Ухвала

від 29.11.2024 по справі 320/15438/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 листопада 2024 року Київ№ 320/15438/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромтехремонт» до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Укрпромтехремонт» (далі позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі відповідач 2).

Просили визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 26.10.2023 № 9796357/44955322 про відмову в реєстрації податкової накладної від 29.09.2023 № 1 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну позивача від 29.09.2023 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом ухвалою суду від 12.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від представника відповідачів до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Крім того, від представника відповідачів до суду надійшло окреме клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, про витребування доказів та залучення свідків, а від представника позивача заперечення на це клопотання.

Вирішуючи клопотання, суд виходив із такого.

За змістом статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частин другої та третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини п`ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

За нормами частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, типові справи та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а також щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У цьому випадку предмет позову стосується категорії справ незначної складності.

Про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін представник відповідачів зазначив, що його клопотання обумовлене недопущенням втрат Державного бюджету України та задля захисту економічних інтересів держави.

До того ж, позивач, який звернувся за захистом свого порушеного права, - клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не подавав, щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не заперечував.

Натомість, відповідач, який подав клопотання, - є суб`єктом владних повноважень, процесуальна діяльність якого направлена на доведення правомірності оскаржуваного рішення, винесеного в порядку реалізації відповідачем владних управлінських повноважень. Така діяльність відповідача полягає в подачі до суду всіх наявних належних документів (їх копій), які стосуються предмету позову. Саме такі документи відповідач може подати до суду, як належні і допустимі докази.

Ураховуючи викладене, зважаючи, що будь-яких вагомих підстав та обґрунтованих пояснень необхідності розгляду цієї справи у судовому засіданні представник відповідачів не навів, беручи до уваги, що за правилами спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка справа, окрім перерахованих у частині четвертій статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для розгляду справи, що розглядається, у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Щодо вимог клопотання про виклик в якості свідка директора ТОВ «Атоммонтажсервіс», суд зазначає, що вказана категорія справ розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити.

Крім того, клопотання в цій частині є необґрунтованим, оскільки не зазначено обставин, окрім підтвердження про реальність/нереальність ведення господарської діяльності з позивачем, щодо яких він може дати показання.

У той же час контролюючий орган не позбавлений можливості провести відповідну перевірку контрагента позивача, за наявності законодавчо встановлених підстав.

Щодо клопотання в частині витребування оригіналі товарно-транспортних накладних № Р1502 від 04.09.2023, № Р1501 від 01.09.2023, № Р1503 від 05.09.2023, № Р1609 від 19.09.2023, суд уважає за необхідне відмовити в його задоволенні у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

Під час розгляду справи та дослідження наданих позивачем копій ТТН, судом не встановлено жодних обставин, на які у клопотанні посилається представник відповідачів, тож підстави для витребування оригіналів цих доказів відсутні. Разом із тим, клопотання в частині витребування доказів не відповідає вимогам статті 80 Кодексу.

Керуючись статтями 12, 65, 80, 160, 179, 243, 248, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, витребування доказів та виклик свідка - відмовити.

Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Скрипка І.М.