Постанова

від 19.11.2024 по справі 440/3095/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 р.Справа № 440/3095/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. ,

за участю: секретаря судового засідання Щурової К.А.

представника позивача Льопи О.В.

представника відповідача Набока В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 (суддя Бойко С.С.; м. Полтава; повний текст складено 16.08.2024) по справі № 440/3095/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВІАСЕРВІС"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАВІАСЕРВІС" (далі по тексту - позивач, ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Полтавській області (далі по тексту відповідач, ГУДПС в Полтавській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00028100701 від 28.02.2024 в частині збільшення суми податкового зобов`язання в сумі 149558,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 37 389,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00028110701 від 28.02.2024 про завищення залишку від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 1158793,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00028130701 від 28.02.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 112 200,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00028140701 від 28.02.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 6 000,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00028150701 від 28.02.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 311 903,26 грн..

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАВІАСЕРВІС» вказує на протиправність оскаржуваних рішень, оскільки висновки, зроблені в акті перевірки № 873/16-31-07-01-02/36504056 від 23.01.2024 та у вищезазначених податкових повідомленнях-рішеннях є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00028100701 від 28.02.2024 в частині збільшення суми податкового зобов`язання в сумі 149 558,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 37 389,00 грн. зазначає, що з боку ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" не мало місця порушення п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 4 П(С)БО 1 від 31.03.1999 № 87 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV), внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2022 рік в розмірі 149 558,00 грн.. Стверджує, що реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Пауеренерджі» підтверджується документами виписаними щодо операції з ремонту адміністративно-побутового корпусу, документи відповідають за формою та змістом вимогам законодавства до первинних документів, в тому не викликають сумнівів щодо їх достовірності.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00028110701 від 28.02.2024 про завищення залишку від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 1158793,00 грн. позивач зазначає, що з боку ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" не мало місця порушення п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 с. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999, п. 1.2, п. 2.1, п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, в результаті чого встановлено завищення залишку від`ємного значення звітного (податкового) періоду, які зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 1032618,00 грн.. Стверджує, що протягом періоду березень 2022 року - вересень 2023 року ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" отримувало послуги з оренди об`єктів нерухомого майна ТОВ «Кребо-Бориспіль», що фактично пов`язані з господарською діяльністю товариства, що підтверджується актами прийому-здачі наданих послуг за договорами №КБ/21/12/16-1 від 16.12.2021, №КБ/21/12/16-2 від 16.12.2021, №КБ/21/12/16-3 від 16.12.2021, №КБ/22/12/29-1 від 29.12.2022, №КБ/22/12/29-2 від 29.12.2022, №КБ/22/12/29-3 від 29.12.2022.

Також зазначає, що контролюючий орган прийшов до помилкового висновку про завищення Товариством залишку від`ємного значення звітного (податкового) періоду, які зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 126 175,00 грн., вказуючи на безпідставність тверджень відповідача, що за період з 01.10.2018 по 30.09.2023 ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" мало взаємовідносини, які мають нереальний характер проведення операцій з ТОВ «Пауеренерджі».

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00028130701 від 28.02.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 112 200,00 грн. позивач зазначає, що з боку ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" не мало місця порушення п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в частині нездійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку на додану вартість в розмірі 1032618,00 грн.. Наголошує, що ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" орендоване нерухоме майно використовувалось протягом квітня 2022 - вересня 2023 років в господарській діяльності товариства, а тому відсутні підстави для нарахування умовного продажу (компенсуючих зобов`язань) по операціях, що не пов`язані з веденням господарської діяльності платника податку, та відсутні підстави для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку на додану вартість в розмірі 1032618,00 грн.. Таким чином, ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" вважає, що відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 112200,00 грн..

Щодо податкового повідомлення-рішення №00028140701 від 28.02.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 6000,00 грн. зазначає, що з боку ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" не мало місця порушення п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України в частині недотримання термінів подання даних про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального, оскільки ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" своєчасно подало довідки про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби, однак податкові органи несвоєчасно зареєстрували ці довідки в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів лічильників рівня пального у резервуарі.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00028150701 від 28.02.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 311903,26 грн. зазначає, що з боку ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" не мало місця порушення п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України в частині порушення термінів реєстрації акцизних накладних.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 по справі № 440/3095/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВІАСЕРВІС" (вул. Алітуська, буд. 4, Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄРДПОУ 36504056) до Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, 36014, код ЄРДПОУ 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00028100701 від 28.02.2024 в частині збільшення суми податкового зобов`язання в сумі 149558,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 37 389,00 грн..

