виконавець надає замовнику послуги власною робочою силою та механізмами, зокрема на території Яблунського лісництва власним екскаватором по влаштуванню трельволоків;

-15.11.2019 №Я-33-2019, 30.10.2019 №Я-32-2019, 25.10.2019 №Я-31-2019, 08.10.2019 №Я-29-2019, 04.10.2019 №Я-28-2019, 13.09.2019 №Я-26-2019, 26.07.2019 №Я-23-2019, 15.03.2018 №Я-6-2018, 26.01.2018 №Я-4-2018, за предметом яких виконавець зобов`язуються надати послуги пов`язані з лісівництвом (лісозаготівлею) (т.7, а.с.39-77).

По цих правовідносинах контролюючий орган вказує на відсутність документального підтвердження дотримання законодавства щодо державних закупівель, щодо охорони праці, пожежної безпеки тощо для виконання робіт підвищеної небезпеки, відсутність договорів на підставі яких проводилися розрахунки з ФОП ОСОБА_2 , відсутність необхідної кількості працюючих у цього підприємця, відсутність підтвердження придбання «заготівлі лісодеревини, відсутність податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого із них податку щодо проведених розрахунків із контрагентами, в тому числі щодо залучення інших виконавців цим підприємцем, відсутність підтвердження щодо здійснення транспортних послуг.

На підтвердження господарських операцій щодо виконання ФОП ОСОБА_2 умов укладених договорів, позивачем надано суду акти приймання-передачі виконаних робіт, зокрема:

-щодо лісозаготівлі по Яблунському лісництві, робіт з влаштування трельовочного волоку від 30.04.2018, 30.11.2019, 31.10.2019, 30.09.2019, 31.08.2019, 31.03.2018, 28.02.2018, 31.01.2018 (т.7, а.с.5-28,30,33-39);

-щодо перевезення, навантаження-розвантаження лісопродукції від 31.08.2017, 31.07.2017, 30.07.2017 (т.7, а.с.29,31-32).

Оплата за надані ФОП ОСОБА_2 послуги позивачем здійснена в безготівковій формі, про що свідчать банківські виписки за 2017, 2018, 2020 роки, зокрема на суму 40000 грн. (т.9, а.с.52), двадцять один перерахунок на суму 15000 грн. кожна, на суму 16362 грн., на суму 20000 грн. (т.9, а.с.58 на звороті-63), на суму 70580,69 грн. (т.9, а.с.65 на звороті), на суму 5000 грн. (т.9, а.с.66), на суму 40000 грн. (т.9, а.с.66 на звороті), на суму 54000 грн., на суму 22787 грн., на суму 23000 грн., на суму 40000 грн.,(т.9, а.с.67, 67 на звороті), на суму 6972 грн., на суму 25000 грн. (т.9, а.с.68, 68 на звороті), на суму 50000 грн. (т.9, а.с.69), сім перерахунків на суму 10000 грн. кожна (т.9, а.с.77 на звороті, а.с.78-79,81,99).

Що стосується фінансово-господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_3 , то суд зазначає наступне.

ДП "Солотвинське лісове господарство", як замовник, та ФОП ОСОБА_3 укладено ряд договорів, зокрема:

-26.03.2019 №Р-13-2019, за предметом якого виконавець своєю робочою силою виконує роботи в Росільнянському лісництві по сприянню природному поновленню, доповненню лісових культур;

-03.09.2018 №87, за предметом якого виконавець надає замовнику послуги власною робочою силою та механізмами, а саме на території Росільнянського лісництва послуги власним екскаватором;

-19.10.2018 №Р-29-2018, 28.02.2017 №ТР-7-2017, 21.04.2017 №ТР-10-2017, 12.06.2017 №ТР-13-2017, 20.06.2017 №ТР-14-2017, 06.10.2017 №Р-22-2017, за предметом якого виконавець надає в Росільнянському лісництві послуги, пов`язані з лісівництвом (лісозаготівлею);

-12.06.2017 №ТР-12-2017, за предметом якого виконавець проводить роботи в Росільнянському лісництві по догляду за лісовим розсадником, створенню лісового розсадника;

-06.10.2017 №Р-21, за предметом якого виконавець робить роботи в Росільнянському лісництві по заготівлі лісового насіння;

-13.11.2017 №Р-25-2017, за предметом якого виконавець проводить роботи в Росільнянському лісництві по посадці лісових культур (т.7, а.с.175-199).

