Постанова

від 28.11.2024 по справі 580/4145/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 580/4145/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 року (суддя Брегей Р.І.) у справі №580/4145/24 за позовом ОСОБА_1 до Черкаського окружного адміністративного суду про визнання протиправним і скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним і скасувати наказ Черкаського окружного адміністративного від 24.01.2024 року № 13-0 «Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі», у частині встановленого розміру надбавки за вислугу років державної служби начальнику відділу організаційного забезпечення та контролю (канцелярії) Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 у період з 01 січня 2024 року на рівні 30% місячного посадового окладу;

- зобов`язати Черкаський окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату начальнику відділу організаційного забезпечення та контролю (канцелярії) Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 надбавки за вислугу років державної служби з 1 січня 2024 року відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України Про державну службу», а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

В обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що є працівником Черкаського окружного адміністративного суду та останньому у 2016 році встановлено надбавку за вислугу років на державній службі в розмірі 50 відсотків посадового окладу. Із набранням з 01.01.2024 року чинності Законом № 3460-ІХ відповідачем протиправно видано спірний наказ, яким встановлено надбавку за вислугу років 30%. На переконання позивачки, оспорюваним наказом порушені її права на належний рівень оплати праці державних службовців, гарантовані статтями 50 та 52 Закону України «Про державну службу». Застосування відповідачем норм Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» стосовно перерахування надбавки за вислугу років, якими звужується обсяг прав, пільг, компенсацій і гарантій державних службовців, передбачених спеціальним законом у сфері державної служби Законом України «Про державну службу» суперечить нормам, закріпленим в Конституції України.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 року в задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції зазначив, що в умовах воєнного стану можуть встановлюватися окремі обмеження конституційних прав на працю. У спірних правовідносинах Законом № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» обмежено надбавку державних службовців за вислугу років 30% і це обмеження пов`язане із запровадженим воєнним станом. Суд зазначив, що оскільки Закон № 3460-ІХ є чинним, то відповідачем правомірно його застосовано під час визначення надбавки за вислугу років позивачці.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скарги, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. Позиція позивачки полягає в тому, що питання заробітної плати державних службовців регулюється виключно Законом України «Про державну службу», а тому положення Закону про державний бюджет не можуть бути застосовані при визначені такої складової заробітної плати державного службовця як набавка за вислугу років.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачка з 02.09.1992 року по теперішній час працює на посадах, що відносяться до державної служби.

Наказом керівника апарату від 03.06.2016 року №66-0 «Про оплату праці державних службовців», відповідно до статей 46, 50, 52, частини 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-УІІІ від 10.12.2015 року, Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 129 від 25.03.2016 року, встановлено, зокрема, з 02 серпня 2016 року державному службовцю апарату Черкаського окружного адміністративного суду надбавку за вислугу років на державній службі у відсотках до посадового окладу, ОСОБА_1 , начальнику відділу організаційного забезпечення та контролю (канцелярії) - 50 % при стажі державної служби 23 роки 10 місяців 29 днів.

Наказом Черкаського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 року № 13-о «Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі» позивачці встановлено надбавку за вислугу років на державній службі з 01.01.2024 року у розмірі 30% посадового окладу.

Зі змісту наказу слідує, що правовою підставою його прийняття були: стаття 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2136-ІХ, стаття 22, пункт 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 року від 09.11.2023 року № 3460-ІХ, статті 46, 50, частина 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-УШ, Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України жд 25.03.2016 року №229.

Не погоджуючись з таким наказом, позивачка звернулася з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX передбачено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України. Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Норми Закону України «Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Національне агентство України з питань державної служби (далі - НАДС України), реалізуючи свої повноваження щодо забезпечення формування у сфері державної служби та функціонального управління державною службою в державних органах відповідно до приписів Закону України «Про державну службу» підготувало Роз`яснення щодо умов оплати праці державних службовців державних органів, які провели класифікацію посад державної служби від 10 січня 2024 року №176.

Так, у вказаному роз`ясненні надана вказівка про те, яким чином має відбуватися встановлення надбавки за вислугу років, передбаченої пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», а саме як зазначило НАДС України службі управління персоналом державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, необхідно підготувати проект наказу про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі у відсотковому розмірі, перерахованому відповідно до абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Вищенаведене стало підставою для прийняття спірного наказу, яким надбавку за вислугу років позивачки з 50% зменшено до 30%.