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00028110701 від 28.02.2024 про завищення залишку від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 1158793,00 грн..

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00028130701 від 28.02.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 112 200,00 грн..

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00028140701 від 28.02.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 6 000,00 грн..

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00028150701 від 28.02.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 311 903,26 грн..

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВІАСЕРВІС" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у сумі 21310,12 грн.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 по справі № 440/3095/24 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування адміністративного позову, з викладених підстав, вказує на правомірність спірних податкових повідомлень-рішень та відсутність підстав для скасування останніх.

Щодо нарахування податкових зобов`язань ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «КРЕБО-БОРИСПІЛЬ» по отриманим послугам, які не використовуються в господарській діяльності, зазначає, що за результатами перевірки ТОВ «УКРАВІАСЕРВІС» встановлено ненарахування компенсуючих податкових зобов`язань по операціях, що не пов`язані з веденням господарської діяльності платника податку, та відповідно без реєстрації податкових накладних в момент виникнення податкових зобов`язань, на порушення пп. 198.5 ст. 198 ПК України, а тому ТОВ «УКРАВІАСЕРВІС» завищено від`ємне значення ПДВ (р. 21) в розмірі 1 032 618,00 грн.. Крім того, перевіркою встановлено порушення п. 201.1 ст. 201 ПК України, а саме: не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 1 032 618,00 грн.

Щодо неправомірного віднесення до складу витрат та податкового кредиту з ПДВ обсягів по отриманим послугам ремонту в результаті нереальності проведення операцій по взаємовідносинам з ТОВ «ПАУЕРНЕНЕРДЖІ» вказує, що по вищезазначеному контрагенту-постачальнику неможливо підтвердити взаємовідносини стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для надання послуг, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а відповідно неможливо дослідити питання фактичних взаємовідносин підприємства з ТОВ «ПАУЕРЕНЕРДЖИ». Таким чином, ТОВ «УКРАВІАСЕРВІС» порушено пп. 14.1.36. п. 14.1 ст. 14, п. 44.2 ст. 44, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 4. П(С)БО 1 від 31.03.1999 № 87 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п. 1 п. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV, в результаті чого завищено інші операційні витрати на загальну суму 830 875,00 грн..

Щодо несвоєчасної реєстрації довідок фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби вказує, що за результатами перевірки ТОВ «УКРАВІАСЕРВІС» встановлено порушення норм пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України в частині недотримання термінів подання даних про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального.

Щодо несвоєчасної реєстрації акцизних накладних зазначає, що ТОВ «УКРАВІАСЕРВІС» встановлено порушення термінів реєстрації акцизних накладних при здійсненні реалізації пального, відповідно п. 231.6 ст. 231 ПК України (за період з 24.06.2023 по даний час ТОВ «УКРАВІАСЕРВІС» не здійснено реєстрацію акцизних накладних з умовою оподаткування «3», неможливість реєстрації яких у липні 2019 стала підставою для судового позову).

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд, залишити апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області від 13.09.2024 без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 по справі № 440/3095/24 - без змін.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «УКРАВІАСЕРВІС» зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального з 29.07.2019. Основним видом діяльності позивача є: допоміжне обслуговування авіаційного транспорту. Як платник податків за основним місцем обліку перебуває в Головному управління ДПС у Полтавській області.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 81.1 ст. 81, п. 82.1 ст. 82, пп. 69.35 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2023 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 02.10.2023 № 2414-П проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАВІАСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2018 по 30.09.2023, валютного законодавства за період з 01.10.2018 по 30.09.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 по 30.09.2023, іншого законодавства за період з 01.10.2018 по 30.09.2023.

За результатами перевірки складено акт від 23.01.2024 № 873/16-31-07-01- 02/36504056 (далі акт перевірки), згідно з висновком якого встановлені наступні порушення:

1. пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 розділу I ПК України, пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 розділу III ПК України, п. 44.2 ст. 44, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 4 П(С)БО 1 від 31.03,1999 № 87 «Загальні вимоги до фінансової звітності», п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в розмірі 161698 грн.;

2. п. 189.1. ст. 189 п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 п. 198.6. ст. 198 п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 ПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 за № 996-XIV, п. 1.2, п. 2.1, п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого встановлено завищення залишку від`ємного значення звітного (податкового) періоду, які зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 1158793 грн.;

3. п. 201.10 ст. 201, п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не здійснено своєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 18000 грн.;

4. п. 201.1 ст. 201 ПК України не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 1032618 грн.;

5. пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України в частині недотримання термінів подання даних про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального;

6. п. 231.6 ст. 231 ПК України несвоєчасна реєстрація акцизних накладних;

7. п. 63.3 ст. 63 ПК України, п. 8.1, п. 8.2 ст. 8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, із змінами та доповненнями, а саме: невнесення інших змін до своїх облікових даних по 47 типам об`єкту оподаткування (не подано повідомлення за формою 20-ОПП про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням);

8. п. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, неподання підприємством за встановленою формою звітності про нарахування ЄСВ у складі звітності ПДФО за І квартал 2021 року.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення, зокрема:

- №00028100701 від 28.02.2024 в частині збільшення суми податкового зобов`язання в сумі 149558,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 37389,00 грн.;

- №00028110701 від 28.02.2024 про завищення залишку від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 1158793,00 грн.;

- №00028130701 від 28.02.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 112200,00 грн.;

- №00028140701 від 28.02.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 6000,00 грн.;

- №00028150701 від 28.02.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 311903,26 грн..

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності спірних податкових повідомлень-рішень.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Згідно з положеннями ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2. ст. 1 та п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту перевірки від 23.01.2024 №873/16-31-07-01-02/36504056, за результатом здійснення документальної перевірки, контролюючий орган встановив «наявність обставин, які в своїй сукупності свідчать про умисні, нерозумні та недобросовісні діяння ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС", зокрема, безпідставне включення до складу інших операційних витрат та податкового кредиту вартості послуг, що оприбутковані від постачальника в межах документально оформлених нереальних господарських операцій з ТОВ «Пауеренерджі». Також, відповідачем зазначено, що неправомірне формування ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" відповідної статті витрат та як наслідок суми податкового кредиту за відповідний період доказує факт оприбуткування та включення до інших операційних витрат та податкового кредиту вартості ремонтних послуг, за умови обізнаності ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" про юридичну «дефектність» документів, які б мали підтверджувати фактичне виконання умов, визначених договором.

Так, відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до положень п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Пауеренерджі» був укладений договір № 01/30-05/2022, предметом якого є виконання поточного ремонту в адміністративно-побутовому корпусі, що є складовою частиною майнового комплексу «Склад централізованої заправки літаків (ЦЗЛ)», який розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль-7, ДП «МА «Бориспіль».

ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" здійснило оплату вартості робіт за вищезазначеним договором в розмірі 997 050,59 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується наступними платіжними інструкціями: № 110 від 17.06.2022 на суму 120 000,00 грн.; № 120 від 27.06.2022 на суму 120 000,00 грн.; № 138 від 18.07.2022 на суму 150 000,00 грн.; № 161 від 04.08.2022 на суму 360 000,00 грн.; № 162 від 05.08.2022 на суму 120 000,00 грн.; № 165 від 09.08.2022 на суму 127 050,59 грн..

Факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Пауеренерджі» робіт за вищезазначеним договором підтверджується наступними документами: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2022 року; актом приймання виконаних будівельних робіт б/н за червень 2022 року на суму 599 366,15 грн.; актом виконаних робіт № 1 за червень 2022 року на суму 397 684,44 грн..

Отже, зобов`язання сторін за договором, укладеним між ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" та ТОВ «Пауеренерджі» № 01/30-05/2022 від 31.05.2022, були виконані, що підтверджує реальність господарської операції між підприємствами.