Контролюючий орган стверджує про відсутність документального підтвердження дотримання законодавства щодо державних закупівель, дотримання законодавства з охорони праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки, відсутність договорів на підставі яких проводилися взаєморозрахунки, відсутність необхідної кількості працюючих у ФОП ОСОБА_3 , що не дозволяє реально виконувати господарську діяльність, щодо надання «послуги по лісозаготівлі, інше», відсутність податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого із них податку щодо проведених розрахунків із контрагентами, в тому числі щодо залучення інших виконавців цим підприємцем, відсутність підтвердження щодо здійснення транспортних послуг.

На підтвердження господарських операцій щодо виконання ФОП ОСОБА_3 умов укладених договорів, позивачем надано суду акти приймання-передачі виконаних робіт, зокрема:

- щодо доповнення лісових культур від 30.03.2019 (т.7, а.с.81);

-щодо сприяння природного поновлення (ввід) від 03.03.2019 (т.7, а.с.82);

-щодо надання послуг екскаватором по влаштуванні полотна для лісової автомобільної дороги в кв6-7 Росільнянського лісництва від 28.09.2018 (т.7, а.с.83);

-щодо лісозаготівлі від 31.10.2018, 31.01.2018, 30.11.2018, 31.03.2017, 30.04.2017, 28.04.2017, 30.04.2017, 31.05.2017, 30.05.2017, 30.06.2017, 31.07.2017, 31.08.2017, 30.09.2017, 31.10.2017, 30.11.2017, 31.12.2017 (т.7, а.с.85, 87, 90, 92,94-98,100-109, 111-117, 125, 127-132, 135-139, 144-150, 152-154, 157-158, 160, 164-168, 170-174);

-щодо виконання робіт по благоустрою території дендропарку «Діброва» Богородчанського лісництва (т.7., а.с.89);

-щодо проведених робіт влаштування та ремонту трельового волока від 31.03.2017, 31.07.2017, 30.11.2017 (т.7, а.с.93, 133, 163);

-щодо виконання прочищення з розкидуванням хворосту хвойних мягколистих порід від 31.05.2017, 31.08.2017 (т.7, а.с.118, 141);

-щодо виконання робіт з посіву розсадника, будівництву парника, посіву насінні, догляду за розсадником/догляду за лісовими культурами/посадки лісових рослин від 30.06.2017, 31.08.2017, 30.11.2017 (т.7, а.с.120-124, 140, 142, 162);

-щодо виконання робіт по збору заготовлення насіння від 30.11.2017 (т.7, а.с.161).

Оплату за надані ФОП ОСОБА_3 послуги позивачем здійснено в безготівковій формі, про що свідчать банківські виписки за 2017-2018 роки, зокрема на суму 8227,37 грн. (т.9, а.с.45 на звороті), на суму 29000 грн., на суму 64000 грн. (т.9, а.с.46, 46 на звороті), на суму 14000 грн.(т.9, а.с.48), на суму 20000 грн., на суму 27000 грн. (т.9, а.с.51, 51 на звороті), на суму 7100 грн., на суму 10000 грн. (т.9, а.с.52, 52 на звороті), на суму 82000 грн., на суму 24000 грн., на суму 3600 грн.(т.9, а.с.53, 53 на звороті), на суму 14000 грн., на суму 29500 грн. (т.9, а.с.54, 54 на звороті), на суму 8200 грн. (т.9, а.с.74).

Отже, з позиції контролюючого органу господарські операції із вище переліченими контрагентами за період з 01.01.2017 по 31.06.2021 на загальну суму 8771738,01 грн. є фіктивними. Дане, в свою чергу, також спричинило завищення податкового кредиту податку на додану вартість на загальну суму 1726633 грн. (т.1, а.с.84).

Як уже зазначалося судом вище, такі висновки знайшли своє відображення в податкових повідомленнях-рішенням №000156/0701, 000158/0701 та №000162/0701 від 12.01.2022.

Суд зазначає, що будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 Податкового кодексу України та статтею 9 Закону №996-ХІV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, судом досліджено первинні документи, які згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу Україниє підставою для податкового обліку та встановлено реальне придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей, а також отримання від фізичних осіб-підприємців послуг з лісозаготівлі, перевезення лісопродукції тощо, рух активів відповідно.

Відповідно, суд не погоджується з посиланням відповідача на неправомірність формування витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість за наведеними вище господарськими операціями.

