Рішення

від 28.11.2024 по справі 520/16716/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 р. справа №520/16716/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григорова Д.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК-ПЕРЕРОБКА" (вул. Силікатна, буд. 1,с-ще Куп`янськ-Вузловий, Куп`янський р-н, Харківська обл., 63709, код ЄДРПОУ: 42145323) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ: 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КСК-ПЕРЕРОБКА" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 06.03.2024 року: №0120600410, №0120680410, № 0120760410.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що вважає оскаржувані рішення незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права. Зокрема вказав, що у контролюючого органу не було правових підстав проводити камеральну перевірку податкової звітності, оскільки під час вирішення питання щодо доцільності здійснення податкового контролю, має бути враховано не тільки наявність підстав для проведення перевірки, але і встановлені податковим законодавством строки для призначення певної перевірки, виходячи з її предмету.

Ухвалою суду від 25.06.2024р. відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі в порядку, передбаченому статтею 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

У період з 18.07.2024р. по 26.07.2024р., з 12.09.2024р. по 25.09.2024р. суддя Григоров Д.В. перебував у щорічній відпустці. У період з 07.10.2024р. по 11.10.2024р. суддя Григоров Д.В. перебував на навчанні в Національній школі суддів України.

Відповідач ГУ ДПС у Харківській області подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що прийняті рішення правомірні, а позовні вимоги позивача є безпідставними. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КСК-ПЕРЕРОБКА" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 18.05.2018р. та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області з 21.05.2018р.

Фахівцями контролюючого органу було проведено камеральну перевірку ТОВ "КСК-ПЕРЕРОБКА" з питань своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої 15.02.2024р. складено Акт №5325/20-40-04-10-04/42145323.

За висновками зазначеного Акту встановлено порушення позивачем пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 250.1 ст. 250, п. 257.3 ст. 257, пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу, а саме: несвоєчасно подані податкові декларації з рентної плати (місячна) за січень-травень 2023 року, (квартальна) за ІІ - IV квартали 2022 року, І квартал 2023 року, екологічного податку за І квартал 2023 року.

На підставі висновків вищевказаного Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення, від 06.03.2024р. № 0120600410, від 06.03.2024р. № 0120680410 та від 06.03.2024р. № 0120760410, яким за порушення строків подання податкових декларації з рентної плати (місячна) за січень-травень 2023 року, (квартальна) за ІІ - IV квартали 2022 року, І квартал 2023 року, екологічного податку за І квартал 2023 року застосовано до позивача штраф у сумі 340,00 грн., 1 360,00 грн. та 1 700,00 грн. відповідно.

Не погодившись з наведеним 20.03.2024р. позивач звернувся із скаргою на вищезазначені рішення до Державної податкової служби України, яка за результатами розгляду була залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, про що ухвалено відповідне рішення від 17.05.2024р. № 14597/6/99-00-06-03-02-06.

Позивач, не погодившись з наведеним, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Розглядаючи спір, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Відповідно до пп. 20.1.6. п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 76.1 ст. 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Пунктом 76.3 ст. 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК України.

Згідно з абзацами першим третім п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПК України, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених ПК України, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПК України), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПК України, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня у разі проведення перевірки відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПК України) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації). У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПК України, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Згідно з правовою позицією Верховного суду у справі №823/457/18, у зв`язку з набранням чинності з 01 січня 2017 року змін до Податкового кодексу України (Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року №1797-VIII), зокрема і до ст. 75, предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, в тому числі і з податку на додану вартість.

Таким чином, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання є предметом камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу.

Камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Диспозиція частини першої статті 126 Податкового кодексу України не визначає спосіб погашення боргу платником податків (самостійна сплата чи зарахування контролюючим органом в рахунок погашення боргу в порядку черговості його виникнення) як обставину з якою законодавець пов`язує притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу.

Визначальним для притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу за частиною першої статті 126 Податкового кодексу України є факт несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання, тобто наявність податкового боргу, протягом певного строку, а розмір такого штрафу залежить від кількості днів такої несплати.

Таким чином, суд доходить висновку, що в спірних правовідносинах контролюючий орган мав право проводити камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме не пізніше закінчення 1095 дня, з дня подання декларації позивачем, а відповідно і застосовувати відповідальність до позивача виключно в межах перевіреного періоду, тобто з урахування строків давності.

З огляду на сукупність встановлених судом обставин, рішення про застосування фінансових санкцій від 06.03.2024р. № 0120600410, від 06.03.2024р. № 0120680410 та від 06.03.2024р. № 0120760410, які винесені на підставі висновків камеральної перевірки, є правомірними та такими, що винесені відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A.303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування право мірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 КАС України, згідно якої підлягають відшкодуванню або оплаті витрати позивача - не суб`єкта владних повноважень лише при задоволенні адміністративного позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяД.В. Григоров