Надаючи оцінку спірному наказу, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Отже, питання оплати праці державних службовців апарату суду регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про державну службу», держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Згідно з ч. 2 ст. 50 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державного службовця складається з:

1) посадового окладу;

2) надбавки за вислугу років;

3) надбавки за ранг державного службовця;

6) премії (у разі встановлення).

Згідно з ч. 4 ст. 50 Закону України «Про державну службу», джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є державний бюджет.

Фонд оплати праці державних службовців формується за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів, які надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Порядок використання таких коштів, які надходять до державного бюджету, затверджується Кабінетом Міністрів України.

При цьому, за приписами ч. 5 ст. 50 Закону України «Про державну службу», скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів та надбавок до них.

У відповідності з ч. 1 ст. 46 Закону України «Про державну службу», стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу», надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Отже, ч. 1 ст. 46, ст. 50 та ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу» гарантоване право державних службовців надбавки за вислугу років на державній службі у чітко визначеному ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу» розмірі, а саме: 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Разом з тим як зазначено вище, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» запроваджено норму, яка суперечить нормі ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу», а саме зменшує максимальну межу розміру надбавки а вислугу років на державній службі з 50 відсотків до 30 відсотків, та зменшує розмір самої надбавки з 3 до 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби.

При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

За умов спірних правовідносин, спеціальним нормативно-правовим актом є Закон України «Про державну службу», а не закон про затвердження бюджету України на відповідний рік.

У рішенні від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Виходячи з того, що предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

З огляду на вищевикладене, в спірних правовідносинах застосуванню підлягає норма спеціального нормативно-правового акту, а саме ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу», а не п. 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яким звужується обсяг прав та гарантій державних службовців, визначених чинним законодавством.

Виходячи з відзиву відповідача на позов, останній погоджується з тим, що спеціальним нормативно-правовим актом у спірних відносинах є Закон України «Про державну службу», а не Закон про затвердження бюджету України на відповідний рік, але відповідач звертає увагу на те, що ст.3 Закону №2136-ІХ передбачено, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми Закону України «Про державну службу».

З приводу такої позиції відповідача слід зазначити таке.

Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-ІХ визначено особливості, зокрема, проходження державної служби у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Статтею 3 Закону №2136-ІХ передбачено, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Тобто, виходячи з вказаної норми права, положення Закону України «Про державну службу», на період дії воєнного стану, не підлягають застосуванню лише в частині відносин, врегульованих Законом №2136-ІХ.

Закон №2136-ІХ не регулює відносин щодо оплати праці державних службовців.

Таким чином, посилання відповідача на ст.3 Закону №2136-ІХ, як на підставу не застосування у спірних відносинах Закону України «Про державну службу», є необгрунтованим.

Стосовно позиції відповідача про те, що в період воєнного стану можуть бути обмежені конституційні права, зокрема, передбачені ч.4 ст.43 Конституції України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що дійсно можливість таких обмежень прямо передбачена ст.64 Конституції України. Але, такі обмеження повинні бути застосовані шляхом внесення відповідних змін до спеціальних законів, у даному випадку, до Закону України «Про державну службу», а не шляхом прийняття законів про бюджет на календарний рік.

Підсумовуючи вищевикладене, наказ Черкаського окружного адміністративного від 24.01.2024 № 13-0 «Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі», у частині встановленого розміру надбавки за вислугу років державної служби начальнику відділу організаційного забезпечення та контролю (канцелярії) Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 у період з 01 січня 2024 року на рівні 30% місячного посадового окладу, не можливо визнати правомірним, у зв`язку з чим він підлягає скасуванню.

При цьому, належним способом відновлення порушених прав позивачки в даному випадку є саме зобов`язання Черкаський окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату начальнику відділу організаційного забезпечення та контролю (канцелярії) Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 надбавки за вислугу років державної служби з 1 січня 2024 року відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України Про державну службу», а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу, з врахуванням раніше виплачених сум надбавки за вислугу років.

З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанвоу про задоволенню позову.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 року у справі №580/4145/24 скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати наказ Черкаського окружного адміністративного від 24.01.2024 року № 13-0 «Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі», у частині встановленого розміру надбавки за вислугу років державної служби начальнику відділу організаційного забезпечення та контролю (канцелярії) Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 у період з 01 січня 2024 року на рівні 30% місячного посадового окладу.

Зобов`язати Черкаський окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату начальнику відділу організаційного забезпечення та контролю (канцелярії) Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 надбавки за вислугу років державної служби з 1 січня 2024 року відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України Про державну службу», а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу, з врахуванням раніше виплачених сум надбавки за вислугу років.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 28.11.2024

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк