Рішення

від 28.11.2024 по справі 320/35035/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року м. Київ № 320/35035/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Державного підприємства «Завод «Арсенал» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Завод «Арсенал» (далі ДП «Завод «Арсенал»), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01 березня 2024 року по 31 травня 2024 року у сумі 70 117,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списками 1 та 2 шкідливих професій та відповідними розрахунками, ДП «Завод «Арсенал» має заборгованість у сумі 70 117,93 грн за період з 01 березня 2024 року по 31 травня 2024 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що позивачем не надано доказів щодо підтвердження факту роботи осіб, щодо яких стягується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком 1 та 2 у ДП «Завод «Арсенал».

У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідачем було видано довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній особам, що працювали у відповідача та набули право призначення пенсій відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (наявні копії довідок, розрахунків стажу та трудових книжок додаються).

Відповідно до частини другої статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Зазначеною інформацією управління доводить правомірність стягнення з ДП «Завод «Арсенал» фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Представник відповідача у запереченнях зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не навело жодного аргументу (не надало жодного аргументованого пояснення та доказу) щодо того, який зв`язок між ДП «Завод «Арсенал» та особами, яким призначені пільгові пенсії. Єдиними аргументами позивача щодо того, чому ДП «Завод «Арсенал» повинно відшкодовувати витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, є розрахунки фактичних витрат та те, що підприємство зареєстровано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа та розрахунки фактичних витрат. Але ці розрахунки жодним чином не підтверджують, що вказані особи працювали саме на ДП «Завод «Арсенал».

Крім того, документи які мають назву «Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій...», що надсилались до відповідача, не містять інформації щодо деталізації розміру заробітної плати, коефіцієнтів, які є розрахунковими елементами місячної суми призначеної пільгової пенсії, а тому не є належними доказами складу витрат та факту їх понесення позивачем, оскільки до розрахунку не прикладені документи, що підтверджують безпосередньо розрахунки належних сум, факт сплати позивачем пільгових пенсій, та витрат на їх доставку у зазначених розмірах.

Інших доказів понесення витрат позивачем не надано, як і не надано первинних документів, що підтверджують фактичні витрати позивача, в тому числі і надання договорів з відділеннями зв`язку і банківськими установами, включаючи докази оплати таких договірних послуг. Положеннями Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на підставі відомостей відділів з призначення пенсій, але відшкодування витрат у розрахунках за період з серпня 2021 по жовтень 2021 року саме у зазначених розмірах, не підтверджується жодним доказом. Аналогічна позиція щодо того, що надані розрахунки не є належними доказами понесення позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки вони не є розрахунковими документами, що підтверджують факт сплати позивачем пільгових пенсій та витрат на їх доставку, викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2021 року №640/15001/19, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2008 року у справі №К-34808/06 за позовом Управління Пенсійного фонду України про стягнення заборгованості. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» визначено ДП «Завод «Арсенал» до сплати розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком 1 та за Списком 2 у сумі 70 117,93 грн за період з 01 березня 2024 року по 31 травня 2024 року.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою відповідачем суми на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вказаний період у розмірі 70 117,93грн, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року (далі Закон № 1788-ХІІ) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі Інструкція № 21-1) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктами «а»-«з» статті 13 Закону № 1788-XII визначено категорії працівників, які на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи.

Стаття 114 Закону № 1058-ІV визначає категорії працівників, яким призначається пенсія за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, передбачений Інструкцією № 21-1.

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 6.2 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Частка відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, яким відповідно до законодавства стаж, що дає право на призначення цих пенсій, зараховується у кратному розмірі, розраховується з урахуванням кратності стажу.

Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пунктів 6.4, 6.5, 6.7 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Згідно розрахунків ГУ ПФУ в м. Києві загальний розмір заборгованості ДП «Завод «Арсенал» зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону №1788-XII та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закон № 1058-ІV розмір витрат становить 70 117,93 грн за період з 01 березня 2024 року по 31 травня 2024 року.

Водночас суди встановили, що до розрахунків ГУ ПФУ в м. Києві включені витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали в КП СПБ «Арсенал».

Як встановлено постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року по справі №640/31886/20 після виділу підприємства з КП СПБ «Арсенал» ДП Завод «Арсенал» було повернуто лише 26% основних засобів, що належали йому до приєднання до КП СПБ «Арсенал» та 17% кількості працюючих, що підтверджується аудиторським звітом ДФІ в м. Києві від 28 грудня 2012 року № 19-17/8, а також звітом з праці за січень жовтень 2009 року та січень - серпень 2012 року.

Тому ДП «Завод «Арсенал» може бути лише частково правонаступником (в межах розподільчого балансу та переданого майна) ДП Завод «Арсенал», що існувало до його приєднання до КП СПБ «Арсенал».

Так, подібні правовідносини між позивачем та відповідачем вже були предметом розгляду Верховного Суду.

У межах розгляду справи № 826/26018/15 у постанові від 15 лютого 2024 року доводи ДП «Завод «Арсенал», що після виділу підприємства з КП СПБ «Арсенал» йому було повернуто лише 26 % основних засобів, які належали останньому до приєднання до КП СПБ «Арсенал» та 17 % кількості працюючих, знайшли своє підтвердження.

За змістом частин першої, другої статті 109 Цивільного кодексу України (далі ЦК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Відповідно до частини третьої статті 109 ЦК України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Згідно з частиною четвертою вказаної статті, якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки особи за окремим зобов`язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням.

Отже на обсяг відповідальності в спірних правовідносинах впливає як період набуття стажу на тому чи іншому підприємстві, так і розмір переходу за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків внаслідок виділу.

Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

При цьому, до основних завдань, які стоїть перед органами Пенсійного фонду України, відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій.

Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Добросовісне виконання суб`єктами господарювання свого обов`язку відповідно до закону брати участь у соціальному захисті громадян України є проявом соціальної відповідальності бізнесу, який враховує інтереси суспільства та бере на себе певну частину відповідальності за соціальний захист осіб, які його потребують.

Проте, для виконання суб`єктами господарювання свого обов`язку щодо соціального захисту громадян України необхідне також і виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Однак, у вказаній справі суб`єкт владних повноважень діяв всупереч вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки розрахунки заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, на підставі яких позивач просив стягнути з відповідача таку заборгованість є невірним (неузгодженим), а тому стягнення на його підставі є неможливим.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2024 року по справі № 826/26018/15.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких належить відмовити.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.