ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2024 року м. Чернігів Справа № 620/12974/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП» (далі ТОВ «КРАНШИП», позивач) 27.09.2024 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі ГУДПС у Чернігівській області, відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 10.06.2024 №9225/ж10/25-01-07-00.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що у зв`язку з форс-мажорними обставинами, про які повідомлено листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, перебіг строків розрахунків з отримання товарів по імпорту повинен бути зупинений на весь період їх дії, пеня за порушення строків розрахунків не має нараховуватись, а нарахована пеня анульована. Крім того, продавець по контракту також повідомив, що постачання обладнання затримується, у зв`язку з дією форс-мажорних обставин наймасштабнішим землетрусом в Туреччині з лютого 2023 року та залученням компанії до ліквідації наслідків землетрусу.
Також позивач зазначив, що відповідач не вірно здійснив розрахунок пені, а саме: пеню розраховано до моменту перетину товаром кордону України, а не до моменту поставки, як це передбачено чинним законодавством.
Додатково позивач пояснив, що 180-ти денні строки отримання товарів по імпорту, встановлені відповідно до вимог частин 1, 3 статті 13 Закону, пунктом 14 прим. 2 Постанови НБУ №18, були зупинені згідно з пунктом 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 07.03.2022 по 01.08.2023. Таким чином, відлік 180-ти денного строку отримання товарів по імпорту має розраховуватись не з дати здійснення авансового платежу (10.05.2023), а із дати відновлення перебігу строків отримання товарів по імпорту 02.08.2023.
Ухвалою судді від 01.10.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Ухвалою суду від 11.10.2024 клопотання ГУДПС у Чернігівській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав відзив на позов та пояснив, що під час перевірки встановлено порушення товариством частин 1, 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 14 прим. 2 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортній операцій згідно контракту №б/н від 25.04.2023, укладеного з нерезидентом DM DINAMIK MUHENDISLIK MAKINА SANA. VE TIC. LTD. STI. (Туреччина), у сумі 104 550,00 дол. США на 90 календарних днів (з 06.11.2023 по 03.02.2024). При цьому, відповідач зауважив, що базовим та спеціальним Законом України, що визначає поняття валюти, валютних операцій та валютного регулювання є Закон №2473, а отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом. Зміни до Закону №2473 в частині перебігу строків не вносились. Не зупинялись відповідні строки і нормативними документами Національного банку України, який відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2473 встановлює граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Таким чином, вимоги пп. 69.9 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення», пп.112.8.9 п.112.8 ст.112 та пп.129.9.7 п.129.9 ст.129 Податкового кодексу України не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду. Підтвердженням виникнення та закінчення форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ТОВ «КРАНШИП» зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.
25.04.2023 між ТОВ «КРАНШИП» (покупець) та нерезидентом DM DINAMIK MUHENDISLIK MAKINА SAN. VE TIC. LTD. STI. (Туреччина) (продавець) укладено договір №б/н (а.с.35-51), відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставити два комплекти пересувних трубчастих стрічкових конвеєрів, моделі DM353650, з аксесуарами та запасними частинами для перевалки зернових та олійних вантажів (ячмінь, пшениця, кукурудза, соя, насіння соняшнику тощо) на об`єкти порту. Продавець зобов`язався здійснити поставку на умовах FCA (Інкотермс 2010), митний термінал продавця в порту Гемілік, м. Бурса, Туреччина. Дата поставки 8 тижнів/40 робочих днів з 1-го дня передоплати. За виконання своїх зобов`язань покупець сплачує продавцю суму у розмірі 209100,00 дол. США за обладнання у порядку, визначеному в цьому договорі.
Ризик переходить від продавця до покупця, коли товар перетинає борт судна в порту завантаження Гемлік, Туреччина. Право власності на обладнання переходить до покупця з моменту сплати покупцем першого внеску продавцю, але продавець завжди має про утримання на будь-яку несплачену частину ціни продажу.
