Ухвала

від 28.11.2024 по справі 320/33888/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/33888/24

У Х В А Л А

28 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Єгорової Н.М., Коротких А.Ю., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до голови Дарницького районного суду міста Києва Щасни Тетяни Василівни про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору, відсутністю не містить дати ухвали суду першої інстанції, яка оскаржується, а також дати отримання цієї ухвали. Скаржникам встановлено п`ятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги з моменту отримання судового рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, процесуальний закон передбачає, що альтернативою направлення судового рішення до електронного кабінету є його направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Інших способів направлення судових рішень, у тому числі і за допомогою кур`єрів приватних служб доставки посилок та вантажів, норми чинного законодавства не передбачають.

Частина друга статті 44 КАС покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до пункту 7 частини п`ятої цієї статті учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною першою статті 131 КАС передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З урахуванням наведених норм щодо обов`язку повідомлення учасниками судового процесу про своє місце проживання (перебування, знаходження), колегія суддів наголошує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain; заява №11681/85), Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов`язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У справі, що розглядається судове рішення було направлене за останньою адресою, яка була повідомлена скаржниками суду, однак відповідні конверти повернувся до суду із відміткою відділення поштового зв`язку про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з пунктами 99, 110, 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила) рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

У разі коли адресат протягом трьох робочих днів після інформування його за телефоном (через Інтернет) або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу (за винятком рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка") не з`явився за одержанням такого відправлення, поштового переказу, він інформується повторно шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення з відміткою "Повторне" або інформується за телефоном шляхом надіслання смс-повідомлення (через Інтернет).

У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Відповідно до пункту 117 Правил після закінчення, встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Таким чином у разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї і неможливістю вручити ним поштове відправлення протягом встановленого строку зберігання, воно повертається з відміткою - "за закінченням терміну зберігання" (крім виключень, визначених Правилами).

Відтак, у даному випадку, судове рішення не вручене адресатам з причин, які не залежали від суду.

Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 251 КАС днем вручення судового рішення є день поставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Натомість, чинні норми процесуального законодавства не врегульовують випадки, за яких рішення суду неможливо вручити з описаних вище причин, які спричинили повернення відповідного рекомендованого поштового відправлення (неможливість вручити поштове відправлення адресату або повнолітнім членам його сім`ї протягом встановленого строку зберігання).

У такому випадку належить застосувати положення частини шостої статті 7 КАС, які визначають, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Так, у постанові від 23.11.2023 по справі №215/7312/20 Верховний Суд констатував на необхідності застосування у такому випадку положень статті 126 КАС, яка визначає порядок вручення судових повісток, у системному зв`язку зі статтею 251 КАС, яка встановлює порядок вручення судових рішень

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку, судове рішення слід вважати врученим скаржникам 08.11.2024.

Аналогічного правового застосуванню дотримується Верховний Суд (постанова від 23.11.2023 по справі № 215/7312/20).

Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.

Не зважаючи на викладене, недоліки апеляційної скарги у встановлений строк до 13.11.2024 усунуті не були.

Згідно частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга, недоліки якої у встановлений судом строк усунуто не було, повертається скаржнику.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржниками не було усунуто її недоліків.

Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298, 299 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Єгорова

Суддя А.Ю. Коротких