Рішення

від 29.11.2024 по справі 420/21629/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/21629/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІЗЛІ ЛД» про стягнення суми податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІЗЛІ ЛД», в якому позивач просить суд стягнути податкову заборгованість з відповідача, а саме з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство:

- по податку на прибуток приватних підприємств - 2 040 грн. 00 коп., на відповідний бюджетний рахунок;

- по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами - 4 226 грн. 38 коп., на відповідний бюджетний рахунок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «ГРІЗЛІ ЛД» має заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств, та по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, яка виникла на підставі винесених позивачем податкових повідомлень-рішень. Відповідач своєчасно податковий борг не сплатив, що стало підставою для звернення ГУ ДПС в Одеській області до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.

Ухвалою суду від 15.07.2024 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

Копію ухвали суду від 15.07.2024 року про відкриття спрощеного позовного провадження у справі було направлено засобами зв`язку відповідачу за адресою зазначеною позивачем в адміністративному позові.

Проте, станом на дату розгляду даної справи, вищенаведене відправлення повернуто співробітниками Укрпошти відправнику з підстав закінчення встановленого терміну зберігання.

Дослідивши адміністративний позов, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІЗЛІ ЛД» є платником податків та перебуває на обліку у Головного управління ДПС в Одеській області.

Відповідно до Розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника, за ТОВ «ГРІЗЛІ ЛД» станом на 23.04.2024 р. рахується податкова заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2 040 грн., яка виникла на підставі податкових зобов`язань, визначених відповідачу податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС в Одеській області, а саме:

- податковим повідомленням-рішенням №10721/15-32-04-08-20 від 06.12.2022 року на суму 1 020 грн.;

- податковим повідомленням-рішенням №13969/15-32-04-08-20 від 15.06.2023 року на суму 1 020 грн.

Окрім того, за відповідачем рахується податкова заборгованість по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що виникла в результаті:

-Нарахування за місяць по декларації з акцизного податку №9387884894 від 20.12.2021 р. в сумі 10,38 грн.;

-Нарахування за місяць по декларації з акцизного податку №9034073064 від 17.02.2022 р. в сумі 136,00 грн.;

-Нарахування штрафу та санкцій за актом перевірки по податковому повідомленню рішенню №9148/15-32-09-07 від 10.05.2023 р. в сумі 4 080,00 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області направлялось відповідачу засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням, одне з яких повернулось на адресу позивача з відміткою «повертається, за закінченням терміну зберігання», а інші були вручені особисто відповідачу під розписку.

Відомостей щодо оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку до суду не надано, отже вказані грошові зобов`язання є узгодженими.

Відповідачем у встановлені законодавством строки суму зазначеної заборгованості сплачено не було, з огляду на що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про її стягнення.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку згідно з п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України, податок за землю фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг, відповідач до суду не надав, з матеріалів справи, даних автоматизованої системи документообігу «Діловодство спеціалізованого суду», а також Єдиного державного реєстру судових рішень судом також не встановлено доказів їх оскарження.

Водночас, правомірність податкових повідомлень-рішень, якими відповідачу визначено суму грошового зобов`язання не є предметом судового розгляду у даній справі.

Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №826/18379/14 (провадження №К/9901/8600/18) щодо стягнення податкової заборгованості:

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

За змістом п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом відповідачу направлялась податкова вимога форми «Ф» від 15.01.2024 року №0000040-1307-1532 на суму у розмірі 6 266,38 грн., яка повернулась до відправника з відміткою Укрпошти за закінченням терміну зберігання 19.02.2024 року.

Станом на час розгляду справи доказів оскарження зазначеної податкової вимоги або її виконання відповідачем суду не надано.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, а податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до вимог пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України.

За приписами п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України податковий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно вимог пп. 20.1.18, пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Судом встановлено, що позивачем додержані вищенаведені вимоги Податкового кодексу України.

Згідно з п. 41.4 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

На підставі вищезазначеного та враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено існування податкового боргу, сума заборгованості відповідача по податку на прибуток приватних підприємств та по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами в загальній сумі 6 266,38 грн. є узгодженою, зазначена заборгованість платника податків підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІЗЛІ ЛД».

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІЗЛІ ЛД» про стягнення з відповідача суми податкового боргу у загальному розмірі 6 266,38 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, оскільки вказаних витрат при розгляді справи не відбулось, підстав для розподілу судових витрат у суду немає.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 192-194, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІЗЛІ ЛД» - задовольнити.

Стягнути податкову заборгованість з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІЗЛІ ЛД» (код ЄДРПОУ: 42338110), а саме з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство:

-по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2040,00 грн. на бюджетний рахунок UA328999980333139318000015750, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), КБК 11021000, код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Чорноморська ТГ/11021000;

-по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами у сумі 4 226,38 грн. на бюджетний рахунок UA458999980313070036000015001, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), КБК 14020200, код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська обл./14020200.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІЗЛІ ЛД» (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Паркова, буд. 14-К, код ЄДРПОУ: 42338110).

СуддяІванов Е.А.