Рішення

від 28.11.2024 по справі 320/31531/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року м. Київ № 320/31531/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІДО ГРУП» про застосування адміністративного арешту,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІДО ГРУП», в якому просить прийняти рішення, яким застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «РІДО ГРУП» (код за ЄДРПОУ 41744911), а саме:

р/р НОМЕР_1 , МФО 305299, назва банку АТ КБ «ПриватБанк»;

р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, назва банку АТ КБ «ПриватБанк»;

р/р НОМЕР_3 , МФО 305299, назва банку АТ КБ «ПриватБанк»;

р/р НОМЕР_4 , МФО 305299, назва банку АТ КБ «ПриватБанк»;

р/р НОМЕР_5 , МФО 320478, назва банку АБ «УКРГАЗБАНК»;

р/р НОМЕР_6 , МФО 320478, назва банку АБ «УКРГАЗБАНК».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням ДПС у місті Києві області видано наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки відповідача, однак, останній не допустив працівників податкового органу до проведення перевірки, а тому у відповідності до статті 94 Податкового кодексу України, наявні підстави для застосування арешту коштів на рахунках платника податків. Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що наказ ГУ ДПС у м. Києві від 31 травня 2024 року № 3799-п, яким було призначено перевірку ТОВ «РІДО ГРУП», оформлено з порушенням вимог, встановлених пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, оскільки містить дату початку перевірки (17 червня 2024 року), яка суперечить положенням пункту 69.35-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. На переконання відповідача дата початку перевірки в даному випадку не може бути визначена позивачем раніше, ніж 25 червня 2024 року. Крім того, згаданий наказ було видано посадовою особою ГУ ДПС у м. Києві 31 травня 2024 року, тобто з урахуванням план-графіка перевірок на 2024 рік, оприлюдненого 24 травня 2024 року на офіційному сайті ДПС. Таким чином, посадові особи податкового органу при зазначенні дати початку перевірки позивача в такому наказі зобов`язані були врахувати наведені вимоги підпункту 69.35-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та визначити дату початку перевірки не раніше 25 червня 2024 року, чого ними дотримано не було. Подібні дії посадових осіб позивача можуть однозначно свідчити про зловживання ними своїми правами, що спричинило в даному випадку недотримання вимог закону та, як наслідок, порушення прав та інтересів відповідача.

За таких обставин, враховуючи зазначені вище положення пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, у головного бухгалтера ТОВ «РІДО ГРУП» наявні були підстави для недопущення посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві до проведення документальної виїзної перевірки. Зазначене в свою чергу також спростовує доводи адміністративного позову позивача про наявність законних підстав для застосування умовного арешту коштів на рахунках ТОВ «РІДО ГРУП». Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «РІДО ГРУП» знаходиться за адресою: 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 19-А/1.

ГУ ДПС у м. Києві було прийнято наказ від 31 травня 2024 року №3799-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «РІДО ГРУП» (код ЄДРПОУ 41744911), яким наказано провести перевірку з метою дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2023 року по 31 березня 2024 року, валютного за період з 01 жовтня 2023 року по 31 березня 2024 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 жовтня 2023 року по 31 березня 2024 року та іншого законодавства за відповідний період.

Головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «РІДО ГРУП» було відмовлено посадовим особам ГУ ДПС у м. Києві в проведенні документальної позапланової виїзної перевірки, про що співробітниками ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 17 червня 2024 року.

На підставі зазначеного акта та звернення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення від 18 червня 2024 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «РІДО ГРУП».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року по справі №320/28505/24 підтверджено обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «РІДО ГРУП», застосованого на підставі рішення в.о. начальника ГУ ДПС у м. Києві від 18 червня 2024 року №56756.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року по справі №320/28505/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РІДО ГРУП» залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року без змін.

Надаючи оцінку вказаним обставинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Процедура і підстави застосування адміністративного арешту визначені нормами статті 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, коли платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються за наявності однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника контролюючого органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Системний аналіз положень статті 94 ПК України не дає підстав для висновку, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Положення статті 94 ПК України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість, приписи статті 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Висновки аналогічного характеру викладено в постанові Верховного Суду від 23 квітня 2021 року у справі №640/20759/18.

Аналіз вищевказаних норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України.

Відтак, при вирішенні даного спору та встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування до ТОВ «РІДО ГРУП» адміністративного арешту коштів слід встановити наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення.

Тобто, законодавець чітко визначив, що однією із підстав для застосування адміністративного арешту майна є відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Отже, застосування адміністративного арешту з наведеної підстави можливе у разі дотримання таких умов:

1) відмова платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки;

2) вказана перевірка проводиться за наявності законних підстав для її проведення.

Судом встановлено, що рішення про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків ТОВ «РАДІО ГРУП» прийняте у зв`язку з відмовою останніх від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

В свою чергу, підставою для проведення перевірки став наказ ГУ ДПС у м. Києві від 31 травня 2024 року № 3799-п, яким було призначено перевірку ТОВ «РІДО ГРУП».

Враховуючи те, наказ ГУ ДПС у м. Києві від 31 травня 2024 року № 3799-п, яким було призначено перевірку ТОВ «РІДО ГРУП» не було скасовано у судовому порядку, у позивача були законні підстави для проведення документальної планової виїзної перевірки відповідача.

Отже, суд дійшов висновку про наявність у Головного управління ДПС у місті Києві області достатніх правових підстав для звернення до суду щодо застосування арешту коштів на рахунках відповідача.

Щодо зауваження відповідача про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях платника податків; підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; зобов`язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим; стягнення коштів за податковим боргом; зобов`язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на податковий орган; встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.

Вищевказаний перелік є вичерпним та не передбачає застосування спеціального строку для звернення податкового органу для застосування адміністративного арешту коштів платника податків.

Зважаючи на вищезазначене, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлено тримісячний строк щодо адміністративного арешту коштів платника податків в порядку частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на що підстав для застосування положень статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.

Щодо рахунків на які потрібно накласти арешт, суд зазначає таке.

Позивачем надано відомості з електронної бази платника податку де зазначені такі рахунки ТОВ «РАДІО-ГРУП»:

р/р НОМЕР_1 , МФО 305299, назва банку АТ КБ «ПриватБанк»;

р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, назва банку АТ КБ «ПриватБанк»;

р/р НОМЕР_3 , МФО 305299, назва банку АТ КБ «ПриватБанк»;

р/р НОМЕР_4 , МФО 305299, назва банку АТ КБ «ПриватБанк»;

р/р НОМЕР_5 , МФО 320478, назва банку АБ «УКРГАЗБАНК»;

р/р НОМЕР_6 , МФО 320478, назва банку АБ «УКРГАЗБАНК».

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення повністю.

Відповідно, підстави для розподілу судових витрат згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов Головного управління ДПС м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, задовольнити повністю.

Застосувати арешт коштів на рахунках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «РІДО ГРУП» (ЄДРПОУ: 41744911; місцезнаходження: 03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 19-А/1), а саме:

р/р НОМЕР_1 , МФО 305299, назва банку АТ КБ «ПриватБанк»;

р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, назва банку АТ КБ «ПриватБанк»;

р/р НОМЕР_3 , МФО 305299, назва банку АТ КБ «ПриватБанк»;

р/р НОМЕР_4 , МФО 305299, назва банку АТ КБ «ПриватБанк»;

р/р НОМЕР_5 , МФО 320478, назва банку АБ «УКРГАЗБАНК»;

р/р НОМЕР_6 , МФО 320478, назва банку АБ «УКРГАЗБАНК».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.