Контролюючим органом не надано допустимих та достовірних доказів, а судом під час розгляду справи не було встановлено, що відомості, які містяться в первинних документах є неповними, недостовірними, суперечливими або такими, що ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Судом не приймаються як належні докази посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Суд зазначає, що відповідачем висновок про нереальність господарських операцій здійснено без проведення звірок взаємовідносин з його контрагентами.

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 11.04.2023 по справі 2а-916/12/2670, Податковий кодекс України не ставить у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Тобто, у разі підтвердження факту отримання товарів/послуг, як у даній ситуації, позивач не може відповідати за порушення, допущені контрагентами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, актом перевірки під час здійснення контрольного заходу таких обставин не встановлено.

Верховний Суд у постанові від 06.06.2023 по справі №820/7010/16 вказав, що платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Якщо контрагенти позивача або суб`єкти господарювання, з якими мали відносини контрагенти позивача, в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них.

Посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів позивача основних фондів також не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань за укладеними ним договорами.

Даний висновок викладений у постанові Верховного суду від 13.01.2021 по справі №808/2547/16.

До того ж, невідповідність штату працівників контрагента може свідчити про можливі порушення контрагентом порядку оформлення трудових відносин, але це аж ніяк не свідчить про порушення податкового законодавства.

Окрім цього, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності, як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Посилання відповідача на відсутність сертифікатів відповідності придбаного позивачем товару у ТОВ "Технооптторг-трейд" та ТОВ "Промислово-торгівельна компанія "Оланво", а також відсутності доказів транспортування товару, суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Товарно-транспортна накладна, а також сертифікати відповідності, не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують придбання та/або продаж товарно-матеріальних цінностей (товару).

Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. До того ж поза увагою відповідача, як суб`єкта владних повноважень, було залишено те, що товар позивачу відправлявся через сервіс транспортної компанії "SAT", а також поштовим зв`язком, про що свідчать експрес-накладні та квитанції поштового зв`язку, про котрі судом зазначено вище.

Щодо доводів відповідача про наявність кримінальних проваджень - віднесення ТОВ "Техноопторг-трейд" до «вигодоформуючих суб`єктів підприємницької діяльності», досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення щодо перерахування ТОВ "Сільторг" безготівкових коштів фізичним особам з метою умисного ухилення від сплати податків, суд зазначає наступне.

Матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є доказом, а лише відомостями про джерело тих обставин, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентом, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.

Конец формы

Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагентів позивача, які б набрали законної сили, під час розгляду цієї справи, та які відповідно до приписів частини шостоїстатті 78 Кодексу адміністративного судочинства Українибули б обов`язковими для адміністративного суду, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт досудового розслідування, де в тому числі згадується контрагент позивача, не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10.10.2024 по справі №320/4190/19.

Посилання контролюючого органу на ненадання документального підтвердження дотримання законодавства щодо державних закупівель, суд вважає безпідставним з огляду на таке.

Статтею 2 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено перелік замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону.

Державні підприємства є замовниками електронних закупівель в тому випадку, якщо вони не здійснюють свою діяльність на комерційній чи приватній основі. І як зазначив представник позивача, враховуючи, що позивач - лісогосподарське підприємство є комерційним державним підприємством, він добровільно використовує систему електронних закупівель для пошук найкращих пропозицій та можливої економії коштів. Тому використання чи не використання електронної системи закупівель не може свідчити про фіктивність господарської операціях.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що контролюючим органом не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Більше того, судом встановлено зв`язок між фактом придбання товару/послуг і господарською діяльністю позивача.

Відповідачем не надано жодного рішення суду відносно позивача або його контрагентів, яке б набрало законної сили та яке прийнято в порядку статті55-1Господарського кодексу України, чи рішення суду, ухвалене в порядкустатті 234 Цивільного кодексу Українищодо фіктивності правочину, тобто щодо вчинення правочину без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Відповідачем також не вказано на рішення суду про визнання укладеного з контрагентами правочину недійсними із підстав його суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами частини 3статті 228 Цивільного кодексу України. Не представлено рішення суду, яке б було ухвалено в порядкустатті 207 Господарського кодексу Українищодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №000156/0701 (в частині що стосується заниження ПДВ по вищеописаних операціях), №000158/0701 та №000162/0701 від 12.01.2022 є протиправними та підлягають скасуванню.

