Рішення

від 28.11.2024 по справі 500/6465/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/6465/24

28 листопада 2024 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення в частині

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Ради адвокатів Тернопільської області, в якому просив:

визнати частково протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів Тернопільської області (код ЄДРПОУ: 38739833) №125/10 від 18 жовтня 2024 року в частині необхідності усунення обставин несумісності, а саме в частини рішення "Надати ОСОБА_1 строк протягом 30 днів усунути вимоги щодо несумісності, пов`язані з діяльністю адвоката передбачені статтями 6, 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" обставин несумісності", видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю після складення ним присяги адвоката України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач склав кваліфікаційний іспит та успішно пройшов стажування, за результатами якого відповідачем прийнято рішення від 18.10.2024 №125/10 "Про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю".

Зазначеним рішенням, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю вирішено видати у разі усунення позивачем протягом 30 днів з дня прийняття цього рішення існуючих на даний час визначених статтями 6, 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" обставин несумісності пов`язані з адвокатською діяльністю.

Позивач вважає рішення Ради адвокатів Тернопільської області №125/10 від 18.10.2024 в частині необхідності усунення обставин несумісності протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 01.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач 12.11.2024 отримав копію ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 про відкриття провадження у справі №500/6465/24, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач своїм правом не скористався та відзиву на позов не подав.

Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд встановив таке.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області від 23.02.2024 №01/23-02-2024 ОСОБА_1 видано Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту серії НОМЕР_1 .

18.10.2024 за наслідками розгляду звіту про результати стажування ОСОБА_1 , звіту про оцінку стажування керівника ОСОБА_2 , Радою адвокатів Тернопільської області прийнято рішення №125/10 "Про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю".

Відповідно до прийнятого Радою адвокатів Тернопільської області рішення, результати стажування оцінено позитивно і вирішено можливим здійснення адвокатської діяльності самостійно. Зазначеним рішенням, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю вирішено видати у разі усунення позивачем протягом 30 днів з дня прийняття цього рішення існуючих визначених ст.ст. 6, 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" обставин несумісності пов`язані з адвокатською діяльністю.

На момент прийняття Радою адвокатів Тернопільської області рішення №125/10 ОСОБА_1 обіймав посаду заступника керівника апарату Тернопільського апеляційного суду.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням Ради адвокатів Тернопільської області, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. (частина перша статті КАС України)

За нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість бездіяльності, дій відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні закріплені у Законі України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до статті 1 Закону №5076-VI адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно статті 2 Закону №5076-VI адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (пункт 1 статті 4 Закону №5076-VI).

Статтею 5 Закону №5076-VI визначено, що адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону №5076-VI адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Не може бути адвокатом особа, яка:

1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;

2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;

3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення.

Вказаний перелік осіб є вичерпним.

Згідно частини першої статті 7 Закону №5076-VI несумісною з діяльністю адвоката є:

1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції";

2) військова або альтернативна (невійськова) служба;

3) нотаріальна діяльність;

4) судово-експертна діяльність.

Вимоги щодо несумісності з діяльністю адвоката, передбачені пунктом 1 цієї частини, не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі).

У разі виникнення обставин несумісності, встановлених частиною першою цієї статті, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності (частина друга статті 7 Закону №5076-VI).

Згідно з частинами першою, третьою статті 9 Закону №5076-VI кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.

Особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.

Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту дійсне протягом трьох років з дня складення іспиту.

Відповідно до частин першої, шостої, сьомої статті 10 Закону №5076-VI стажування полягає в перевірці готовності особи, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати адвокатську діяльність. Стажування здійснюється протягом шести місяців під керівництвом адвоката за направленням ради адвокатів регіону.

За результатами стажування керівник стажування складає звіт про оцінку стажування та направляє його раді адвокатів регіону.

Результати стажування оцінюються радою адвокатів регіону протягом тридцяти днів з дня отримання звіту.

За оцінкою результатів стажування рада адвокатів регіону приймає рішення про: 1) видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; 2) продовження стажування на строк від одного до трьох місяців.

Стажист адвоката та керівник стажування повідомляються про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття.

Статтею 11 Закону №5076-VI установлено, що особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту: "Я, (ім`я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі".

Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими. Зразки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України затверджуються Радою адвокатів України (стаття 12 Закону №5076-VI).

За змістом статті 31 Закону №5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі: 1) подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності; 2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення злочину, крім випадку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 32 цього Закону; 3) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) визнання адвоката за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним.

Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: 1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката; 2) з підстав, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої цієї статті, - з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду; 3) з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, - з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.

Право на заняття адвокатською діяльністю поновлюється у разі: 1) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону заяви адвоката про поновлення права на заняття адвокатською діяльністю; 2) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону підтвердження про погашення або зняття в установленому законом порядку судимості; 3) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, - з дня закінчення строку, на який згідно з рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було зупинено право на заняття адвокатською діяльністю; 4) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідного рішення суду.

Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв`язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з`їздом адвокатів України.

Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

Так, Радою адвокатів Тернопільської області прийнято рішення від 18.10.2024 №125/10 "Про видачу ОСОБА_1 . свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю".

Відповідно до прийнятого Радою адвокатів Тернопільської області рішення, результати стажування оцінено позитивно і вирішено можливим здійснення адвокатської діяльності самостійно. Зазначеним рішенням, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю вирішено видати у разі усунення мною протягом 30 днів з дня прийняття цього рішення існуючих на даний час визначених ст.ст. 6, 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" обставин несумісності пов`язані з адвокатською діяльністю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на момент прийняття Радою адвокатів Тернопільської області рішення №125/10 ОСОБА_1 обіймав посаду заступника керівника апарату Тернопільського апеляційного суду.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту в) пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 №1700-VII (далі - Закон №1700-VII) суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Згідно частини другої статті 1 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті, одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

За нормами частини п`ятої статті 5 Закону №889-VIII на державних службовців поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".

Особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця (частина перша статті 36 Закону №889-VIII).

Відповідно до пункту частини першої статті 25 Закону України №1700-VII особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

З вищезазначеного можливо зробити висновок, що особа, яка перебуває на державній службі, не може займатися адвокатською діяльністю або виконувати іншу оплачувану роботу.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 по справі №500/4859/21 прийшла до висновку, що отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, яке надає такій особі статус адвоката, гарантії адвокатської діяльності та можливість притягнення її до дисциплінарної відповідальності, свідчить, що така особа вже є суб`єктом адвокатської діяльності у розумінні профільного закону та без укладення договору про надання правової допомоги, без отримання доходу може у будь-який час надати іншу правову допомогу клієнту. Велика Палата вже раніше зазначала, що не можна відокремити мету отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від бажання надавати (платно або безоплатно) правову допомогу (пункт 76 постанови від 10 лютого 2021 року у справі №822/1309/17).

Аналізуючи вищевказані законодавчі приписи, а також враховуючи правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 по справі №500/4859/21, Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Закон України "Про державну службу" не обмежують осіб, які перебувають на державній службі, у праві брати участь у відповідних процедурах добору, складати присягу адвоката України та отримувати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Проте, після складання присяги та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю в особи, яка вже набула статусу адвоката, можуть виникнути обставини несумісності.

Статтею 7 Закону установлено перелік обмежень щодо несумісності з діяльністю адвоката.

Зокрема, як вже зазначалось вище, відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону №5076-VI несумісною з діяльністю адвоката є державна служба.

Системне тлумачення положень Закону № 5076-VI свідчить, що терміни "діяльність адвоката" і "адвокатська діяльність" є тотожними.

Аналіз понять "адвокат" та "адвокатська діяльність", що наведені у статті 1 Закону №5076-VI, а також зміст статей 4, 6, 19 цього Закону свідчить про те, що обставини несумісності з діяльністю адвоката, визначені статтею 7 зазначеного Закону, виникають для осіб, які мають (уже отримали) такий статус (постанови Великої Палати від 10.02.2021 у справі №822/1309/17 та від 14.04.2021 у справі №826/9606/17), тобто склали присягу адвоката й отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Отже, обмеження і способи їх усунення встановлені у статті 7 Закону №5076-VI для осіб, які вже мають статус адвоката та бажають займатись іншою (несумісною з діяльністю адвоката) діяльністю, а не для інших осіб, які лише мають намір стати адвокатом.