Отже, доводи позивача в частині відсутності факту заниження податку на прибуток за 2022 рік в розмірі 149558,00 грн. знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00028100701 від 28.02.2024 в частині збільшення суми податкового зобов`язання в сумі 149558,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 37 389,00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00028110701 від 28.02.2024 про завищення залишку від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 1158793,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України установлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 Податкового кодексу України установлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як зазначено вище, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як визначено статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, первинний документ, згідно з цим визначенням, містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

При цьому, підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У свою чергу, згідно тієї ж статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції..

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Так, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 31.03.2020 у справі №820/7521/15, від 18.09.2020 у справі №816/2211/18, від 28.04.2021 у справі №160/1283/19.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Водночас, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Судовим розглядом встановлено, що під час перевірки ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" контролюючим органом перевірено взаємовідносини позивача з ТОВ «Кребо-Бориспіль» ( код ЄРДПОУ 34958023), яке надавало в оренду нерухоме майно (майновий комплекс «Склад централізованої заправки літаків (ЦЗЛ), розширення складу ЦЗЛ ЗАТ СП «Кребо», базовий склад паливно-мастильних матеріалів (ПММ).

Так, перевіркою встановлено, що, відповідно до діючого сертифікату відповідності № КВР-СКО-431-05 від 03.10.2019, виданого Державною авіаційною службою України, ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" здійснює діяльність з авіапаливозабезпечення авіаційних перевезень та робіт в Аеропорту «Бориспіль». У зв`язку з введенням воєнного стану на території України та призупиненням роботи Аеропорту «Бориспіль», ТОВ «Укравіасервіс» з 24 лютого 2022 року тимчасово припинило діяльність щодо авіапаливозабезпечення в Аеропорту «Бориспіль». Перевіркою встановлено ненарахування компенсуючих податкових зобов`язань по операціях, що не пов`язані з веденням господарської діяльності платника податку, та, відповідно, без реєстрації податкових накладних в момент виникнення податкових зобов`язань. До податкового кредиту віднесено суми ПДВ по орендній платі за нерухоме майно (майновий комплекс «Склад централізованої заправки літаків (ЦЗЛ), розширення складу ЦЗЛ ЗАТ СП «КРЕБО», базовий склад паливно-мастильних матеріалів (ПММ)) всього в сумі 1 032 618 грн..

За результатами перевірки ТОВ «УКРАВІАСЕРВІС» з питань правильності нарахування податку на додану вартість встановлено не нарахування компенсуючих податкових зобов`язань по операціях, що не пов`язані з веденням господарської діяльності платника податку та відповідно без реєстрації податкових накладних в момент виникнення податкових зобов`язань, а саме: у складі податкового кредиту були відображені суми податку на додану вартість по операціях з оплати послуг оренди нерухомого майна (майновий комплекс «Склад централізованої заправки літаків (ЦЗЛ), розширення складу ЦЗЛ ЗАТ СП «КРЕБО», базовий склад паливномастильних матеріалів (ПММ), яке не використовувалося в господарській діяльності платника протягом квітня 2022 вересня 2023 року на порушення п. 198. 5 ст. 198 ПК України: «Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, або скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладену за товарами / послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не господарською діяльністю платника податку.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Розглядувана позиція випливає зі змісту п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту.

Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.

Платник податків не повинен будувати свою господарську діяльність таким чином, аби заплатити найбільше податків у результаті господарської діяльності. Проте в будь-якому разі економічний ефект не повинен полягати виключно у зменшенні податкового навантаження на хоча би одного з учасників операції.

Таким чином, контролюючий орган прийшов до висновку про порушення ТОВ «УКРАВІАСЕРВІС» п.п. 198.5 ст. 198 ПК України, а саме заниження податкового зобов`язання в сумі 1 032 618 грн. за рахунок ненарахування підприємством компенсуючих податкових зобов`язань на вартість послуг оренди нерухомого майна (майновий комплекс «Склад централізованої заправки літаків (ЦЗЛ), розширення складу ЦЗЛ ЗАТ СП «КРЕБО», базовий склад паливно-мастильних матеріалів (ПММ), які не пов`язані з господарською діяльністю платника. Отже, ТОВ «УКРАВІАСЕРВІС» порушено п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по податку на додану вартість в розмірі 1 032 617 грн., в т.ч. за квітень 2022 95500 грн., травень 2022 95500 грн., червень 2022 95500 грн., липень 2022 95500 грн., серпень 2022 95500 грн., вересень 2022 95500 грн., жовтень 2022 247700 грн., листопад 2022 38800 грн., серпень 2023 86559 грн., вересень 2023 86559 грн..