З урахуванням висновків контролюючого органу про фіктивність вказаних вище правочинів, котрі не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, контролюючий орган за наслідками перевірки також дійшов висновку про те, що в період з 01.01.2017 по 31.12.2020 мало місце заниження податку на прибуток на загальну суму 1074485 грн. та вказав про завищення позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за звітний 2020 рік в сумі 1339026 грн. Дані висновки знайшли своє відображення в податкових повідомлення-рішення №000157/0701 та №000160/0701 від 12.01.2022.

Отже, в урахуванням того, що дане порушення є похідним, а також спростування судом висновків контролюючого органу щодо фіктивності наведених вище господарських операцій та відповідно завищення податкового кредиту, в свою чергу спростовує обставини щодо встановлення порушення по завищенню об`єкта оподаткування податком на прибуток.

За таких обставин, суд зазначає про невідповідність податкових повідомлень-рішень №000157/0701 та №000160/0701 від 12.01.2022 критеріям, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому такі підлягають скасуванню.

Що стосується висновку контролюючого органу про заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість, внаслідок реалізації лісопопродукції за ціною нижче звичайних цін, суд зазначає таке.

Контролюючим органом зазначено, що застосування договірних цін в якості ринкових/звичайних цін у фінансово-господарських операціях між ДП "Солотвинське лісове господарство" та контрагентами ФОП ОСОБА_4 , ПАП "Еліта", ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , суперечить вимогам ст. 14 Податкового кодексу України. ДП "Солотвинське лісове господарство" протягом періоду з 01.01.2020 по 30.06.2021 реалізовувало лісопродукцію за ціною нижче звичайної на суму без ПДВ 2048035 грн., податок на додану вартість 409607 грн.

З акту перевірки вбачається, що протягом грудня 2020 року ДП "Солотвинське лісове господарство" реалізувало товарно матеріальні цінності, зокрема:

-лісоматеріали круглі бук/FASY B L2 (3-6 м) R3a (30-34) контрагентам ТОВ "Еімо" ціною постачання одиниці товару/звичайна ціна 2714,50 грн./мі та ПАТ "Еліта" ціною постачання одиниці товару/нижче звичайної ціни 1454,81 грн./мі;

-лісоматеріали круглі Дуб/QROB B L2 (3-6м) R2b (25-29) контрагентам ТОВ "Вествуд лтд" ціною постачання одиниці товару/звичайна ціна 6886,17 грн./мі та ФОП ОСОБА_5 ціною постачання одиниці товару/нижче звичайної ціни 5796,60 грн./мі;

-лісоматеріали круглі ялиця/ABIA C L2 (3-6м) D4 (40-49) контрагентам ТОВ "Цунамі" ціною постачання одиниці товару/звичайна ціна 1320,83 грн./мі та ФОП ОСОБА_4 ціною постачання одиниці товару/нижче звичайної ціни 1097,46 грн./мі;

-лісоматеріали круглі ялина/PICA C L2 (3-6м) D2a (20-24) контрагентам ТОВ "Цунамі" ціно постачання одиниці товар/звичайна ціна 1524 грн./мі та ФОП ОСОБА_4 ціною постачання одиниці товару/нижче звичайної ціни 1010,93 грн./мі;

Протягом червня 2021 року ДП "Солотвинське лісове господарство" реалізувало товарно матеріальні цінності, зокрема:

-лісоматеріали круглі Ялиця/ABIA C L2 (3-6 м) D2b (25-29) контрагентам ТОВ "Збора-інтернаціонал" ціною постачання одиниці товару/звичайна ціна 3440,40/мі та ФОП ОСОБА_4 ціною постачання одиниці товару/нижче звичайної ціни 1454,81грн./мі;

-лісометеріали круглі ялиця/ ABIA А L2 (3-6 м) D2b (20-24) контрагентам ТОВ ''Авіта сервіс ІФ" ціною постачання одиниці товару/звичайна ціна-1843,74 грн./мі та ФОП ОСОБА_6 ціною постачання одиниці товару/нижче звичайної ціни 1112,80 грн./мі;

-лісоматеріали круглі Ялиця/ABIA A L2 (3-6 м) R3a (30-34) контрагентам ТОВ "Солід-Україна" ціною постачання одиниці товару/звичайна ціна 2025,81 грн./мі; та ФОП ОСОБА_6 ціною постачання одиниці товару/нижче звичайної ціни 1175,20 грн./мі.

Це знайшло своє відображення у прийнятому податковому повідомленні-рішенні від 12.01.2022 №000156/0701 (в частині).

Термін «звичайна ціна» визначено у підпункті14.1.71пункту 14.1статті14 Податкового кодексу України, відповідно до якого, під звичайною ціною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно достатті 39 Податкового кодексу України.

За визначенням підпункту 14.1.219 цього ж пункту, під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

А ринок товарів (робіт, послуг)це сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території (підпункт 14.1.218 цього ж пункту).

Статтею 10 Закону України "Про ціни і ціноутворення"визначено, що суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, встановлюються виключно у валюті України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами, ратифікованими Україною, та постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 11 вказаного Закону вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суб`єкти господарювання реалізують продукцію за цінами, самостійно визначеними сторонами договору. Така ціна, якщо не доведено зворотне, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін.

Суд звертає увагу податкового органу на те, що обов`язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін у цьому випадку покладається на контролюючий орган.

Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеного аукціону із продажу необробленої деревини заготівлі другого квартал 2020 року, який відбувся 20.03.2020, між учасником аукціону ДП "Солотвинське лісове господарство" (продавець) та ФОП ОСОБА_5 (покупець) 23.03.2020 укладено договір купівлі продажу необробленої деревини №А-26-2020, за предметом якого продавець зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити товар (дуб звичайний), загальною вартістю 31144 грн. (т.9, а.с.82 на звороті-86, 132-133).

За результатами проведення аукціону із продажу необробленої деревини заготівлі другого кварталу, між учасником аукціону ДП "Солотвинське лісове господарство" (продавець) та ФОП ОСОБА_6 (покупець) 07.05.2020 укладено договір купівлі продажу необробленої деревини №А-31-2020, за предметом якого покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (ялиця європейська), загальною вартістю 125980 грн. (т.9, а.с.87-89).

За результатами проведення аукціону із продажу необробленої деревини заготівлі другого кварталу, між ДП "Солотвинське лісове господарство" (продавець) та ФОП ОСОБА_4 (покупець) 07.05.2020 укладено договір купівлі продажу необробленої деревини №А-33-2020, за предметом якого покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (ялиця європейська), загальною вартістю 125980 грн. (т.9, а.с.90-93).

Окрім цього, ДП "Солотвинське лісове господарство" реалізовано, як переможцю торгів ПАП "Еліта" деревину (ялиця європейська), про що свідчить наявне в матеріалах справи аукціонне свідоцтво №11/2/1/128 від 20.03.2020 року про купівлю деревини (т.9, а.с.101 на звороті-102).

На підтвердження оплати ПАП "Еліта" на користь ДП "Солотвинське ЛГ" за придбану лісопродукцію, у матеріалах справи наявна банківська виписка, зокрема на суму 50000 грн., на суму 35000 грн. (т.9, а.с.93 на звороті,а.с.94).

Згідно з банківськими виписками вбачається надходження оплати від ФОП ОСОБА_4 на користь ДП "Солотвинське ЛГ" за придбану лісопродукції на суму 42000 грн. (т.9, а.с.94, 95 на звороті,а.с.98).

До матеріалів справи також долучено ряд ТТН-ліс про відпуск деревини на користь ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_6 та ПАП "Еліта" (т.9, .а.с.106-131), із зазначенням її характеристик, кількості та ціни.

В судовому засіданні представник позивача вказав, що продаж основного обсягу деревини Підприємством здійснюється через аукціони, тобто Підприємство виставляє на біржову організацію початковий сформований лот із початковою ціною. Кінцева ціна формується з урахуванням остаточної ставки суб`єкта господарювання, який перемагає в тому чи іншому лоті. Інколи відбувалося так, що лот декілька разів виставлявся на аукціон, але жоден із учасників не вніс заявку чи не дав згоду на купівлю. В такому випадку Підприємство може реалізовувати деревину по прямих договорах, користуючись при цьому протоколом вільних цін (т.1, а.с.159-165).

Судом досліджено протоколи вільних цін на лісопродукцію по ДП "Солотвинське ЛГ", котрі вводилися в дію з 01.01.2020 та 20.07.2020, де в розрізі сортів, порід та діаметрів деревини визначені ціни, по яких може відпускатися деревина.

При цьому суд вважає слушним посилання представника позивача на те, що деревина може відпускатися із «верхнього складу», тобто з лісової ділянки і має місце різна відстань до тої чи іншої ділянки, що також впливає на вартість деревини.

