Рішення

від 19.11.2024 по справі 480/2894/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2024 року Справа № 480/2894/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Жучкова Т.В. ,

представника позивача - Шамоніна Є.О.,

представника відповідача - Пономарьова І.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/2894/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТТ-АГРО" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОТТ-АГРО" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Головного управління ДПС у Сумській області №799318280701 від 07 грудня 2023 року в розмірі 500 000,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що товариство не повинно мати ліцензію на зберігання пального на кожен автомобіль - бензовоз, в якому знаходиться пальне, оскільки у розумінні статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (далі - Закон №481) суб`єкти господарювання мають право здійснювати оптову торгівлю пальним на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, у разі якщо відсутнє місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються такими суб`єктами для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

ТОВ «ДОТТ-АГРО» здійснює діяльність на підставі ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі, яка отримана на юридичну адресу м. Суми, Білопільській шлях, буд. 30/3.

Зазначає, що навіть ліцензійні умови отримання ліцензії на зберігання пального передбачають наявність місця зберігання і будівлю, тобто нерухоме майно.

Натомість, ТОВ «ДОТТ-АГРО» в періоді, що перевірявся, для здійснення господарської діяльності орендувало транспортний засіб марки RENAULT (спеціальний вантажний напівцистерна) реєстраційний номер НОМЕР_1 , який містить автоцистерну 14000л., автомобіль SCANIA (спеціальний вантажний напівцистерна) реєстраційний номер НОМЕР_2 , який містить автоцистерну 13860 л., сідельний тягач DAF державний номер НОМЕР_3 та нанівпричеп цистерна Merceron VF 9М державний номер НОМЕР_4 .

Тобто в розумінні положень Закону № 481 отримувати ліцензію на право зберігання пального господарюючи суб`єкти повинні лише на стаціонарні цистерни/ємності.

Такий висновок зроблено на підставі визначених Законом № 481 термінів «місце зберігання пального» та «зберігання пального».

Надати перелік документів для отримання ліцензії на право зберігання пального для пересувних ємностей та для транспортних засобів неможливо, оскільки останні не є нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до території (місця).

Враховуючи вищезазначене, на думку представника позивача, оптова торгівля пальним виключні з бензовозу можлива за умови отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним.

Також ТОВ «ДОТТ-АГРО» посилається на те, що питання діяльності з реалізації оптом пального та наявності ліцензії вже перевірялась працівниками ГУ ДПС у Сумській області, а саме згідно з актом від 25.08.2023 року № 5430/А/18-28-00-01/44019104 порушень за період перевірки з 29.10.2022 року до 18.08.2023 року не встановлено.

Крім того, із цього питання податковий орган оприлюднював декілька індивідуальних податкових консультацій, у яких зазначав, що разі зберігання пального у транспортних засобах (технічному обладнанні (пристрою) отримувати ліцензії на право зберігання пального не потрібно, оскільки такі резервуари не є нерухомим майном і не мають чіткої прив`язки до місця (території) згідно із Законом № 481 (ІПК ДФС від 15.08.2019 р. № 3814/6/99-99-12-02-02-15/ІПК, від 03.10.2019 року № 561/6/99-00-04-01-01-15/ІПК, від 04.10.2019 року № 606/10/18-2832-03-28/ІПК, від 04.10.2019р. № 608/6/99-00-04-01-01-15/ІПК).

Ухвалою від 15.04.2024р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання, в якому оголошувалася перерва для надання додаткових доказів та пояснень.

02.05.2024р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.67-71), в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки під час проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ДОТТ-АГРО» встановлено, що пальне отримане (злите) від постачальників реалізовувалось не відразу покупцям, а певний час зберігалось в орендованих ТОВ «ДОТТ-АГРО» паливоцистернах (бензовозах) до моменту його повного продажу (зливу) покупцям.

Таким чином, ТОВ «ДОТТ-АГРО» як розпорядник пального використовувало транспортні засоби паливоцистерни (бензовози), які є пересувними акцизними складами, з метою доставки та зберігання пального для подальшого продажу, і не підпадає під винятки, передбачені ст.15 Закону № 481 та ПК України, щодо неотримання відповідної ліцензії на зберігання пального, тому зобов`язане було отримати ліцензію на зберігання пального на місце (територію), де розташовані бензовози (паливоцистерни), як ємність, що використовується для зберігання пального, відповідно до вимог Закону № 481.

Отже, на порушення ч.1 ст.15 Закону № 481 ТОВ «ДОТТ-АГРО» здійснювало зберігання пального в паливозаправниках (бензовозах) з метою подальшої реалізації іншим підприємствам за відсутності ліцензії на право зберігання пального.

Відтак, на думку представника ГУ ДПС у Сумській області, під час перевірки встановлено діяльності позивача зі зберігання пального, встановлено час цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, а відтак застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії є правомірним.

Крім того, як вважає представник відповідача, посилання позивача на наявність індивідуальних податкових консультацій не є доказом протиправності рішення № 79918280701 від 07.12.2023р., оскільки індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер та, враховуючи п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України, може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

10.07.2024р. від представника позивача отримано відповідь на відзив (а.с.80-83), згідно з якою ТОВ «ДОТТ-АГРО» здійснює діяльність на підставі ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі, яка отримана на юридичну адресу м. Суми, Білопільській шлях б. 30/3.

Ліцензійні умови отримання ліцензії на зберігання пального передбачають наявність місця зберігання і будівлю, тобто нерухоме майно.

За відсутності у товариства місць оптової торгівлі пальним, тобто оптова торгівля пальним виключно з бензовозу можлива за умови отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним.

Зазначає, що позиція ДПС з одного і того ж питання щодо застосування норм податкового законодавства може змінюватись в залежності від особи, яка звертається за консультацією. Однак, вказані у позовній заяві податкові консультації знаходяться на сайті ДПС України та мають статус діючих.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «ДОТТ-АГРО» з 11.06.2021 року зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального в системі; електронного адміністрування, номер запису в реєстрі № 5409. Має ліцензію на право здійснення оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, реєстраційний номер № 990614202100324 термін дії з 09.07.2021 року до 09.07.2026 року. Адреса місцезнаходження м. Суми, вул. Білопільській шлях, буд. 30/3.

Основний вид діяльності - оптова торгівля пальним.

Головним управлінням ДПС у Сумській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ДОТТ-АГРО», податковий номер 44019104 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 02.03.2021 по 31.12.2022, валютного законодавства за період з 02.03.2021 по 31.12.2022, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 02.03.2021 по 31.12.2022, іншого законодавства за період з 02.03.2021 по 31.12.2022, за результатами якої складено акт від 30.10.2023 № 6659/18-28-07-01-08/44019104/13.

Перевіркою встановлено порушення: ч.1 ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме зберігання пального в паливозаправниках (бензовозах) за відсутності ліцензії на право зберігання пального на місце (територію), де знаходиться паливозаправник (бензовоз).

ТОВ «ДОТТ-АГРО» (код 44019104) отримано 05 січня 2024 року податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Сумській області № 799318280701 від 07 грудня 2023 року, яке прийнято на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки від 30 жовтня 2023 р. № 6659/18-28-07-01-08/44019104/13, про застосування до нього адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва: та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в розмірі 500000,00 грн.

Не погоджуючись з цим податковим повідомленням-рішенням, позивачем подана скарга до ДПС України, за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення №6799/6/99/00-06-03-01-06 від 12.03.2024 року про залишення податкового повідомлення-рішення без змін, а скарги без задоволення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з п.п. 14.1.1411 п. 14.1 ст. 14 ПК України пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Так, Законом №481 передбачено ліцензування діяльності всіх суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

Законом №481 визначено, що ліцензуванню підлягають види діяльності з пальним, визначення якого наведене у ст. 14.1.1411 Кодексу.

Відповідно до ст.1 Закону №481 ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єктагосподарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видає орган виконавчої влади, уповноважений КМУ, строком на п`ять років.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі та зберігання пального видають уповноважені КМУ органи виконавчої влади за місцем торгівлі та за місцем розташування місць зберігання пального строком на п`ять років.

Річну плату за ліцензії на право зберігання пального встановлено в розмірі 780 гривень.

Згідно з ч.19 ст.15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

- суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують (ч.21 ст.15 Закону №481).

Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії (ч.1 ст.15 Закону № 481).

Зберігати пальне дозволяється виключно за наявності місць діяльності з пальним (виробництво, оптова, роздрібна торгівля).

У разі отримання ліцензії на оптову торгівлю без місць торгівлі суб`єкт господарювання не має певного місця торгівлі, отже і права зберігати пальне у межах цієї ліцензії не виникає.

Відповідно до абз. 16 ст. 15 Закону № 481 суб`єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії.

Згідно з абз. 8 ст. 15 Закону № 481 суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним і зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання.

Таким чином, положення щодо зберігання, чітко визначено в абз. 16 ст. 15 Закону № 481, де вказано, що без ліцензії на зберігання пальне можна зберігати тільки за наявності ліцензії на оптову торгівлю з місцями оптової торгівлі.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 зберігання пального - це діяльність зі зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

У зв`язку з тим, що Закон № 481 не дає чіткого розуміння, які саме місця слід вважати місцем зберігання пального, на кожне з яких суб`єкт господарювання зобов`язаний отримати ліцензію, підлягають врахуванню норми ПК України, які надають визначення поняттям, пов`язаним з обігом пального, зокрема, й місць його зберігання.

Відповідно до пункту 14.1.6 статті 14 ПК України акцизний склад - це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Підпунктом 14.1.6-1 п.14.1 ст. 14 ПКУ зазначається, що акцизний склад пересувний - це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/ або зберігається в такому транспортному засобі.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб`єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.

Не є акцизним складом пересувним:

- транспортний засіб, що використовується суб`єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;

- паливний бак транспортного засобу.

При цьому, відповідно до п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/ акцизного складу пересувного:

- до акцизного складу;

- до акцизного складу пересувного;

- для власного споживання чи промислової переробки;

- будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

- у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

- при використанні пального суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб`єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

належать іншим особам;

виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Згідно з підпунктами 14.1.224, 14.1.224-1 розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Розпорядник акцизного складу пересувного - суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;

ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

При переході від одного суб`єкта господарювання до іншого права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб`єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Отже, застосовуючи норми зазначених статей, якими врегульовано порядок отримання ліценції на зберігання пального, у взаємозв`язку з нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК, суд дійшов висновку, що зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального).

Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності),залежить саме від наявності у суб`єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», незалежно від того, чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального має ознаки, які згідно з нормами ПК виключають кваліфікацію його як «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний», у суб`єкта господарювання немає обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Таким чином, для встановлення в діях суб`єкта господарювання складу такого правопорушення, як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, встановленню підлягають обставини, зокрема щодо місця та способу зберігання пального, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини щодо використання пального. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою підставою для його оцінки як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії.

Як встановлено з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача є оптова торгівля пальним.

ТОВ «Дотт-агро» має ліцензію на право оптової торгівлі, за відсутності місць оптової торгівлі, термін дії з 09.07.2021р. до 09.07.2026р. №990614202100324.

ТОВ «ДОТТ-АГРО» в перевіряємому періоді орендувало згідно з договором оренди від 24.10.2022 № б/н, наступні транспортні засоби: марки Renault, модель Premium, тип спеціалізований вантажний паливоцистерна, реєстраційний номер НОМЕР_1 , місткість автоцистерни 14000 л.; марки Scania, модель R-94, тип спеціалізований вантажний паливоцистерна, реєстраційний номер НОМЕР_2 , місткість автоцистерни 13860 л., згідно договору оренди від 01.12.2022 № 1, сідловий тягач DAF XF105/460, державний номер НОМЕР_3 та напівпричіп-цистерна Merceron VF9M, державний номер НОМЕР_4 , місткість автоцистерни 38000 л.

На вказані орендовані транспортні засоби ТОВ «ДОТТ-АГРО» подало до ГУ ДПС у Сумській області повідомлення про об`єкти оподаткування за формою № 20-опп, (09.10.2023р. №9263766220), відповідно до якого територією та місцезнаходженням орендованих транспортних засобів є «Сумська обл., Сумський район, місто Суми, вулиця Білопільське шосе, буд. 30/3».

Як слідує з наданих до перевірки документів (товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів, подорожніх листів), вказані транспортні засоби (автоцистерни) використовувались ТОВ «ДОТТ-АГРО» для доставки пального від постачальників, в тому числі наливу (отримання) пального з бензовозів постачальників, його зберігання та реалізації (зливу) з доставкою покупцям або реалізації (зливу) в бензовози покупців.

Так, за перевірений період ТОВ «ДОТТ-АГРО» було отримано: дизельного палива 32,463 т та 186969,974 кг, бензину 1543,978 кг, реалізовано - дизельного палива 19,232 т та 165768,524 кг, бензину 1543,978 кг, залишок станом на 31.12.2022 становив - дизельного палива 13,231 т (зберігалось в паливоцистерні Renault, модель Premium, тип спеціалізований вантажний паливоцистерна, реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та 21201,45 кг зберігалось в паливоцистерні DAF XF105/460, державний номер НОМЕР_3 та напівпричіп-цистерна Merceron VF9M, державний номер НОМЕР_4 ) (додаток 14 до акту перевірки).

Відповідно, до наданих для перевірки товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів доставка пального від постачальників до ТОВ «ДОТТ-АГРО» здійснювалась на адресу - м.Суми, вул.Білопільський шлях, буд.30/3 (пункт розвантаження), з цього ж місця (адреси) здійснювалось відвантаження пального ТОВ «ДОТТ-АГРО» покупцям (пункт навантаження).

Пальне, отримане (злите) від постачальників, реалізовувалось не відразу покупцям, а певний час зберігалось в орендованих ТОВ «ДОТТ-АГРО» паливоцистернах (бензовозах) до моменту його повного продажу (зливу) покупцям.

Так, загалом за перевірений період пальне в орендованих паливоцистернах (бензовозах) ТОВ «ДОТТ-АГРО» з моменту оприбуткування (наливу) до повної реалізації (зливу), станом на 31.12.2022 зберігалось 157 днів, в тому числі дизельне пальне (в тонах) 26 днів, дизельне пальне (в кг) 131 день (додаток 14 до акту перевірки), а саме: дизельне пальне, отримане від ПП "Чернігівнафтопродукт" (код 43940577), за видатковою накладною від 20.12.2022 № 15256 - 10 днів, дизельне пальне, отримане від ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" (код 39023093), за видатковою накладною від 28.10.2022 № 2456 - 14 днів, за видатковою накладною від 28.10.2022 № 2457 - 12 днів, за видатковою накладною від 10.11.2022 № 2613 - 2 дні, за видатковою накладною від 10.11.2022 № 2613 - 12 днів, за видатковою накладною від 15.11.2022№ 2693 - 2 дні, за видатковою накладною від 15.11.2022 № 2701 - 11 днів, за видатковою накладною від 16.11.2022 № 2713 - 18 днів, за видатковою накладною від 22.11.2022 № 2780 - 17 днів, за видатковою накладною від 30.11.2022 № 2853 - 3 дні, за видатковою накладною від 07.12.2022 № 2949 - 7 днів, за видатковою накладною від 09.12.2022 № 2973 - 4 дні, за видатковою накладною від 29.12.2022№ 3163 - 3 дні, дизельне пальне, отримане від ТОВ "Біоеталон" (код 38396868), за видатковою накладною від 29.12.2022 № 440 - 3 дні, за видатковою накладною від 29.12.2022 № 439 - 3 дні, дизельне пальне, отримане від ТОВ "БНК Транс" (код 42586042), за видатковою накладною від 12.12.2022 № 3448 - 16 днів, дизельне пальне, отримане від ТОВ "Дотт" (код 37970183), за видатковою накладною від 02.12.2022 № 905 - 13 днів, за видатковою накладною від 02.12.2022 № 906 - 7 днів.

Таким чином, суд погоджується із твердженнями представника відповідача про те, що ТОВ «ДОТТ-АГРО» як розпорядник пального використовувало транспортні засоби паливоцистерни (бензовози), які є пересувними акцизними складами, з метою доставки та зберігання пального для подальшого продажу, і не підпадає під винятки, передбачені ст.15 Закону № 481 та ПК України щодо неотримання відповідної ліцензії на зберігання пального, тому зобов`язане було отримати ліцензію на зберігання пального на місце (територію), де розташовані бензовози (паливоцистерни), як ємність, що використовується для зберігання пального, відповідно до вимог Закону № 481.

Отже, на порушення ч.1 ст.15 Закону № 481 ТОВ «ДОТТ-АГРО» здійснювало зберігання пального в паливозаправниках (бензовозах) з метою подальшої реалізації іншим підприємствам за відсутності ліцензії на право зберігання пального.

Щодо доводів представника позивача про наявність переліку індивідуальних податкових консультацій, які, на його думку, є доказом протиправності рішення №79918280701 від 07.12.2023р., суд вважає необхідним відмітити, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Так, відповідно до підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (абзац перший пункту 52.1 статті 52 ПК України).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2 ст.52 ПК України).

Згідно з п. 52.3 статті 52 ПК України за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Отже, метою податкової консультації є викладення платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування та роз`яснення її практичного застосування у відповідних правовідносинах.

При цьому, суд зазначає, що індивідуальна податкова консультація (допомога контролюючого органу) надається платнику податків для правильності застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта у межах його компетенції з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності, має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому така консультація надана. При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування.

Тому такі доводи представника позивача не можуть бути підставою для задоволення позовник вимог у цій справі.

З приводу посилань представника товариства на те, що питання діяльності з реалізації оптом пального та наявності ліцензії вже перевірялась працівниками ГУ ДПС у Сумській області, а саме згідно з актом від 25.08.2023 року № 5430/А/18-28-00-01/44019104 порушень за період перевірки з 29.10.2022 року до 18.08.2023 року не встановлено, суд зазначає, що відповідно до пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.03р. №790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Згідно з п.6 Порядку №790 рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним (ДПС та її територіальні органи), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держпродспоживслужби відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Враховуючи той факт, що контролюючим органом проведено дві окремі перевірки фактичну з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обліку підакцизних товарів за період з 29.10.2022р. до 18.08.2023р. та документальну планову виїзну з питань дотримання вимог податкового, валютного, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за період з 02.03.2021р. до 31.12.2022р., під час яких виявлені різні порушення вимог чинного законодавства, про що складені окремі акти перевірок, тому застосування відповідачем до позивача фінансових санкцій окремим рішенням, винесеним за результатами проведеної планової документальної перевірки, є правомірним.

Крім того, зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є саме оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі висновків акту планової документальної перевірки від 30.10.2023р. №6659/18-28-07-01-08/44019104/13, предметом доказування у цій справі мають бути саме обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, та обґрунтованість висновків контролюючого органу про вчинення позивачем порушень, зафіксованих у такому акті.

Тобто, такі доводи теж не можуть бути покладені в основу судового рішення як підстава для задоволення позовних вимог.

Отже, суд дійшов висновку, що податкове-повідомлення рішення Головного управління ДПС у Сумській області №799318280701 від 07 грудня 2023 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 500 000,00 грн. є правомірним, а тому скасуванню не підлягає.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Окрім того, згідно зі ст.139 КАС України сплачений при зверненні до суду з цим позовом судовий збір не підлягає поверненню позивачу, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТТ-АГРО" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.11.2024 р.

Суддя О.О. Осіпова