Якщо в будь-який час до поставки системи будь-яке виконання зобов`язань продавця за цим договором затримується через настання форс-мажорних обставин та за умови, що настання таких форс-мажорних обставин може бути доведено, що вони безпосередньо впливають на критично важливу діяльність і, як наслідок, на поставку обладнання, надається продовження дати поставки на період, що дорівнює загальному накопиченому часу всіх таких затримок, за умови, що будь-яка така затримка або затримки, що виникають одночасно, розглядаються для цілей цієї статті тільки як один період затримки при обчисленні продовження дати поставки.
Додатком №1 до Договору сторони узгодили умови оплати, а саме: перша оплата у розмірі 65,34 % від суми договору (контракту) підлягає сплаті протягом 5 робочих днів після підписання основного договору (контракту) та отримання оригіналу рахунку; друга оплата у розмірі 34,66 % від суми договору (контракту) підлягає сплаті протягом 5 днів після успішного оформлення імпортної декларації продавцем (а.с. 52-55).
Відповідно до Додатку №2 до Договору вартість обладнання склала 160 000 доларів США (а.с. 55-56).
На виконання умов Договору позивач перерахував на користь контрагента грошові кошти у сумі 160 000 доларів США наступними платежами: 10 травня 2023 року 104 550 доларів США; 06 березня 2024 року 55 450 доларів США (а.с. 56-57).
Листом від 16.10.2023 DM DINAMIK MUHENDISLIK MAKINА SAN. VE TIC. LTD. STI. повідомило, що постачання обладнання затримається у зв`язку землетрусом, який стався у Туреччині в лютому 2023 року, та залученням їх компанії, як виробника, до ліквідації наслідків землетрусу необхідністю виготовлення тимчасового житла для постраждалих. До листа, на підтвердження викладеного в ньому, долучено фотозвіт (а.с. 57-63).
Листом від 29.01.2024 DM DINAMIK MUHENDISLIK MAKINА SAN. VE TIC. LTD. STI. додатково звернулось до позивача та ще раз зазначило, що землетрус та його наслідки, зокрема залучення компанії до ліквідації наслідків землетрусу, а також затримка поставки комплектуючих в результаті землетрусу є обставинами форс-мажору відповідно до статті 14 Договору від 25.04.2023, які призвели до затримки поставки обладнання за період з 29.05.2023 по 29.01.2024 (а.с. 64).
Відповідно до матеріалів справи 29.01.2024 обладнання передано перевізнику та завантажено на судно в порту Гемілік, м. Бурса, Туреччина. 03.02.2024 товар перетнув митний кордон України (а.с. 65-68).
На підставі направлень та наказу від 19.03.2024 №258-п, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82, пп. 69.2 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, посадовими особами ГУДПС у Чернігівській області проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «КРАНШИП» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.02.2023 по 31.03.2024 з метою дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності з 25.04.2023 по 31.03.2024 по контракту №б/н від 25.04.2023.
За результатами перевірки складено акт від 03.05.2024 №6394/Ж5/25-01-07-06-01 (а.с. 9-14), у висновках якого зазначено про порушення позивачем податкового законодавства, а саме: частин 1, 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», пункту 14 прим. 2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по контракту №б/н від 25.04.2023 у сумі 104550,00 дол. США на 90 календарних дні.
Позивач подав заперечення на вказаний акт перевірки (а.с. 15-18), які визнано відповідачем недостатньо обґрунтованими (а.с. 19-24).
10.06.2024 ГУДПС у Чернігівській області винесло податкове повідомлення-рішення №9225/ж10/25-01-07-00, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 1021 038,96 грн. (а.с. 25).
Позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС України від 06.08.2024 скаргу залишено без задоволення (а.с. 27-34).
У зв`язку з наведеним, ТОВ «КРАНШИП» звернулося до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує такі джерела права.
Відповідно до положень підпункту 19-1.1.4. пункту 19-1.1.статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.
Відповідно до статті 1 Закону України від 16.04.1991 №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон №959-ХІІ) господарська діяльність будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.
Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Цей закон також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2473-VIII:
валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;
Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.
резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті «б» пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Приписами статті 4 Закону №2473-VIII передбачено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.
Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.
Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.
У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.
Положеннями частин третьої, шостої, дев`ятої та десятої статті 11 Закону №2473-VIII установлено, що валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.