Разом з цим, судовим розглядом встановлено, що, відповідно до сертифікату відповідності № КВР-СКО-431-05 від 03.10.2019, ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" здійснює діяльність з авіапаливозабезпечення авіаційних перевезень та робіт в Аеропорту «Бориспіль», в тому числі:

- приймання, зберігання, підготовлення до видавання, видавання авіаційного палива в паливозаправники (ПЗ) на заправлення повітряних суден (ПС), заправлення ПС авіапаливом, у тому числі авіапаливом із вмістом противоводокристалізаційної (ПВК) рідини «И-М», в аеропорту «Бориспіль»;

- приймання, зберігання, підготовлення до видавання, ПВК рідини «И-М» в аеропорту «Бориспіль».

ТОВ «Укравіасервіс» орендує у ТОВ «Кребо-Бориспіль» наступне нерухоме майно:

- частину майнового комплексу «Склад централізованої заправки літаків (ЦЗЛ)», що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Бориспіль-7, ДП «МА «Бориспіль»;

- частину «Розширення складу ЦЗЛ ЗАТ СП «КРЕБО», що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Бориспіль-7, ДП «МА «Бориспіль»;

- майновий комплекс «Базовий склад паливно-мастильних матеріалів (ПММ)», що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 16а.

Відповідно до п. 2.1.9. наказу Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 13.06.2006 № 407 «Про затвердження Правил сертифікації аеропортів», рішенням Державіаслужби України сертифікат може бути скасований або дія його призупинена, якщо суб`єкт аеропортової діяльності порушить установлені сертифікаційні вимоги або втратить змогу виконувати їх.

Згідно з п.п. 3.4.2.2 п. 3.4.2 зазначеного наказу, документи заявника вважаються такими, що відповідають сертифікаційним вимогам, за наявності оформлених відповідно до законодавства засновницьких, дозвільних та договірних документів, у яких визначені основна мета, завдання та структура підприємства, відповідальність за БП, АБ, ПБ, ОП, штатний розклад та обов`язки посадових осіб, система підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, матеріально-технічна база, технологічна документація.

Отже, у випадку відсутності матеріально-технічної бази, зокрема, орендованих виробничих потужностей, необхідних для здійснення авіапаливозабезпечення в аеропорту «Бориспіль», ТОВ «Укравіасервіс» втрачає сертифікат відповідності, що в подальшому призводить до ліквідації товариства.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що Державна авіаційна служба України періодично здійснює перевірки, інспектування, самооцінювання щодо наявності у товариства виробничих потужностей для підтвердження відповідності сертифікаційним вимогам.

Окрім цього, судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" та ПАТ «Укртатнафта» укладений договір № УАС/18/03/01-2 від 01.03.2018, предметом якого є надання сервісних послуг по заправці авіапаливом повітряних суден клієнтів ПАТ «Укртатнафта».

На підставі зазначеного договору з лютого 2022 року ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" здійснює зберігання авіаційного палива, яке належить ПАТ «Укртатнафта» (єдиний виробник нафтопродуктів в Україні).

Також, ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" має власні та орендовані товарно-матеріальні цінності, які зберігає в орендованих у ТОВ «Кребо-Бориспіль» складах.

На підтвердження факту отримання послуг з оренди об`єктів нерухомого майна, що належить ТОВ «Кребо-Бориспіль», позивачем надано акти прийому-здачі наданих послуг, а саме:

- за договором № КБ/21/12/16-1 вiд 16.12.2021: № 58 вiд 30.04.2022 на суму 324 000,00 грн.; № 68 вiд 31.05.2022 на суму 324 000,00 грн.; № 78 вiд 30.06.2022 на суму 324 000,00 грн.; № 87 вiд 31.07.2022 на суму 324 000,00 грн.; № 95 вiд 31.08.2022 на суму 324 000,00 грн.; № 103 вiд 30.09.2022 на суму 324 000,00 грн.; № 133 вiд 31.10.2022 на суму 324 000,00 грн.; № 123 вiд 30.11.2022 на суму 324 000,00 грн.; № 131 вiд 31.12.2022 на суму 324 000.00 грн..;

-за договором № КБ/21/12/16-2 вiд 16.12.2021: № 59 вiд 30.04.2022 на суму 132 600,00 грн.; № 69 вiд 31.05.2022 на суму 132 600,00 грн.; № 79 вiд 30.06.2022 на суму 132 600,00 грн.; № 88 вiд 31.07.2022 на суму 132 600,00 грн.; № 96 вiд 31.08.2022 на суму 132 600,00 грн.; № 104 вiд 30.09.2022 на суму 132 600,00 грн.; № 114 вiд 31.10.2022 на суму 132 600,00 грн.; № 124 вiд 30.11.2022 на суму 132 600,00 грн.; № 132 вiд 31.12.2022 на суму 132 600,00 грн.;

- за договором № КБ/21/12/16-3 вiд 16.12.2021: № 60 вiд 30.04.2022 на суму 116 400,00 грн.; № 70 вiд 31.05.2022 на суму 116 400,00 грн.; № 80 вiд 30.06.2022 на суму 116 400,00 грн.; № 89 вiд 31.07.2022 на суму 116 400,00 грн.; № 97 вiд 31.08.2022 на суму 116 400,00 грн.; № 105 вiд 30.09.2022 на суму 116 400,00 грн.; № 115 вiд 31.10.2022 на суму 116 400,00 грн.; № 125 вiд 30.11.2022 на суму 116 400,00 грн.; № 133 вiд 31.12.2022 на суму 116 400,00 грн.;

- за договором № КБ/22/12/29-1 вiд 29.12.2022: № 74 вiд 31.08.2023 на суму 294 055,52 грн.; № 84 вiд 30.09.2023 на суму 294 055,52 грн.;

- за договором № КБ/22/12/29-2 вiд 29.12.2022: № 75 вiд 31.08.2023 на суму 108 898,44 грн.; № 85 вiд 30.09.2023 на суму 108 898,44 грн.;

- за договором № КБ/22/12/29-3 вiд 29.12.2022: № 76 вiд 31.08.2023 на суму 116 400,00 грн.; № 86 вiд 30.09.2023 на суму 116 400,00 грн..

Всього з ПДВ: 6 195 707, 92 грн.. Сума ПДВ: 1 032 617,98 грн..

Таким чином, ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" доведено факт отримання послуги з оренди нерухомого майна ТОВ «Кребо-Бориспіль» протягом періоду березень 2022 вересень 2023 року.

Також, відповідач стверджує, що взаємовідносини ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" з ТОВ «Пауенерджі» за період з 01.01.2018 по 30.09.2023 мають нереальний характер, оскільки в ході перевірки встановлена наявність обставин, які в своїй сукупності свідчать про умисні, нерозумні та недобросовісні діяння ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС", зокрема, безпідставне включення до складу інших операційних витрат та податкового кредиту вартість послуг, що оприбутковані від постачальника в межах документально оформлених нереальних господарських операцій з ТОВ «Пауеренерджі». Так, первинні документи, які не відображають реального руху активів між учасниками господарської діяльності є недостовірними. Зважаючи на той факт, що виписані на адресу ТОВ «УКРАВІАСЕРВІС» податкові накладні не опосередковуються фактичним рухом (його відсутності в дійсності) активів на момент здійснення операцій та об`єктивна можливість його в майбутньому відсутня, останні не можуть враховуватися в даних податкового обліку.

Перевіривши вищевказані доводи відповідача, колегією суддів встановлено, що документи, виписані за операціями з ремонту адміністративно-побутового корпусу, відповідають за формою та змістом вимогам законодавства до первинних документів, не викликають сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами та встановленими обставинами підтверджують реальність здійснення зазначених господарських операцій з ТОВ «Пауеренерджі».

