Постанова

від 28.11.2024 по справі 240/3548/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/3548/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк М.М.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

28 листопада 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бердичівського міського голови Орлюка Сергія Валерійовича, Бердичівського виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання протиправними дій, стягнення частини заробітної плати,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

"1.Визнати протиправними дії Бердичівського міського голови ОСОБА_2 , які містять ознаки мобінгу (цькування) по відношенню до мене, як першого заступника міського голови, що виражаються:

усуненні від виконання посадових повноважень із здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно дорадчих функцій в непередбачений законом спосіб;

безпідставному негативному виокремленні з колективу (не запрошення на зустрічі і наради, в яких перший заступник міського голови, відповідно до локальних нормативних актів га організаційно-розпорядчих актів брав участь та має брати участь);

нерівній оплаті за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації, а саме всіма заступниками міського голови);

безпідставному позбавленні частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);

необґрунтованому та нерівномірному розподілі міським головою навантаження і завдань між заступниками (включно з першим заступником), які виконують рівноцінну роботу.

та зобов`язати Бердичівського міського голову ОСОБА_2 утриматись від вчинення мобінгу (цькування) по відношенню до мене, як першого заступника Бердичівського міського голови.

2. Стягнути з Бердичівського міського голови ОСОБА_2 на мою користь суму безпідставно позбавленої частини заробітної плати у формі премії, за період з 01.01.2021 року по 01.01.2024 року, які виникли як результат нерівної оплати за працю рівної цінності в розмірі 229897 гри. 65 коп., а також суму безпідставно позбавленої премії до Дня місцевого самоврядування за 2022 рік в сумі 33818 грн. та за 2023 рік в сумі 18600 грн., що в сукупності складає 282315 грн. 65 коп. (двісті вісімдесят дві тисячі триста п`ятнадцять грн. 65 коп.)"

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в 2021-2023 роках позивач обіймав посаду першого заступника Бердичівського міського голови ОСОБА_2 , який своїми діями вчиняв по відношенню до позивача протиправні дії, в яких вбачаються ознаки мобінгу, який проявляється в формі психологічного та економічного тиску (безпідставно позбавляв частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень)); своїми розпорядженнями міський голова здійснював щомісячно преміювання працівників; деяким іншим своїм заступникам призначав більший відсоток премії ніж позивачу, хоча оцінював результати своїх заступників як рівнозначно однакові, так як застосовував однакову кількість пунктів Положення про преміювання та одні і ті ж критерії оцінювання роботи; відповідачем безпідставно та упереджено призначав позивачу значно нижчій відсоток преміювання, а у вересні-листопаді 2023 року взагалі не призначає премію; позивач вважає, що безпідставно та незаконно позбавлений частини виплат у вигляді премії до Дня місцевого самоврядування за 2022 та 2023 роки.

Ухвалою від 28.02.2024 (т.4 а.с.102-105), залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2024 (т.4 а.с.119-230) відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до Бердичівського міського голови Орлюка Сергія Валерійовича Бердичівський виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Бердичівського міського голови Орлюка С.В., які містять ознаки мобінгу (цькування) по відношенню до позивача.

Позивачем на виконання ухвали від 28.02.2024 про залишення позовної заяви без руху ( т.4 а.с.106-107) була подана оновлена позовна заява (т.4 а.с.111-177) та заява про поновлення строку звернення до суду (т.4 а.с.178-184).

Ухвалою від 11.03.2024 (т.4 а.с.204) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та ухвалено заяву позивача про поновлення строків звернення до суду розглянути під час розгляду справи по суті.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасуватиоскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судомпершої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у 2021-2023 роках обіймав посаду першого заступника Бердичівського міського голови, посаду міського голови обіймав ОСОБА_2 ; у вказаний період за місцем роботи в Бердичівській міській раді позивачу виплачувалась заробітна плата (т.2 а.с.152-156, т. 3 а.с. 9), до складу якої входила щомісячна премія (за виключенням вересня-листопада 2022 року та вересня-листопада 2023 року) та премія до Дня місцевого самоврядування в 2021, в 2023 роках у розмірі, визначеному позивачу і іншим посадовим особам ради відповідними розпорядженнями міського голови про преміювання (т.2 а.с.163-237, 239-250, т.3 а.с.1-8, 26-36); премія до Дня місцевого самоврядування в Бердичівській міській раді призначалась та виплачувалась у листопаді відповідного року; в серпні-грудні 2022 року позивача було відсторонено від посади на виконання ухвал слідчого судді (т.3 а.с.38-40, т.4 а.с.199); 22.09.2023 позивач звернувся із заявою до Бердичівського міського голови та голови комісії з питань розгляду премій посадовим особам місцевого самоврядування, в якій вказував за доцільне не призначати йому премію (т.5 а.с.29).

Позивач, вважаючи, що по відношенню до нього міський голова ОСОБА_2 вчиняв протиправні дії, в яких вбачаються ознаки мобінгу, який проявляється в формі економічного тиску - безпідставного позбавлення частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень), звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов про стягнення з міського голови ОСОБА_2 на користь позивача частини заробітної плати у формі премії є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ст.94 КЗпП України та ст.1 Закону України "Про оплату праці" - заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу; розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки ); вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці; вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

до інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (ст. 2 Закону України "Про оплату праці").

У відповідності до ст.97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Із цими нормами узгоджуються положення статтей 5, 6, 15 Закону України "Про оплату праці".

Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, прямо передбачених законом (ст.8 ч.2, ст.13 ч.1 Закону України "Про оплату праці").

Зі змісту ст.21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" слідує, що посадові особи місцевого самоврядування одержують заробітну плату, розмір якої має забезпечувати достатній життєвий рівень; умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» надано право керівникам органів місцевого самоврядування у межах затвердженого фонду оплати праці:

установлювати керівникам підрозділів, спеціалістам і службовцям посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів (п.2 пп.1 «а»);

надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам у розмірі до 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування … та надбавки (винагороди) за вислугу років;

службовцям у розмірі до 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років;

у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується (п.2 пп.1 «в»);

здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат … у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10% посадових окладів та економії фонду оплати праці; конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу (п.2 пп.2).

У відповідності до ст.143 КЗпП України, до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, що слідує зі змісту ст.144 КЗпП України.

Колегія суддів погоджується із тим, що суд не вправі перебирати на себе виключні повноваження роботодавця та втручатися у визначення цих елементів оплати праці, по суті на свій розсуд обирати пропорції відповідних нарахувань, визначати їх суми, позаяк цим правом наділений саме роботодавець, який приймає щомісячно рішення про виплату надбавок і премій, щоразу визначає їх розмір виходячи з обсягу та результатів роботи конкретного працівника, дотримання ним трудової дисципліни, наявності фінансування та ряду інших факторів, які безпосередньо впливають на можливість здійснення виплат і їх розмір.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу та зазначив, що щомісячні премії та премії до Дня місцевого самоврядування, яки в 2021-2023 роках для працівників Бердичівської міської ради визначалися відповідними розпорядженнями міського голови про преміювання (т.2 а.с.163-237, 239-250, т.3 а.с.1-8, 26-36) і ці розпорядження в частині, що стосується позивача, не оскаржувались, є чинними, протиправними не визнавались.

Слід зазначити, що суд не надає оцінку правомірності встановлення розпорядженнями міського голови про преміювання (т.2 а.с.163-237, 239-250, т.3 а.с.1-8, 26-36) відсотків та розміру преміальних виплат позивачу, оскільки вказані розпорядження не є предметом спору.

З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов про стягнення з міського голови ОСОБА_2 на користь позивача частини заробітної плати у формі премії є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Відповідно до п.2 ч.5ст.328 КАС Українине підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цьогоКодексурозглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.