Отже, обмеження і способи їх усунення встановлені у статті 7 Закону №5076-VI для осіб, які вже мають статус адвоката та бажають займатись іншою (несумісною з діяльністю адвоката) діяльністю, а не для інших осіб, які бажають стати адвокатом.

За положеннями частини другої статті 7 Закону №5076-VI обставини несумісності, встановлені частиною першою цієї статті, можуть бути усунені адвокатом шляхом подання ним заяви про зупинення адвокатської діяльності до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця у триденний строк з дня виникнення таких обставин.

Наведені положення передбачають можливість усунення обставин несумісності за заявою особи, відносно якої вони виникли.

Оцінка несумісності займаних особою посад з адвокатською діяльністю, крім посад осіб, які, як і адвокати, беруть участь у здійсненні правосуддя, не покладається на раду адвокатів регіону при вирішенні питання про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту, стажування, складання присяги адвоката України й отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

З огляду на наведене можна дійти висновку, що якщо така особа відповідає встановленим частиною першою статті 6 Закону №5076-VI вимогам, не працює на посадах судді чи прокурора, пройшла всі необхідні етапи процесу набуття статусу адвоката, то орган адвокатського самоврядування, який наділений повноваженнями приймати присягу адвоката України, не вправі їй відмовити.

Аналогічні правові висновки були сформовані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.07.2023 року по справі №500/4859/21.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім цього, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece) вказав на те, що стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) по суті має на меті захистити індивідуума від свавільного втручання органів державної влади в здійснення ним своїх прав, а згідно визначених пунктом 2 статті 8 Конвенції умов таке втручання повинно бути "передбачено законом" і виправдано необхідністю досягнення законної мети або цілей.

З огляду на вище викладене та враховуючи, що єдиною підставою для прийняття спірного рішення є те, що позивач займає посаду керівника апарату Тернопільського апеляційного суду, суд приходить до висновку, що рішення Ради адвокатів Тернопільської області в частині надання ОСОБА_1 строк протягом 30 днів усунути вимоги щодо несумісності, пов`язані з діяльністю адвоката передбачені статтями 6, 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є протиправним та належить до скасування.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Ради адвокатів Тернопільської області видати йому свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю після складення ним присяги адвоката України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини сьомої статті 10 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" результати стажування оцінюються радою адвокатів регіону протягом тридцяти днів з дня отримання звіту. За оцінкою результатів стажування рада адвокатів регіону приймає рішення про: 1) видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; 2) продовження стажування на строк від одного до трьох місяців. Стажист адвоката та керівник стажування повідомляються про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття.

Згідно частини першої статті 11 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Отже, чинним законодавством України визначено процедуру набуття статусу адвоката, яка завершується складенням присяги адвоката України та отриманням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Разом з тим, складенню присяги адвоката України та отриманню свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю передує прийняття радою адвокатів регіону рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Суд зазначає, що в даному випадку справі відповідачем прийнято рішення від 18.10.2024 №125/10 "Про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю", в якому зазначено: "Оцінити результати стажування ОСОБА_1 позитивно та вважати можливим здійснення ним адвокатської діяльності самостійно. Надати ОСОБА_1 строк протягом 30 днів усунути вимоги щодо несумісності, пов`язані з діяльністю адвоката передбачені ст.ст. 6, 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю після усунення обставин несумісності та складення ним присяги адвоката України."

Суд повторює, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України).

Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що ймовірно будуть порушені у майбутньому, то позовні вимоги в цій частині, є передчасними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача належать до задоволення частково.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно частин першої, третьої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовних вимог немайнового характеру не застосовується.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів Тернопільської області №125/10 від 18.10.2024 "Про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю" в частині необхідності усунення обставин несумісності, а саме: в частині резолютивної частини рішення "Надати ОСОБА_1 строк протягом 30 днів усунути вимоги щодо несумісності, пов`язані з діяльністю адвоката передбачені ст.ст. 6, 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю після усунення обставин несумісності та складення ним присяги адвоката України."

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ради адвокатів Тернопільської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім грн 96 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 28 листопада 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідач:

- Рада адвокатів Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Глибока, 24, 110, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46011, код ЄДРПОУ: 38739833).

Головуючий суддяМартиць О.І.