Вищенаведені обставини свідчить про відсутність факту завищення залишку від`ємного значення податку на додану вартість в сумі 1158793,00 грн. та, як наслідок, протиправність податкового повідомлення-рішення №00028110701 від 28.02.2024, а тому вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №00028110701 від 28.02.2024 підлягають задоволенню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00028130701 від 28.02.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 112 200,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Так, проведеною перевіркою дотримання вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або щодо виявлення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкових накладних за період, що перевірявся, контролюючим органом встановлено, що ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 1 032 618 грн., в т.ч. за квітень 2022 року 95500 грн., травень 2022 року 95500 грн., червень 2022 року 95500 грн., липень 2022 року 95500 грн., серпень 2022 року 95500 грн., вересень 2022 року 95500 грн., жовтень 2022 року 247700 грн., листопад 2022 року 38800 грн., серпень 2023 року 86559 грн., вересень 2023 року 86559 грн.. Оскільки за результатами перевірки ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" з питань правильності нарахування податку на додану вартість встановлено ненарахування компенсуючих податкових зобов`язань по операціях, що не пов`язані з веденням господарської діяльності платника податку, та відповідно без реєстрації податкових накладних в момент виникнення податкових зобов`язань, а саме: у складі податкового кредиту були відображені суми податку на додану вартість по операціях з оплати послуг оренди нерухомого майна (майновий комплекс «Склад централізованої заправки літаків (ЦЗЛ), Розширення складу ЦЗЛ ЗАТ СП «Кребо», Базовий склад паливно-мастильних матеріалів (ПММ)), яке не використовувалося в господарській діяльності платника протягом квітня 2022 - вересня 2023 років, платником податків порушено п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Проте, як встановлено судом, ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" використовувало орендоване нерухоме майно протягом квітня 2022 - вересня 2023 років в господарській діяльності товариства, а тому відсутні підстави для нарахування умовного продажу (компенсуючих зобов`язань) по операціях, що не пов`язані з веденням господарської діяльності платника податку, та відсутні підстави для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку на додану вартість в розмірі 1 032 618,00 грн.

Таким чином, відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 112 200 грн., а тому податкове рішення №00028130701 від 28.02.2024 підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00028140701 від 28.02.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 6 000,00 грн. в частині недотримання термінів подання даних про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального, колегія суддів наступне.

Так, відповідно до листа ТОВ «М.Е.ДОК» від 31.05.2024 №3105/2/ та доданих до нього документів (т.3 а.с.4-9), ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" довідки про фактичні залишки пального на початок та кінець доби подані своєчасно, проте податковим органом несвоєчасно їх зареєстровано в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів лічильників рівня пального у резервуарі.

Отже, несвоєчасна реєстрація (прийняття) довідок відбулась з незалежних від ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" причин.

Таким чином, ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" не порушувало законодавчо встановлені строки та своєчасно подало довідки про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби, а тому відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 6000,00 грн., отже, податкове повідомлення-рішення №00028140701 від 28.02.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00028150701 від 28.02.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 311 903,26 грн. в частині порушення ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" термінів реєстрації акцизних накладних, колегія суддів зазначає наступне.

На виконання пункту 23 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та пункту 2 розділу IV Порядку заповнення акцизної накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 262 від 19.06.2019, з метою розподілу обсягу залишків пального станом на 1 липня 2019 року, ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі акцизних накладних наступні акцизні накладні форми «П»:

- № 3 від 01.07.2019 з квитанціями № 1 та № 2, акцизний склад № 1002288, код товару згідно УКТ ЗЕД 2710192100, обсяг пального 159 652 літрів;

- № 4 від 01.07.2019 з квитанціями № 1 та № 2, акцизний склад № 1002288, код товару згідно УКТ ЗЕД 2710192100, обсяг пального 159 337 літрів;

- № 5 від 01.07.2019 з квитанціями № 1 та № 2, акцизний склад № 1002288, код товару згідно УКТ ЗЕД 2710192100, обсяг пального 69 203 літрів;

- № 6 від 01.07.2019 з квитанціями № 1 та № 2, акцизний склад № 1002288, код товару згідно УКТ ЗЕД 2710192100, обсяг пального 560 243,92 літрів;

- № 8 від 01.07.2019р. з квитанціями № 1 та № 2, акцизний склад № 1002288, код товару згідно УКТ ЗЕД 2710192100, обсяг пального 22 968,03 літрів;

- № 9 від 01.07.2019 з квитанціями № 1 та № 2, акцизний склад пересувний № ВІ8364ХТ, код товару згідно УКТ ЗЕД 2710192100, обсяг пального 2 119,00 літрів;

- № 10 від 01.07.2019 з квитанціями № 1 та № 2, акцизний склад № 1002288, код товару згідно УКТ ЗЕД 2710192100, обсяг пального 149 950 літрів;

- № 11 від 01.07.2019 з квитанціями № 1 та № 2, акцизний склад пересувний № Т2627КХ, код товару згідно УКТ ЗЕД 2710192100, обсяг пального 9 072,00 літрів;

- № 12 від 01.07.2019 з квитанціями № 1 та № 2, акцизний склад пересувний № Т2423КХ, код товару згідно УКТ ЗЕД 2710192100, обсяг пального 19 888,00 літрів;

- № 13 від 01.07.2019 з квитанціями № 1 та № 2, акцизний склад пересувний №АЕ3757ХМ, код товару згідно УКТ ЗЕД 2710192100, обсяг пального 15 026,00 літрів;

- № 14 від 01.07.2019 з квитанціями № 1 та № 2, акцизний склад пересувний № Т02175ВН, код товару згідно УКТ ЗЕД 2710192100, обсяг пального 11 759,00 літрів;

- № 15 від 01.07.2019 з квитанціями № 1 та № 2, акцизний склад пересувний № Т10780АІ, код товару згідно УКТ ЗЕД 2710192100, обсяг пального 19 501,00 літрів;

- № 16 від 01.07.2019 з квитанціями № 1 та № 2, акцизний склад пересувний № АЕ0251ХТ, код товару згідно УКТ ЗЕД 2710192100, обсяг пального 6 701,00 літрів;

- № 17 від 01.07.2019 з квитанціями № 1 та № 2, акцизний склад пересувний № Т02173ВН, код товару згідно УКТ ЗЕД 2710192100, обсяг пального 17 825,00 літрів;

- № 18 від 01.07.2019 з квитанціями № 1 та № 2, акцизний склад пересувний № АЕ4268ЕВ, код товару згідно УКТ ЗЕД 2710192100, обсяг пального 7 587,00 літрів;

- № 19 від 01.07.2019 з квитанціями № 1 та № 2, акцизний склад пересувний №Т022176ВН, код товару згідно УКТ ЗЕД 2710192100, обсяг пального 16 680,00 літрів.».

23 червня 2023 року Державна податкова служба України на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2020, постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020 та постанови Верховного суду від 09.11.2021 по справі №440/255/20 здійснила коригування даних в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, зокрема, змінила в раніше зареєстрованих акцизних накладних умову оподаткування з «0» на «3».

Отже, ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" своєчасно склало та зареєструвало акцизні накладні з метою розподілу обсягу залишків пального станом на 01.07.2019.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що в акті перевірці зазначено, що за період з 24.06.2023 по даний час ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" не було здійснено реєстрацію акцизних накладних з умовою оподаткування «3», неможливість реєстрації яких у липні 2019 року стала підставою для судового позову.

Однак, в тому ж акті перевірки не вказано, на яке паливо, в якій кількості, коли, на якій законодавчій підставі, ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" повинно було зареєструвати акцизні накладні.

Отже, ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" з дотриманням вимог чинного законодавства України складено акцизні накладні на реалізоване пальне та своєчасно їх зареєстровано в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а тому відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 311 903,26 грн..

З огляду на наведене, податкове повідомлення-рішення №00028150701 від 28.02.2024 належить визнати протиправним та скасувати.

Відтак, позовні вимоги ТОВ "УКРАВІАСЕРВІС" підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 по справі № 440/3095/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.П. ЖигилійСудді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 29.11.2024 року