Рішення

від 29.11.2024 по справі 320/27242/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2024 року справа №320/27242/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електростарт» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у м. Києві (податковий, контролюючий орган) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електростарт» (ТОВ «Електростарт», товариство, платник податків).

Просили суд стягнути з рахунківу банках, що обслуговують такого платника відповідача податковий борг у розмірі 51 985, 70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств, яка в добровільному порядку не погашена, а податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Ухвалою суду від 27.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався (про відкриття провадження і розгляд справи повідомлявся ухвалою, направленою рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600936934657, повідомлення повернеуто до суду за закінченням терміну зберігання).

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електростарт» перебуває на обліку в органах доходів та зборів, є платником податків і зареєстроване в якості юридичної особи з 25.06.2013 (раніше мало найменування ТОВ «Завод світлопрозорих конструкцій», код ЄДРПОУ той самий, знаходилося у місті Запоріжжі по вул. Тбіліській, буд. 17, офіс 11). Станом на день подання заяви і розгляду справи адресою місцезнаходження товариства є: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, що підтверджено даними ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ: 38783552.

Із матеріалів справи слідує, що за відповідачем обліковується податковий борг у загальному розмірі 51 985,70 грн., який складається з податку на додану вартість, пені і податку на прибуток підприємств.

Судом установлено, що податковий борг відповідача з податку на додану вартість виник на підставі податкових повідомлень-рішень №009095506 від 11.07.2019 (таким повідомленням-рішенням нараховано 22027,03 грн., з них податковим органом зазначено як такий, що підлягає стягненню борг у сумі 21266,09 грн.), пені у 297,85 грн., повідомлення-рішення №0271880409 від 12.03.2020 (на суму 22018 грн.); податковий борг з податку на прибуток виник у сумі 8 403,43 грн. на підставі повідомлення-рішення №0003965006 від 16.01.2019.

З`ясовано, що названі вище податкові повідомлення-рішення надсилались рекомендованими листами з повідомленням про вручення на податкову адресу відповідача, однак були повернуті за закінченням терміну зберігання.

Як видно з інформації про розмір та структуру податкового боргу, який підлягає стягненню, загальна сума податкового боргу відповідача складає, у тому числі пеня 297,85 грн., - 51 985, 70 грн. (43 582, 27 грн. з податку на додану вартість, 8403,43 грн. з податку на прибуток).

У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку суми заборгованості у загальному розмірі 51 985, 70 грн., позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходив із такого.

За змістом статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За визначенням у підпункті 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У силу вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг -сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За положеннями пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Із матеріалів справи слідує, що контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 05.07.2019 № 23005-50/829 рекомендованим повідомленням №6900208817020, відправлення було повернуто до податкового органу за закінченням терміну зберігання.

Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеними податковими зобов`язаннями відповідач суду не надав.

Матеріалами справи підтверджено, що сума податкового боргу з податку на додану вартість, податку на прибуток за податковими повідомленнями-рішеннями від №009095506 від 11.07.2019, №0003965006 від 16.01.2019, №0271880409 від 12.03.2020 та пені складає 51 985, 70 грн., набула статусу узгодженого, оскільки податкові повідомлення-рішення надсилались рекомендованими листами з повідомленням про вручення на податкову адресу відповідача.

За нормами пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Доказів скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суду не надано та судом не встановлено.

Відповідно до вимог підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Згідно з вимогами пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги, що суму заборгованості у розмірі 51 985, 70 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

За положеннями частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, який звільнений від сплати збору відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, питання про судові витрати не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) - задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Електростарт» (код ЄДРПОУ: 38783552; місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34) податковий борг у сумі 51 985, 70 грн. (п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень 70 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.