Постанова

від 28.11.2024 по справі 400/2950/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/2950/23

Перша інстанція суддя Мороз А. О.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача:Яковлєва О.В.,

суддівЄщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буцефал» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Буцефал» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню ДПС у Миколаївській області, Головному управлінню ДПС у Волинській області, Головному управлінню ДПС у м. Києві та Державній податковій службі України, а саме:

- скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 7278328/36270579 від 01 вересня 2022 року;

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 75 від 31 грудня 2021 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що у межах спірних правовідносин податковим органом зупинено реєстрацію податкової накладної товариства в Єдиному реєстрі податкових накладних та надано йому час для підтвердження реальності проведених господарських операцій, шляхом подання відповідних пояснень та первинних бухгалтерських документів.

При цьому, на переконання апелянта, товариством не виконано вимог податкового органу та не надано первинних бухгалтерських документів, достатніх для реєстрації його податкової накладної, що стало правомірною підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено дискреційні повноваження податкового органу та обрано невірний спосіб захисту порушених прав позивача.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Буцефал» є юридичною особою, основним видом діяльності якої є 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

При цьому, між ТОВ «Буцефал» та ТОВ «ГРВ Сток» укладено договір оренди транспортних засобів № 04/01/21-2 від 04 січня 2021 року, за умовами якого, позивач зобов`язується передати орендареві у платне користування строком на три роки транспортні засоби, що зазначені у п. 1.2 договору.

При цьому, позивачем складено податкову накладну № 75 від 31 грудня 2021 року та направлено її до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Згідно отриманої позивачем квитанції, реєстрацію податкової накладної зупинено, відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, у зв`язку з її відповідністю 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В свою чергу, позивачем направлено повідомлення щодо надання пояснень про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої зупинена, а також подано первинні документи.

Проте, податковим органом прийнято рішення від 01 вересня 2022 року № 7278328/36270579 про відмову в реєстрації податкової накладної № 75 від 31 грудня 2021 року.

Підставою для прийняття зазначеного рішень стало: «Ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додаткова інформація: договір фінансового лізингу, свідоцтва про реєстрацію ТЗ, письмового дозволу лізингодавця на передачу ТЗ в оренду, платіжні доручення не завірені банком ПН № 37 від 30 листопада 2021 року, № 42 від 31 грудня 2021 року, № 2 від 31 січня 2022 року; акти надання послуг не містять печатки замовника; платіжні доручення не завірені банком.».

Не погоджуючись з прийнятим податковим органом рішенням про відмову у здійсненні реєстрації податкової накладної, товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.2 ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

В даному випадку, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Згідно п. 1 Порядку, цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Згідно п. 10 Порядку, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно п. 11 Порядку, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

При цьому, у додатку № 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Згідно п. 8 Критеріїв, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин перевіряється правомірність рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної, що складена та направлена ТОВ «Буцефал» на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних після проведення господарської операції з контрагентом ТОВ «ГРВ Сток».

В даному випадку, надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню податкового органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно вищевикладених положень податкового законодавства, складені платниками податків податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В свою чергу, у межах спірних правовідносин, податковим органом зупинено реєстрацію податкової накладної позивача, так як позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризикованості платника податків.

Тобто, колегія суддів робить висновок, що контролюючий орган повинен був мати податкову інформацію, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Однак, з боку ГУ ДПС м. Києві, яка здійснювала реєстрацію спірної ПН, не надано до суду відомостей щодо здійснення аналізу господарської діяльності позивача у розрізі контрагентів чи конкретизацій операцій, які мають ознаки ризикових.

Також, податковий орган не надав до суду рішення про ризиковість контрагентів позивача, що унеможливлює встановлення дійсних підстав зупинення реєстрації податкової накладної позивача.

З іншого боку, колегія суддів наголошує, що податковим органом не зазначено вичерпного переліку документів, які повинен надати позивач для здійснення реєстрації його податкової накладної.

В свою чергу, позивачем у встановлені строки, після зупинення реєстрації його податкової накладної, подано до податкового органу відповідні пояснення та документи, із зазначенням обставин здійснення спірної операції.

Зокрема, позивачем надано договір оренди транспортних засобів від 04 січня 2021 року, акт надання послуг, платіжне доручення, акти приймання-передачі, договори фінансового лізингу, листи ТОВ ОТП «Лізинг», технічні паспорта на автомобілі.

Наявні в матеріалах справи документи, на переконання колегії суддів, є достатніми для здійснення реєстрації спірної податкової накладної.

Проте, як зазначено вище, за наслідком отримання відповідних пояснень та документів, податковим органом прийнято оскаржуване рішення

Щодо висновків податкового органу про ненадання платником податку договору фінансового лізингу, свідоцтва про реєстрацію ТЗ, письмового дозволу лізингодавця на передачу ТЗ в оренду, колегія суддів зазначає, що всі зазначені документи надавались позивачем податковому на етапі адміністративного оскарження рішення та містяться у зібраних матеріалах судової справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що зібрані в матеріалах справи документи не містять недоліків в їх оформлені та суперечностей щодо змісту.

Тому, враховуючи зібрані документи, колегія суддів вважає їх достатніми для здійснення реєстрації спірної накладної, а як наслідок, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

З іншого боку, на переконання колегії суддів, обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача у вигляді зобов`язання зареєструвати податкові накладні є ефективним, не суперечить вимогам вищевикладених норм матеріального права, а також не порушує дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень.

В свою чергу, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС у м. Києві.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді О.В. Єщенко А.В. Крусян