У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.
За змістом частини п`ятої статті 11 Закону №2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина друга статті 13 Закону №2473-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Статтею 44 Закону України від 20.05.1999 №679-XIV «Про Національний банк України» визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.
Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №7 (далі Інструкція №7).
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:
1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;
2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;
3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.
За змістом пункту 7 розділу ІІ Інструкції №7 банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);
2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;
3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);
4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);
5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;
6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.
При цьому, підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.
Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Пунктом 14-2 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами, внесеними постановою Національного банку України від 07.07.2022 №142) передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (частина четверта статті 13 Закону №2473-VIII).
Частиною шостою статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Також Законом України від 02 грудня 1997 року №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі Закон № 671/97-ВР) передбачено, що Торгово-промислова палата України, крім іншого, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
При цьому, відповідно до Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії 15.07.2014 № 40(3), Торгово-промислова палата України здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов зовнішньоторговельних угод та міжнародних договорів України, норм законодавства, відомчих нормативних актів, а також умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.
Регіональні торгово-промислові палати здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат / відповідної регіональної ТПП.
Аналіз наведених вище норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов зовнішньоторговельних угод та міжнародних договорів України можливе: Торгово-промисловою палатою України та уповноваженою організацією (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту).
Крім того, висновком Мінекономіки може бути продовжено граничні строки розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.
Обґрунтовуючи позов, товариство зазначає на наявності форс-мажорних обставин, які виключали можливість своєчасного виконання нерезидентом умов договору від 25.04.2023 щодо виробництва, випробування та доставки позивачу обладнання.
На підтвердження наведеного позивач, серед іншого, надав рішення Ради столичного муніципалітету Бурси Турецької Республіки №920, виданого на підставі рішення №2024/422, у якому підтверджено, що компанія DM DINAMIK MUHENDISLIK MAKINА SAN. VE TIC. LTD. STI, як виробник, залучена у виготовленні терміново необхідного мобільного житла для постраждалих після двох землетрусів, які сталися в Туреччині в першій половині 2023 року. Крім того, внаслідок землетрусів виникли затримки в отриманні деталей від постачальників для виробництва обладнання в рамках Договору від 25.04.2023, укладеного з ТОВ «КРАНШИП», Україна. Вищевказані обставини, тобто землетрус та його наслідки, що призвели до затримки у виробництві, випробуванні та доставці обладнання компанією DM DINAMIK MUHENDISLIK MAKINА SAN. VE TIC. LTD. STI у період з 29.05.2023 по 29.01.2024 згідно з Договором від 25.04.2023, є форс-мажорними обставинами відповідно до пунктів 14.1, 14.2, 14.3 статті 14 зазначеного Договору, які унеможливлюють своєчасну поставку обладнання ТОВ «КРАНШИП», Україна (а.с. 68-69).
Суд звертає увагу, що відповідно до офіційної інформації, розміщеної на сайті Торгово-промислової палати України (https://ucci.org.ua/uploads/files/630cbfcbca027364769971.pdf ), у Туреччині підтвердження виникнення форс-мажорних обставин надає Спілка торгових палат і товарних бірж Туреччини.
Разом з тим, залежно від характеру форс-мажору (наприклад, природні катастрофи, епідемії, війни) певні міністерства чи державні установи можуть брати участь у підтвердженні або видачі сертифікатів про форс-мажорні обставини, зокрема місцеві органи влади.
Враховуючи наведене, суд вважає, що рішення №920, видане уповноваженим органом країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору відповідно до умов договору, підтверджує наявність форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов`язків за договором компанією DM DINAMIK MUHENDISLIK MAKINА SAN. VE TIC. LTD. STI. у період з 29.05.2023 по 29.01.2024.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 12.11.2018 по справі №806/434/16 та від 12.02.2019 по справі №820/6512/16, право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не є обмеженими поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.
З огляду на викладене, рішення Ради столичного муніципалітету Бурси Турецької республіки №920 є належним та допустимим доказом у справі.
За таких обставин, наявні правові підстави для анулювання відповідачем пені, нарахованої спірним податковим повідомленням-рішенням, оскільки у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин виконання договору від 25.04.2023 та перебіг строку розрахунків за ним зупинились по 29.01.2024.
Відповідач нарахував позивачу пеню за порушення вимог Закону №2473-VIII за період з 06.11.2023 по 03.02.2023.
Відповідно до акту перевірки дата «03.02.2023» є датою перетину обладнанням митного кордону України, з чим ГУДПС у Чернігівській області пов`язує факт поставки товару.
Позивач з такою позицією контролюючого органу не погоджується, та зазначає, що датою поставки є дата передачі перевізнику товару у визначений сторонами спосіб, у спірному випадку 29.01.2024.
Надаючи правову оцінку наведеним обставинам, суд звертає увагу на такі норми права.
Частиною третьою статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Таким чином, відповідно до наведеної норми повинна бути здійснена саме поставка товару у визначені договорами строки.
Згідно з статтею 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.
До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.
Кодексом торговельного мореплавства України передбачено, що коносамент є доказом приймання перевізником вантажу (стаття 137 Кодексу).
Таким чином, коносамент є документом, що засвідчує передачу товару відправником перевізнику, а вказана в ньому дата передачі є датою поставки товару.
Як зазначено вище, умовами Договору від 25.04.2023 передбачено, що товар (обладнання) поставляється на умовах FCA (Інкотермс 2010) порт Гемілік, м. Бурса, Туреччина.
Згідно з Інкотермс 2010 термін FCA(франко-перевізник) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання перевізнику у названому місці.
Відповідно до Коносаменту від 29.01.2024 №AKKGЕM24001236 обладнання передано перевізнику та завантажене на судно m в порту Гемілік, м. Бурса, Туреччина 29.01.2024.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд погоджується із позицією позивача, що датою поставки товару продавцем є 29.01.2024 (дата вручення товару перевізнику для відправки), а не 03.02.2024 (дата перетину митного кордону України), як вказано в акті перевірки та спірному податковому повідомленні-рішенні.
З огляду на викладене, нарахування ГУДПС у Чернігівській області позивачу пені за період з 30.01.2024 по 03.02.2024 є безпідставним.
У свою чергу, наданий позивачем сертифікат Херсонської торгово-промислової палати від 19.08.2024 №27.01-01/12-103 (а.с. 70) не є документом, що підтверджує наявність форс-мажорних обставин, оскільки регіональна ТПП не наділена повноваженнями щодо видачі таких сертифікатів відповідно до умов зовнішньоторговельних угод та міжнародних договорів України.
Також суд вважає необґрунтованими доводи позивача, що строки отримання товарів по імпорту на період з 07.03.2022 по 01.08.2023 були зупинені відповідно до положень пункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, оскільки вказаний Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Питання ж здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно Закон України «Про валюту і валютні операції». Зміна положень цього Закону здійснюється шляхом внесення змін до нього відповідними окремими законами.
У разі якщо положення інших законів суперечать положенням вказаного Закону, застосовуються положення цього Закону.
Законом України від 12.05.2022 №2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" статтю 16 Закону України "Про валюту і валютні операції" доповнено пунктом 13 такого змісту: " 13. Відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України "Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації" від 9 квітня 2022 року № 426.
Отже до Закону №2473-VIII не вносились зміни, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії воєнного стану.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі з огляду на підтвердження уповноваженим органом країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору настання форс-мажорних обставин, що унеможливили вчасне виконання компанією-нерезидентом умов договору від 25.04.2023. у період з 29.05.2023 по 29.01.2024.
Ухвалюючи дане судове рішення суд враховує статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновок №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Зокрема, згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58), «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів передбачено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 10.06.2024 №9225/ж10/25-01-07-00.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП» судові витрати в сумі 12 252 (дванадцять тисяч двісті п`ятдесят дві) грн. 46 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 29 листопада 2024 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАНШИП» (код ЄДРПОУ 32428972, просп. Перемоги, 139, кв. 413, м. Чернігів, 14013).
Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).
Суддя С.В. Бородавкіна
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2024 |
Оприлюднено | 02.12.2024 |
Номер документу | 123407987 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Бородавкіна С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні