Рішення

від 29.11.2024 по справі 500/6084/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6084/24

29 листопада 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського центру зайнятості до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Черкаський обласний центр зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського центру зайнятості звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області (далі Головне управління, відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління щодо повернення Черкаському обласному центру зайнятості наказу Господарського суду Тернопільської області від 01.05.2024 по справі № 921/810/23;

зобов`язати Головне управління прийняти до виконання наказ Господарського суду Тернопільської області від 01.05.2024 по справі №921/810/23.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до Головного управління з заявою про примусове виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 01.05.2024 у справі №921/810/23 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області) на користь Черкаського обласного центру зайнятості шкоди в сумі 34806,44 грн та повернення сплаченого судового збору в сумі 2684,00 грн.

Листом від 04.06.2024 №4-06-06/4095 відповідач повернув вищезазначений наказ без виконання, оскільки ГУ ПФУ в Тернопільській області не має відкритих рахунків в Головному управлінні. На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, оскільки боржником у наказі Господарського суду Тернопільської області від 01.05.2024 у справі №921/810/23 є державний орган, на який поширюються вимоги статей 3 та 6 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII), норми Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-VI від 05.06.2012 (далі Закон № 4901-VI), а відтак рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.01.2024 у справі № 921/810/23 підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Крім того, позивач зазначає, що згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі Порядок №845) рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів) з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Відтак, обов`язок органів Казначейства є безумовним та не залежить від наявності в цих органах відкритих рахунків Пенсійного фонду України.

З наведених підстав представник позивача, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 11.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

25.10.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог та вказує, що в Головному управлінні відсутні відкриті рахунки на яких можуть обліковуватися кошти ГУ ПФУ в Тернопільській області, що не дає змоги здійснити процедуру безспірного списання. Факт того, що стягувач Черкаський обласний центр зайнятості є державним підприємством унеможливлює виконання зазначеного рішення суду на підставі Закону № 4901-VI. Головне управління повернуло виконавчий документ без виконання відповідно до підпункту третього пункту 9 Порядку №845 тому, що боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом №4901-VI. Відтак, дії Головного управління щодо повернення наказу Господарського суду Тернопільській області від 01.05.2024 у справі №921/810/23 стягувачеві не виходили за межі норм чинного законодавства України, оскільки правові підстави для виконання Головним управлінням зазначеного наказу відсутні. В зв`язку із наведеним, в позові просить відмовити повністю.

Позивачем на спростування мотивів відзиву на позов подано до суду відповідь, яка фактично містить виклад тих же обставини та пояснень, що й позовна заява (а.с.48-50).

Інших заяв по суті справи від учасників справи не надходило.

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.01.2024 по справі №921/810/23 позовні вимоги Черкаського обласного центру зайнятості в особі Черкаської філії Черкаського обласного центру зайнятості було задоволено в повному обсязі та стягнуто з ГУ ПФУ в Тернопільській області 34806,44 грн шкоди та 2684,00 грн судового збору. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 по справі №921/810/23 рішення Господарського суду Тернопільської області залишено без змін (а.с.5-8).

Для примусового виконання рішення суду про стягнення коштів, Господарським судом Тернопільської області видано наказ по справі №921/810/23 від 01.05.2024 (а.с.4). Черкаський обласний центр зайнятості звернувся до відповідача з заявою про виконання рішення суду та відповідним наказом (а.с.9).

Головним управлінням листом від 04.06.2024 №4-06-06/4095 повернуто наказ Господарського суду Тернопільської області по справі №921/810/23 без виконання. Підставою для повернення зазначено те, що ГУ ПФУ в Тернопільській області не має відкритих рахунків у Головному управлінні з яких можливо провести безспірне списання коштів (а.с.10).

Вважаючи протиправними зазначені дії відповідача щодо повернення наказу без виконання, позивач звернувся з цим позовом до суду з метою захисту порушеного права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

ГПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (стаття 327).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, серед іншого, законодавчо визначений комплекс певних дій, спрямованих на захист та відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт другий мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012), а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт третій мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом №1404-VIII.

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусовому виконанню за правилами вимог частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом № 1404-VIII та особливості їх виконання встановлено Законом № 4901-VI.

Згідно з частини першої статті 2 Закону № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Відповідно до статті 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом №1404-VIII, із заявою про виконання рішення суду.

Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності (частина друга статті 2 Закону № 4901-VI).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.52) за організаційно-правовою формою Черкаський обласний центр зайнятості є державною організацією (установою, закладом), тоді як відповідно до наведеної норми особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду не включають державні організації до кола стягувачів, за яким держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна.

Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача щодо непоширення дії Закону № 4901-VI на спірні правовідносини, якщо стягувачем в справі є державний орган.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.11.2019 у справі № 200/4120/19-а. У цій постанові Верховний Суд вказав, що управління органу казначейства є встановленою Законом № 1404-VIIІ та Порядком № 845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів. Механізм виконання рішень про стягнення коштів, зокрема місцевого бюджету, визначено Порядком № 845, за положеннями якого безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов`язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України. З огляду на ці обставини Верховний Суд наголосив, що орган казначейства повинен вживати всіх заходів по виконанню рішення суду, встановлених Порядком № 845.

Відтак, у будь-якому випадку у спірних правовідносинах орган Казначейства є встановленою Законом № 1404-VIIІ та Порядком №845, особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Пунктом 12 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) визначено, що бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Відповідно до частини першої статті 25 БК України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з підпунктом першим пункту 9 Розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» БК України установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (далі - Положення № 215) Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно з підпунктом третім пункту 4 Положення № 215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Відповідно до пункту 9 Положення № 215 Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Підпунктом чотирнадцятим пункту 4 Положення про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 № 1280 (далі - Положення № 1280) передбачено, що Головне управління Казначейства відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Отже, законодавством наділено органи Казначейства повноваженнями здійснювати безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Відповідно до пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Пунктом 1 Порядку № 845 визначено, що цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

За приписами пункту 2 Порядку № 845 безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Підпунктом 1 пункту 16 Порядку № 845 передбачено, що органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету.

Згідно з пунктом 17 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Відповідно до абзацу першого пункту 6 Порядку № 845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Пунктом 8 Порядку № 845 передбачено, що органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку: 1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер; 2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; 3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Згідно з пунктом 32 Порядку № 845 безспірне списання коштів з рахунків боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, здійснюється органом Казначейства з моменту відкриття відповідних асигнувань (надходження коштів на рахунок) на підставі розрахункового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства.

За приписами підпункту третього пункту 9 Порядку № 845, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Як встановлено судом наказ Господарського суду Тернопільської області від 01.05.2024 у справі №921/810/23 повернуто позивачу на підставі підпункту третього пункту 9 Порядку № 845, оскільки відсутні відкриті рахунки в органі Казначейства.

ГУ ПФУ в Тернопільській області є територіальним органом Пенсійного фонду України, тобто, боржник є державним органом.

Суд також зазначає, що Верховий Суд у постанові від 03.07.2018 у справі №910/13057/16 наголосив на безумовності обов`язку органів Держказначейства щодо виконання рішень суду про стягнення коштів. Такий обов`язок не може залежати від наявності в органах казначейської служби відкритих рахунків, натомість у випадку їх відсутності - стягнення може відбуватися за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду.

Тож, оскільки підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві, передбачені пунктом 9 Порядку № 845, відсутні, то у відповідача наявний безальтернативний обов`язок вказане рішення господарського суду виконати.

Водночас відповідно до підпункту 2 пункту 4, підпунктів 2 і 7 пункту 5 Порядку № 845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку, і під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання, вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

Тобто, навіть відсутність нормативної регламентації порядку виконання судового рішення за фактичних обставин, що склалися між учасниками цього спору, зумовлює необхідність встановлення та вжиття заходів, необхідних для виконання судового рішення саме компетентним органом, адже ефективна і законодавчо, і практично організація системи виконання рішень є позитивним обов`язком держави.

Тому відповідач мав вживати усіх заходів щодо виконання рішення господарського суду, встановлених Порядком № 845, тоді як у матеріалах справи докази, які б вказували на вчинення відповідачем комплексу дій, передбачених Порядком № 845, спрямованих на його виконання, відсутні.

З урахування наведеного суд дійшов висновку, про протиправність дій Головного управління щодо повернення наказу Господарського суду Тернопільській області у справі №921/810/23 від 01.05.2024, про примусове виконання рішень без виконання, з огляду на що відповідача слід зобов`язати прийняти до виконання наказ Господарського суду Тернопільській області у справі №921/810/23.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору у розмірі 3028,00 грн, перераховану до бюджету згідно з платіжною інструкцією №1994 від 29.08.2024 (а.с.12).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Черкаського обласного центру зайнятості (вулиця Володимира Ложешнікова, 56, місто Черкаси, 18008, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 02771598) в особі Черкаської філії Черкаського центру зайнятості (вулиця Гоголя, 330, місто Черкаси, 18010, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 45010768) до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області (бульвар Тараса Шевченка, 39, місто Тернопіль, 46000, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37977599) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, щодо повернення Черкаському обласному центру зайнятості наказу Господарського суду Тернопільської області від 01.05.2024 по справі № 921/810/23.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області прийняти до виконання наказ Господарського суду Тернопільської області від 01.05.2024 по справі №921/810/23.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області на користь Черкаського обласного центру зайнятості судовий збір у сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29 листопада 2024 року.

СуддяЧепенюк О.В.