Представник позивача також звернув увагу на наявність системи електронного обліку деревини, де фіксуються дані з моменту відпуску деревини та відвантаження для переміщення. Після того, коли деревина прибуває в іншу точку, отримувач відображає ці дані в системі і згодом ця інформація синхронізуються в бухгалтерському обліку підприємства, що в свою чергу виключає можливість відвантажити більше аніж заготовили чи навпаки. В кожному випадку має місце оформлення договору, котрий вноситься в електронну систему обліку деревини, на підставі якого майстер лісу здійснює відпуск деревини. Тобто за відсутності договору, сформування товарно-транспортної накладної в системі є неможливим.

Суд зазначає, що основний вид діяльності ДП "Солотвинське ЛГ" відповідає змісту послуг, що ним надавалися; зміст та обсяг наданих послуг підтверджується документально.

Водночас, суд зазначає, що Підприємство здійснює свою діяльність на комерційній основі, діяльність якого спрямована в тому числі на погашення зобов`язань та отримання прибутку з безумовним врахуванням кон`юнктури діючих у відповідному періоді ринкових цін на товари/послуги.

При укладенні договорів на постачання виробленої продукції Підприємство враховує отримані пропозиції покупців з урахуванням тенденцій на ринках. Ціни коливаються в залежності від умов реалізації, об`ємів поставок, способів транспортування, ситуації на ринку гуртових партій продукту тощо.

Норми Податкового кодексу України (не враховуючи норми для окремих (специфічних) видів операцій): визначають, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим; встановлюють низку обов`язкових умов відповідності ціни поставки (договірної ціни) ринковій ціні, однією з яких є володіння сторонами достатньою інформацією про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах; передбачають можливість доведення невідповідності рівню ринкових цін договірної ціни.

Таким чином, при визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг враховується рівень звичайних цін на таку продукцію та не враховується розмір собівартості такої продукції.

При цьому, контролюючий орган повинен співставити не лише вид та якість товару, але і порівняти економічні (комерційні) умови поставки товару, його кількість, строки поставки та оплати товару, можливі знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари.

Суд зазначає, що за загальним правилом суб`єкти господарювання реалізують продукцію за ціною, визначеною в договорі, чого і дотримувався позивач, виконуючи умови договорів, укладених за результатами аукціону.

До факторів ціноутворення, крім рівня витрат, пов`язаних із виробництвом товару, належать: рівень попиту на продукцію, кон`юнктура ринку, платоспроможність покупця, обсяги виробництва та складські запаси продавця та інші умови, які об`єктивно впливають на формування ціни. При цьому, прибутковість кожної окремої операції не є обов`язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об`єктивними причинами, а відтак продаж позивачем продукції за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати операцією поза межами господарської діяльності позивача (зазначені висновки щодо застосування норм права сформовані у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №П/811/1512/14).

З урахуванням того факту, що протягом періоду перевірки зазначені критерії щодо діяльності Підприємства не виконувалися, висновки контролюючого органу про те, що розумні економічні причини (ділова мета) відсутні, є суто фіскальними та не відповідають міжнародним стандартам податкового контролю.

Отже, висновок про заниження позивачем рівня звичайних цін податковим органом зроблено всупереч вимогам п.п.188.1 статті 188 Податкового кодексу України, які діяли станом на час періоду, який перевірявся.

Суд зазначає, що окрім головної ділової мети господарювання - отримання доходу, важливим є також і утримування позицій на ринках збуту.

У постанові від 17.03.2020 у справі №812/9439/13-а Верховний Суд зазначив, що зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. В той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що зазначені документи підтверджують факт формування цін на реалізацію деревини з урахуванням пропозицій, що склалися на аукціонних торгах, а відповідачем під час розгляду справи не надано суду доказів того, що Підприємством здійснювалася реалізація деревини за ціною нижче звичайної, а отже, донарахування контролюючим органом податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із перевищенням звичайної ціни над ціною реалізації, є помилковим. За таких обставин податкове повідомлення-рішення №000156/0701 (в частині) підлягає скасуванню.

В ході судового розгляду представник відповідача вказав, що значна кількість первинних документів котрі надані представником позивача суду, не були представлені контролюючому органу під час контрольного заходу. А докази, котрі не були надані під час підготовчого засідання, приймаються судом у виняткових випадках.

Суд зазначає, що принцип змагальності сторін забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваних обставин з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Верховний Суд розв`язуючи проблему неподання платником податків доказів до податкової перевірки, а подання їх безпосередньо до суду, в постанові від 07.12.2022 у справі №200/615620 -висловив правову позицію про те, що суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Що ж стосується посилання відповідача на невідповідність якості доказів - банківських виписок щодо оплати товару/послуг та відсутність квитанцій та/або платіжних інструкцій, то представник позивача зазначив, та підтвердив належними доказами, що ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 03.05.2023 року по справі №344/7788/23 надано дозвіл на проведення обшуку приміщень ДП "Осмолодське ЛГ" (філії "Осмолодське лісове господарство" ДП "Ліси України"), за адресою: Івано-Франківська область, Калуський район, смт. Перегінське, вул. Сагайдачного, 142, з метою виявлення документів, що стосуються обліку та продажу деревини, зокрема: реєстраційних документів ДП "Солотвинське ЛГ", які діяли в період з 01.01.2020 по 30.06.2021, калькуляцій цін на реалізацію лісопродукції за період із 01.01.2020 по 30.06.2021, відомостей щодо реалізації лісопродукції ДП "Солотвинське ЛГ" за 2020 рік та із 01.01.2021 по 30.06.2021 та первинних фінансово-бухгалтерських документів з даного приводу, документів з приводу реалізації лісопродукції за 2020 рік та із 01.01.2021 по 30.06.2021, в тому числі договорів, контрактів, накладних, специфікацій, товарно-транспортних накладних, квитанцій, платіжних доручень, виписок із банківських рахунків, актів взаємозвірки по взаєморозрахунках із ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 та ПАП "Еліта", документів щодо проведення аукціонів з продажу лісопродукції за 2020 рік та із 01.01.2021 по 30.06.2021 (т.9, а.с.99 на звороті-101).

Старшим слідчим П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківськ) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові проведено обшук в приміщені філії "Осмолодське лісове господарство" ДП "Ліси України" про що складено відповідний протокол від 04 травня 2023 року (т.9, а.с.103-105).

Згідно із протоколом підготовлено для добровільної видачі документи вказані в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, а саме: оригінали договорів купівлі-продажу необробленої деревини, укладені ДП "Солотвинське ЛГ" у 5-ти томах; копія статуту ДП "Солотвинське ЛГ"; USB флеш-носій на якому записана інформація зазначена в протоколі; документи щодо формування цін на лісопродукцію ДП "Солотвинське ЛГ" у 4 томах; виписки із банківських рахунків ДП "Солотвинське ЛГ", зокрема: том 1 із назвою "Банк за 1-ше півріччя 2020 року», том 2 із назвою "Банк за 2-ге півріччя 2020 року", том 3 із назвою "Банківські виписки за 01, 02, 03 2021", том 4 із назвою "Банківські виписки за 04, 05, 06 2021".

Як йдеться в додаткових поясненнях, у зв`язку із вилученням вищенаведених документів та інформації, у позивача доступ до них відсутній(т.9, а.с.42-44).

З урахуванням цього, суд вважає, що надані суду копії банківських виписок за даних обставин є допустимим доказом, у взаємозв`язку із іншими первинними документами свідчать про реальний рух активів по згаданих операціях.

Окрім цього, спірними в цій справі є також податкові повідомлення-рішення №000163/0701 від 12.01.2024 , яким збільшено суму податкового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) за несплату військового збору за період з 01.01.2017 по 30.06.2021 на суму 118254,01 грн. за податковим зобов`язанням та на 152342,41 грн. за штрафними санкціями та нараховано 1175,05 грн. пені та №000164/0701 від 12.01.2024, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) за несплату податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2017 по 30.06.2021 на 1901624,45 грн. за податковим зобов`язанням та на 1878373,36 грн. за штрафними санкціями на нараховано 337432,54 грн. пені.

Порушення щодо несвоєчасної та не в повному обсязі сплати зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору позивач не заперечує, однак вважає, що контролюючим органом штрафні санкції застосовано у подвійному розмірі за одне порушення, що суперечить положенням п.113.8 ст.113 Податкового кодексу України. Вказав, що враховуючи ситуацію, яка на даний момент склалася в країні, подвійний розмір фінансових санкцій у розмірі, що фактично відповідає розміру заборгованості є непомірним тягарем для державного підприємства і матиме катастрофічні наслідки, як то неможливість вчасної виплати заробітної плати та сплати податків.

Отже, спірним питанням у даному випадку є визначення правомірності накладення за оскаржуваними індивідуальними актами штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету на підставі пункту125-1.2статті 125-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.125-1.1 ст. 125-1 Податкового кодексуУкраїни ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленомурозділом III цього Кодексутягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Пунктами125-1.2 статті 125-1 Податкового кодексу Українипередбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 125-1.1, але ті, що вчинені умисно.

Так, згідно з п.125-1.2 ст. 125-1 Податкового кодексуУкраїни ті самі дії, вчинені умисно тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

За визначенням пункту109.1 статті 109 Податкового кодексу Україниподатковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 109.3 ст.109 Кодексу у випадках, визначених пунктом119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті123, пунктами124.2,124.3 статті 124, пунктами125-1.2-125-1.4 статті125-1 цьогоКодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Відповідно до пункту112.2 статті 112 Податкового кодексу Україниособа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Як передбачено у пункті112.7 статті 112 Податкового кодексу України,у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Вказане відповідає висновку КАС ВС викладеному в постанові від 08.12.2022 у справі № 520/9294/21, від 22.08.2023 у справі № 520/18519/21, від 03.08.2023 у справі № 520/22505/21.

Отже, обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цьогоКодексу, є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та нормПодаткового кодексу України, але умисно не вчиняв певні дії.

Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини. Такі обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння в обов`язковому порядку мають бути зазначені в акті перевірки, який за усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації щодо виявленого порушення.

Виконання такої вимоги забезпечує розуміння платником податків встановленого контролюючим органом складу правопорушення, за яке його може бути притягнуто до відповідальності, та забезпечує реальну можливість реалізації права, передбаченого пунктом86.7 статті 86 Податкового кодексу України, щодо надання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень, зокрема, але не виключно таких, що спростовують встановлені обставини та висновки щодо наявності вини, підтверджують існування пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цьогоКодексу.

Для встановлення наявності вини контролюючому органу необхідно довести не наявність відповідного ставлення платника податків до своїх протиправних дій/бездіяльності (усвідомлення своїх дій, розуміння наслідків тощо), а саме - що платник податків вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Проте, жодних доказів з цього приводу відповідачем суду надано та наведено не було.

Відсутність в акті перевірки інформації, яка характеризує таку ознаку виявленого діяння як умисність, вказує на необґрунтованість прийняття в подальшому податкових повідомлень-рішень щодо застосування штрафних санкцій на підставі пункту125-1.2 статті 125-1 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що штрафні санкції мали бути застосовані в розмірі 10% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету згідно з п.125-1.1. ст. 125-1 Податкового кодексу України.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень в частині застосування нормип.125-1.2 ст. 125-1 Податкового кодексу України, що, в свою чергу, спричинило протиправне визначення відсоткового значення нарахованого штрафу 25 %, замість належного застосування п.125-1.1 ст. 125-1 Податкового кодексу України, яким передбачено 10 % штрафу від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Верховний Суд у постанові від 06.05.2022 у справі №826/14188/16 вказав, що наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень (зокрема, помилкового розрахунку суми податкового зобов`язання) вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства є визнання такого акта частково протиправним, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено) та, що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

Враховуючи те, що суд не є органом, уповноваженим на застосування штрафних санкцій за допущення податкових правопорушень, суд проходить до переконання про необхідність визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №000163/0701 та №000164/0701 від 12.01.2022 у повному обсязі.

Ці податкові повідомлення-рішення відповідача підлягають скасуванню не через відсутність у позивача обов`язку по сплаті штрафу, а через висновок про неправильний розрахунок відповідачем суми такого штрафу. При цьому, суд не зобов`язаний самостійно здійснювати розрахунок штрафних санкцій замість контролюючого органу, перебираючи таким чином його повноваження.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів сторін, суд вважає, що позивач довів обґрунтованість позовних вимог. У свою чергу відповідач належними, допустимими та достовірними доказами не довів, що спірні податкові повідомлення-рішення винесено на підставі норм діючого законодавства.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частин першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 24810 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №№000156/0701, 000157/0701, 000158/0701, 000160/0701, 000162/0701, 000163/0701, 000164/0701 від 12.01.2022.

Стягнути на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (код ЄДРПОУ 44768034, вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 24810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять)грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Рішення складене в повному обсязі 29 листопада 2024 р.